Ухвала

від 11.02.2025 по справі 903/780/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

11 лютого 2025 року Справа № 903/780/22 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від АТ «Укрексімбанк»: Мірчук В.В. довіреність від 27.01.2025 №ДП24701/25-0024

ліквідатор: Григор`єв Валерій Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської заяву представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва В.В. по справі №903/780/22 за заявою Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс в особі ліквідатора Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс Шимана Євгена Олександровича до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

07.10.2022 Приватне акціонерне товариство Автомобільна компанія Богдан Моторс в особі ліквідатора Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс Шимана Є.О. надіслало на електронну адресу суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс.

12.10.2022 заявник надіслав на електронну адресу суду уточнену заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний завод №1 Приватного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс (код ЄДРПОУ 21752230) з додатками документів.

Ухвалою суду від 12.10.2022 розгляд підготовчого судового засідання призначено на 25.10.2022 о 10:30 год. (т.2, а.с.53)

Ухвалою суду від 25.10.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс. Розпорядником майна Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (т.2, а.с.61-66).

25.10.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс (дата публікації на сайті ВГСУ 27.10.2022 об 12:15 год., т.2, а.с.67,69).

Постановою від 11.06.2024 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс та повноваження арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича припинено. Дочірнє підприємство Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс строком на 12 місяців. Ліквідатором Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (т14, а.с.62-71).

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 11.06.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.14, а.с.77).

08.01.2025 представниця АТ «Державний експортно-імпортний банк України» сформувала в системі «Електронний суд» заяву, в якій просить суд:

1.Зменшити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича до трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора у справі №903/780/22 починаючи з 11.06.2024.

2. Встановити арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним відповідних повноважень ліквідатора у справі №903/780/22.

В обгрунтування вказує, що постановою господарського суду від 11.06.2024 арбітражному керуючому Григор`єву В.В. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора судом не визначено. Ліквідатором за період з 11.06.2024 по 18.11.2024 нараховано основну грошову винагороду в розмірі 387596,91 грн. в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, який становив 73594,35 грн.

Кредитор АТ «Укрексімбанк» не погоджується із нарахованим ліквідатором розміром основної грошової винагороди, адже такий розмір основної винагороди нарахований безпідставно, не підтверджений належними та допустимими доказами, а також робота, що виконується арбітражним керуючим, не є надскладною, об`ємною та такою, що коштує 73594,35 грн на місяць. На засіданнях комітету кредиторів банкрута, проведених в режимі опитування, кредитор АТ «Укрексімбанк» висловлював свою позицію щодо несхвалення звітів ліквідатора від 18.09.2024 та 18.11.2024, зокрема, частині нарахування та виплати основної грошової винагороди.

Ухвалою суду від 10.01.2025 заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва В.В. призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2025 о 11:15 год. Запропоновано кредиторам та Ліквідатору в строк до 27.01.2025 подати до суду обґрунтовані пояснення (заперечення) щодо заяви АТ «Державний експортно-імпортний банк України». АТ «Державний експортно-імпортний банк України» протягом трьох днів з моменту отримання заперечень (пояснень) кредиторів та ліквідатора надати позиції, заперечення з урахуванням пояснень, які будуть надані кредиторами та ліквідатором.

27.01.2025 ліквідатор Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс Григор`єв В.В. сформував в системі «Електронний суд» заперечення на заяву АТ «Державний експортно імпортний банк» про зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого від 08.01.2025 у справі № 903/780/22, в яких просить суд відмовити у задоволенні даної заяви.

03.02.2025 представниця АТ «Державний експортно-імпортний банк України» сформувала в системі «Електронний суд» пояснення на заперечення ліквідатора.

03.02.2025 ліквідатор Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс Григор`єв В.В. подав до суду проміжний звіт з додатками документів, а саме договір збереження (підтримання) у належному стані майна №127/24 БМ від 01.06.2024 з додатками.

Представник АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні просить суд зменшити ліквідатору розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича до трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора у справі №903/780/22 починаючи з 11.06.2024 та встановити арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним відповідних повноважень ліквідатора у справі №903/780/22.

В судовому засіданні ліквідатор категорично заперечив, щодо доводів представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України», оскільки відповідно до частин першої та другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Зауважив, що відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ впродовж ліквідаційної процедури поводились засідання комітету кредиторів на яких розглядалися проміжні звіти про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі та протоколами засідання комітету кредиторів від 30.09.2024 та 29.11.2024 було схвалено проміжні звіти ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, здійснення та відшкодування витрат.

Заслухавши ліквідатора та представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України», дослідивши матеріали заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва В.В., суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 31.10.2023 визнані грошові вимоги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк до боржника в наступній черговості: - 4962,00 грн. - вимоги першої черги; - 1 475 399 442,27 грн. вимоги четвертої черги; - 353 025,00 грн. вимоги шостої черги. Окремо внесені до реєстру вимоги кредитора на суму 15 289 150,00 грн як такі, що забезпечені заставою.

Крім того, судом визнані вимоги наступних кредиторів:

-АТ «АК «Богдан Моторс» - 343 652 872,91 грн - четверта черга;

- ТОВ «Автомобільна Група «Богдан» 1 249 765,38 грн - четверта черга;

- Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» 2 606 612 297,35 грн. - четверта черга;

- ГУ ДПС у Волинській області - 1 307 550,00 грн. - третя черга;

- ГУ ПФУ у Волинській області 1 304 687,55 грн - друга черга.

22.05.2024 проведені збори кредиторів та комітету кредиторів в даній справі на яких було вирішено, зокрема: обрати членами комітету кредиторів в справі №:903/780/22 про банкрутство ДП «Автоскладальний Завод №1» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» наступних осіб:

- ПАТ «Автомобільна компанія» Богдан Моторс» (ЄДРПОУ: 05808592).

- АТ «Державний експортно-імпортний банк» України» (ЄДРПОУ: 00032112).

- ТОВ «Автомобільна група Богдан» (ЄДРПОУ: 32347815).

- ТОВ «СКД-Промоушн» (ЄДРПОУ: 45289686).

- Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» (Податковий номер: 880004613).

- Головне управління ДПС у Волинській області (ЄДРПОУ: 44106679).

11.06.2024 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру Дочірнього підприємства «Автоскладальний Завод № 1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» строком на 12 місяців.

Наразі справа перебуває на стадії ліквідації.

З дня відкриття ліквідаційної процедури арбітражним керуючим нараховується заробітна платня в розмірі 73 594,35 грн.

В даній справі постановою господарського суду від 11.06.2024 арбітражному керуючому Григор`єву В.В. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора судом не визначено.

Ліквідатором за період з 11.06.2024 по 18.11.2024 нараховано основну грошову винагороду в розмірі 387596,91 грн. в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, який становив 73594,35 грн.

На засіданнях комітету кредиторів банкрута, проведених в режимі опитування, кредитор АТ «Укрексімбанк» висловлював свою позицію щодо несхвалення звітів ліквідатора від 18.09.2024 та 18.11.2024, зокрема, частині нарахування та виплати основної грошової винагороди.

Однак, як слідує з протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 30.09.2024, від 29.11.2024 схвалено проміжний звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат у справі №903/780/22

З доводів заявника слідує, що кредитор АТ «Укрексімбанк» вважає розмір заробітної плати необґрунтованим та таким, що має бути зменшеним до розміру трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Кредитор АТ «Укрексімбанк» не погоджується із нарахованим ліквідатором розміром основної грошової винагороди, адже такий розмір основної винагороди нарахований безпідставно, не підтверджений належними та допустимими доказами, а також робота, що виконується арбітражним керуючим, не є надскладною, об`ємною та такою, що коштує 73594,35 грн на місяць.

Вказує, що з поданого ліквідатором звіту від 18.11.2024 розмір середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі становив 73 594,35 грн.

В той час, як мінімальний розмір заробітної плати за вказаний період ліквідаційної процедури складає 8000,00 грн.

Отже, середньомісячна заробітна плата керівника боржника більша в 9 разів порівняно з мінімальним розміром заробітної плати в 8000,00 грн. Вважає, що така різниця є надмірно високою, з урахуванням того, що підприємство не працює, фонд для виплати грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався, вимоги конкурсних кредиторів не погашені, в тому числі вимоги Банку.

Крім того, вважає, що робота, яка проведена ліквідатором в ліквідаційній процедурі за звітній період, не потребувала додаткових зусиль, не вимагала додаткових навантажень та навиків, отже передбачений законом з процедур банкрутства розмір основної винагороди арбітражного керуючого три мінімальних заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, є таким, що відповідає навантаженню ліквідатора, об`єму здійсненої ним роботи та завданням процедури банкрутства.

Вказує, що дії /заходи, які виконувались та виконуються арбітражним керуючим в ліквідаційній процедурі є безпосереднім обов`язком арбітражного керуючого відповідно до положень законодавства з процедур банкрутства. За звітній період ліквідатором вчинено фактично сімнадцять дій, які фактично не потребують значного часу для їх виконання та навантаження, а також, зокрема, підвищеної оплати за виконання зобов`язань.

Вважає, що Ліквідатором вчинені дії, об`єм яких фактично дорівнює сімнадцяти дням роботи, а саме: ліквідатором направлені листи директору підприємства, ЦНАП, ДПС, направлені листи кредиторам, дебіторам (у відповідь на їх звернення / запити), надсилалися повідомлення про розгляд грошових вимог ПФУ, ДПС, АТ АК «Богдан Моторс», двічі проведено збори комітету кредиторів в режимі опитування, видано накази про звільнення працівників, закриті рахунки боржника.

Крім того, арбітражним керуючим в період з 16.09.2024 по 14.10.2024 не виконувалися обов`язки ліквідатора, адже у вказаний період арбітражний керуючий перебував на лікуванні, про що ліквідатор повідомляв кредитора, коли останній звернувся із проханням про забезпечення доступу до заставного майна боржника для його огляду.

Доводить, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого, що нарахована у підвищеному розмірі, є надмірно високою порівняно з розміром мінімальної заробітної плати, необґрунтованою та такою, ще не відповідає об`єму та складності здійснених ліквідатором заходів, а отже має бути зменшена.

Вважає, що матеріали справи, звіти арбітражного керуючого не містять доказів на підтвердження виконання ліквідатором надскладної роботи надмірного обсягу, яка потребує значних зусиль та підвищеної оплати. Фактично виконана ліквідатором робота за звітній період є безпосереднім та обов`язковим обсягом дій, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства, який має бути виконаний за умови призначення судом арбітражного керуючого у справі ліквідатором.

На переконання Банку нарахована ліквідатором сума основної винагороди за період з 11.06.2024 по 18.11.2024 в розмірі 73 594,35 грн за кожен місяць виконання ним зобов`язань є безпідставною, нарахована всупереч законодавства з процедур банкрутства.

Кредитори за умови непогодження з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі оспорювати звіти про нарахування і виплату грошової винагороди (позиція Верховного Суду в постанові від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011).

Зазначає, що в ліквідаційній процедурі підприємство не здійснює господарську діяльність, фонд для виплати грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався, вимоги кредиторів не погашені, надходження грошових коштів на ліквідаційний рахунок не відбувається.

Нарахування арбітражним керуючим розміру основної грошової винагороди, який в 9 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, за умови відсутності фонду для виплати грошової винагороди арбітражного керуючого, є необґрунтованим та таким, що в подальшому може призвести до додаткового фінансового навантаження на кредиторів.

Арбітражним керуючим на підтвердження розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі не надано жодного доказу.

