ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.01.2025 Справа№905/1871/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
при секретарі судового засідання Решетицькій О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів справу
за позовом керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ Донецької області
в інтересах держави в особі: Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро
до відповідачів: 1) Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ Донецької області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», м.Покровськ Донецької області
про: - визнання недійсним рішення тендерного комітету Покровської міської ради щодо застосування переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с;
- визнання недійсним договору №13-2020 від 23.03.2020 про надання послуг
за участю представників учасників справи:
прокурор: Хряк О.О., за службовим посвідченням №072721 від 01.03.2023;
від позивача: Пономарьов Р.О., довіреність у порядку передоручення б/н від 19.04.2024;
від відповідача-1: не з`явився (не викликався);
від відповідача-2: не з`явився (не викликався).
В судовому засіданні 17.12.2024 оголошено
перерву до 29.01.2025 о 14:30год.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
29.01.2025 з 15:35год до 15:40год.
СУТЬ СПОРУ:
Керівник Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, м.Покровськ Донецької області, в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1) Покровської міської ради Донецької області (далі Покровська міськрада, відповідач-1), м.Покровськ Донецької області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта» (далі «ТК «Орбіта», відповідач-2), м.Покровськ Донецької області, про: визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача-1 щодо застосування переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с; визнання недійсним укладеного відповідачами договору №13-2020 від 23.03.2020 про надання послуг.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на встановлення ним порушень ст.ст.2, 35 Закону України №922-VIII від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі» (далі Закон про закупівлі; в редакції, що діяла в період існування спірних правовідносин) під час проведення відповідачем-1 закупівлі послуг, за результатами якої укладений оспорюваний договір №13-2020 від 23.03.2020. Зазначив, що застосування 23.03.2020 Покровською міськрадою переговорної процедури закупівлі послуг з висвітлення своєї діяльності позбавило інших потенційних учасників можливості надати свої пропозиції для участі у тендері і зумовило втрату можливості зекономити кошти місцевого бюджету. Такі дії створюють загрозу економічній безпеці держави та інтересам територіальної громади, порушують порядок використання бюджетних коштів та можуть призвести до неможливості виконання завдань держави. Також прокурор стверджував про самоусунення уповноваженого органу від виконання обов`язку із захисту інтересів держави.
Після відкриття провадження у справі прокурор надав суду:
- із заявою №37-6727вих-20 від 20.11.2020 (вх.№22302/20 від 24.11.2020, з додатками; т.1, а.с.63-66) документи на підтвердження повноважень особи, яка засвідчила копії додатків до позову;
- клопотання №37-6728вих-20 від 20.11.2020 (вх.№22304/20 від 24.11.2020, з додатками; т.1, а.с.67-77) про витребування у Покровської міськради копії оспорюваного рішення її тендерного комітету. Ухвалою від 23.12.2020 суд задовольнив клопотання, витребувавши від відповідача-1 належним чином завірену копію належної якості рішення тендерного комітету Покровської міськради щодо застосування переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с (т.1, а.с.226);
- відповідь №37-7046вих-20 від 11.12.2020 на відзиви (вх.№23887/20 від 16.12.2020; т.1, а.с.184-208), в якій навів додаткові аргументи щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також доводи на спростування висновків відповідачів про передчасність представництва; наголосив, що відповідач-1 застосував переговорну процедуру закупівлі телевізійних послуг без належних підстав, оскільки не обґрунтував наявність умови застосування переговорної процедури закупівлі, передбаченої п.2 ч.2 ст.35 Закону про закупівлі, а саме відсутності конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; зауважив, що протягом 2020 року замовник не проводив відкриті торги для закупівлі телевізійних послуг, які були відмінені через відсутність достатньої кількості учасників; заперечив як безпідставні доводи відповідачів, що знаходження серверу ТОВ «Телебачення «Капрі» на території РФ унеможливлює укладення договору, оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «Капрі» Україна, Донецька область, м.Покровськ;
