Постанова

від 05.02.2025 по справі 910/4570/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Справа №910/4570/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Шевченко І.Л.

від відповідача: Курдюмов М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 (повний текст складено 25.11.2024)

у справі №910/4570/24 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд Інвест"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 4 862 647,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд Інвест" (далі - ТОВ "Добробуд Інвест") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") заборгованості у розмірі 4 862 647,42 грн, з яких: 4 270 082,62 грн - основний борг, 399 251,91 грн - інфляційні втрати, 193 312,89 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 21.10.2020 №1974/02/20, в частині оплати електричної енергії, проданої позивачем у жовтні 2021 року, лютому-серпні 2022 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 4 270 082,62 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 399 251,91 грн інфляційних втрат та 193 312,89 грн трьох процентів річних, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Добробуд Інвест" 4 215 987,23 грн заборгованості, 192 355,21 грн трьох процентів річних, 399 251,91 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 72 925,35 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Закрито провадження у справі №910/4570/24 в частині стягнення заборгованості у розмірі 54 095,39 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору між сторонами.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський, враховуючи сплату ДП "Гарантований покупець" грошових коштів позивачу в розмірі 54 095,39 грн після відкриття провадження у даній справі, дійшов висновку щодо закриття провадження у справі №910/4570/24 в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 54 095,39 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору між сторонами. При цьому, відповідач, в порушення норм ЦК України та умов спірного договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 4 215 987,23 грн основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних, місцевий господарський суд дійшов висновку про його неточність, а тому за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних у розмірі 192 355,21 грн. Крім того, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Гарантований покупець" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, а також неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не перевірено належним чином поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, внаслідок чого безпідставно стягнуто з відповідача вказані нарахування.

Апелянт вказує, що поточний обсяг розрахунків відповідача перед позивачем за спірний період, на момент розгляду справи, перевищував мінімально допустимий рівень відповідно до наказів Міністерства енергетики України (далі - Міненерго) №140 та №206. Таким чином, відповідач не порушував умов договору, здійснював розрахунки з відповідачем належним чином, з врахування регуляторних актів щодо обсягу оплати електричної енергії, поставленої у жовтні 2021 року, лютому-серпні 2022 року.

Також, скаржник стверджує, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги попри дію форс-мажорних обставин.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2024 апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" у справі №910/4570/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відмовлено ДП "Гарантований покупець" у відстроченні сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

27.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.

Суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 25.12.2024 до 03.01.2025.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025, у зв`язку з перебування суддів Кравчука Г.А. та Хрипуна О.О., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 апеляційну скаргу у справі №910/4570/24 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.02.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4570/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 23.01.2025.

23.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4570/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

22.01.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець", а рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 залишити без змін.

Так, у відзиві позивач звертає увагу на те, що апелянт припускається грубих помилок як при правовому обґрунтуванні часу виникнення зобов`язань (посилається на постанову НКРЕКП від 24.01.2024 №178, якої ще не існувало на час виникнення зобов`язань), так і при власному розрахунку трьох процентів річних та інфляційних витрат (невірно розрахований строк прострочення зобов`язань - не врахований 2024 рік до часу подання позову).

Також, позивач зазначає, що сума основного боргу відповідача, на час подання позовної заяви за поставлену йому електроенергію за актами купівлі продажу електроенергії за період жовтень 2021 року - серпень 2022 року, складає 4 270 082,62 грн. Такий розмір є обґрунтованим та підтверджений належними доказами, наявними у матеріалах справи, і підлягає виконанню апелянтом. Відповідачем не заперечується факт купівлі електроенергії, при цьому загальна вартість проданої електроенергії підтверджується підписаними актами купівлі-продажу електроенергії.

Крім того, позивач вказує, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не може вважатись належним доказом на підтвердження настання форс-мажорних обставин за конкретним договором.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 05.02.2024 з`явились представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 в частині задоволення позовних вимог скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

21.10.2020 між ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та ТОВ "Добробуд Інвест" (продавець за "зеленим" тарифом) укладено договір №1974/02/20, за умовами якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату, відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виготовленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачам).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання, згідно з законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачам, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконані цього договору.

Згідно з пунктами 2.3-2.5 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом, з урахуванням надбавки до тарифу.

Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів встановлених КРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

За умовами пункту 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається, відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами, на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

За змістом пункту 3.3 договору (в редакції додаткової угоди №593/01/21 від 16.02.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 4.1 договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції, відповідно до глави 3 цього договору.

Згідно з пунктом 4.5 договору (в редакції додаткової угоди №1795/02/21 від 31.05.2021) гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (пункт 7.4 договору).

На виконання умов договору позивач продав, а відповідач купив відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії, а саме:

- актом від 31.10.2021 у загальному обсязі 190882 кВт*год на загальну суму 922 738,86 грн;

- актом від 28.02.2022 у загальному обсязі 92366 кВт*год на загальну суму 435 631,31 грн;

- актом від 31.03.2022 у загальному обсязі 16200 кВт*год на загальну суму 76 405,03 грн;

- актом від 30.04.2022 у загальному обсязі 173362 кВт*год на загальну суму 817 637,60 грн;

- актом від 31.05.2022 у загальному обсязі 283768 кВт*год на загальну суму 1 338 352,04 грн;

- актом від 30.06.2022 у загальному обсязі 301577 кВт*год на загальну суму 1 422 345,70 грн;

- актом від 31.07.2022 у загальному обсязі 284028 кВт*год на загальну суму 1 339 578,30 грн;

- актом від 31.08.2022 у загальному обсязі 229656 кВт*год на загальну суму 1 083 140,38 грн.

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивач стверджує, що виконав взяті на себе за договором зобов`язання належним чином. Однак відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату купленої у позивача електроенергії своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 4 270 082,62 грн, а саме: 86 690,58 грн за жовтень 2021 року, 31 083,70 грн за лютий 2022 року, 63 199,44 грн за березень 2022 року, 414 006,60 грн за квітень 2022 року, 1 107 035,72 грн за травень 2022 року, 1 065 297,14 грн за червень 2022 року, 923 497,22 грн за липень 2022 року, 579 272,22 грн за серпень 2022 року. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних у розмірі 193 312,89 грн та інфляційні втрати в сумі 399 251,91 грн.

У свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом". Крім того, відповідач вказує на помилковість розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також на необхідність зменшення трьох процентів річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань, регулюються нормами ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про ринок електричної енергії" та відповідними підзаконними нормативними актами.

Так, згідно з вимогами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належить забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця.

Відповідно до частини 2 статті 65 цього Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, з урахуванням надбавки до нього/неї, протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

За умовами пункту 3.3 договору (в редакції додаткової угоди №593/01/21 від 16.02.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Отже, оплату ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року та лютому-серпні 2022 року позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку електричної енергії відповідачу на загальну суму 7 435 829,22 грн з ПДВ, яка була прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, наявними в матеріалах справи, а саме:

- актом від 31.10.2021 у загальному обсязі 190882 кВт*год на загальну суму 922 738,86 грн;

- актом від 28.02.2022 у загальному обсязі 92366 кВт*год на загальну суму 435 631,31 грн;

- актом від 31.03.2022 у загальному обсязі 16200 кВт*год на загальну суму 76 405,03 грн;

- актом від 30.04.2022 у загальному обсязі 173362 кВт*год на загальну суму 817 637,60 грн;

- актом від 31.05.2022 у загальному обсязі 283768 кВт*год на загальну суму 1 338 352,04 грн;

- актом від 30.06.2022 у загальному обсязі 301577 кВт*год на загальну суму 1 422 345,70 грн;

- актом від 31.07.2022 у загальному обсязі 284028 кВт*год на загальну суму 1 339 578,30 грн;

- актом від 31.08.2022 у загальному обсязі 229656 кВт*год на загальну суму 1 083 140,38 грн.

Постановами НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, від 20.09.2022 №1190 та від 14.03.2023 №473, затверджено розмір вартості послуги з забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні-травні, липні, жовтні 2021 року, у лютому-червні 2022 року, у липні 2022 року та у серпні 2022 року відповідно.

Враховуючи вимоги статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 ЦК України, пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 договору ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію в обсязі 100% протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акта.

