Постанова

від 05.02.2025 по справі 910/9532/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Справа №910/9532/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 (повний текст складено 28.11.2024)

у справі №910/9532/24 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованості у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на закупівлю ІНФОРМАЦІЯ_4, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24 позов задоволено.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовується факт отримання від позивача товару на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно зі зведеними актами, не стверджується про підписання таких зведених актів неуповноваженими на те представниками замовника. З огляду на наведене, місцевий господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3 за фактично поставлену позивачем кількість товару обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права та неповним з`ясуванням усіх обставин справи, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

Так, апелянт стверджує, що поставка комплектів продуктів харчування на суму ІНФОРМАЦІЯ_3 не передбачена спірним договором, а тому зобов`язання з оплати зазначених товарів у відповідача взагалі не виникло.

Також скаржник наголошує на тому, що позивачем порушено порядок надання документів на оплату товару, тому у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні підстави для реєстрації зобов`язань та оплати.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №910/9532/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кравчук Г.А., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

26.12.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 25.12.2024 до 03.01.2025.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025, у зв`язку з перебування суддів Кравчука Г.А. та Коротун О.М., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 апеляційну скаргу у справі №910/9532/24 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Сітайло Л. Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.02.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9532/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 23.01.2025.

23.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9532/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

23.01.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/9532/24 - без змін.

Так, на думку позивача, суд першої інстанції повно, всебічно і об`єктивно перевірив всі обставини справи, дав належну оцінку доказам, що були надані сторонами, правильно застосував норми матеріального права в цій справі і з дотриманням норм процесуального права ухвалив законне і обґрунтоване рішення в даній справі.

Також, позивач зазначає, що в даному випадку правовою підставою для набуття ІНФОРМАЦІЯ_1 продуктів харчування є договір від 11.03.2024 №220/14/2/24/40. Вказаний договір є чинний, дійсний, не розірваний, постачання товару здійснювалось не лише в період дії договору - до 31.12.2024, а в конкретно визначений договором період постачання - з 11.03.2024 до 31.03.2024, включно. Відтак, спірні відносини сторін за жодних умов не є позадоговірними, а зобов`язання відповідача по оплаті за фактично поставлений товар (продукти харчування) підлягає виконанню в повному обсязі, згідно з умовами укладеного сторонами договору.

Крім того, позивач вказує, що посилання скаржника на положення пункту 1 частини 7 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" про те, що замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін договору про закупівлю, не може бути прийнято до уваги як підстава для відмови у задоволенні позову ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки виникнення у замовника зобов`язання оплатити фактично поставлені продукти харчування жодним чином не залежить від оприлюднення чи не оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 05.02.2025 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.03.2024 між ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 (постачальник) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (замовник) укладено договір №220/14/2/24/40 на ІНФОРМАЦІЯ_6. За умовами договору постачальник зобов`язується у 2024 році здійснити постачання замовнику у зумовлені строки комплектів продуктів, а останній зобов`язаний прийняти та оплатити вказані комплекти продуктів, відповідно до умов договору.

У пункті 1.2 даного договору зазначено перелік ІНФОРМАЦІЯ_7. Даний перелік не є вичерпним, оскільки абзацом 4 пункту 1.2 договору передбачено, що у разі потреби харчові продукти можуть постачатись в інші місця, визначені представником замовника, відповідно до його заявки.

Згідно з пунктом 1.4 договору кількість комплектів продуктів та строки їх постачання визначаються представником замовника заявкою в розрізі асортименту харчових продуктів, відповідно до каталогу продуктів.

Відповідно до розділу договору "Визначення термінів, які використовуються в Договорі" представниками замовника є командири (начальники) та визначені командиром (начальником) відповідні посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_12 які уповноважені на вчинення дій, визначених цим договором. Заявкою є перелік харчових продуктів, їх кількість, що планується замовити окремо на кожний тиждень періоду та подається ІНФОРМАЦІЯ_13, зазначені в договорі.

У пункті 1.6 договору сторони домовились постачання здійснювати з 11.03.2024 до 31.03.2024.

Також, згідно з пунктами 1.6, 5.1 договору, загальна вартість продуктів харчування (комплект продуктів за Каталогом продуктів), тобто ціна цього договору становить ІНФОРМАЦІЯ_9

Пунктом 4.1 договору встановлено, що приймання комплектів продуктів за кількістю та якістю здійснюється представником замовника, відповідно до вимог чинного законодавства України в присутності представника постачальника.

Приймання харчових продуктів, у вигляді комплектів продуктів, за кількістю та якістю оформляється зведеним актом приймання-передачі забезпечення комплектами продуктів для ІНФОРМАЦІЯ_14 (додаток 15.6), який складає представник замовника щотижнево. Зведений акт складається в чотирьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий, четвертий - представнику замовника, третій - постачальнику. Підставою для складання зведеного акта приймання-передачі є акт приймання-передачі комплектів продуктів для ІНФОРМАЦІЯ_14 за замовленим асортиментом і кількістю, визначеною заявкою на постачання харчових продуктів. Належним чином оформлений зведений акт є підтвердженням приймання представником замовника комплектів продуктів.

Відповідно до пункту 5.2 договору, його ціна може бути змінена за взаємною згодою сторін, з урахуванням пункту 8.2.3 або в односторонньому порядку, відповідно до пункту 8.2.2 договору.

За умовами пункту 6.1 договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати за фактично поставлені постачальником та прийняті представником замовника комплекти продуктів за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачених на зазначені цілі, протягом 30 календарних днів з дня надходження до замовника належним чином оформлених наступних документів:

- зведених актів на оплату (додаток №15.7.1 та/або додаток №15.7.2), які складаються на підставі зведених (ого) актів (у) приймання-передачі комплектів продуктів для ІНФОРМАЦІЯ_14, які є їх невід`ємною частиною. Зведений акт на оплату складається постачальником у двох примірниках: перший примірник - замовнику, другий примірник - постачальнику;

- рахунків фактур до зведених актів на оплату, які постачальник надає замовнику на підставі зведеного акта приймання-передачі комплектів продуктів для ІНФОРМАЦІЯ_14.

Згідно з пунктом 6.2 договору, зазначені у пункті 6.1, документи надаються замовнику постачальником. Без належним чином оформлених документів, що зазначені у пункті 6.1 договору та відсутності в них обов`язкових реквізитів, оплата за комплекти продуктів не здійснюється.

Замовник зобов`язаний повідомляти постачальника про зменшення (або збільшення) обсягу постачання харчових продуктів та ціни цього договору не менше як за 15 днів до дати такого зменшення (пункт 8.1.2 договору).

Пунктом 8.2.2 встановлено, що замовник має право в односторонньому порядку зменшувати (або збільшувати) обсяг постачання харчових продуктів та ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків, зменшення (збільшення) чисельності особового складу, яким постачаються комплекти продуктів за цим договором за рішенням замовника.

У пункті 8.2.3 договору передбачено також право замовника змінювати кількість комплектів продуктів та коригувати загальну вартість комплектів продуктів без збільшення ціни одного комплекту продуктів.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення, за умови надання платіжних документів у межах дії договору. Після закінчення терміну дії цього договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння. Істотні умови договору можуть бути змінені у випадках, передбачених законодавством України (пункт 12.1 договору).

Відповідно до пункту 13.1 договору зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які підписуються сторонами цього договору та додаються до тексту як невід`ємні його частини.

Також сторонами при укладені договору погоджено каталог продуктів харчування.

На виконання умов спірного договору позивачем поставлено, а представниками відповідача прийнято товар на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується актом звірки від 27.05.2024, підписаним між сторонами, та листом Департаменту ресурсного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2024 №04/24-11/02.

Також сторонами підтверджується, що поставлений позивачем товар оплачений відповідачем на суму 113 483 020,14 грн, що також підтверджується актом звірки від 27.05.2024 та листом Департаменту ресурсного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2024 № 04/24-11/02.

При цьому, в акті звіряння розрахунків щодо неоплаченої частини поставленого товару на суму ІНФОРМАЦІЯ_3 вказано, що позивачем на вказану суму були надані документи, які підтверджують постачання товарів на суму понад суму договору на 2024 рік.

