Рішення

від 30.01.2025 по справі 904/3409/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3409/24Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Тростянецької міської ради, м. Тростянець, Сумська обл.

до відповідача-1: Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, м. Запоріжжя;

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Стальтехбуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.;

відповідача-3: Державне підприємство "Сетам", м. Київ

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.;

відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магнум" м. Запоріжжя.

про визнання права власності та витребування майна

Представники:

від позивача: Линник Л.В., за розпорядженням, представник;

від відповідача-1: Штабовенко Д.В., довіреність, адвокат;

від відповідача-2: Страх Є.О., ордер, адвокат;

від відповідача-3: не з`явився;

від відповідача-4:Страх Є.О., довіреність, адвокат;

від відповідача-5: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Тростянецька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Стальтехбуд", Державного підприємства "Сетам, Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магнум", в якій просить:

- визнати за Тростянецькою міською радою Сумської області (42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 24006361) право власності на 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження №72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024;

- визнати недійсними електронні торги, проведені державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 із реалізації арештованого майна за лотом №549323, а саме 401 (чотириста одну) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124156кг;

- визнати недійним акт про проведені електронні торги, складений і затверджений приватним виконавцем Сколибог Олександром Сергійовичем, за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Харцизька вулиця, 11, прим. 2, код ЄДРПОУ 32693741) придбало лот №549323 на електронних торгах ДП "Сетам" 16.05.2024;

- витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" (50000, Дніпропетровська обл. м. Кривий Ріг, вул. Харцизька вулиця, 11, прим. 2, код ЄДРПОУ 32693741) 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, придбану ним як лот №549323 на електронних торгах державного підприємства "Сетам" 16.05.2024.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.08.2024.

14.08.2024 відповідачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує на те, що:

- на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (надалі - приватний виконавець) знаходиться зведене виконавче провадження № 72150896 з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області № 908/1170/22 від 06.06.2023 про стягнення з ТОВ "ТД Магнум" на користь ТОВ "ВК Стальтехбуд" заборгованості за договором субпідряду № 01/1009 від 10.09.2021 у розмірі 3 899 111 грн. 55 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 58 486 грн. 67 коп. та витрати на професійну допомогу в розмірі 15 750 грн. 00 коп. у справі №908/1170/22;

- 13.03.2024 до приватного виконавця надійшла заява стягувача - ТОВ "ВК Стальтехбуд" про звернення стягнення на майно боржника - ТОВ "ТД Магнум", а саме: 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг;

- 25.03.2024 року, в ході примусового виконання рішення суду, постановою приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника, було описано та арештоване належне боржнику майно, а саме: 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, що належить боржнику - ТОВ "ТД Магнум", яка знаходиться на зберіганні у ТОВ "ВК Стальтехбуд" за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Збагачувальна. 90а. В подальшому 15.04.2024 описане та арештоване майно було передано на примусову реалізацію до ДП "Сетам";

- 01.05.2024, під час примусової реалізації описаного та арештованого майна, до приватного виконавця надійшло звернення ТОВ "ТД Магнум" від 30.04.2024, вих. №01/3004, в якому зазначено, що власником 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг є Тростянецька міська рада Сумської області, без додання/надання будь-яких на це підтверджуючих документів. У зв`язку з цим, 10.05.2024 приватний виконавець звернувся до Тростянецької міської ради із вимогою № 6394, в якій вимагав надати інформацію чи дійсно Тростянецькою міською радою було ввірено на відповідальне зберігання ТОВ "ТД Магнум" - 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, з доданням підтверджуючих документів, надати документи, що підтверджують належність 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, Тростянецькій міській раді.

Також, 10.05.2024 ТОВ "ТД Магнум" було направлено вимогу № 6395, в якій зобов`язано останнього надати всі підтверджуючі документи, які вказують на належність Тростянецькій міській раді Сумської області, описаного та арештованого майна, а саме: 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг;

- 16.05.2024 Тростянецькою міською радою за вих. № 1505/11 надано відповідь на вимогу приватного виконавця від 10.05.2024 з доданням копій документів, з яких не вбачається можливим встановити належність Тростянецькій міській раді описаного та арештованого майна - 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг та чи дійсно Тростянецькою міською радою було ввірено на відповідальне зберігання ТОВ "ТД Магнум" - 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

3 огляду на це, своєю вимогою від 17.05.2024 приватним виконавцем було роз`яснено право на звернення до суду із позовом про визнання права власності на майно, також повторно витребувано від заявника: 1) надати документально підтверджену інформацію чи дійсно Тростянецькою міською радою було ввірено на відповідальне зберігання ТОВ "ТД Магнум" - 401 (чотириста одну) позиція готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг; 2) надати документи, що підтверджують належність Тростянецькій міській раді саме описаного та арештованого майна: 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг;

- 16.05.2024 було проведено аукціон із реалізації 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, що підтверджується протоколом № 611508 про проведення електронного аукціону. Переможцем торгів стало ТОВ "Меттранссервіс", яке запропонувало найвищу пропозицію 1 573 304 грн. 40 коп., а 22.05.2024 було складено акт про проведений електронний аукціон, таким чином, станом на цей час майно є реалізованим;

- Тростянецькою міською радою не було виконано вимогу приватного виконавця щодо надання документального підтвердження права власності на спірну металеву продукцію, зокрема: актів приймання-передачі, видаткових накладних, інших первинних документів.

Крім того, Тростянецька міська рада не зверталася, до проведення торгів, із заявою про виключення майна із акту опису арешту або визнання права власності на металеву продукцію.

Відповідно, виконавець не мав права порушувати інтереси стягувача та не реалізувати металеву продукцію, оскільки за змістом ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вжити передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії;

- приватний виконавець звертає увагу на те, що відповідно до переліку матеріальних цінностей, наведених в актах №01 від 10.09.2021, №02 від 08.10.2021, № 03 від 26.11.2021, № 04 від 30.11.2021, № 05 від 21.12.2021 до договору субпідряду № 01/1009 від 10.09.2021, не відповідає переліку готової металевої продукції загальна вага 124 156 кг, що була предметом спору аукціону та відображена в акті про проведений електронний аукціон (торги) від 22.05.2024;

- посилання позивача, як на докази належності йому спірної продукції, що була предметом аукціону на факт перебування цієї продукції за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 90 (як за договором про надання послуг відповідального зберігання № 02/1009 від 10.09.2021, так і за документами аукціону щодо місцезнаходження майна, що реалізовувалося) слід сприймати критично, оскільки доказів того, що за вказаною адресою знаходилась виключно продукція чи майно, передане за договором про надання послуг відповідального зберігання № 02/1009 від 10.09.2021 матеріали справи не містять;

- крім того, вимоги позивача щодо визнання недійсними електронних торгів та визнання недійним акту про проведені електронні торги, відповідач-1 вважає неналежним способом захисту, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

22.08.2024 відповідачем-4 через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує на те, що:

- ТОВ "Меттранссервіс" взяло участь в електронних торгах, що були організовані ДП "Сетам" з реалізації 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг. Для цього товариством було сплачено гарантійний внесок у розмірі 78 665 грн. 22 коп.

Вказані торги були призначені на 16.05.2024 і в цей же день були проведені, що підтверджується протоколом № 611508 про проведення електронного аукціону (торгів). Вказаним протоколом ТОВ "Меттранссервіс" було оголошено переможцем торгів, запропонувавши найвищу цінову пропозицію 1 573 304 грн. 40 коп. На підставі протоколу та у відведені для цього строки ТОВ "Меттранссервіс" сплатило визначені протоколом грошові кошти, а саме: 1 232 421 грн. 78 коп. та 262 217 грн. 40 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями;

- 22.05.2024 було складено акт про проведений електронний аукціон (торги), таким чином, на сьогоднішній день вищевказане майно є вже реалізованим, а відтак всі вимоги заявника, що пов`язані з припиненням процедури реалізації та заборони вчиняти дії є безпідставними та не є такими, що можуть бути реалізовані;

- вказане майно придбане на підставі спеціально законодавчо створеною процедурою, на сьогоднішній день аукціон відбувся, вимоги по ньому виконані в повному обсязі, його результати ніхто не оскаржував, а відтак отримане на підставі акту про проведений електронний аукціон (торги) від 22.05.2024 право власності на вказане майно належить ТОВ "Меттранссервіс" на законних підставах та не може бути обмежене;

- питання про визнання права власності на майно може ставити лише особа у якої таке право щодо такого майна виникло, тобто власник, права якого оспорюються чи не визнаються. В даному випадку позивач жодного відношення до спірного майна, яке придбано ТОВ "Меттранссервіс", не має, оскільки, враховуючи матеріали справи та договірні відносини, що склалися між сторонами таке право у позивача ніколи не виникало, і з наданих документів, які слугували підставою для звернення з даною позовною заявою, взагалі відсутні будь-які документи чи докази, які б підтверджували право власності позивача на вказані металеві конструкції, що були предметом реалізації через ДП «Сетам».

А посилання позивача на акти виконаних робіт за формою КБ-2В № 1 від 30.08.2021, № 2 від 30.09.2021, № 3 від 08.10.2021, № 4 від 18.11.2021, № 5 від 25.11.2021, жодним чином не підтверджують виникнення у останнього права власності на вищевказані готові металеві конструкції, а підтверджує виключно факт приймання у ТОВ «ТД Магнум» певної кількості металопрокату з певними родовими ознаками та який неможливо виокремити від іншого аналогічного металопрокату з такими ж родовими ознаками, в той час, як готові металеві конструкції, на які позивач просить визнати права власності, є індивідуально визначеним майном, власником якого є замовник за договором підряду, за яким вини були виготовлені, тобто ТОВ «ТД Магнум».

Крім того, ТОВ "Меттранссервіс" заявлено, що останній очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом даної справи.

22.08.2024, відповідачем-2 через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує таке:

- в ході примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2022 по справі № 908/1170/22 металеві конструкції, а саме 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг (далі - металеві конструкції), детальний опис яких наведений в додатку №1, не є власністю Тростянецької міської ради, а належали боржнику ТОВ "ТД Магнум" як замовнику за договором субпідряду № 01/1009 від 10.09.2021, укладеного між ТОВ "ВК Стальтехбуд" до ТОВ "ТД Магнум", за умовами якого ТОВ "ВК Стальтехбуд", як субпідрядник зобов`язується за замовленням замовника виконати та здати йому в строк, установлений договором роботи по виготовленню металоконструкцій в складі реалізації проекту: "Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (H2O-Maxi)" (далі - об`єкт будівництва), відповідно до договірної ціни та кошторисних розрахунків, а замовник зобов`язується прийняти субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного договору.

Вказані реалізовані металеві конструкції загальною вагою 124, 156 кг виготовлені ТОВ "ВК Стальтехбуд" лише у лютому місяці 2022 року, й виготовлення яких прийняте ТОВ "ТД Магнум" 22.02.2022, що підтверджується підписаним з обох сторін актом приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3), а саме: акт № 03-02 за лютий 2022 року на загальну суму 3 571 980 грн 32 коп.

Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України визначається, що власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором. Укладеним договором іншого не визначено, а відтак, власником результату будівельних робіт є замовник - ТОВ "ТД Магнум";

- спірні металеві конструкції, які ніколи не виїжджали за межі території їх виготовлення, були притримані, в силу вищевказаних правових норм, та умов договору та на сьогоднішній день реалізовані для задоволення вимог ТОВ "ВК Стальтехбуд", як кредитора;

- з наданих до позовної заяви актів виконаних робіт КБ-2В № 1 від 30.08.2021, № 2 від 30.09.2021, № 3 від 08.10.2021, № 4 від 18.11.2021, № 5 від 25.11.2021 чітко вбачається, яке саме майно було прийнято Тростянецькою міською радою у ТОВ "ТД Магнум" та коли. Так, до такого майна належить саме метал (арматура, листи, труби тощо) та 49,6т виготовлення металевих конструкцій за актом № 5 від 25.11.2021.

Натомість, готові металоконструкції, виготовлені у лютому місяці 2022 року, до такого майна не відносяться та не можуть відноситися, оскільки останні не були поставлені ТОВ "ТД Магнум" через їх притримання та не оплату останнім;

- позивачем робиться лише посилання на договір № 02/1009 від 10.09.2021 про надання послуг з відповідального зберігання укладеного з ТОВ "ТД Магнум", проте ані самого договору, ані актів приймання передачі, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, які в обов`язковому порядку повинні бути, та які б підтверджували вказані обставини, не надає.

Більш того, якщо б вони навіть були, то реалізованих металевих конструкцій загальною вагою 124 156 кг там немає та не може бути, оскільки навіть останній акт, на який заявник посилається як на передачу на відповідальне зберігання майна, датований 30.11.2021, тобто за три місяці навіть до їх виготовлення. Крім того, жодного майна від ТОВ "ТД Магнум" на відповідальне зберігання наше товариство ніколи не отримувало. Таким чином, якщо у Тростянецької міської ради є претензії чи побоювання щодо збереження ТОВ "ТД Магнум" ввіреного їм майна на відповідальне зберігання, то їм необхідно звернутися саме до ТОВ "ТД Магнум" для вирішення даного питання;

- ТОВ "ВК Стальтехбуд" не є стороною договору підряду № 01/07/245 від 07.07.2021, а тим більше договору № 02/1009 від 10.09.2021 про надання послуг з відповідального зберігання, на який посилається позивач, та не несе жодної відповідальності за ТОВ "ТД Магнум" перед Тростянецькою міською радою та не має перед Тростянецькою міською радою чи ТОВ "ТД Магнум" будь-якої заборгованості чи не виконаних зобов`язань.

А отже Тростянецькій міській раді, як заявнику, необхідно вирішувати питання щодо повернення майна за договором відповідального зберігання, якщо така передача взагалі була іншим шляхом, аніж визнання права власності на металеві конструкції, які предметом їхніх договірних відносин не є та до них жодного відношення не мають.

Таким чином, вищевказане майно, до якого Тростянецька міська рада не має жодного відношення було правомірно та в рамках закону реалізовано через публічні торги, а товариство відповідача-3 частково отримало погашення наявної та стягнутої на підставі рішення суду заборгованості.

Крім того, ТОВ «ВК Стальтехбуд» заявлено, що останній очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом даної справи.

Ухвалою суду від 22.08.2024 відкладено підготовче засідання на 03.10.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції за участю представника відповідача-1.

26.09.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзиви відповідача-4 та відповідача-2, в якій останній з доводами відповідачів, викладеними у відзивах на позов, не погоджується з огляду на таке:

- сам по собі факт участі в аукціоні не свідчить про добросовісні дії відповідачів у питанні відчуження-придбання металоконструкцій, про право власності міської ради, на які їм, як учасникам договірних відносин з підрядником (відповідачем 5) було достеменно відомо. Що підтверджується матеріалами доданих до позовної заяви;

- відповідачі 2 та 4 у відзивах стверджують про те, що міській раді не належать саме готові металеві конструкції, однак ця інформація не відповідає дійсності та спростовується актами виконаних робіт за договором підряду.

Адже вартість металу та вартість виготовлення металоконструкцій міська рада оплатила головному підряднику. А субпідрядник ТОВ «ВК Стальтехбуд» з металу міської ради їх виготовив для підрядника ТОВ «ТД Магнум». Метал прибув до ТОВ «ВК Стальтехбуд» і не вибував з його території, що саме підприємство підтверджувало у справі № 908/1170/22 та у страві № 904/2293/24, зазначаючи, що притримало металоконструкції після виготовлення, бо ТОВ «ТД Магнум» не оплатило роботи, і в подальшому вказало виконавцю на можливість опису цього майна, подавши його як власність ТОВ «ТД Магнум».

Таким чином, відповідач-2 визнаючи, що метал, з якого виготовлено ним металоконструкції по договору субпідряду, є тим металом, який йому передано в рамках цього договору. А відповідач-4, будучи причетний до реалізації проекту будівництва, і сплативший кошти за майно після повідомлення представників міської ради про належність їй майна, вважає, що добросовісно його набув.

На металоконструкції не здійснюється реєстрація права власності, і відповідачі це добре знають. Натомість, загальновідомим є те, що металоконструкції виготовляються з металу, і виготовлені спірні металоконструкції субпідрядник ТОВ « ВК Стальтехюуд» - відповідач-2, в рамках договору субпідряду був обізнаний про обставини виготовлення, зберігання і оплати спірного майна.

Таким чином, позивач вважає обґрунтованим і неосопорюваним той факт, що з металу, який був переданий відповідачу-5 для зберігання і виготовлення металоконструкцій по договору про послуги з відповідального зберігання, а відповідачу-2 для виготовлення і монтажу металоконструкцій по договору субпідряду, були виготовлені металоконструкції, які притримані відповідачем-2 через несплату йому за виконані роботи відповідачем 5 у себе на території, з якої вини не вибували;

- фактично на примусову реалізацію до ДП «Сетам» відповідачем-1 було подано не належне відповідачу-5 майно, що призводить до незаконності та абсурдності проведеного 16.05.2024 аукціону з примусової реалізації продукції та тягне за собою виникнення між іншими суб`єктами зобов`язань без законних на те підстав.

Ухвалою суду від 03.10.20224 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засіданні на 29.10.2024.

07.10.2024 від відповідача-1 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення з приводу відповіді на відзиви, в яких останній повторно наполягає на тому, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту стосовно викладених в позові вимог, а саме: щодо визнання недійсними електронних торгів та визнання недійним акту про проведені електронні торги (посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

25.10.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення, в яких останній вказує на те, що протягом строку дії договору підряду Тростянецька міська рада сплачувала за метал та за роботи по виготовленню з цього ж металу металоконструкцій. Більшу її частину було відвантажено на будівельний майданчик в м. Тростянець, а остання партія обстежена міською радою за місцем виготовлення, але була притримана підрядником, що підтверджується його запереченнями на заяву про забезпечення позову.

Посилаючись на норми ст. 838 ЦК України, позивач вважає, що Тростянецька міська рада не несе відповідальності за договором між субпідрядником і підрядником. А субпідрядник в свою чергу не може за рахунок замовника вирішувати свої претензії до головного підрядника. Відтак, за борги головного підрядника перед субпідрядником не можна розрахуватися металом і виготовленими з нього металоконструкціями, за які міська рада вже сплатила в рамках договору підряду, і при обстеженні та підписанні актів ні підрядник, ні субпідрядник не заявили про спір між ними.

Ухвалою суду від 29.10.2024 застосовано розумні строки при розгляді даної справи та відкладено підготовче засідання на 19.11.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції.

19.11.2024 від відповідача-5 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує на те, визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На думку відповідача-5, приватним виконавцем було протиправно накладено арешт на майно металоконструкції, зокрема 401 позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, яке не належить ТОВ «ТД Магнум».

Вказане майно, придбано за рахунок бюджетних коштів на виконання договору підряду та належить на праві власності позивачу.

Крім того, відповідач-5 просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 19.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 12.12.2024 судове засідання відкладено на 21.01.2025.

У призначене засідання 21.01.2025 відповідачі 3,5 явку повноважного представника не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 21.01.2025 розгляд справи відкладався до 30.01.2025.

У призначене судове засідання 30.01.2025 відповідачі 3,5 явку повноважних представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представників відповідачів 3,5.

У судовому засіданні 30.01.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити, представники відповідачів -1, 2, 4, заперечували проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзивах на позов.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів: 1, 2, 4, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання права власності та витребування майна, а також визнання недійсними електронних торгів та визнання недійним акту про проведені електронні торги

Звертаючись з даним позовом позивач вказує на те, що у квітні 2021 року Тростянецькою міською радою згідно Закону України «Про публічні закупівлі» на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було опубліковано оголошення про проведення закупівлі робіт по предмету закупівлі «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (Н2О-Махі) (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

За результатами проведеної вказаної вище закупівлі, між Тростянецькою міською радою та ТОВ «ТД Магнум» (Відповідач-5) 07.07.2021 було укладено договір підряду № 01/07/245 (далі - договір).

Пунктом 1.1. Договору підряду передбачається, що Підрядник (Відповідач-5) зобов`язується за завданням Замовника (Позивача) на свій ризик виконати та здати

йому в установлений цим договором підряду строки роботи по об`єкту: «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н20-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)», а Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Пунктами 2.1.-.2.3 Договору підряду передбачено договірну ціну робіт у сумі 226 897 070, 00 грн. за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом 6.3.1. п. 6.3. Договору підряду Підряднику надавалося право залучати за згодою Замовника до виконання робіт субпідрядні організації, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи та їх фінансову і професійну спроможність.

Пунктом 3.2. Договору підряду встановлений строк виконання робіт до 01.12.2023, який в подальшому за взаємною згодою сторін було продовжено до 01.12.2024 шляхом укладання додаткових угод до Договору. Тобто "договірні відносини та зобов`язання між Підрядником та Замовником по Договору підряду по сьогодення тривають, що підтверджується додатковими угодами.

Вказаний Договір підряду з додатками розміщений у вільному доступі на веб-порталі «Прозоро».

Листом від 01.09.2021 вих. № 01/06 Відповідач-5 повідомив Позивача про залучення в якості субпідрядника для виконання робіт по монтажу металоконструкцій ТОВ «ВК Стальтехбуд» (Відповідача-2).

Листом від 08.10.2021 №1837 Позивач повідомив Відповідача-5 про своє погодження залучення субпідрядником Відповідача-2.

10.09.2021 між Підрядником (Відповідач-5) та Субпідрядником (Відповідач-2) було укладено договір субпідряду № 01/1009.

Пунктом 1.1. даного Договору субпідряду передбачалося, що він укладається в межах основного договору підряду № 01/07/245 від 07.01.2021 по об`єкту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК. 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

Відповідно до п. 1.2. Договору субпідряду в рамках виконання основного договору Субпідрядник зобов`язується за замовленням Замовника (третя особа) виконати та здати йому в строк, установлений цим Договором, роботи по виготовленню і монтажу металоконструкцій у складі реалізації проекту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

Того ж дня, 10.09.2021, між Позивачем та Відповідачем-5 було укладено договір № 02/1009 про надання послуг відповідального зберігання (далі Договір № 02/1009). Додатками Договору акт №1, акт №2, акт №3, акт №4, акт №5, в яких зазначені матеріали, що передавалися на зберігання для виготовлення металоконструкцій.

Пунктом 1.1. Договору № 02/1009 визначено, що в порядку та на умовах, визначейих Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця (далі - Товар) для подальшого використання для виконання робіт з виготовлення металоконструкцій по об`єкту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)».

Пунктом 1.3. Договору № 02/1009 встановлено, що Зберігач здійснює зберігання та виготовлення металоконструкцій Товару за наступною адресою: м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 90 (за адресою Відповідача-2).

Позивач зазначає про те, що таким чином, увесь метал, що передався на зберігання Відповідачу-5 від початку зберігався за адресою Відповідача-2.

Пунктом 5.4. Договору № 02/1009 визначено, що право власності на матеріальні цінності (Товар) при передачі Зберігачеві за даним договором залишається за Поклажодавцем.

Відповідно до п. 9.1 Договору відповідального зберігання він діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Поступово договір виконувався і частинами металоконструкції відвантажувалися на будівельний майданчик в м. Тростянець Сумської області, окрім останньої партії.

Однак, оскільки Договір підряду та Договір відповідального зберігання є діючими, а майданчик не вміщує все устаткування, оскільки через воєнний стан роботи не виконувалися, підстав для пересторог міська рада не мала.

Втім 03.05.2024 Позивач отримав від Відповідача-5 лист від 30.04.2024 № 01/3004 яким повідомив, що приватним виконавцем Сколибог О.С. накладено арешт на майно - металоконструкції, зокрема 401 позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, яке не належить ТОВ «ТД Магнум».

Вказане вище майно придбано за рахунок бюджетних коштів на виконання умов Договору підряду та належить на праві власності Позивачу.

10.05.2024 Тростянецька міська рада отримала Вимогу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича (вхід. № 2449 від 10.05.2024) (Відповідач-1), зі змісту якої вбачається, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 72150896 від 03.07.2023, з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1170/22 від 06.06.2023 про стягнення з ТОВ «ТД Магнум» на користь Відповідача-2 - ТОВ «ВК Стальтехбуд» грошових коштів.

Виконавець також зазначив, що 25.03.2024 в ході примусового виконання рішення суду, його постановою про опис та арешт майна (коштів боржника), було описано та арештоване майно, а саме 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг (далі - Продукція), що нібито належить боржнику ТОВ «ТД Магнум» та перебуває на зберіганні Відповідача-2 за адресою: м. Кривий ріг, вул. Збагачувальна, 90 а.

З метою визначення вартості Продукції Виконавцем було залучено суб`єкта оціночної діяльності ФОП Макушина А.А., який 09.04.2024 надав звіт про вартість майна, згідно якого початкова вартість майна, а саме 401 (чотириста однієї) готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг складає 1 311 087,00 грн. без ПДВ.

15.04.2024 приватним виконавцем описане та арештоване майно (Продукцію) було передано на примусову реалізацію до ДП «СЕТАМ».

01.05.2024, під час примусової реалізації описаного та арештованого майна Виконавець отримав звернення ТОВ «ТД МАГНУМ» за вих. № 01/3004 від 30.04.2024, який повідомив Виконавця про те, що власником Продукції є Тростянецька міська рада Сумської області, без надання/додавання підтверджуючих документів права власності міської ради. В зв`язку з вищезазначеним Виконавець з вимогою звернувся до Тростянецької міської ради.

Після того, як міській раді стало відомо про існування судової справи № 908/1170/22 від 17.11.2022, зведеного виконавчого провадження № 72150896 з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області 06.06.2023 у справі № 908/1170/22 від 17.11.2022, остання листом від 09.05.2024 № 0905/11 повідомила Виконавця про те, що Продукція була придбана за кошти державного та місцевого бюджетів згідно Договору підряду, який був укладений між ТОВ «ТД Магнум» та Тростянецькою міською радою за результатами проведеної закупівлі робіт (оголошення про проведення закупівлі розміщено в системі публічних закупівель Прозорро) та про належність Продукції до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади в особі Тростянецької міської ради, яка в подальшому була передана ТОВ «ТД Магнум» на відповідальне зберігання.

Крім того, у вказаному листі наголошувалося на тому, що оскільки у відкритому зведеному ВП № 72150896, Тростянецька міська рада не є боржником то на її майно не може бути звернено стягнення, а також просила Виконавця вжити заходів, спрямованих на недопущення реалізації зазначеної Продукції; скасування накладеного арешту на комунальне майно у порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та його повернення законному власнику - Тростянецькій міській раді.

Однак жодних дій спрямованих на припинення порушення права власності Позивача Виконавцем не було вчинено.

Позивач зазначає про те, що він ознайомився з судовим рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2022, прийнятого по справі № 908/1170/22, яке розміщено у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та дізнався про те, що предметом спору було стягнення з ТОВ «ТД МАГНУМ» (ЄДРПОУ 42460860) на користь ТОВ «ВК СТАЛЬТЕХБУД» (ЄДРПОУ 37665221) заборгованості за договором субпідряду № 01/1009 від 10.09.2021 у розмірі 3 899 111,55 грн. та витрат на сплату судового збору в сумі 58 486,67 грн.

Даним рішенням суду було встановлено, що 10.09.2021 між ТОВ «ТД МАГНУМ» (замовник) та ТОВ «ВК СТАЛЬТЕХБУД» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №01/1009 (далі - Договір субпідряду).

Пунктом 1.1 Договору субпідряду визначалося, що цей договір укладений в межах основного договору підряду № 01/07/245 від 07.07.2021 по об`єкту: Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О) ДС`І'У Б.Д.1.1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель).

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідряду у порядку та на умовах, визначених цим договором, в рамках виконання основного договору субпідрядник зобов`язується за замовленням замовника виконати та здати йому у строк, встановлений цим договором, роботи по виготовленню і монтажу металоконструкції у складі реалізації проекту: «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі)» (далі - об`єкт будівництва), відповідно до договірної ціни та кошторисних розрахунків, а замовник зобов`язується надати субпідряднику фронт робіт (будівельний майданчик), необхідний металопрокат (відповідно до відомості ресурсів та попереднього замовлення згідно графіку постачання, передати проекту документацію, прийняти від субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Пунктами 2.2, 3.3. Договору субпідряду визначено, що строк виконання робіт становить 107 календарних днів з дати передачі за актами приймання-передачі металопрокату та будівельного майданчику з готовим фундаментом та передачі останньої версії проектної документації. Договірна ціна робіт складає 15 959 649,23 грн.

Тобто, з урахуванням укладеного Договору субпідряду, листа Відповідача-2 № 01/06 від 01.09.2021 та листа Позивача № 1837 від 08.10.2021, сторонам було достеменно відомо, що роботи по виготовленню і монтажу металоконструкцій виконуються в межах основного Договору підряду, і метал придбано в рамках цього договору за рахунок бюджетних коштів - коштів державного та місцевого бюджетів.

15.05.2024 Позивачем від Відповідача-5 отримано повторний лист щодо ситуації, що сталась з металоконструкціями № 01/1305 від 13.05.2024.

Цього ж дня Позивач листом № 1505/11 від 15.05.2024 повторно повідомив Відповідача-1 про те, що Продукцію, на яку останнім було накладено арешт та передано на примусову реалізацію ДП «СЕТАМ», міській раді стало відомо з листа ТОВ «ТД Магнум» вих. № 01/3004 від 30.04.2024 та наголошено на тому, що Продукція, була придбана за кошти державного та місцевого бюджетів згідно Договору підряду.

Також, додатками до листа додавалися підтверджуючі документи та інформація про те, що згідно актів виконаних робіт КБ-2В № 1 від 30.08.2021, № 2 від 30.09.2021, № 3 від 08.10.2021, № 4 від 18.11.2021, № 5 від 25.11.2021, наданих рахунків на оплату, Позивачем ТОВ «ТД Магнум» було сплачено кошти за різні металеві елементи, в загальній кількості понад 430 т на суму 65 313 038, 19 грн.

В подальшому, через відсутність місць для масового зберігання такої кількості металу та необхідність його подальшого використання для виготовлення металоконструкцій, згідно Договору № 02/1009 від 10.09.2021 про надання послуг з відповідального зберігання, металеві елементи за актами № 1 від 10.09.2021, № 2 від 08.10.2021, № З від 26.11.2021, № 4 від 30.11.2021, № 5 від 30.11.2021 міською радою були передані ТОВ «ТД Магнум» на відповідальне зберігання.

Водночас, з вказаних вище актів вбачається, що на відповідальне зберігання передано листи 14 мм, листи 20 мм, листи 12 мм, труби профільні різних діаметрів, швелери, тощо, тобто метал. Але ж, як було зазначено вище, цей метал передавався саме для зберігання та виготовлення металоконструкцій (п. 1.3. Договору про надання послуг з відповідального зберігання). І виготовляв ці металоконструкції саме стягувач - ТОВ «ВК Стальтехбуд» по договору субпідряду на своїй території (на території зберігання за договором відповідального зберігання) по вул. Збагачувальна, 90а в м. Кривий ріг.

Позивач наголошує на тому, що Тростянецька міська рада не є стороною Договору субпідряду, не може нести відповідальності за зобов`язаннями та розрахунками підрядника з субпідрядником по Договору субпідряду та не має перед ТОВ «ТД МАГНУМ» заборгованості по основному Договору підряду.

Тому, на думку позивача, Виконавцю необхідно вирішувати питання стягнення коштів за виконану роботу іншим шляхом, аніж звернення стягнення на Продукцію, що перебуває у комунальній власності Тростянецької міської ради.

Не знаючи про наявність вказаного вище судового рішення № 908/1170/22 від 17.11.2022 та виданих на його підставі судових наказів про примусове виконання, які були на виконанні Відповідача-1, Тростянецька міська рада не знала про порушення її права власності на Продукцію.

Лише 24.05.2024 Позивачу з інформації, розміщеної у вільному доступі на веб-сайті з реалізації майна ДП «СЕТАМ» стало відомо, що 16.05.2024 відбувся електронний аукціон з продажу Продукції, за результатами якого Продукцію було придбано ТОВ «МЕТТРАНССЕРВІС» за ціною 1 573 304,40 грн.

Під час ознайомлення Позивача з відомостями офіційного сайту ДП «СЕТАМ» стало відомо, що 16.04.2024 було публіковано оголошення про продаж лоту № 549323 « 401 (чотириста одна) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг». Також, із інформації розміщеної на веб-сайті ДП «Сетам» Позивачу стало відомо, яку саме Продукцію 25.03.2024 було Виконавцем описано та передано на примусову реалізацію, що в подальшому отримала назву « 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції».

16.05.2024 в електронній системі відбувся електронний аукціон, за результатами якого, цього ж дня на веб-сайті ДП «Сетам», електронною системою було сформовано та оприлюднено протокол № 611508 проведення електронного аукціону (торгів), згідно з яким вказаний лот придбав ТОВ «Меттранссервіс» (Відповідач-4) за ціною 1 573 304, 40 грн., що підтверджується копією протоколу № 611508 від 16.05.2024.

Із вказаної у протоколі інформації стало відомо, що ТОВ «Меттранссервіс» у строк до 26.05.2024 необхідно внести кошти за придбання Продукції у сумі 1 232 421, 78 грн., а також ПДВ у сумі 262 217, 40 грн.

17.05.2024 Виконавець листом № 6835 повторно надіслав Позивачу вимогу, в якій зазначив інформацію аналогічну змісту вимоги від 10.05.2024 та вимагав надати документи, що підтверджують належність міській раді саме 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

Як зазначає позивач, ним проведено дослідження фото, додані до аукціону, опис продукції та встановлено, що вона повністю відповідає проекту «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (Н2О-Махі) (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель)», зокрема це підтверджується томом 5-КМ, який, до речі, виготовлений свого часу під проект Відповідачем-4 - переможцем і єдиним учасником аукціону з примусової реалізації ТОВ «Меттранссервіс», що дає підстави вважати Відповідачів 2 та 4 пов`язаними особами, а такі дії з металоконструкціями умисними, аби перепродати їх знов тому ж ТОВ «ТД Магнум» чи міській раді.

Як вказує сам Стягувач метал, як передався, конструкції як виготовились, так і не покидали територію місця зберігання. Тому поза сумнівом те, що це конструкції виготовлені з металу, що належить Тростянецькій міській раді.

Листом № 2405/11 від 24.05.2024 Позивач на вимогу Виконавця від 17.05.2024 вчергове наголосив, що реалізована на аукціоні 16.05.2024 Продукція є власністю Позивача, придбана за рахунок державного та місцевого бюджетів, та повідомив Виконавця про свій намір звернення до суду з позовом про визнання права власності на Продукцію.

Також, наголошував, що виокремити саме Продукцію і надати підтверджуючі документи про власність є неможливим, оскільки металева продукція та інші елементи придбавалися в межах Договору підряду.

Листом № 2405/12 від 24.05.2024 Позивач повідомив Відповідача-4 про, те що придбана ним 16.05.2024 Продукція є власністю Позивача та повідомив про свій намір звернення до суду з позовом про визнання права власності на Продукцію (копія додається).

Позивач не будучи стороною Договору субпідряду, стороною зведеного ВП № 72150896 з примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1170/22 не знав про порушення його права власності на Продукцію Відповідачами.

Порушення права власності Позивача на продукцію триває по сьогодення. Вказані вище Відповідачі не реагують на прохання Позивача припинити порушення його прав та продовжують свідомо ігнорувати останнього.

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 Цивільного кодексу України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового

захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Подібний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 15.06.2022 у справі № 916/700/21, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 04.05.2023 у справі № 911/3656/20.

При цьому, в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 в розвиток цих позицій також зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Щодо позовних вимог Тростянецької міської ради в частині визнання за Тростянецькою міською радою Сумської області права власності на 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження №72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024, господарський суд зазначає таке.

Звертаючись з даним позовом позивач вважає, що його право власності на готову металеву продукцію загальною вагою 124 156 кг підтверджується договором про надання послуг відповідального зберігання № 02/1009 від 10.09.2021, в якому, зокрема, зафіксовано адресу місця зберігання переданих матеріальних цінностей - м. Кривий ріг, вул. Збагачувальна, 90, а також тим що саме за вказаною адресою знаходилась готова металева продукція загальною вагою 124 156 кг, що була предметом спірного аукціону.

Так, дійсно, відповідно до умов пункту 1.1. вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених договором, поклажодавець (Тростянецька міська рада) передає, а зберігач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум") приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності поклажодавця (далі - товар) для подальшого використання для виконання робіт з виготовлення металоконструкцій по об`єкту "Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (H2O-Maxi)" ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель).

Згідно з договором товар передається по актах передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, який є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).

Зберігач здійснює зберігання та виготовлення металоконструкцій товару за наступною адресою: м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 90 (пункт 1.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2022 у справі № 908/1170/22 , яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2023, позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК СТАЛЬТЕХБУД" заборгованість за договором субпідряду №01/1009 від 10.09.2021 у розмірі 3899111,55 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 58486,67 грн.

У вказаному рішенні було встановлено наступне.

"10.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК СТАЛЬТЕХБУД" (субпідрядник, позивач) укладено договір субпідряду №01/1009 (далі - договір субпідряду).

У п. 1.1 даного договору зазначено, що цей договір укладений в межах основного договору підряду №01/07/245 від 07.01.2021 по об`єкту: Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О) ДСТУ Б.Д.1.1:2013 Правила визначення вартості будівництва (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель) (далі - основний договір).

Відповідно до п. 1.1 договору субпідряду у порядку та на умовах, визначених цим договором, в рамках виконання основного договору субпідрядник зобов`язується за замовленням замовника виконати та здати йому у строк, встановлений цим договором, роботи по виготовленню і монтажу металоконструкцій у складі реалізації проекту: «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області (Н2О-Махі)» (далі - об`єкт будівництва), відповідно до договірної ціни та кошторисних розрахунків, а замовник зобов`язується надати субпідряднику фронт робіт (будівельний майданчик), необхідний металопрокат (відповідно до відомості ресурсів та попереднього замовлення згідно графіку постачання, передати проекту документацію, прийняти від субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 3.3 договору субпідряду договірна ціна становить 15959649,23 грн., в т.ч. ПДВ 2659941,54 грн., як погоджена сторонами в додатку №1 до договору.

В додатку №2 до договору сторони погодили календарний графік виконання робіт по об`єкту.

Відповідно до п. 4.1 договору субпідряду розрахунки за виконання робіт здійснює замовник таким чином: розрахунки за виконані субпідрядником роботи за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника протягом 25 календарних днів з дати підписання сторонами акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в та КБ-3).

Пунктом 10.1 договору субпідряду встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до закінчення строку, передбаченого п. 2.2 цього договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

16.11.2021 сторони підписали акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт №01-11 форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, якими засвідчили виконання робіт по об`єкту за листопад 2021 року на суму 3271312,32 грн.

Також сторони підписали акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт №02-12 форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2021 року, якими засвідчили виконання робіт по об`єкту за грудень 2021 року на суму 3339038,71 грн.

Крім того, сторони підписали акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт №03-02 форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за лютий 2022 року, якими засвідчили виконання робіт по об`єкту за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн. При цьому дата підпису акту зазначена 22.02.2021, а довідка до цього акту підписана 22.02.2022.

Відповідач частково оплатив роботи платіжним дорученням №17 від 30.11.2021 по акту №01-11 від 16.11.2021 на суму 2944181,09 грн. та платіжним дорученням №14 від 28.12.2021 на суму 3339038,71 грн. з посиланням на договір субпідряду та рахунок №2 від 20.12.2021.

Таким чином, роботи по акту №02-12 за грудень 2021 року оплачені повністю. Залишились неоплаченими роботи по акту №01-11 від 16.11.2021 за листопад 2021 року на суму 327131,23 грн. та по акту №03-02 за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн., всього на суму 3899111,55 грн.

Крім того, судом було встановлено, що строк оплати робіт по акту №01-11 за листопад 2021 року, який підписано сторонами 16.11.2021, сплив 13.12.2021 (з урахуванням вихідних днів). Залишок вартості неоплачених робіт по цьому акту складає 327131,23 грн.

По акту №03-02 за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн., дата підпису якого зазначена 22.02.2021, строк оплати робіт визначено судом з урахуванням того, що роботи виконані за лютий 2022 року і довідка КБ-3 до цього підписана сторонами 22.02.2022 (відповідно до п. 4.1 договору строк оплати робіт визначається з урахуванням дати підписання КБ-3). Довідка КБ-3 до цього акту підписана 22.02.2022. Звідси строк оплати робіт за лютий 2022 року на суму 3571980,32 грн. сплив 21.03.2022.

Акти та довідки за листопад 2021 року та за лютий 2022 року підписані з боку замовника директором ТОВ «ТД «МАГНУМ» Шуваєвим Д.В., з боку підрядника - директором ТОВ «ВК «СТАЛЬТЕХБУД» Яковенко А.В. та скріплені печатками сторін. Дані особи значаться керівниками вказаних товариств відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Отже, дані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін.

Сторони погодили в п. 4.3 договору субпідряду, що підписаний субпідрядником та замовником акт приймання виконаних робіт свідчить про належне виконання робіт субпідрядником і відсутність у сторін взаємних претензій за цим договором.

До подання позову відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо обсягу та якості виконаних робіт.

Отже, на день подання позову строк оплати робіт суму 3899111,55 грн. сплив.".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з наведеного вбачається, що під час розгляду справи № 908/1170/22 Господарським судом Запорізької області були встановлені обставини щодо належноності майна ТОВ «ТД Магнум», а саме: 401 (чотириста одної) готової продукції загальною вагою 124 156 кг.

В подальшому, 13.03.2024 до приватного виконавця надійшла заява стягувача - ТОВ "ВК Стальтехбуд" про звернення стягнення на майно боржника - ТОВ "ТД Магнум", а саме: 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

25.03.2024 року, в ході примусового виконання рішення суду, постановою приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника, було описано та арештоване належне боржнику майно, а саме: 401 (чотириста одна) позиція готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, що належить боржнику - ТОВ "ТД Магнум", яка знаходиться на зберіганні у ТОВ "ВК Стальтехбуд" за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Збагачувальна. 90а.

15.04.2024 описане та арештоване майно було передано на примусову реалізацію до ДП "Сетам".

01.05.2024 під час примусової реалізації описаного та арештованого майна до приватного виконавця надійшло звернення ТОВ "ТД Магнум" від 30.04.2024, вих. №01/3004, в якому зазначено, що власником 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг є Тростянецька міська рада Сумської області, без додання/надання будь-яких на це підтверджуючих документів.

У зв`язку з цим, 10.05.2024 приватний виконавець звернувся до Тростянецької міської ради із вимогою № 6394, в якій вимагав надати інформацію чи дійсно Тростянецькою міською радою було ввірено на відповідальне зберігання ТОВ "ТД Магнум" - 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, з доданням підтверджуючих документів, надати документи, що підтверджують належність 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, Тростянецькій міській раді.

Також, 10.05.2024 ТОВ "ТД Магнум" було направлено вимогу № 6395, в якій зобов`язано останнього надати всі підтверджуючі документи, які вказують на належність Тростянецькій міській раді Сумської області, описаного та арештованого майна, а саме: 401 (чотириста одної) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг;

16.05.2024 Тростянецькою міською радою за вих. № 1505/11 надано відповідь на вимогу приватного виконавця від 10.05.2024 з доданням копій документів, з яких не вбачається можливим встановити належність Тростянецькій міській раді описаного та арештованого майна - 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг та чи дійсно Тростянецькою міською радою було ввірено на відповідальне зберігання ТОВ "ТД Магнум" - 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

Тростянецькою міською радою не було виконано вимогу приватного виконавця щодо надання документального підтвердження права власності на спірну металеву продукцію, зокрема: актів приймання-передачі, видаткових накладних, інших первинних документів.

Крім того, Тростянецька міська рада не зверталася, до проведення торгів, із заявою про виключення майна із акту опису арешту або визнання права власності на металеву продукцію.

Відповідно, виконавець не мав права порушувати інтереси стягувача та не реалізувати металеву продукцію, оскільки за змістом ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вжити передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

16.05.2024 було проведено аукціон із реалізації 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, що підтверджується протоколом № 611508 про проведення електронного аукціону. Переможцем торгів стало ТОВ "Меттранссервіс", яке запропонувало найвищу пропозицію 1 573 304 грн. 40 коп., а 22.05.2024 було складено акт про проведений електронний аукціон, таким чином, станом на цей час майно є реалізованим.

22.05.2024 було складено акт про проведений електронний аукціон, таким чином, станом на цей час майно є реалізованим.

Господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до переліку матеріальних цінностей, наведених в актах №01 від 10.09.2021, №02 від 08.10.2021, № 03 від 26.11.2021, № 04 від 30.11.2021, № 05 від 21.12.2021 до договору субпідряду № 01/1009 від 10.09.2021, не відповідає переліку готової металевої продукції загальна вага 124 156 кг, що була предметом спору аукціону та відображена в акті про проведений електронний аукціон (торги) від 22.05.2024.

Не підтверджується посилання позивача, як на доказ належності йому продукції, що була предметом аукціону, на факт перебування цієї продукції за адресою: м. Кривий ріг, вул. Збагачувальна, 90 (як за договором про надання послуг відповідального зберігання № 02/1009 від 10.09.2021, так і за документами аукціону щодо місцезнаходження майна, що реалізовувалось), оскільки доказів того, що за вказаною адресою знаходилась виключно продукція чи майно, передане за договором про надання послуг відповідального зберігання № 02/1009 від 10.09.2021, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем на надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що останньому на праві власності належать 401 (чотириста одна) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження №72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024.

Господарський суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування вірогідність доказів.

Стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Аналогічний підхід до стандарту доказування вірогідність доказів висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як баланс вірогідностей.

Таким чином, вказані докази в сукупності, є більш вірогідними в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та підтверджують той факт, що власником спірного майна було ТОВ «ТД Магнум», а саме: на 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, та на яку накладено арешт відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника винесеної 25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича в рамках зведеного виконавчого провадження №72150896 та реалізовано на аукціоні 16.05.2024, що спростовує доводи позивача стосовно того, що саме він був власником спірних металевих конструкцій на підставі договору № 01/07/245 від 07.07.2021.

Також, розглянувши вимогу позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" 401 (чотириста одну) позицію готової металевої продукції загальною вагою 124156кг, придбану ним як лот №549323 на електронних торгах державного підприємства "Сетам" 16.05.2024, господарський суд дійшов висновку, що вказана вимога також задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначено вище, позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що спірне майно належить йому на праві власності, і вказані доводи спростовані відповідачами 1,2,4 є більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог Тростянецької міської ради в частині визнання недійсними електронних торгів, проведених державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 із реалізації арештованого майна за лотом №549323, а саме 401 (чотириста одну) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124156 кг, та визнання недійним акту про проведені електронні торги, складеного і затвердженого приватним виконавцем Сколибог Олександром Сергійовичем, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" придбало лот №549323 на електронних торгах ДП "Сетам" 16.05.2024, господарський суд зазначає наступне.

Звертаючись з даним позовом, позивач вважає, що майно, а саме: 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, яке було реалізовано 16.05.2024 під час проведено аукціону із реалізації 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг, що підтверджується протоколом № 611508 про проведення електронного аукціону, переможцем торгів стало ТОВ "Меттранссервіс", належить належить до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади в особі Тростянецької міської ради.

Таким чином, позивач стверджує, що на момент проведення електронних торгів боржник не був власником майна, яке реалізується, що, на його думку, є безумовною підставою для визнання вказаних торгів недійсними.

Попередньо, господарськими судом було встановлено, що Тростянецькою міською радою не було доведено належними та допустимими доказами той факт, що власником спірного майна, яке було реалізовано 16.05.2024 під час проведення аукціону, є саме Тростянецька міська територіальна громада в особі Тростянецької міської ради.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як встановлено ст. 318 Цивільного кодексу України, суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.1, ч. 3, ч. 5, ч.6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (ст. 16 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут та далі по тексту в редакції чинній на момент проведення електронних торгів), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок №2831/5), тут та далі по тексту в редакції чинній на момент проведення електронних торгів, визначено, що електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

Позивач не є учасником прилюдних торгів, а тому зобов`язаний довести, що оспорюваними прилюдними торгами порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Суд вказує, що відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 2831/5 виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» копія акта опису та арешту майна боржника;

копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

у разі передачі на реалізацію конфіскованого за рішенням суду майна - копія довідки про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні майна через митний кордон України;

у разі передачі на реалізацію ювелірного та іншого побутового виробу із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лому і окремих частин такого виробу - копії документів, що визначають його якість/характеристики/відповідність запровадженим нормативно-правовим актам та нормативним документам (за наявності);

у разі згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту - копія згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя);

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Відповідно до п. 4 розділу II Порядку № 2831/5 Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Державне підприємство "СЕТАМ" (далі також відповідач - 3, ДП "СЕТАМ" ) розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Суд вказує, що приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, відповідно до якого головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.06.2020 у справі № 372/3161/18, провадження № 61-86св20.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, під час розгляду справи, не доведено, зокрема, не надано належних і допустимих доказів того, що в межах зведеного виконавчого провадження № 72150896 з примусового виконання виконавчого наказів Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1170/22 від 06.06.2023 були допущені порушення, які б вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, результат проведення яких ним оспорюється.

А відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними електронних торгів, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 по реалізації 401 (чотириста однієї) позиції готової металевої продукції загальною вагою 124 156 кг.

За змістом п. 4 розділу X Порядку № 2831/5, Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати податку на додану вартість та винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату податку на додану вартість та додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведений електронний аукціон не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведений електронний аукціон шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Таким чином, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів.

Згідно з п. 8 розділу X Порядку № 2831/5 акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (ст. 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. 1-3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову - матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьев проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 пункті 9 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003 р.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Господарський суд зауважує, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Близька за змістом правова позиція щодо обґрунтування порушеного права викладена у мотивувальній частині постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 9901/14/20 (пункт 19), від 15.04.2020 у справі № 9901/580/19 (пункт 21), від 11.03.2020 у справі № 9901/590/19 (пункт 16) та у постановах Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 820/3018/17 (абзац 27), від 13.05.2020 у справі № 826/12446/18 (пункт 38).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно , звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві предмет та підставу позову, зазначаючи яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, тобто вказує суду на обраний позивачем спосіб захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок неодноразово робила Велика Палата Верховного Суду і його застосовували та продовжують застосовувати суди інших інстанцій, включно з касаційними, які також доклали зусиль для формування позиції стадійності захисту права.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах.

Про цей висновок Велика Палата Верховного Суду нагадала у постанові від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

А тому, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги є такими, що не узгоджуються з нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, не забезпечать відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а відтак визнаються судом як неналежний спосіб захисту порушеного права.

А відтак суд, враховуючи вищевказане та той факт, що позовні вимоги в частині визнання акту про проведення електронних торгів від 16.05.2024 за лотом № 549323 є похідними від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, які були проведені Державним підприємством "Сетам" 16.05.2024 по реалізації лота під № 549323, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, мотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 24.04.2019 Верховного Суду по справі №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Тростянецької міської ради про визнання права власності та витребування майна відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.02.2025.

Суддя І.А. Рудь