Рішення

від 12.02.2025 по справі 766/18087/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/18087/24 н/п 2/766/2997/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,

за участю секретаря: Федорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Першої Херсонської державної нотаріальної контори (ЄДРПОУ 35330317, місцезнаходження: 73009, м. Херсон, вул. Миру, б.37), Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906677, місцезнаходження: 65008, м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, б.42) про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить: зняти арешт з належної позивачу частини квартири АДРЕСА_2 , накладений на підставі постанови державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м. Херсона серії АА №694265 від 27.03.2003 року.

Позов мотивований таким.

Позивач є власником частини вказаного нерухомого майна на яке накладено арешт постановою виконавчої служби при виконання вироку суду. Позивач не є особою, яка була засуджена, тобто арешт накладено помилково.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.10.2024 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позові. Позовні вимоги просили задовольнити. На запитання суду щодо підстав визначення відповідачів, вказаного в позовні заяві, вказали, що вважають їх належними.

Представник відповідача Першої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, надав відзив у справі, в якому вказав про відсутність підстав для вилучення відомостей про накладення арешту на майну.

Заслухавши позивача та його представника, розглянувши матеріали справи, суд приходить до такого.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 11.12.1997 року власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до договору про визначення часток у праві власності на квартиру від 14.08.2024 року, який посвідчений приватним нотаріусом, номер в реєстрі 107, ОСОБА_1 належить частки в квартирі АДРЕСА_2 .

Постановою ВДВС Комсомольського району м. Херсона від 27.03.2003 року серія АА №371930 на підставі виконавчого листа №1-425 виданого в грудні 1997 року Комсомольським районним судом м. Херсона про стягнення на користь ОСОБА_5 3000 грн., накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

До позовної заяви долучено примірник вироку Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.11.1997 року, яким засуджено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у справі, ОСОБА_1 , відповідно до відомостей паспорта громадянина України НОМЕР_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Представник позивача в обґрунтування позову послалась на те, що позивач не був засуджений за вироком на виконання, якого накладено арешт на майно.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до пункту 5 частини третьоїстатті11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIVдержавний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому, ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

У даній справі предметом спору є вимога позивача про скасування арешту з майна, накладеного ВДВС Комсомольського району м. Херсона відносно боржника ОСОБА_1 , при цьому, позов пред`явлено лише до відділу виконавчої служби, Першої Херсонської державної нотаріальної контори, стягувача, тобто особу в інтересах якої накладено арешт на майно не залучено в якості відповідача до участі у справі.

Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову до визначених позивачем відповідачів про зняття арешту з майна, як до неналежних відповідача, що узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними в постанові №208/9810/21 від 29.06.2023.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Суд не дає оцінку доказам в даній справі за позовними вимогами про визнання права власності, оскільки позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Статтею 51 цього Кодексувизначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та винести рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд не може вирішувати питання про задоволення позову.

Клопотання про заміну відповідачів або про залучення належного співвідповідача стороною позивача не подавалось.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає, у зв`язку зі зверненням до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,12,13,81,141, 259,263-265,273,279, 354 ЦПК України, , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Першої Херсонської державної нотаріальної контори (ЄДРПОУ 35330317, місцезнаходження: 73009, м. Херсон, вул. Миру, б.37), Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906677, місцезнаходження: 65008, м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, б.42) про зняття арешту з майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. Ю. Зуб