Колегією суддів встановлено, що остаточними термінами оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "Добробуд Інвест" в місяцях, що виникла заборгованість є:

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року, затверджений постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, оприлюдненою 12.09.2022. Таким чином, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "Добробуд Інвест" за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року, є 15.09.2022;

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року затверджений постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190 оприлюдненою 21.09.2022. Отже, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної "Добробуд Інвест" у липні 2022 року, є 26.09.2022;

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473, оприлюдненою 15.03.2023. Отже, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної "Добробуд Інвест" у серпні 2022 року, є 20.03.2023.

Враховуючи наведене, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за жовтень 2021 року та лютий-серпень 2022 року є таким, що настав.

У той же час, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплативши вартість електроенергії частково.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що у відповідача за договором від 21.10.2020 №1974/02/20, з урахуванням закриття судом першої інстанції провадження, в частині стягнення 54 095,39 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору, існує заборгованість у сумі 4 215 987,23 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги, в частині стягнення суми основного боргу, підлягають задоволенню у наведеному розмірі.

Щодо застосування до спірних правовідносин положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 11 Закону України "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України", покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

На виконання вимог частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв`язку з введенням воєнного стану на території України видало накази від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 та від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" №206.

Наказ №140 видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП "Гарантований покупець" забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", з дотриманням Порядку №641.

Наказом встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець", в такому порядку:

- п.п. 1.1.1 Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;

- п.п. 1.3 За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.

Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу покладено саме на ДП "Гарантований покупець" та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

З 05.07.2022 наказ №140 втратив чинність, натомість набув чинності наказ №206.

Метою наказу №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

ДП "Гарантований покупець" не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.

Колегія судді звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.

Згідно з Законом України "Про правотворчу діяльність" правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.

Законодавство України - це взаємопов`язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи із змісту принципу пропорційності, як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 21.06.2024 у справі 910/4439/23 дійшла висновку, що наказ Міненерго від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" №206, як і попередній наказ Міненерго від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Так, об`єднана палата у вищенаведеній постанові погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку №641, Наказу №206, згідно з якими положення Наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641.

У постанові від 21.06.2024 у справі 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, зокрема зазначила, що: "об`єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку №641, Наказу №206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22.

Оскільки, за висновками об`єднаної палати, положення Наказів №140 та №206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності/відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку №641.

Враховуючи викладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, об`єднана палата доходить висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок, відповідно до чинного законодавства, Порядку №641 та укладеного між сторонами договору.

Поряд з цим, об`єднана палата звертає увагу на те, що Міністерство енергетики наказом №136 від 01.04.2024 скасувало дію Наказу №206 від 15.06.2022, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку №641.

Відтак, висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині наявності у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100% вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів №140 та №206 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів №140 та №206".

Крім того, оскільки відповідачем зобов`язання за договором виконано неналежним чином, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 193 312,89 грн та інфляційні втрати в сумі 399 251,91 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних трьох процентів річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення з відповідача підлягають 192 355,21 грн трьох процентів річних та 399 251,91 грн інфляційних втрат.

Посилання відповідача на постанову НКРЕКП від 24.01.2024 №178 не беруться колегією суддів до уваги, оскільки наведеної постанови ще не існувало на час виникнення зобов`язання. Також, відповідачем у його розрахунку невірно розрахований строк прострочення зобов`язань - не враховано 2024 рік до часу подання позову.

Стосовно доводів відповідача про можливість зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти та інфляційні втрати, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

За таких обставини, враховуючи, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як статтями 551 ЦК України та 233 ГК України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо можливості їх зменшення.

Також, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Проте, колегія суддів вказує на те, що наведена постанова не є релевантною до правовідносин сторін.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України, і встановили її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, є обмеження розміру санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій.

Таким чином, правовідносини у справах №910/14001/23 та №902/417/18 відрізняються за своїми обставинами, а тому суд не вбачає підстав для врахування зазначених висновків при розгляді даної справи.

Посилання скаржника на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не свідчить про поважність причин неналежного виконання зобов`язання та є необґрунтованими з огляду на частину другу статті 218 ГК України, відповідно до якої, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Отже, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Крім того, частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Зазначений сертифікат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

Згідно з пунктом 5.3 договору наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом ТТП України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.

Водночас, у порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що повідомлення ТТП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили та не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від належного виконання зобов`язання за договором від 21.10.2020 №1974/02/20.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ДП "Гарантований покупець" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ДП "Гарантований покупець".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі №910/4570/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

4. Матеріали справи №910/4570/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 12.02.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов