Рішення

від 11.02.2025 по справі 182/388/25

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/388/25

Провадження № 2-о/0182/50/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.02.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайоннийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:

головуючого-суддіРунчевої О.В.,

секретаряВласенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні вм.Нікополі в порядку окремого позовного провадження цивільну справу зазаявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті , -

В С Т А Н О В И В:

22.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка, Великолепетиського району, Херсонської області, яке на теперішній час є тимчасово окупованою територію України.

В обґрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Миколаївка, Великолепетиського району, Херсонської області помер батько заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Маючи в наявності свідоцтво про смерть, медичне свідоцтво про смерть батька, ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо реєстрації смерті батька. Проте їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що заявницею для підтвердження факту смерті пред`явлені документи, які не відповідають вимогам чинного законодавства України. Додатково ОСОБА_1 було роз`яснено, що рішення суду про встановлення факту смерті особи є достатньою підставою для державної реєстрації смерті особи на підставі медичних документів, оформлених медичними закладами на території, непідконтрольній українській владі, та запропоновано звернутись до суду.

Встановити факт, що має юридичне значення, заявниці необхідно для отримання свідоцтва про смерть, що відповідає вимогам чинного законодавства України та оформлення своїх спадкових прав.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 року заяву прийнято до розгляду в порядку окремого позовного провадження, відкрито провадження та призначено судове засідання (а.с.15).

Від заявниці ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на заявлених вимогах наполягає в повному обсязі (а.с.17).

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копію позову з додатками на електронну адресу, зазначену в позові, а також до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документу, згідно якої документи доставлено 06.02.2025 року о 06:40 год. (а.с.16). Причина неявки представника в судове засідання суду не відома.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За правилами ст.293, п.8 ч.1 ст.315, ст.317 ЦПК України в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У відповідності до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаївка, Великолепетиського району, Херсонської області, тобто на тимчасово окупованій території України, помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується медичним свідоцтвом про смерть №163, виданим 06.12.2024 року Великолепетиською центральною районною лікарнею (а.с.6-7). На підставі даного свідоцтва 10.12.2024 року Нижньосірогозьким районним відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАЦС Херсонської області було зроблено відповідний актовий запис про смерть №170249950000300630008 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Померлий ОСОБА_2 є батьком заявниці, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 , виданим 24.01.1981 року Миколаївською сільською радою Великолепетиського району Херсонської області (а.с.5). Дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » заявниця змінила на « ОСОБА_4 » при реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.4).

Маючи в наявності свідоцтво про смерть, заявниця ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо реєстрації смерті батька. Проте, листом №229/31.16-157 від 31.01.2025 року їй було відмовлено у реєстрації смерті, у зв`язку з тим, що нею для підтвердження факту смерті пред`явлені документи, які не відповідають вимогам чинного законодавства України (а.с.14).

Станом на момент розгляду справи відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, територія с. Миколаївка, Великолепетиського району, Херсонської області є такою, що перебуває у тимчасовій окупації, у зв`язку з чим на вказаній території органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють свою діяльність, що, у свою чергу, позбавляє можливості заявницю отримати свідоцтво про смерть свого спадкодавця та реалізувати пов`язані з цим права.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерстваюстиції України18жовтня 2000року №52/5 (у редакціїнаказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно дост.1Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частина 1ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цьогоЗаконупоширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Відповідно до ч.1ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»у разі порушення положень цьогоЗаконудержавні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

З аналізу вищенаведеного законодавства суд приходить до висновку, що оскільки смерть батька заявниці сталася на тимчасово окупованій території, де органи, які мають повноваження видавати свідоцтва про смерть, на даний час не здійснюють свою діяльність, то ОСОБА_1 дійсно позбавлена можливості отримати відповідний документ у позасудовому порядку.

Згідно із ч. 1ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Отже, оскільки ОСОБА_1 не має можливості звернутися до відповідних органів за місцем смерті ОСОБА_2 та надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, з метою захисту її законних прав та інтересів, як громадянки України, суд вважає необхідним встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка, Великолепетиського району, Херсонської області.

Відповідно до ч.4ст.317 Цивільного процесуального кодексу Україниухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,81,89,265-263,273,293,315,317,319 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуваннямст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаївка, Великолепетиського району, Херсонської області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева