Рішення

від 05.02.2025 по справі 185/807/25

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/807/25

Провадження № 2/185/2856/25

05 лютого 2025 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2012 року він перебував у відносинах з ОСОБА_2 , від яких у позивача народився син - ОСОБА_3 . Оскільки сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за спільною заявою сторін. Через неприбуття відповідача до ДРАЦС запис про батька дитини здійснено за моєю вказівкою. Про визнання батьківства відповідачем свідчить спілкування відповідача із ОСОБА_4 , придбання ним речей, та відповідач батьківство не оспорює.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю. Від представників третіх осіб - Межиріцької сільської ради (Монах К.В.) та Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Аносової І. надійшли заяви про розгляд справи без присутності їх представників.

Відповідно до ст. ст. 51, 55 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 8, батьком якого зазначено ОСОБА_5 , а матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відомості про біологічного батька дитини, які зазначені в його свідоцтві про народження, здійснено в актовому записі відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері. Даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 15.01.2025 (а.с.10).

Згідно ч.10 ст. 7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або за домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Так само, відповідно до ч.1 ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має право знати своїх батьків.

Ст. 121 Сімейного кодексу України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122, 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Згідно із ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини, а також матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 ст. 135 цього Кодексу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18, тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за ст. 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Згідно положень ч.4 ст. 200 та ч.4 ст.206 ЦПК України суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб..

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, внесення до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення і анулювання та засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01.07.2010 (далі - Закон № 2398-VІ) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (далі - Правила внесення змін).

Згідно з частинами 1, 6 ст. 22 Закону № 2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

За правилами пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України (пункт 1.5 Правил внесення змін).

Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 Правил внесення змін передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Таким чином, підлягає задоволенню вимога щодо зобов`язання третьої особи внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 ,, зазначивши батьком дитини відповідача, ОСОБА_2 , та видати нове свідоцтво про народження, змінивши ОСОБА_3 прізвище на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », по-батькові на « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику на підставі частини 6 ст. 22 Закону № 2398-VІ повторно слід видати свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Керуючись ст. ст. 128, 129, 134 СК України, ст. ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селі Карабинівка Павлоградського району Дніпропетровської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Карабинівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 8 від 28 серпня 2013 року).

Зобов`язати Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у

Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селі Карабинівка Павлоградського району Дніпропетровської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Карабиніської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 8 від 28 серпня 2013 року), зазначивши батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України та видати нове свідоцтво про народження, змінивши ОСОБА_3 прізвище на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », по-батькові на « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Дата складення повного тексту судового рішення - 10 лютого 2025 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,

місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,

місце реєстрації:

АДРЕСА_2

Суддя С. О. Бабій