Ухвала

від 11.02.2025 по справі 711/624/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/73/25 Справа № 711/624/25 Категорія: ст. 182 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

головуючогоОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,секретаря прокурора підозрюваної захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2025 року, якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді застави щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, має на утриманні малолітню дитину 2020 року народження, не працевлаштована, інвалідом, депутатом, учасником бойовихдій не є, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, -

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів в Черкаській області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , по кримінальному провадженню №12020040350000746, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2025 року частково задоволеноклопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200,00 грн., з покладенням на останню обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Задовольняючи частково клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя врахував специфіку, характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної, наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України. В результаті слідчий суддя дійшов до висновку щодо необхідності визначення підозрюваній застави у розмірі 150-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вказує, що слідчий суддя залишив без належної оцінки те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тому очікування можливого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Не будучи обмеженою у спілкуванні зі свідками, остання матиме можливість самостійно або через третіх осіб впливати на них. Також наявний ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості, тощо. Крім того підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи.

Прокурор вважає, що лише тримання під вартою зможе запобігти указаним вище ризикам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрювану, які заперечували проти апеляційної скарги, думкупрокурора, який просив задовольнити його скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про застосуваннязапобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання їївинуватоюу даному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 4 ч. 2ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 4 ст.194КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваної, її соціального та майнового стану, виснувавав, що доцільно застосовувати відносно підозрюваної ОСОБА_7 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200,00 гривень, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

На думку колегії суддів зазначених вимог слідчий суддя дотримався.

Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_7 ,у невстановленийдосудовим розслідуваннячас,не пізнішелипня 2019року,маючи умиселна незаконнезбагачення зарахунок державнихкоштів,розпорядником якихє ПрАТ«НЕК Укренерго»,шляхом введенняв омануслужбових осібпостачальника універсальнихпослуг -ТОВ «Дніпровськіенергетичні послуги»,достовірно знаючи,що купівляелектричної енергіїу побутовихспоживачів,які виробляютьїї генеруючимиустановками приватнихдомогосподарств здійснюєтьсяза значновищим тарифом,аніж усуб`єктів господарювання,які виробляютьїї наоб`єктах електроенергетики,діючи запопередньою змовоюз невстановленимислужбовими особамиМиколаївської сільськоїради Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті (далі-Миколаївська сільськаради), в умовах воєнного стану, використовуючи завідомо підроблені офіційні документи, а саме довідки та технічні паспорти на неіснуючі житлові будинки, забезпечила здійснення їх державну реєстрацію, чим створила умови для подальшого укладання договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватними домогосподарствами.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №662/24-23 від 23.12.2024 установлено, що на підставі укладених 22 договорів у період часу з 30.04.2020 по 30.01.2024 постачальнику ОСОБА_7 (за розміром зеленого тарифу на електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт) ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» було виплачено коштів на загальну суму 14 098 077,76 грн.

Разом з тим, згідно з указаним висновком ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на підставі укладених 22 договорів у період часу з 30.04.2020 по 30.01.2024 постачальнику ОСОБА_7 (за розміром «зеленого» тарифу (без врахування надбавок) для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання наземними генеруючими установками, встановлена потужність яких не перевищує 10 МВт, що введені в експлуатації у період з 01.01.2017 по 31.12.2019) повинно було б перерахувати кошти на загальну суму 12 991 775, 77 грн.

Внаслідок застосування «зеленого» тарифу, як для приватного домогосподарства, (за розміром зеленого тарифу на електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт) постачальнику ОСОБА_7 зайво нараховано кошти на загальну сум 1 106 301, 99 грн., що у більш ніж шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим завдав державі в особі ПрАТ «НЕК «Укренерго» матеріальну шкоду на вказану суму.

16.01.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених , ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме:

- заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України;

- підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України;

- підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчинене повторно тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України;

- використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Частково задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів доходів громадян, слідчий суддя дослідив матеріали провадження, вислухав пояснення учасників судового розгляду, а також врахував дані про особу підозрюваної дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави, суд взяв до уваги обставини, встановлені ст.177,178 КПК України, вимогист. 182 КПК Українита позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися. Суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 слід визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією забезпечення покладених на неї обов`язків.

Крім того, для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, слідчий суддя зобов`язав ОСОБА_7 прибувати до слідчого чи прокурора за першою вимогою, повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування в будь-якій формі з особами, що набули статусу свідка у кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З цим погоджується і колегія суддів.

Твердження прокурора, щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави саме в тому розмірі, який застосував слідчий суддя.

Сама лише тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, на яке посилається прокурор, не може бути підставою для обрання підозрюваній найбільш обтяжливого виду запобіжного заходу.

Щодо наявних ризиків, на які послався прокурор в апеляційній скарзі, то вони частково мають логічний та обґрунтованих характер. Проте, вказане враховано слідчим суддею при прийнятті рішення, в зв`язку з чим до підозрюваної застосовано більш м`який запобіжний захід, який, на переконання колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками. Підстав для його скасування немає.

На думку колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання, в повній мірі дотримався підстав застосування запобіжного заходу та визначив цілі, які стоять за ним, вірно застосував саме запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів доходів громадян, що сумарно становить 454200,00 грн. В сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження це в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини тастатті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка говорить, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Істотних порушень нормКПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст.182,194,376,404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2025 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді