Ухвала

від 11.02.2025 по справі 212/9903/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9903/24

2-о/212/30/25

У Х В А Л А

11 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Яненко О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту смерті особи, заінтересовані особи: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2024 року адвокат Бурлаченко Сергій Юрійович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , із заявою про встановлення факту смерті зведеного брата сина заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для вирішення спадкового питання та врегулювання інших питань.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року залучено до участі у розгляді даної цивільної справи в якості заінтересованої особи - Міністерство оборони України, відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження, призначено відкрите судове засідання.

06 листопада 2024 року справу знято з розгляду.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року розгляд справи відкладений за заявою представника заявника про відповідне.

Сторона заявника в судове засідання не з`явилися, представником заявника подана заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи - Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулася до суду із заявою про розгляд даної справи за відсутності представника. Окремо подані заперечення.

Інші учасники розгляду заяви, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, не повідомили суд про причини своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду заяви або про розгляд такої у їх відсутності не подали.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З поданої заяви вбачається, що заявник звернулась до суду в порядку окремого провадження та просить встановити факт смерті зведеного брата її неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини.

Заявником надана суду відповідь від 31.05.2024 року № НПЗ/6125 з ІНФОРМАЦІЯ_5 з якої вбачається, що вона зверталася із заявою до військової частини НОМЕР_1 відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та їй було відмовлено в грошовому забезпеченні.

Заявником не надані будь-які посилання та обґрунтування з приводу порушення чи не вирішення права спадкування, у зв`язку із зникненням ОСОБА_3 .

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 317 ЦПК України передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2020 року у справі № 755/4041/20.

Також пунктом 2 згаданої постанови рекомендовано судам, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Таким чином, Пленум Верховного Суду України вказав, що, незважаючи на те, що суди мають право встановлювати юридичні факти, але при цьому, вони повинні керуватися або законами, або підзаконними актами, якими керуються сторони правовідносин у позасудовому порядку. Отже, правове регулювання нормативно-правовими актами не нівелюється і не ігнорується, однак за певних обставин встановлення юридичних фактів у позасудовому порядку є неможливим. У судовому засіданні обов`язок доказування настання юридичного факту належить заявнику.

Заявник просить встановити факт смерті зведеного брата її неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, проте підлягає доказуванню, у даному випадку, підстави звернення до суду, право на спадкування, право отримання соціальних та інших виплат, та коло осіб, на права яких може цей спір впливати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який слід вирішувати в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що дану заяву слід залишити без розгляду та роз`яснити заявнику право на звернення до суду з відповідною позовною заявою в порядку позовного провадження.

За ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи те, що під час розгляду справи у порядку окремого провадження виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 206, 247, 255, 293, 294, 315, 317 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту смерті особи, заінтересовані особи: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана без її проголошення11 лютого 2025 року.

Суддя Н. М. Ваврушак