- пояснення №56-3932вих-21 від 19.10.2021 (вх.№21897/21 від 21.10.2021, з додатками; т.2, а.с.20-29), в яких зазначив, що недосягнення мети Закону про закупівлі та проведення публічної закупівлі із порушенням його вимог є загрозою порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, чим завдається шкода інтересам держави; неналежний розподіл обмежених державних ресурсів сам по собі суперечить загальним інтересам; договір про закупівлю є похідним від результатів проведення процедури закупівлі і його умови не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції; недійсність результатів закупівлі свідчить про незаконність складеного за наслідками її проведення договору, який фактично зумовлює безпідставне витрачання державних коштів; за змістом ч.3 ст.228 Цивільного кодексу (далі ЦК) України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним; вимогу про застосування наслідків недійсності правочину можуть ставити перед судом лише сторони договору, а прокуратура звертається до суду в інтересах держави в особі органу, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, не є стороною договору та не має права вимоги щодо наслідків недійсності правочину;
- заперечення №56-3287вих-24 від 30.07.2024 на заяви про залишення позову без розгляду (вх.№07-07/6919/24 від 31.07.2024, з додатками; т.2, а.с.123-136), в яких просив відмовити в задоволенні заяв про залишення позову без розгляду, навівши аргументи на спростування позиції відповідачів щодо відсутності порушення інтересів держави, щодо звернення прокурором до компетентного органу та бездіяльності уповноваженого органу і щодо того, що Покровська міськрада не є підконтрольною установою Східного офісу Держаудитслужби України;
- пояснення №56-3286вих-24 від 30.07.2024 (вх.№07-07/6921/24 від 31.07.2024, з додатками; т.2, а.с.137-153), в яких зазначив: внаслідок застосування переговорної процедури закупівлі замовник позбавив інших учасників можливості надати свої пропозиції для участі в тендері, втрачено можливість максимально зекономити кошти місцевого бюджету; саме недодержання вимог Закону про закупівлі, а не наявність чи відсутність збитків, обумовлює недійсність правочину. Наголосив, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 ЦК України, є належним способом захисту, який передбачений законом; з ч.1 ст.216 ЦК України вбачається, що реституцію за недійсним правочином може вимагати лише його сторона (на відміну від нікчемного правочину, за яким наслідки недійсності може вимагати будь-яка заінтересована особа ч.5 ст.216 ЦК України);
- заперечення №56-3812вих-24 від 06.09.2024 (вх.№07-07/8075/24 від 10.09.2024, з додатками; т.2, а.с.189-197) на клопотання про залишення позову без розгляду, в яких навів свої аргументи проти клопотання та просив відмовити в його задоволенні;
- пояснення б/н від 14.11.2024 (вх.№07-07/10084/24 від 14.11.2024, з додатками; т.3, а.с.72-80), в яких зазначив, що сторонами оспорюваного договору є Покровська міськрада та «ТК «Орбіта» і згідно з ч.1 ст.216 ЦК України виключно вони можуть бути позивачами за вимогою про реституцію; суспільна користь від поданого позову полягає в неухильному дотриманні вимог Закону про закупівлі, попередженні вибіркового застосування його норм. Обраний прокурором спосіб захисту спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме дотримання вимог чинного законодавства під час проведення закупівель за бюджетні кошти, принципів максимальної ефективності та економії, створення конкурентного середовища, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, об`єктивного і неупередженого визначення переможця, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Після відкриття провадження у справі позивач надав суду:
- пояснення №04-25-17/8531 від 30.11.2020 (вх.№23158/20, з додатками; т.1, а.с.141-182), у яких підтримав позов прокурора з огляду на допущені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, встановлені Східним офісом як органом державного фінансового контролю під час проведення моніторингу спірної закупівлі, за результатами якого встановлено: замовник не обґрунтував наявність умови застосування переговорної процедури закупівлі, а саме відсутності конкуренції на відповідному ринку. Повідомив, що замовника зобов`язано усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель; на час складання пояснень інформація про усунення порушень або оскарження висновку до суду відсутня. Зазначив, що у Східного офісу Держаудитслужби відсутні законодавчо визначені підстави для звернення до суду;
- пояснення №040525-17/1479-2024 від 31.07.2024 (вх.№07-07/6952/24 від 01.08.2024, з додатками; т.2, а.с.154-164), в яких зазначив: враховуючи відсутність повноважень у Східного офісу Держаудитслужби здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, приймаючи до уваги відсутність суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, саме прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів.
Після відкриття провадження у справі відповідач-1 надав суду:
- відзив №01-26-5257, №01-26-4933 від 30.11.2020 (вх.№23072/20 від 02.12.2020, з додатками; т.1, а.с.108-139), в якому вважає необґрунтованими результати моніторингу та виявлені Східним офісом порушення, оскільки під час передтендерного опрацювання ринку надання телевізійних послуг встановлено: на місцевому рівні в м.Покровську такі послуги надають Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Орбіта» та «Телебачення «Капрі», при цьому «ТК «Орбіта» має технічні можливості, яких не має «Телебачення «Капрі», до того ж його IP-адреса або домен kapri.dn.ua знаходиться на території РФ (встановлено із загальнодоступних джерел); наполягає, що оспорюваний договір не може бути визнаний недійсним, позаяк він виконаний в повному обсязі;
- заперечення №01-26-5767 від 21.12.2020 (вх.№24437/20 від 23.12.2020, з додатками; т.1. а.с.227-245) на відповідь на відзив, в яких зауважує, що між Покровською міськрадою та ТОВ «ТРК Україна» укладений договір на висвітлення діяльності міськради на регіональному рівні; наполягає, що обґрунтовано застосував переговорну процедуру закупівлі: з дотриманням вимог ч.2 ст.35 та без порушень ст.ст.10, 16 Закону про закупівлі й у повній відповідності до річного плану закупівель, а прокурор не зазначив, чим саме порушуються права і законні інтереси зацікавленої особи, та не надав доказів того, яким чином визнання договору недійсним відновить майнові інтереси зацікавленої особи, чи отримає вона право або майно в результаті реституції; вважає, що прокурор передчасно звернувся з позовом до суду та не довів, у чому саме полягає невигідність для держави оспорюваної закупівлі: відсутні докази протиправного витрачання коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, не доведено розмір завданої шкоди та взагалі її наявність;
- пояснення б/н від 30.07.2024 (вх.№07-07/6913/24 від 30.07.2024, з додатками; т.2, а.с.110-120), в яких з посиланням на відповідні нормативно-правові акти повідомив про утворення Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, начальник якої здійснює повноваження Покровської міськради, її виконавчого комітету та міського голови; з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №905/1870/20 просив задовольнити заяву б/н від 09.07.2024 про залишення позову без розгляду, врахувати додаткові пояснення б/н від 15.07.2024 відповідача-2, відмовити у задоволенні позовних вимог;
- заяву б/н від 29.10.2024 (вх.№07-07/9541/24 від 29.10.2024, з додатком; т.3, а.с.30-31), в якій просив суд розглянути справу без участі представника Покровської міськради з урахуванням раніше наданих відзивів, заперечень, письмових пояснень і матеріалів та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Після відкриття провадження у справі відповідач-2 надав суду:
- заперечення б/н б/д проти розгляду справи №905/1871/20 за правилами спрощеного позовного провадження (вх.№22579/20 від 27.11.2020, з додатками; т.1, а.с.80-85), в яких просив розглядати справу №905/1871/20 в загальному позовному провадженні з викликом учасників справи. 16.07.2024 суд постановив ухвалу про розгляд справи №905/1871/20 за правилами загального позовного провадження (т.2, а.с.80-81);
- відзив б/н б/д (вх.№04-18/6167 від 30.11.2020, з додатками; т.1, а.с.87-107), в якому зазначив, що не звернення з позовом у період тривалістю 20 днів (від дати отримання повідомлення прокурора до дати подання поштою позовної заяви прокурора в цій справі) не свідчить про бездіяльність позивача, оскільки 20-тиденний строк не може бути визнаний розумним для здійснення дій, необхідних для звернення до суду; вважає, що є процесуальні підстави для залишення позову без розгляду; наполягає, що у тендерного комітету Покровської міськради були правові підстави для застосування переговорної процедури закупівлі, адже крім «ТК «Орбіта» в м.Покровську та районі відсутні інші постачальники послуг, які мають технічну можливість надати послуги, що входили до предмету закупівлі; зауважив, що прокурор не довів, у чому саме полягає невигідність для держави оспорюваної закупівлі, зобов`язання за якою сторони виконали в повному обсязі; повідомив орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи: 10000,00грн на оплату професійної правничої допомоги;
- пояснення б/н б/д (вх.№04-18/223 від 14.01.2021, з додатками; т.2, а.с.8-13), в яких зазначив, що в контексті положень ст.5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та змісту рішення №7/72-2 від 20.12.2019 Покровської міськради оспорюваним договором відповідач-1 реалізував прийняте ним рішення про висвітлення своєї діяльності саме «ТК «Орбіта»: в місцевому бюджеті м.Покровська передбачили видатки на висвітлення діяльності міськради, за рахунок яких послуги мали бути закуплені саме у «ТК «Орбіта»;
- пояснення б/н б/д (вх.№04-18/7496 від 28.09.2021, з додатками; т.2, а.с.15-18), в яких зазначив, що прокурор не доводить факт порушення або загрози порушення відповідачами інтересів держави, а саме: невідповідність кількості, вартості або якості наданих міськраді послуг, розмір збитків чи інші істотні порушення, які могли вплинути на виконання умов оспорюваного договору зокрема, наявність інших потенційних учасників закупівлі, які могли б задовольнити потреби відповідача-1 за менші кошти, наявність на той час на ринку більш вигідних цінових пропозицій що є необхідним для висновку про порушення прав держави;
- пояснення б/н б/д (вх.№04-18/8184 від 25.10.2021, з додатками; т.2, а.с.33-36), в яких просив у позові відмовити, зазначивши, що прокурор в поясненнях від 19.10.2021 не спростував факт безпідставності позову та доводи відповідача-2, викладені з урахуванням висновків Верховного Суду за результатами розгляду практично тотожної справи (постанова від 14.09.2021 у справі №905/1870/20), які в силу вимог закону мають бути враховані судами під час застосування тих самих норм права; зауважив, що спірною переговорною процедурою не завдано шкоди жодному зацікавленому суб`єкту чи інтересам держави, оскільки з часу розміщення оголошення про проведення переговорної процедури до моменту укладення оспорюваного договору жоден інший суб`єкт надання аналогічних послуг чи контролюючий орган не звернувся до замовника із запереченнями чи зауваженнями щодо проведення переговорної процедури;
- заяву б/н від 09.07.2024 про залишення позову без розгляду (вх.№5385/24 від 09.07.2024, з додатками; т.2, а.с.66-70), обґрунтовану таким: прокурор не надав доказів виникнення у нього права на звернення до суду в порядку представництва інтересів держави в суді, зокрема, відсутні належне повідомлення позивача про наявність порушень до звернення прокурора з позовом до суду і докази бездіяльності позивача щодо самостійного звернення до суду; відповідачі не є підконтрольними установами, щодо яких здійснюється фінансовий контроль; позивач здійснював моніторинг проведення публічних закупівель, в той час як предметом розгляду у справі є визнання недійсним виконаного договору закупівлі; укладення та виконання договору відповідачами не свідчить про незаконне збереження і використання активів та не є об`єктом моніторингу Держаудитслужби, тож її органи не мають повноважень звертатися до суду з метою визнання недійсними рішення тендерного комітету органу місцевого самоврядування та договору за результатами публічних закупівель. Заяву про залишення позову без розгляду подано повторно 16.07.2024 (вх.№5526/24; т.2, а.с.88-97) з доказами направлення іншим учасникам справи;
- додаткові пояснення б/н від 15.07.2024 (вх.№07-07/6434/24 від 15.07.2024, з додатками; т.2, а.с.75-79), в яких з посиланням на практику Верховного Суду (зокрема, Великої та об`єднаної палат) зазначив, що у цій справі прокурор обрав неефективний спосіб захисту: відсутність у позові вимоги про застосування наслідків недійсності правочину зумовлює необхідність в подальшому вживати додаткові засоби захисту, що суперечить принципу процесуальної економії та меті господарського судочинства. Додаткові пояснення подано повторно 16.07.2024 (вх.№07-07/6488/24; т.2, а.с.99-108) з доказами направлення іншим учасникам справи;
- клопотання б/н від 31.08.2024 (вх.6522/24 від 02.09.2024, з додатками; т.2, а.с.165-186), в якому наголосив на повному виконанні обома сторонами оспорюваного договору, надавши відповідні докази; просив залишити позов без розгляду з огляду на те, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, що не є компетентним у такій категорії спорів;
- додаткові пояснення б/н від 05.12.2024 (вх.№07-07/10703/24 від 05.12.2024, з додатками; т.3, а.с.81-89), в яких наголосив, що обрання неефективного способу захисту у цій справі є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
11.09.2024 відповідно до п.7 ч.2 ст.223, ч.5 ст.233 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України із занесенням ухвали до протоколу підготовчого засідання без складення окремого процесуального документа, погодившись з викладеними у запереченнях прокуратури аргументами щодо відсутності підстав для залишення позову без розгляду, суд ухвалив: відмовити у задоволенні заяв б/н від 09.07.2024 (вх.№5385/24 від 09.07.2024), б/н від 16.07.2024 (вх.№5526/24 від 16.07.2024), б/н від 30.07.2024 (вх.№07-07/6913/24), б/н від 31.08.2024 (вх.№6522/24 від 02.09.2024) відповідачів про залишення позову у справі №905/1871/20 без розгляду, оскільки суд не вбачає для цього підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.226 ГПК України. Крім того, вже відбувся розгляд по суті аналогічних справ [№905/1870/20 та №905/1505/20] з таким самим складом учасників і жодна з інстанцій не побачила підстав для залишення позовів прокурора без розгляду; на переконання суду, саме розгляд позову прокурора по суті з ухваленням рішення забезпечить правову визначеність всім учасникам судового розгляду (т.2, а.с.212-213).
14.11.2024 відповідно до п.7 ч.2 ст.223, ч.5 ст.233 ГПК України із занесенням ухвали до протоколу підготовчого засідання без складення окремого процесуального документа суд ухвалив: змінити найменування прокуратури, що звернулась до суду в інтересах держави у справі №905/1871/20, з «Красноармійська місцева прокуратура Донецької області» на «Покровська окружна прокуратура Донецької області» (т.3, а.с.69).
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Покровська міськрада рішенням №7/72-2 від 20.12.2019 «Про Програму економічного і соціального розвитку міста Покровська Донецької області на 2020 рік» затвердила названу Програму, до якої в розділі 26 «Розвиток інформаційного простору. Забезпечення доступу до неупереджених джерел інформації» включено закупівлю у 2020 році телевізійних послуг для щотижневого висвітлення діяльності Покровської міськради на місцевому телеканалі «Орбіта» (т.2, а.с.10-11).
Згідно з протоколом від 24.02.2020 засідання тендерного комітету Покровської міськради (далі Протокол, т.2, а.с.2-5) порядок денний засідання включав:
- встановлення підстав для застосування переговорної процедури закупівлі з предметом: висвітлення діяльності Покровської міськради;
- прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю послуг з висвітлення діяльності Замовника з «ТК «Орбіта» (далі Учасник) із застосуванням переговорної процедури закупівлі в порядку, передбаченому ст.35 Закону про закупівлі;
- оприлюднення інформації про закупівлю згідно зі ст.ст.10, 35 Закону про закупівлі. Тендерний комітет вирішив: закупівлю з предметом «висвітлення діяльності Покровської міськради» здійснити із застосуванням переговорної процедури закупівлі на підставі, визначеній в п.2 ч.2 ст.35 Закону про закупівлі; за результатами переговорів Замовник та Учасник погодили обсяг закупівлі на 2020 рік та її очікувану вартість 700000,00грн; прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю; протягом одного дня з дня прийняття цього рішення оприлюднити через авторизований електронний майданчик на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із зазначенням обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі. В Протоколі наведено обґрунтування застосування переговорної процедури, яке повністю процитовано в оголошенні №UA-2020-02-25-002885-с.
На виконання рішення тендерного комітету Покровська міськрада (далі Замовник) 25.02.2020 оприлюднила у системі публічних закупівель «ProZorro» оголошення №UA-2020-02-25-002885-с про проведення переговорної процедури закупівлі телевізійних послуг з висвітлення своєї діяльності (т.1, а.с.7-12).
Застосування переговорної процедури закупівлі Замовник обґрунтував метою задоволення конституційних прав громадян на інформацію, сприяння розвитку громадянського суспільства, створення у місті Покровську умов для організації всебічного висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, а також поширення інформації про діяльність органів місцевого самоврядування, на виконання вимог Конституції України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов`язані передбачити витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації. Органи місцевого самоврядування в межах коштів, передбачених у місцевих бюджетах на висвітлення їхньої діяльності, формують замовлення на створення засобами масової інформації спеціальних звітів і репортажів про важливі події, що відбуваються в державі, про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування: проведення прямих теле- і радіотрансляцій про їхню діяльність, організацію систематичних (проблемних, тематичних) теле- і радіопередач, створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування. На виконання вищезазначеного в Програмі економічного та соціального розвитку м.Покровськ, затвердженій рішенням Покровської міськради, передбачено виділення коштів для висвітлення діяльності міської ради. В ч.7 ст.2 Закону про закупівлі встановлено заборону на придбання товарів, робіт і послуг та укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг, до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. У даному випадку відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону про закупівлі може бути застосовано переговорну процедуру закупівлі, в якій за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. «ТК «Орбіта» протягом останніх 25-ти років забезпечує якісне висвітлення подій та останніх новин м.Покровська, Покровського району та прилеглих територій. Здійснює регіональне телемовлення (північно-західна частина Донецької області, східна частина Дніпропетровської області). Рішенням №1229 від 02.08.2018 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для «ТК «Орбіта» продовжено строк дії ліцензії на мовлення (НР №00980-м від 16.09.2011). «ТК «Орбіта» має низку конкурентних переваг, а саме: авторські проекти, може бути виконавцем складних телевізійних роликів, здійснює мовлення 24 години, має можливість та кваліфіковані кадри для здійснення зйомки одночасно кількома знімальними групами, єдина в регіоні має можливість для здійснення аеро-, фото- та відео зйомки, має можливість швидко реагувати на суспільно значимі питання та новини міста, важливі факти діяльності органів місцевого самоврядування (т.1, а.с.7-8; т.2, а.с.3).
В формі протоколу від 02.03.2020 розкриття тендерних пропозицій зазначено, що «ТК «Орбіта» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації; відсутні підстави для відмови, встановлені ст.17 Закону про закупівлі; назва предмета закупівлі: висвітлення діяльності Покровської міськради (т.1, а.с.13).
02.03.2020 Замовник оприлюднив повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) №UA-2020-02-25-002885-с з учасником «ТК «Орбіта» (т.1, а.с.14-16).
23.03.2020 «ТК «Орбіта» (Виконавець) та Покровська міськрада (Замовник) уклали договір №13-2020 про надання послуг (далі Договір; т.1, а.с.17-20), згідно з п.1.1. якого Виконавець зобов`язався надати послуги з виготовлення та розміщення телевізійної продукції: сюжети, репортажі, ролики, авторські програми, реклама, оголошення та інше на телеканалі «Орбіта», а також розміщення телевізійної продукції і інформаційних матеріалів, реклами та іншого на сайтах http://orbita.dn.ua/, https://pokrovsk.news/ (ДК 021:2015:92220000-9 «Телевізійні послуги»).
Відповідно до п.1.2. Договору загальна вартість послуг за договором складає 700000,00грн, у тому числі ПДВ 20% 116666,67грн.
На надані послуги Виконавець складає акт виконаних послуг за підписами сторін Договору (п.1.4. Договору).
За умовами п.п.2.1., 2.2. Договору Замовник здійснює оплату виконаних послуг на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі акта виконаних послуг, підписаного обома сторонами, у строк 30 днів з дня його підписання.
Згідно з п.п.3.1., 3.2. Договору він набуває сили з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2020, Договір також діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором; моментом надання (виконання) послуг є дата складення акта виконаних послуг (п.137.1. Податкового кодексу України).
В додатку №1 до Договору сторони узгодили найменування (види) послуг, що надаватимуться за Договором, їхню кількість або тривалість, ціну за одиницю і загальну вартість 700000,00грн з ПДВ (т.1, а.с.20).
Договір і додаток №1 до нього підписані представниками і скріплені печатками обох сторін.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області на підставі наказу №18 від 15.04.2020 (т.1, а.с.146-148) провело моніторинг закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с, за результатами якого виявило такі порушення: Замовник не обґрунтував наявність умови застосування переговорної процедури закупівлі, передбаченої п.2 ч.2 ст.35 Закону про закупівлі, а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником за відсутності при цьому альтернативи. Так, відповідно до Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення на території м.Покровська, Покровського району діяльність у сфері телебачення здійснюють кілька суб`єктів господарювання. Протягом 2020 року Замовник не проводив відкриті торги для закупівлі телевізійних послуг, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників. На порушення наказу №490 від 22.03.2016 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №449/28579; далі наказ №490) п.14 повідомлення про намір укласти договір не містить посилань на експертні, нормативні, технічні та інші документи, які підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури закупівлі. За результатами аналізу правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, встановлено порушення вимог п.2 наказу №490. За результатами аналізу наявності підстав для застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення вимог п.2 ч.2 ст.35 Закону про закупівлі (висновок №45 від 22.04.2020 про результати моніторингу закупівлі; т.1, а.с.149-151).
