Постанова

від 29.01.2025 по справі 910/17602/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа№ 910/17602/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.01.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 (повний текст рішення складено 16.07.2024)

у справі № 910/17602/23 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД»

до 1) Державної казначейської служби України

2) Державної фіскальної служби України в особі Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби

3) Хмельницької обласної прокуратури

4) Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області

про відшкодування матеріальної шкоди

В С Т А Н О В И В:

16.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою від 13.11.2023 до Державної казначейської служби України (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України в особі Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби (далі - відповідач-2), Хмельницької обласної прокуратури (далі - відповідач-3) та Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області (далі - відповідач-4, ГУПН в Хмельницькій області) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 898 863,55 грн, з яких: 592 000,00 грн вилучені грошові кошти, 276 160,64 грн інфляційні втрати та 30 702,91 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дій та бездіяльності державних органів порушено майнові права позивача, які полягають у безпідставному вилучені та утриманні грошових коштів у розмірі 592 000,00 грн під час досудового розслідування кримінальних проваджень № 32018240000000038 від 26.09.2018 та № 32020240000000036 від 30.10.2020, тривалого невиконання рішення суду щодо їх повернення, чим завдано позивачу матеріальної шкоди. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 276 160,64 грн та 3% річних у розмірі 30 702,91 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач-1 посилався на те, що (1) Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало; (2) Казначейство не повинно нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу внаслідок незаконних дій, зокрема, інших державних органів; (3) позивач не має права на відшкодування шкоди, оскільки вина відповідачів не встановлена належним чином та не доведена незаконність дій.

Відповідач-3 також заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що (1) у даних правовідносинах не вбачається всіх елементів делікту в діях відповідачів для стягнення шкоди у заявленій сумі; (2) кошти в сумі 592 400,00 грн знаходяться на казначейському рахунку ГУ ДКС України у Хмельницькій області; (3) позивачу не спричинено будь-якої шкоди в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки зазначені кошти не є втраченими; (4) між діями/бездіяльністю відповідачів відсутній причинно-наслідковий зв`язок з завданою позивачу шкодою; (5) отримання позивачем відшкодування шкоди у межах господарської справи, тоді як можливість повернення коштів у порядку кримінального провадження не вичерпана, створить можливість для позивача двічі отримати кошти.

Відповідач-4 заперечуючи проти позовних вимог посилався на те, що Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області будь-яких дій, що вказували б на завдавання матеріальної шкоди позивачу не вчиняло, а навпаки було вчинено дії по виконанню рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02.02.2022 про скасування арешту на грошові кошти позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення відповідачами прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відсутня протиправна поведінка, причинно-наслідковий зв`язок між діями слідчих органів, прокуратури та заподіянням шкоди, відсутній склад правопорушення, необхідний для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди.

Одночасно суд першої інстанції зазначив, що оскільки відсутні підстави для стягнення вилучених грошових коштів у розмірі 592 000,00 грн, то і вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 276 160,64 грн та 3% річних у розмірі 30 702,91 грн, які фактично є похідними, також не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» звернулося 29.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 29.07.2024, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі № 910/17602/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки, викладені у ньому, не відповідають встановленим обставинам справи, а відтак зазначене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що правові висновки Верховного Суду, вказані у оскаржуваному рішенні, не є подібними до правовідносин у даній справі, враховуючи встановлені обставини, а тому їх застосування є безпідставним.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20, від 10.02.2021 у справі №757/50534/17-ц.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/17602/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: ОСОБА_1, Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17602/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі № 910/17602/23.

12.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17602/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу та заперечення на відзив. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Розгляд справи призначено на 01.10.2024.

15.08.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2024, у якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 залишити без змін.

09.09.2024 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Хмельницької обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу від 21.08.2024 №15/2-5047ВИХ-2415/2-1645-23, у якому останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.10.2024 у справі №910/17602/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 прийнято справу №910/17602/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Крім того, ухвалою суду від 01.10.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 12.11.2024.

17.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» надійшло клопотання, яке сформовано в системі «Електронний суд» 17.10.2024, про забезпечення участі представника у судовому засіданні у справі № 910/17602/23, призначеному на 12.11.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» - Кока Валентина Аркадіївна. Судове засідання по справі №910/17602/23 відбудеться у режимі відеоконференції 12.11.2024.

12.11.2024 розгляд справи №910/17602/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням суддів у відпустках.

Разом з тим, у зв`язку з тривалою відпусткою судді Гончарова С.А., протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.11.2024 у справі №910/17602/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 прийнято справу №910/17602/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В. Розгляд справи призначено у режимі відеоконференції на 04.12.2024. Особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» - Кока Валентина Аркадіївна.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкладено розгляд справи на 29.01.2025.

12.12.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області надійшла заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 12.12.2024, про забезпечення участі представника у судовому засіданні 29.01.2025 у справі № 910/17602/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 задоволено клопотання Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області - Бєлова Вікторія Андріївна. Судове засідання по справі №910/17602/23 відбудеться у режимі відеоконференції 29.01.2025.

У судове засідання 29.01.2025 з`явилися представники позивача та відповідача-3.

Представник позивача брав участь у судовому засіданні 29.01.2025 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Представник відповідача був присутнім у залі суду.

Представники відповідачів 1,2 та 4 у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відеоконференція з представником відповідача-4 не відбулася у зв`язку з триваючим розглядом попередніх справ колегією суддів та неможливістю представника відповідача-4 приєднатися до відеоконференції пізніше. Представники відповідачів 1 та 2 про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю заслухати пояснення представника відповідача-4.

Суд з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши клопотання відповідача-3, відмовляє у його задоволенні та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, а також обстави, які може повідомити представник відповідача-4 та які не можуть бути встановлені судом при досліджені матеріалів справи №910/17602/23, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників відповідачів 1,2 та 4. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу на підставі доводів викладених уній, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/17602/23 та ухвалили нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції слідчим управлінням Головного управління ДФС у Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні 32018240000000038 від 26.09.2018 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

В рамках кримінального провадження №32018240000000038 від 26.09.2018 слідчими СУ ГУ ДФС у Хмельницькій області 21.11.2019 проведено обшук у адміністративних, виробничих та інших приміщеннях, які орендуються, та/або використовуються в господарській діяльності ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД», що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Ярослава Кревогубця (Терешкової), 27.

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено грошові кошти підприємства на загальну суму 90 000,00 грн, в кількості: 500 купюр номіналом 100,00 грн, скріплених контрольною стрічкою банківської установи АТ «Укргазбанк», 200 купюр номіналом 200,00 грн, скріплених контрольною стрічкою банківської установи АТ «Банк Січ» та грошові кошти на загальну суму 2400,00 грн номіналом 100,00 грн в кількості 24 купюри, грошові кошти в сумі 500 000,00 грн, обмотаних силіконовою плівкою білого кольору в кількості 5 пачок.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.11.2019 на вилучені кошти в сумі 592 400,00 грн накладено арешт.

30.10.2020 постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Хмельницької обласної прокуратури матеріали досудового розслідування за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД» за ч. 3 ст. 212 Кримінально процесуального кодексу України виділені в окреме провадження та були зареєстровані у ЄРДР за № 32020240000000036 від 30.10.2020.

22.12.2021 старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження №32020240000000036 від 30.10.2020 на підставі п. 2 ст. 284 Кримінально процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю в діях службових осіб ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2022 у справі № 686/6660/21 скасовано арешт, який був накладений згідно ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.11.2019 у кримінальному провадженні на грошові кошти у сумі 592 000,00 грн та повернуто їх особі, у якої вони були вилучені - ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД».

17.02.2022 листом за № 08-628-20 Хмельницькою обласною прокуратурою ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2022 у справі №686/6660/21 направлено для організації виконання до СУ ГУПН в Хмельницькій області.

Листом від 18.03.2022 №1997/121/24-2022 слідчим управління ГУ НП в Хмельницькій області вказана ухвала була направлена для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.

Листом Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області від 22.04.2022 № 04-13-06/2235 ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2022 у справі № 686/6660/21 повернуто без виконання, оскільки повернення (перерахування) коштів з рахунку Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області можливо лише за його платіжним дорученням.

В подальшому, вказану ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2022 у справі № 686/6660/21 слідчим управлінням ГУ НП в Хмельницькій області направлено для виконання до Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Відповідно до листа Голови комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 28.03.2023 № 93/5/22-97-00, погодженого з Комісією з реорганізації Державної фіскальної служби України, слідчому підрозділу запропоновано додатково надати відомості про розрахунковий рахунок ГУНП у Хмельницькій області для здійснення перерахування коштів та подальшого виконання рішення суду на користь ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД».

11.04.2023 листом № 4601/121/24-2023 на адресу Голови комісії з реорганізації ГУ ДФС України у Хмельницькій області, слідчий Лапінський Д.О. просив перерахувати грошові кошти у сумі 592 000,00 грн, які являються речовими доказами у кримінальному провадженні №32020240000000036, на розрахунковий рахунок № ІBAN UA 928201720355209001000092556 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 40108824).

У відповідь на зазначений лист, Голова комісії з реорганізації ГУ ДФС у Хмельницькій області листом від 25.04.2023 повідомив СУ ГУНП в Хмельницькій області, що на казначейському рахунку №37319093089123 ГУ ДФС у Хмельницькій області перебувають грошові кошти, які являються речовими доказами у кримінальному провадженні № 32020240000000036 від 30.10.2020 за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України та які необхідно перерахувати на розрахунковий рахунок Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за для виконання ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2022. При цьому, ГУ ДФС у Хмельницькій області дійшло висновку, що грошові кошти в сумі 592 000,00 грн носять характер речових доказів у кримінальному провадженні, умови передачі яких визначені Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у Хмельницькій області не виступає стороною кримінального провадження № 32020240000000036 від 30.10.2020, а тому позбавлене права вчиняти дії з вилученими речовими доказами.

Листом від 17.07.2023 № 24/51аз СУ ГУПН в Хмельницькій області повідомило представника ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД», що на розрахункові рахунки ГУНП в Хмельницькій області не передавалися грошові кошти, які були вилучені у ТОВ «УШ СПзІІ «Бос Беррієс ЛТД» в ході проведення обшуку 21.11.2019. Крім того, цим листом повідомлено, що слідчим управління ГУНП в Хмельницькій області вживалися заходи спрямовані на виконання ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2022 у справі № 686/6660/21 та неодноразово направлялися листи на адресу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, проте станом на 17.07.2023 грошові кошти на розрахунковий рахунок ГУПН в Хмельницькій області не надходили.

Звертаючись в суд з указаним позовом позивач вважає, що йому завдано матеріальну шкоду, оскільки його майнові права порушено дією/бездіяльністю відповідачів, яка полягає у безпідставному вилучені та утримані грошових коштів у розмірі 592 000,00 грн під час розслідування кримінального провадження №32020240000000036 від 30.10.2020, тривалому невиконанню рішення суду щодо повернення цих коштів.

Як правильно зазначено судом першої інстанції предметом спору у даній справі є стягнення коштів в сумі 592 000,00 грн, які вилучених в межах кримінального провадження, за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальними положеннями, передбаченими ч. 1, 2, 4 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі частиною першою статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України)

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

При цьому, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або матеріальної шкоди (постанова Другої судової палати КЦС ВС від 22.12.2020 у справі № 686/24223/17 (провадження 61-327св19).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 638/9834/18, від 04.07.2018 у справі № 641/2328/17, від 31.10.2018 у справі № 646/5224/17, від 23.01.2019 у справі № 638/1413/17, від 01.04.2020 у справі № 641/7772/17, від 30.06.2020 у справі № 641/7984/17.

Права позивача, на порушення яких останній посилається, можуть бути відновлені шляхом оскарження бездіяльності працівників державних органів (прокуратури та слідчих органів) в порядку, визначеному КПК України. Сам по собі факт, що ухвалою суду було задоволено скаргу позивача та скасовано арешт на грошові кошти в сумі 592 000,00 грн, не підтверджує заподіяння шкоди позивачу, а також не встановлює наявність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю працівників державних органів (прокуратури та слідчих органів) та настанням шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Другої судової палати КЦС ВС від 22.12.2020 року у справі № 686/24223/17 (провадження 61-327св19), предметом розгляду якої були позовні заяви про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією та бездіяльністю органів державної влади.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, грошові кошти, які являються речовими доказами у кримінальному провадженні №32020240000000036 від 30.10.2020 за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, перебувають на казначейському рахунку №37319093089123 ГУ ДФС у Хмельницькій області, отже не є втраченими.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 ГПК України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своєї позицію щодо порушення відповідачами його прав та інтересі, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відсутній склад правопорушення, необхідний для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, а саме протиправності поведінки, причинно-наслідкового зв`язку між діями прокуратури, слідчих органів та заподіянням шкоди.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову щодо стягнення вилучених грошових коштів у розмірі 592 000,00 грн.

Оскільки, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дійшли до висновку про відсутність підстав для стягнення вилучених грошових коштів у розмірі 592 000,00 грн, колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 276 160,64 грн та 3% річних у розмірі 30 702,91 грн, також не підлягають задоволенню, оскільки фактично є похідними від вимоги про стягнення вилучених грошових коштів.

Доводи скаржника викладені у апеляційній скарзі не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, а зводяться до незгоди з висновками Верховного Суду, які застосовані до правовідносин у даній справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 - залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-шведське спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Бос Беррієс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/17602/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/17602/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/17602/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 10.02.2025.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

С.А. Гончаров