При цьому, кредитор під час надання своїх заперечень щодо несхвалення проміжних звітів ліквідатора, звертав увагу на відсутність таких доказів.

Вважає, що робота, яка виконується арбітражним керуючим, не є надскладною, об`ємною та такою, що коштує 73594,35 грн на місяць; не потребує додаткових зусиль, не вимагає додаткових навантажень та навиків; дії / заходи, які виконувались та виконуються арбітражним керуючим є безпосереднім обов`язком арбітражного керуючого відповідно до положень законодавства з процедур банкрутства; за звітній період ліквідатором вчинено фактично сімнадцять дій, які не потребують значного часу для їх виконання та навантаження

З врахуванням викладеного, вважає, що:

- такий розмір основної грошової винагороди не був визначений ліквідатору ані судом, ані комітетом кредиторів;

-в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного ліквідатором розміру основної винагороди;

- Банк неодноразово зазначав про відсутність доказів щодо встановленого арбітражним керуючим розміру грошової винагороди під час надання своїх заперечень на проміжні звіти арбітражного керуючого в частині нарахування основної грошової винагороди.

Як слідує з доводів ліквідатора Дочірнього підприємства Автоскладальний завод №1 Приватного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс Григор`єва В.В., останній категорично заперечує довози заявника з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, Банк заявляє, що «не погоджується із нарахованим ліквідатором розміром винагороди, адже такий розмір основної винагороди нарахований безпідставно, не підтверджений належними та допустимими доказами, а також робота, що виконується арбітражним керуючим, не є надскладною, об`ємною та такою, що коштує 73594, 35 грн на місяць».

Даний факт спростовується відповідно до ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Відповідно до довідки про розмір заробітної плати керівника, відомостей про заробітні плати і аванси та платіжних інструкцій про їх сплату середня заробітна плата керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі про банкрутство становила 73594,35 грн., що є належними та допустимими доказами, на яких ґрунтується нарахування винагороди саме в такій конкретній сумі.

Оскільки ліквідатору раніше не надходили будь-які запити, заяви від заявника, як і від інших осіб, про надання їм такого доказу, то ліквідатор надає дані докази до суду із запереченнями від 27.01.2025.

Заявник висловлює своє знецінення роботи ліквідатора, оскільки окрім таких суб`єктивних висловів не наводить будь-яких фактичних доказів, які б давали підстави зрозуміти його обґрунтування.

Заяви про «підвищений» розмір грошової винагороди також не відповідають дійсності, оскільки він чітко відповідає розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, що встановлюється ст. 30 КУзПБ.

Щодо доводів банку, про те, що «з 16.09.2024 по 14.10.2024 арбітражним керуючим не виконувалися обов`язки ліквідатора, оскільки він перебував на лікарняному, про що ліквідатор повідомляв кредитора», ліквідатор вказує, що листом від 24.09.2024 у відповідь на лист щодо планування Банком проведення огляду заставного майна боржника ліквідатором було повідомлено Банк про те, що з 16.09.2024 проходжу лікування та строк такого лікування може бути продовжено до 01.10.2024, у зв`язку з чим повідомив про об`єктивну неможливість забезпечити можливість проведення огляду майна в період 26.09.2024-27.09.2024 та висловив прохання перенести проведення огляду на іншу дату не раніше 14.10.2024, з огляду на можливе продовження лікування, однак цього не сталося, а від Банку в цей час прохань стосовно цього питання не надходило.

Принагідно Банк було повідомлено, що предмети застави за Договором застави №18- 1ZZ0054 від 13.12.2018, що розташовані за адресою м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 42 перебувають на відповідальному зберіганні за договором збереження (підтримання) у належному стані майна власника. У вказаний період «лікарняного» ліквідатором проводилася інша поточна робота, зокрема 18.09.2024 АТ «Укрексімбанк» надіслано проміжний звіт ліквідатора в справі №:903/780/22 про банкрутство ДП «Автоскладальний Завод №1» ПАТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» про здійснення та відшкодування витрат в частині витрат, що стосуються майна яке перебуває в заставі АТ «Державний експортно-імпортний банк» України» із проханням вирішити питання щодо схвалення даного звіту надавши відповідну відповідь.

23.09.2024 дебіторам банкрута надіслано листи-вимоги щодо підтвердження та погашення дебіторської заборгованості.

27.09.2024 видано накази про звільнення двадцяти двох осіб, заповнено їхні трудові книжки, надіслано примірники наказів про звільнення та оригінали трудових книжок на адреси відповідних працівників.

30.09.2024 закрито банківський рахунок банкрута в Акціонерному банку «Південний».

Вказує, що важливим в даному аспекті є те, що в ліквідатором в проміжному звіті описуються лише кінцеві результати проведеної роботи, проте не акцентується увага на здійсненні підготовки до тих чи інших дій, процедурних та формальних обставинах, які хоч прямо і не прописуються у таких звітах, але тим не менш вимагають немало часу та зусиль від ліквідатора.

Зокрема, в жовтні 2024 року, окрім результатів роботи, описаних в проміжному звіті за цей місяць (в період «лікарняного» за версією Банку), ліквідатором здійснювалися підготовчі дії стосовно визначення умов продажу майна на аукціоні, проводився огляд майна банкрута на предмет його належного утримання та проводились підготовчі дії про проведення майбутнього аукціону з продажу майна банкрута, проводилися зустрічі із представником нового власника нерухомого майна в якому зберігається майно банкрута, здійснювалися консультації звільнених працівників та опрацювання їхніх звернень з приводу їхнього звільнення, тощо.

Зауважує на той факт, що на перший погляд, проста дія як закриття банківських рахунків, яка зазначається в проміжному звіті одним реченням, вимагає проведення ряду дій щодо ідентифікації та заміни розпорядника банківських рахунків, що в свою чергу змушує, зокрема:

- підготувати відповідні пакети документів;

- погодити їх з менеджерами банків (це як мінімум здійснення 4-5 телефонних дзвінків та надсилання декількох редакцій документів);

- узгодити місце та час відвідування банків з менеджерами банків;

- відвідати банківські установи, тощо.

Загальна кількість часу на такі дії займає щонайменше 8 годин безпосередньої роботи (для закриття рахунків в одному банку) та розтягується в часі на термін близько 2-х тижнів, за умови, що відділення банківської установи знаходиться в місті Луцьку та закриття рахунків відбудеться на наступний день після проведення заміни розпорядника рахунків.

Вказує, що відділення банку «МІБ» знаходилось в м. Києві, ліквідатор був змушений здійснювати відрядження, що займало два дні (перший день проведення ідентифікації та заміна розпорядника рахунків, другий день отримання апаратного пристрою для доступу до системи онлайн-банкінгу), в зв`язку з чим ліквідатор також поніс фінансові витрати на проїзд та проживання, про які вправі заявляти, однак не заявляв в сукупності з іншими поточними витратами, такими як поштові та канцелярські витрати, постійні витрати на проїзд в межах міста Луцьк.

Поряд з цим, доводить, що банки щороку вимагають проводити повторну ідентифікацію розпорядника рахунків, а тому вищеописані дії потрібно проводити повторно в банку де відкритий ліквідаційний рахунок банкрута.

Повідомляє, що тільки за листопад-грудень 2024 заявник неодноразово звертався до ліквідатора з проханням посприяти в огляді заставного майна за Договором №151118К3, укладеним між ДП «АЗС №1» АК «БОГДАН МОТОРС» та АТ «Укрексімбанк», що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 42, і ліквідатором в максимально стислі терміни було забезпечено такі прохання зокрема шляхом проведення переговорів із зберігачем надсилання листів та безпосередньої участі.

Окрім того, представником Банку адвокатом Мельником Д.О. надсилався запит з проханням надати йому задля забезпечення надання правової допомоги Банку копії вищезазначеного договору за яким зберігається майно банкрута та пакету документів, що стосується виконання даного договору.

Адвокату 27.11.2024 надано відповідь, у якій, зокрема, повідомлено, що у зв`язку із значним обсягом запитуваних документів та інформації даний запит буде розглянуто впродовж двадцяти робочих днів згідно п. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У зв`язку з тим, що запитувані представником Банку копії документів потребували копіювання та/або друк копій документів формату А4 в кількості понад 250 сторінок було висловлено прохання відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів у відповідь на цей запит в розмірі 1515,00 грн. та перерахувати вказану суму до 05.12.2024 у відповідності до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

27.12.2024 попри відсутність вказаного відшкодування ліквідатором надіслано запитуваний пакет документів та виконано адвокатський запит, проте представник Банку не здійснив жодних дій по отриманню даного відправлення і воно було повернуто назад із відміткою про невручення, відшкодування за виконання адвокатського запиту також не здійснювалось, попри це ліквідатором затрачено значну кількість часу на виконання адвокатського запиту представника Банку.

Вказує, що ліквідатором в ході проведення ліквідаційної процедури повністю виконуються покладені на мене обов`язки відповідно до чинних норм КУзПБ, про що відповідно до вимог Кодексу належно подаються звіти комітету кредиторів, та в жодного кредитора, в тому числі заявника не виникало нарікань стосовно роботи, що виконувалась і продовжує виконуватись ліквідатором.

Заявник визнає це, вказуючи, що «дії/заходи, які виконувались та виконуються арбітражним керуючим в ліквідаційній процедурі є безпосереднім обов`язком арбітражного керуючого відповідно до банкрутного законодавства», проте вважає за потрібне на підставі суб`єктивної оцінки виконаної мною роботи висловлюватися про те, що така робота «не коштує 73 594, 35 грн на місяць».

Водночас, зауважує, що в матеріалах справи відсутні жодні скарги на дії чи бездіяльність ліквідатора в процедурі ліквідації, що свідчить про повноту та сумлінність виконання ліквідатором своїх обов`язків.

Також, станом на день розгляду заяви, на виконання вимог ліквідатора про повернення дебіторської заборгованості на рахунки банкрута надійшло понад 11 мільйонів гривень в якості погашення дебіторської заборгованості, а також було продано частину майна банкрута за ціною 678000,00 грн., тобто, за сім місяців роботи ліквідатора на рахунки банкрута отримано понад 11,5 млн. гривень, що становить понад 150 заробітних плат в розмірі 73 594,35 грн. та відповідно з огляду на значну відповідальність ліквідатора та вчинені дії вважає вказаний розмір винагороди цілком співмірним.

Поряд цим, в даному контексті слід врахувати і суми податків і зборів, які відраховуються із доходів арбітражного керуючого, які становлять 18% податок на доходи фізичних осіб, 1,5% військовий збір та 22 % ЄСВ, тобто після сплати податків та інших відрахувань від суми 73594,35 грн., залишиться на 41,5 % менше, тобто 43052,69 грн.

Вказує, що Банк помилково трактує суть статті 30 КУзПБ, заявляючи, що розмір грошової винагороди ліквідатора в 8 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, яка становить 8000 грн., а отже є надмірно високою.

Оскільки, звертаючись до статті 30 КУзПБ, можна зробити висновок, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Тобто, мінімальним розміром грошової винагороди ліквідатора слід вважати 24000 грн на місяць, а не 8 000 грн. як вказує у порівнянні заявник.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

На виконання вказаної норми впродовж ліквідаційної процедури поводились засідання комітету кредиторів, на яких розглядалися проміжні звіти про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі та протоколами засідання комітету кредиторів від 30.09.2024 та 29.11.2024 схвалено проміжні звіти ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, здійснення та відшкодування витрат.

Додатково долучив до матеріалів справи, копії документів в підтвердження розміру та сплати винагороди керівника боржника, згідно яких вбачається середня заробітна плата керівників Банкрута за 12 місяців до відкриття справи про банкрутство, що є відповідними та належними доказами.

У разі якщо хтось з кредиторів не згоден та/або не має сумнів відносно інформації яка надається ліквідатор, такий кредитор має право самостійно перевірити надану ліквідатором інформацію чого Банком не було ні зроблено ні ініційовано.

Також, ліквідатор зауважує на суперечливій поведінці Банку, а саме, в справі про банкрутство №911/248/21 де ОСОБА_1 виконує обов`язки ліквідатора та комітетом кредиторів було вирішено встановити розмір винагороди ліквідатора 6 мінімальних заробітних плат Банк також написав клопотання про зменшення суми винагороди, яке зокрема обґрунтовує тим, що розмір грошової винагороди ліквідатора чітко встановлений в КУзПБ та становить розмір середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців до відкриття провадження але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за місяць. В даній же справі Банк вже намагається ставити під сумнів чітко встановлений в КУзПБ розмір основної грошової винагороди ліквідатора.

З врахуванням вище, вважає, що заява АТ «Укрексімбанк» не містить ні підстав для її задоволення, ні правового обґрунтування такої позиції.

Висновки суду.

Як слідує з проміжних звітів ліквідатора від 01.01.2025 та від 03.02.2025, останній повідомляв суд про виконану роботу, а саме:

03.12.2024 до Суду ліквідатором подано клопотання про визначення умов продажу майна банкрута на аукціоні.

Ухвалою Суду від 04.12.2024 клопотання ліквідатора Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс Григор`єва Валерія Васильовича про визначення умов продажу майна банкрута на аукціоні призначено до розгляду в судовому засіданні на 17 грудня 2024 року об 11:00 год. Кредиторам встановлено строк протягом трьох днів з моменту отримання ухвали для подання обґрунтованих пояснень (заперечень) щодо клопотання ліквідатора. Ліквідатору встановлено строк протягом трьох днів з моменту отримання заперечень (пояснень) кредиторів надати позиції, заперечення з урахуванням пояснень, які будуть надані кредиторами.

09.12.2024 в електронний суд надійшли заперечення АТ «Укрексімбанк» на клопотання Ліквідатора про визначення умов продажу майна банкрута на аукціоні.

11.12.2024 до Суду подано пояснення до заперечення АТ «Укрексімбанк» на клопотання Ліквідатора про визначення умов продажу майна банкрута на аукціоні.

17.12.2024 судове засідання з розгляду клопотання ліквідатора про визначення умов продажу майна банкрута на аукціоні було відкладене на 21.01.2025 о 12:30 год. та у вказану дату в задоволенні клопотання було відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на ненадання Банком відповіді на попередній лист з умовами продажу, 21.01.2025 Банку надіслано повторний лист в якому повідомлено (запропоновано) умови продажу майна банкрута (ДП «Автоскладальний Завод №1» ПАТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс»), яке є предметом забезпечення на аукціоні. Станом на 03.02.2025 відповідь не надходила.

24.12.2024 відбулось засідання комітету кредиторів, на якому вирішено надати згоду на продаж майна банкрута змінивши умови продажу шляхом поділу запропонованого лоту на два окремих лота.

Після отримання згоди на продаж було розміщено відповідні оголошення про продаж майна банкрута. Проведення перших аукціонів з продажу активів банкрута призначені на 13.01.2025 (Лот 1) та на 20.01.2025 (Лот 2).

13.01.2025 відбувся аукціон з продажу майна ДП «Автоскладальний Завод №1» ПАТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» із визначенням переможця.

Оператором авторизованого електронного майданчика було Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна Електронна Біржа» (ЄДРПОУ: 38811542, адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, кв. 12). Відомості про проведення аукціону розміщено на наступній веб-сторінці: https://prozorro.sale/auction/BRE001-UA-20241229-89651/.

01.06.2024 між Дочірнім підприємством «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» та ТОВ «Бас Мотор» було укладено договір №127/24 БМ збереження (підтримання) у належному стані майна власника відповідно до якого ТОВ «Бас Мотор» здійснюється зберігання майна переданого по відповідних актах приймання-передачі майна (додатки №1-4 до договору).

На аукціоні, що відбувся 13.01.2025 продано частину майна банкрута, яке зберігається ТОВ «Бас Мотор» згідно договору №127/24 БМ збереження (підтримання) у належному стані майна власника, а саме продано майно перелічене в п. 24, 847, 848, 850-853, 854-856, 859, 965, 986, 989, 991, 1012, 1014, 1020, 1037, 1051, 1091, 1122, 1123, 1138, 1150, 1240, 1241, 1449, 1452, 1466, 1509, 1510, 1526, 1534-1540, 1686, 2241, 2455, 2810, 2841-2844, 2846, 2847, 2849, 2868-2870, 2876, 2880, 2881, 2886, 2888, 2889, 2927, 2928 Акту приймання-передачі майна від 01.06.2024 (Додаток №2 до договору) та в п. 3 Акту приймання-передачі майна від 01.06.2024 (Додаток №3 до договору).

Відповідно до ст. 87-88 КУзПБ, придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні. Акт про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення. Такий акт підписується замовником аукціону та покупцем не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни.

Відповідно до п. 4.1.7. Договору Зберігач повертає майно власнику за першою вимогою останнього не пізніше 3-х днів з дня одержання такої вимоги.

З огляду на викладене, ТОВ «Бас Мотор» висловлене прохання повернути майно перелічене в п. 24, 847, 848, 850-853, 854-856, 859, 965, 986, 989, 991, 1012, 1014, 1020, 1037, 1051, 1091, 1122, 1123, 1138, 1150, 1240, 1241, 1449, 1452, 1466, 1509, 1510, 1526, 1534-1540, 1686, 2241, 2455, 2810, 2841-2844, 2846, 2847, 2849, 2868-2870, 2876, 2880, 2881, 2886, 2888, 2889, 2927, 2928 Акту приймання-передачі майна від 01.06.2024 (Додаток №2 до договору) та в п. 3 Акту приймання-передачі майна від 01.06.2024 (Додаток №3 до договору) протягом трьох днів з моменту отримання даного листа, а про дату та час в які можлива передача вказаного майна повідомити окремо на електронну адресу або в телефонному режимі.

20.01.2025 вище перелічене майно було отримане від ТОВ «Бас Мотор», про що складено відповідний акт після чого було складено акт про придбання майна на аукціоні та передано майно покупцю.

Поряд з цим, в листі до ТОВ «Бас Мотор» вказано, що відповідно до п. 2.2. Договору місячна плата за зберігання майна становить 258 500,00 грн. з ПДВ.

З огляду на висловлене прохання повернення частини майна, висловлене прохання також повідомити яка вартість зберігання майна переліченого в п. 24, 847, 848, 850-853, 854-856, 859, 965, 986, 989, 991, 1012, 1014, 1020, 1037, 1051, 1091, 1122, 1123, 1138, 1150, 1240, 1241, 1449, 1452, 1466, 1509, 1510, 1526, 1534-1540, 1686, 2241, 2455, 2810, 2841-2844, 2846, 2847, 2849, 2868-2870, 2876, 2880, 2881, 2886, 2888, 2889, 2927, 2928 Акту приймання-передачі майна від 01.06.2024 (Додаток №2 до договору) та в п. 3 Акту приймання-передачі майна від 01.06.2024 (Додаток №3 до договору) та зменшити вартість зберігання майна за договором на вказану суму з дня підписання акту про передачу майна власнику.

У відповідь ТОВ «Бас Мотор» повідомило, що вартість зберігання наведеного вище майна становить 16400,00 грн., та наступні оплати за договором будуть зменшені на вказану суму з огляду на повернення майна власнику.

30.12.2024 отримано лист Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс» від 18.12.2024 №14/849 щодо усунення недоліків прописаних в претензійних актах №145 від 11.09.2023, №147 від 29.09.2023 та №151 від 03.11.2023 за контрактом №2019/S 248-611309 від 23.06.2020.

У відповідь 08.01.2025 надіслано лист в якому повідомлено, що постановою господарського суду Волинської області від 11.06.2024 було припинено процедуру розпорядження майном в справі №903/780/22, Дочірнє підприємство «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (ЄДРПОУ: 21752230) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №310 від 12.03.2013, адреса: вул. Коперника, 36А, м. Луцьк, 43010).

Відповідно до ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

Зважаючи на викладене, в разі наявності вимог до Дочірнього підприємства «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» запропоновано звернутися до господарського суду Волинської області із відповідною заявою відповідно до положень КУзПБ.

08.01.2025 через систему «Електронний суд» ліквідатору ДП «АЗ №1» ПрАТ «АК «Богдан Моторс» надійшла заява від АТ «Державний експортно імпортний банк» про зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, якою заявник просить зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого до трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора в даній справі, починаючи з 11.06.2024 та встановити арбітражному керуючому Григор`єву В.В. грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним відповідних повноважень ліквідатора в даній справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.01.2025 заяву АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва В.В. призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2025 о 11:15 год. та встановлено кредиторам та Ліквідатору строк до 27.01.2025 для подання до суду обґрунтованих пояснень (заперечень) щодо заяви АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

З врахуванням встановленого вищенаведеною ухвалою строку 27.01.2025 до суду подано заперечення щодо задоволення заяви АТ «Укрексімбанк» із відповідним обґрунтуванням.

Перший аукціон з продажу майна банкрута який було призначено на 20.01.2025 (Лот 2 за умовами продажу погодженими на засіданні комітету кредиторів 24.12.2025) не відбувся у зв`язку із відсутністю учасників, у зв`язку із чим було призначено перший повторний аукціон який мав відбутися 30.01.2025 однак аукціон також не відбувся у зв`язку із відсутністю учасників. Проведення другого повторного аукціону призначено на 10.02.2025.

29.01.2025 дебіторам банкрута від яких не було отримано відповідей на вимоги щодо погашення дебіторської заборгованості надіслано повторні листи-вимоги щодо підтвердження та погашення заборгованості, також робота з дебіторами здійснюється в телефонному режимі.

Листом від 20.01.2025 комітет кредиторів повідомлено про проведення засідання комітету кредиторів шляхом опитування з розгляду проміжного звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат. Термін для надання відповідей встановлено до 04.02.2025.

Також, 20.01.2025 забезпеченому кредитору АТ «Укрексімбанк» надіслано проміжний звіт про витрати ліквідатора в частині, що стосуються забезпеченого майна банкрута. У відповідь Банком висловлені заперечення щодо схвалення звіту та висловлене прохання надати копію договору збереження (підтримання) у належному стані майна №127/24 БМ від 01 червня 2024 року.

17.12.2024 адвокату АТ «Укрексімбанк» Мельнику Дмитру Олеговичу вже було надіслано відповідь на адвокатський запит № (1)-20/11/2024 від 20/11/2024 в додатках до якого надано зокрема Копію договору збереження (підтримання) у належному стані майна №127/24 БМ від 01 червня 2024 року, та додатків до нього (Актів приймання-передачі) на 249 сторінках та висловлене прохання компенсувати витрати на копіювання та друк, однак представник банку не забрав лист із відповіддю на запит та додатками та не компенсував вартість копіювання та друку, а навпаки зумовив виникнення додаткових витрат на поштове відправлення.

Зважаючи на ухилення Банку від отримання листів із запитуваними тим же банком документами, копію договору збереження (підтримання) у належному стані майна №127/24 БМ від 01 червня 2024 року з додатками надано в додатках до даного звіту з метою надання можливості всім сторонам справи ознайомитись із такими документами через електронний суд без понесення при цьому додаткових витрат.

31.01.2025 членам комітету кредиторів було надіслано умови продажу майна банкрута на аукціоні та повідомлення про дату, місце, час проведення та запланований порядок денний комітету кредиторів з розгляду умов продажу проведення якого заплановане на 06.02.2025 о 10:00 год.

Відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором повідомлено про своє призначення державний орган з питань банкрутства та здійснюються інші повноваження якими наділений ліквідатор, зокрема підготовка умов продажу активів банкрута, закриття відкритих банківських рахунків, звільнення працівників банкрута, підготовку до передачі в архів документації банкрута, тощо.

Інформація про фінансовий стан і майно банкрута за звітний період залишилася суттєво незмінною із врахуванням отриманих коштів від дебіторів в якості часткового повернення дебіторської заборгованості, кошти банкрута за звітний період використовувались на оплату вихідної допомоги та інших платежів працівникам банкрута, оплату послуг згідно цивільно-правових договорів щодо упорядкування документів для передачі документів банкрута в архівну установу та ведення бухгалтерського обліку, а також понесено витрати на зберігання майна банкрута та здійснення рецензії на оцінку майна банкрута.

Суд вважає необхідним зазначити, що оплата послуг арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, є обов`язковою та є платою за працю арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

У відповідності до ст. 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно пункту 3 частини 1 ст.12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповіднол до статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі:

5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб;

3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв`язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо КУзПБ встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації, має враховуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури, а й те, які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом процедури з дня його призначення ліквідатором та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012.

Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Наведені приписи свідчать, що Кодексом визначено декілька джерел отримання арбітражним керуючим грошової винагороди під час виконання своїх повноважень у процедурі банкрутства.

Однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду увід 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Суд звертає увагу, що створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за нормами законодавства про банкрутство є правом і обов`язком кредиторів у справі про банкрутство.

Оскільки ліквідаційна процедура триває, то звіт про нарахування і виплату грошової винагороди може бути розглянуто лише за підсумками ліквідаційної процедури та має бути затверджений судом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Відтак, нарахування основної винагороди (оплата послуг) арбітражного керуючого не залежить від жодних умов, а здійснюється за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Право суду зменшити розмір оплати послуг виникає лише з підстав встановлення надмірно високого рівня середньомісячної заробітної плати керівника боржника, як визначального фактору для розміру оплати послуг арбітражного керуючого.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 №81/10-271.

Згідно із ст.6 Закону України «По оплату праці», ст.96, 97 Кодексу законів про працю України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Оплатність виконання функцій арбітражного керуючого установлена законом і вона є ідентичною по своїй суті до тієї оплати, яка передбачена Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «По оплату праці» за виконання будь-якої роботи працівником. Особливості системи оплати послуг арбітражного керуючого визначені Кодексом і будь-якими іншими актами безпосередньо не регулюються. Будь-яких актів, які передбачають «відрядну або іншу систему» оплати послуг арбітражного керуючого немає, як і не передбачено законом можливості укладення будь-якого договору з арбітражним керуючим на оплату його послуг, окрім, як альтернативного/компромісного врегулювання питання авансування винагороди за перших 3 місяці виконання відповідних повноважень.

Тобто, оплата послуг арбітражного керуючого є аналогічною до погодинної оплати та здійснюється за весь час виконання ним своїх обов`язків з моменту призначення і до моменту його звільнення. Тому ні зборами кредиторів, ні судом не може бути унормовано право на отримання грошової винагороди арбітражним керуючим залежно від обсягу, кількості чи й будь-яких інших «вимірних» показників виконаної роботи. Єдиним «вимірним» показником його роботи є оцінка його дій (бездіяльності) як належних чи неналежних, яка здійснюється 3 зборами кредиторів та судом.

Відповідно до правової позиції, закріпленої в постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 902/626/20, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

У іншій постанові Верховного Суду у справі №918/454/18 від 16.07.2020 наведена наступна правова позиція: "Той факт, що не сформовано ліквідаційну масу, а також, що кредиторами не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого передбачено попередніми законодавчими актами, що регулювали процедуру ліквідації банкрута, так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредиторів від обов`язку платити арбітражному керуючому за виконання роботи".

З огляду на викладене вище, відмінність боржників, яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, що й підкреслено в усталених правових висновках Верховного Суду викладених в постановах від 24.04.2018 у справі №910/2923115-г, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.»

Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2018 року у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17, від 30.01.2019 року у справі № 910/32824/15, від 10.07.2019 року у справі № 15/60-б.

Судова колегія Північного апеляційного господарського суду постановою від 13.03.2024 по справі № 927/1124/16 звертає увагу, що «кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

У цих висновках колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.03.2023 у справі N 908/1946/15-г, від 23.09.2021 у справі N 5002- 17/1718-2011 та від 10.08.2022 у справі N 916/956/13.»

Нарахування основної винагороди (оплата послуг) арбітражного керуючого не залежить від жодних умов, а здійснюється за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень. Проте, нормами Закону не передбачено здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень у справі про банкрутство на безоплатній основі (постанова Північного апеляційного господарського суду №Б3/150-12/24 від 05.02.2020).

Також, слід відмітити, що пунктом 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

Разом з цим, суд враховує доводи арбітражного керуючого, що заявником в даному контексті слід врахувати і суми податків і зборів, які відраховуються із доходів арбітражного керуючого та становлять 18% податок на доходи фізичних осіб, 1,5% військовий збір та 22 % ЄСВ, тобто після сплати податків та інших відрахувань від суми 73594,35 грн., залишиться на 41,5 % менше, тобто 43052,69 грн.

Також, суд погоджується з доводами арбітражного керуючого, що Банк помилково трактує суть статті 30 КУзПБ, заявляючи, що розмір грошової винагороди ліквідатора в 8 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, яка становить 8000 грн., а отже є надмірно високою.

Оскільки у ст.30 КУзПБ визначає, зокрема, але не виключно «але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень». Мінімальним розміром грошової винагороди ліквідатора слід вважати 24 000 грн на місяць, а не 8 000 грн. як вказує у порівнянні заявник.

Також, судом враховано, що ліквідаційна процедура має триваючий характер. Час, необхідний для наповнення ліквідаційної маси може тривати не один місяць, а у даній справі ліквідаційна процедура триває восьми місяць.

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів, тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що Григор`єв В.В. призначений ліквідатором у справі з 11.06.2024 та під час виконання своїх повноважень регулярно звітує про виконану роботу в ході ліквідаційної процедурі, проводить заходи, направлені на наповнення ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів, реалізацію майна, що перебуває в заставі, звітує суду та кредиторам про виконану роботу, вчиняє інші дії, спрямовані на виконання своїх обов`язків та з метою досягнення мети ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту призначення арбітражного керуючого Григор`єва В.В. ліквідатором повноваження виконуються сумлінно, добросовісно та у відповідності до вимог законодавства, про що свідчать звіти ліквідатора, які щомісячно у відповідності до ч. 4 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства направляються до суду. При виконанні повноважень здійснюється збереження майна банкрута, про що не заперечується заставним кредитором, який здійснював огляд майна.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, судом не встановлено обставин, які б свідчили про заперечення або оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс арбітражного керуючого Григор`єва В.В., що свідчили б про неналежне виконання ним своїх обов`язків.

Не ставилось кредитором також питання щодо усунення арбітражного керуючого Григор`єва В.В., від виконання своїх обов`язки, хоча КУзПБ передбачає право кредиторів реагувати на дії чи бездіяльність ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури.

Судом також взято до уваги, що матеріали справи не містять та кредитором не надано доказів, що ліквідатор при здійсненні ліквідаційної процедури не виконує вимоги, передбачені КУзПБ.

Суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялися ліквідатором за цей період.

Визначений КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, та повинен виплачуватись не лише за статус ліквідатора за певний проміжок часу, але й з обов`язковим врахуванням повного обсягу дій, які передбачені законом, та які має виконати ліквідатор. В протилежному випадку, має бути застосовано принцип співрозмірності між фактичним обсягом виконаних робіт та розміром оплати послуг ліквідатора.

Статтями 61, 62, 65 КУзПБ встановлено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору під час ліквідаційної процедури. Зокрема, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

Окрім іншого, ліквідатором у визначених КУзПБ випадках скликались та проводились засідання комітету кредиторів (цьому передувала підготовча робота до проведення засідання комітету кредиторів, за результатами проведених засідань складись відповідні протоколи), проводились дії щодо закриття рахунків, скасування арештів, відкриття ліквідаційного рахунку та зняття арештів з нього.

Одночасно ліквідатором вчинялись дії спрямовані на реалізацію нерухомого та рухомого майна.

В постанові від 29.11.2022 у справі №902/839/16 Верховний Суд зазначив, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто, під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, в тому числі дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, визнання недійсним провочинів боржника, правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така поведінка може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

Виходячи з наведеного, кредитор, як особа, яка безпосередньо заінтересована у завершенні ліквідаційної процедури, має право впливу на хід ліквідаційної процедури та сприяє її проведенню.

При цьому, маючи встановлений законодавством певний обсяг прав, саме до повноважень комітету кредиторів КУзПБ віднесено можливість у будь-який час ініціювати розгляд питання про припинення повноважень діючого ліквідатора з підстав неналежного виконання або невиконання арбітражним керуючим своїх обов`язків та компетенцію та клопотати перед судом про необхідність призначення нового ліквідатора.

За час провадження у справі про банкрутство арбітражний керуючий під час виконання повноважень передбачених КУзПБ у відповідній процедурі та стадії провадження, зокрема на стадії ліквідації, може неодноразово змінюватися.

Імперативною нормою Кодексу (абзац третій частини 4 статті 28) комітету кредиторів надане право у будь-який час (що фактично означає - на будь-якій судовій процедурі банкрутства) звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, при цьому вказана правова норма прямо вказує на незалежність такого клопотання від наявності підстав відсторонення арбітражного керуючого.

Статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).

Разом з цим, в матеріалах справи не міститься будь-яких рішень комітету кредиторів про визнання неналежними чи неправомірними дій ліквідатора, або поданих до суду скарг на дії/бездіяльність ліквідатора банкрута чи клопотань про його відсторонення у період виконання повноважень ліквідатора, навпроти, як вбачається з матеріалів справи.

Відтак, самі лише посилання апелянта на неефективну та недієву роботу ліквідатора у відповідний період, за відсутності належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 - 77 ГПК України на підтвердження обставин, які свідчать про неналежне виконання ліквідаційних заходів під час виконання Григор`євим В.В. повноважень ліквідатора не можуть бути визнані підставою для зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута.

Разом з тим, суд враховує, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат подається до суду лише за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості за п`ять днів до закінчення відповідної процедури та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. Тобто, затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат може бути здійснено виключно за підсумками ліквідаційної процедури та лише за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ліквідатором своїх обов`язків, в той час як у даній справі проміжні звіти ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат у справі №903/780/22 схвалені комітетом кредиторів.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

Таким чином, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, складання яких підсумовує хід ліквідаційної процедури.

В той же час, в даному випадку, предметом розгляду є клопотання про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва В.В., що не є підсумковим документом за наслідком проведення ліквідаційних заходів, який затверджується судом. Питання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури на даному етапі судом не розглядалось, принаймні, що ліквідаційна процедура у справі продовжується і арбітражний керуючий продовжує виконання покладених на нього судом обов`язків, виконання яких, як вже зазначалось, має відбуватись на платній основі.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Вирішуючи питання про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва В.В. у даній справі, судом враховується належність виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші доводи та заперечення кредитора судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Григор`єва В.В., відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала виготовлена 12.02.2025.

Суддя І. О. Гарбар