Ухвала

від 10.02.2025 по справі 756/1639/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/1639/25

Провадження № 2/756/2456/25

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, третя особа: Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування арешту майна,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Овсяннікова Ксенія Володимирівна звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з вищезазначеним позовом у якому просить скасувати арешти та заборони відчуження належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , накладені постановою № б/н від 02.12.2008 старшого слідчого прокуратури м. Ялта, реєстраційний номер обтяження 3199717, номер запису про обтяження 8289092.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

При цьому, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У контексті зазначеної норми процесуального права здійснення розгляду справ за правилами іншого виду судочинства означає наявність у законодавстві чітко й однозначно сформульованих підстав і порядку вирішення відповідних правових питань судом іншої юрисдикції, що дає заінтересованій особі обґрунтовані підстави розраховувати на вирішення ним спору по суті.

Предметом вказаного позову є скасування арешту та заборони відчуження належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , які були накладені постановою б/н від 02.12.2008 старшого слідчого прокуратури м. Ялта, реєстраційний номер обтяження 3199717, номер запису про обтяження 8289092.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту позову, вказаний арешт було накладено в межах кримінальної справи 02.12.2008 постановою старшого слідчого прокуратури м. Ялта.

Отже, арешт на вказану квартиру було накладено в порядку досудового слідства у кримінальній справі до набрання чинності КПК України 2012 року, відповідно до КПК України 1960 року, згідно з яким скасування арешту відбувалось, зокрема, під час ухвалення вироку в порядку ст. 234 КПК України або судом в порядку виконання вироку в порядку ст. 409, 411 КПК України.

За таких обставин, питання щодо зняття арешту з майна не може бути вирішено в порядку цивільного процесуального судочинства, так як арешт на майно був накладений в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні. Таким чином, враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги слід розглядати за правилами кримінального судочинства в порядку, визначеному КПК України 1960 року.

Між іншим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у постанові Подільського районного суду м. Києва від 18.03.2016 у справі № 758/649/16-ц, яка доступна у вільному доступі за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/56794409, серед іншого, зазначається, що вироком Апеляційного суду АР Крим від 25 травня 2009 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 69, п.п. "г", "е" ст. 93, ч. 2 ст. 17, п.п. "г", "е" ст.93, КК України в редакції 1960 року та ч. 1 ст. 263 КК України КК України і призначено покарання із урахуванням ст. 42 КК України в редакції 1960 року у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20.09.2022 у справі №756/7843/22, яка доступна у вільному доступі за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106368404, відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя про зобов`язання вчинити дії, оскільки позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку ЦПК України, суд вважає за необхідне, на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, відмовити у відкритті провадження у вказаній цивільній справі.

Керуючись статтями 186, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, третя особа: Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування арешту майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М. М. Ткач