Вказана сума поставки товару та прийняття такого товару представниками замовника також підтверджуються наданими позивачем та підписаними представниками замовника зведеними актами приймання-передачі: №10/2183 за період з 25.03.2024 до 31.03.2024 на суму 2 289 284,90 грн, №10/2428 за період з 25.03.2024 до 31.03.2024 на суму 342 236,95 грн, №10/2777 за період з 25.03.2024 до 31.03.2024 на суму 483 943,52 грн, №9/7052 за період з 18.03.2024 до 24.03.2024 на суму 4 408 110,86 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 плати за фактично поставлений товар.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що позивачем порушено порядок надання документів на оплату товару, тому у відповідача відсутні підстави для реєстрації зобов`язань та оплати, а також, що відповідач, згідно з пунктом 8.1.2, не повідомляв постачальника про збільшення обсягу постачання харчових продуктів та ціни цього договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти та оплатити такий товар на умовах викладених у спірному договорі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору позивачем поставлено, а представниками відповідача прийнято товар на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_8.

У той же час, поставлений позивачем товар оплачено відповідачем на суму ІНФОРМАЦІЯ_9

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається, зокрема на те, що позивачем не надано всі документи на оплату поставленого товару, зокрема рахунки до зведених актів.

На переконання колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно відхилені наведені вище доводи відповідача, оскільки в акті звіряння розрахунків представниками замовника, якими й підписано акт, вказано про те, що постачальником надані документи, які підтверджують поставку товару на суму ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того, суд першої інстанції слушно зазначив, що не отримання відповідачем рахунків до зведених актів не є підставою для відсутності проведення оплати за фактично отриману кількість товару, зважаючи на те, що інша частина отриманого від позивача товару оплачена відповідачем, що підтверджується наданими платіжними інструкціями наявними у матеріалах справи.

Також представниками замовника (відповідача) при отриманні продукції не висловлено заперечень щодо прийняття такого товару та прийнято товар, що підтверджується зведеними актами, складеними між позивачем та представниками замовника.

Також, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято доводи відповідача щодо того, що сторонами при поставці товару за спірним договором перевищено суму поставки, за укладеним між ними договором, без укладення відповідної додаткової угоди, що порушує Закон України "Про публічні закупівлі", а також без повідомлення замовника про збільшення обсягу постачання харчових продуктів та ціни цього договору, що суперечить пункту 8.1.2 договору, з огляду на таке.

Так, у пункті 8.2.2 договору сторонами погоджено, що замовник має право в односторонньому порядку зменшувати (або збільшувати) обсяг постачання харчових продуктів та ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків, зменшення (збільшення) чисельності особового складу, яким постачаються комплекти продуктів за цим договором за рішенням замовника.

Пунктом 8.2.3 договору передбачено також право замовника змінювати кількість комплектів продуктів та відповідно коригувати загальну вартість комплектів продуктів без збільшення ціни одного комплекту продуктів.

Крім того, в пункті 12.1 договору сторонами передбачено, що істотні умови договору можуть бути змінені у випадках, передбачених законодавством України.

Як встановлено абзацом 10 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з необхідністю забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_11, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, не укладення між сторонами додаткової угоди у письмовій формі щодо збільшення суми договору не вказує на безпідставність вимоги позивача про оплату вже поставленого та прийнятого представниками замовника товару.

При цьому, як вбачається зі зведених актів, період постачання товару відповідав погодженому сторонами у договорів періоду постачання.

Також місцевий господарський суд зазначив, що під час розгляду даної справи не доведено того, що відповідачем або його представниками не подавались заявки на поставку товару, обумовленого договором, або факт відмови замовника або його представників від отримання такого товару при його поставці з посланнями на те, що вартість такого товару перевищує суму укладеного договору.

Отже, відповідачем не спростовується факт отримання від позивача товару на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно зі зведеними актами, не стверджується про підписання таких зведених актів неуповноваженими на те представниками замовника.

З огляду на наведене, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3 за фактично поставлену позивачем кількість товару є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9532/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_10

4. Матеріали справи №910/9532/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 12.02.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов