Рішення

від 07.02.2025 по справі 441/1869/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1869/24 2/441/117/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07.02.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Яворської Н.І.

з участю секретаря судового засідання Цап І.М.

позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Гелецької Л.П.

представника відповідача - Галаня В.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в режимі відео конференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» про визнання наказу незаконним, визнання записів недійсними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на посаді, суд,-

В С Т А Н О В И В :

31.07.2024 позивач звернувся до Городоцького районного суду Львівської області з відповідним позовом, в обґрунтування позову зазначив, що наказом від 02.07.2024 № 202-к філії «Рава Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» його звільнено за прогул без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з відсутністю на роботі 21.06.2024 та 01.07.2024. з огляду на те, що з 01.07.2024 по 10.07.2024 він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Городоцька центральна лікарня», а 21.06.2024 був на роботі, просив визнати незаконним та скасувати наказ, зобов`язати філію «Рава Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» поновити його на посаді інженера лісового господарства, зобов`язати філію «Рава Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» здійснити виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, та визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення.

Ухвалою судді Городоцького районного суду Львівської області від 08.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

29.08.2024 відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Львівським апеляційним судом апеляційної скарги в іншій справі на рішення Городоцького районного суду Львівської області за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 29.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання з огляду на інші підстави позову.

Відповідачем подано відзив, в якому він просить суд в задоволені позову відмовити через безпідставність такого, оскільки вважає звільнення позивача законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі уточнивши, що відповідачем до якого ставляться вимоги є Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України».

Представник відповідача просив у позові відмовити з мотивів викладених у відзиві, крім того зауважує, що уточнена позовна заява позивача подана 24.01.2025 з порушенням строку передбаченого ЦПК у спрощеному позовному провадженні, крім того вимога про визнання недійсним запис у трудовій книжці є зміною предмету позову, вимоги не можуть бути пред`явлені і до філії «Рава Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» і до співвідповідача Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України».

Суд, заслухавши представників та позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у трудових відносинах, ОСОБА_1 05.02.2024 переведений на посаду головного лісничого «Рава Руського» лісового господарства «ДП Ліси України».

02.07.2024 ОСОБА_1 було звільнено відповідно за прогул без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (запис у трудовій книжці наказ № 202-к від 02.07.2024 (а.с.90).

Крім запису в трудовій книжці ці обставини підтверджуються Наказом від 02.07.2024 № 202-к (а.с11).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З долучених доказів вбачається, що в порушення ст.149 КЗпП України, роботодавець не зажадав від ОСОБА_1 письмового пояснення про причину та відсутність його на робочому місці 21.06.2024, в актах про відмову від пояснення ОСОБА_2 складених комісією, відсутня дата їх складання, крім того не конкретизовано члени комісії якого підприємства складали акти, тому суд вважає їх належними доказами (а.с.17,18).

Як доведено позивачем в суді і підтверджено доказами, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.07.2024 по 10.07.2024 включно (а.с.9).

Доказів дотримання вимог ст.149 КЗпП України при звільненні позивача за п. 4 ст. 40 КЗпП України, відповідачем суду також не надано.

Інші докази, надані відповідачем - копія доповідної записки, копії актів про відсутність на роботі, копія наказу, висновків суду не спростовують.

Таким чином, що відповідач порушив процедуру звільнення позивача.

Відповідно до п.1.1. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція), - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Зі змісту п. 2.5 цієї Інструкції - з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України.

В зв`язку з чим, також підлягає задоволенню вимога про визнання запису у трудовій книжці з підстав звільнення за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП недійсним .

Щодо позовної вимоги про поновлення на посаді інженера лісового господарства та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Позивач не зазначив чи отримав трудову книжку від відповідача і коли отримав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з цим, доказів перешкод у працевлаштуванні після отримання трудової книжки, якщо така була отримана, позивачем не надано.

До позову долучено докази того, що позивач з 01.07.2024 по 10.07.2024 перебував на лікарняному, разом з цим, доказів звернення до відповідача з вимогами про наявність заборгованості по виплаті лікарняних чи отримання відмови, суду не надано.

З огляду на наведене в сукупності, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.07.2024 по 19.08.2024 задоволенню не підлягають за відсутності належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 02.07.2024 № 202-к «Про звільнення ОСОБА_1 » виданий філією «Рава-Руське лісове господарство «Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України».

Визнати недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення на підставі наказу № 202-к від 02.07.2024.

В іншій частині позову відмовити.

Витрати судового збору в розмірі 1211 грн. (одну тисячу двісті одинадцять грн.) стягнути на користь держави з Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А.

Повний текст рішення складено 11.02.2025

Суддя Яворська Н.І.