Повне виконання Договору обома сторонами підтверджено:
- актами приймання наданих інформаційних послуг №1 від 30.04.2020 на суму 48289,20грн з ПДВ, №2 від 26.05.2020 на суму 89456,32грн з ПДВ, №3 від 12.06.2020 на суму 251360,77грн з ПДВ, №4 від 24.06.2020 на суму 103728,71грн з ПДВ, №5 від 10.07.2020 на суму 103440,00грн з ПДВ, б/н (№6) від 21.07.2020 на суму 103725,00грн з ПДВ (т.1, а.с.99-105, 119-127), підписаними Виконавцем і Замовником без зауважень із зазначенням, що послуги, передбачені в Договорі, виконано в повному обсязі та вчасно, якість наданих послуг задовільна;
- платіжними інструкціями №239 від 18.05.2020 на суму 48289,20грн, №291 від 28.05.2020 на суму 89456,32грн, №333 від 15.06.2020 на суму 251360,77грн, №362 від 26.06.2020 на суму 103728,71грн, №384 від 20.07.2020 на суму 103440,00грн, №431 від 21.08.2020 на суму 103725,00грн (т.2, а.с.173, 174, 176 (зворотній бік), 177 (зворотній бік), 179 (зворотній бік), 181);
- оприлюдненим у системі публічних закупівель «ProZorro» звітом від 04.01.2021 про виконання Договору (т.2, а.с.145, 182).
Щодо правомірності застосування переговорної процедури закупівлі.
Преамбула Закону про закупівлі (в редакції, що діяла під час проведення спірної процедури закупівлі) визначала: цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За визначенням, наведеним в п.28 ч.1 ст.1 Закону про закупівлі, тендер (торги) здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
За приписом ч.7 ст.2 Закону про закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом; замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до ст.35 Закону про закупівлі (в редакції, що діяла в період від прийняття відповідачем-1 рішення №7/72-2 від 20.12.2019 до укладення відповідачами оспорюваного Договору) переговорна процедура закупівлі це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками (абз.1 ч.1); переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі: відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи (п.2 ч.2); якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (п.4 ч.2).
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За приписом ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У ст.216 ЦК України передбачено такі правові наслідки недійсності правочину: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1); якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч.2); правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.3).
Особливі правові наслідки окремого виду недійсних правочинів встановлені, зокрема, у ст.228 ЦК України і в ст.208 Господарського кодексу (далі ГК) України та стосуються правочинів, вчинених з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Так, за приписами ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
В ч.1 ст.208 ГК України передбачено: якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов`язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Суд зауважує, що в позові прокурор не посилається на приписи ч.3 ст.228 ЦК України і ч.1 ст.208 ГК України, обмеживши законодавчі підстави звернення до суду приписами Закону про закупівлі та ст.ст.16, 203, 215, 216 ЦК України.
В поясненнях б/н б/д (вх.№04-18/223 від 14.01.2021) відповідач-2 зазначив, що в контексті положень ст.5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та змісту рішення №7/72-2 від 20.12.2019 Покровської міськради оспорюваним Договором відповідач-1 реалізував прийняте ним рішення про висвітлення своєї діяльності саме «ТК «Орбіта»: в місцевому бюджеті м.Покровська передбачили видатки на висвітлення діяльності міськради, за рахунок яких послуги мали бути закуплені саме у «ТК «Орбіта».
З цього приводу суд зазначає, що ст.5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» не містить дозволу на використання передбачених в кошторисах видатків без дотримання вимог Закону про закупівлі та не зобов`язує розпорядника бюджетних коштів одразу визначати певного адресата, якому такі видатки призначені. Тож на виконання названих законів Покровська міськрада мала передбачити видатки на фінансування засобів масової інформації без зазначення точніше, без передчасного (до проведення конкурсу) визначення певної особи, якій такі видатки виділятимуться.
Отже, на порушення вимог Закону про закупівлі в рішенні №7/72-2 від 20.12.2019 «Про програму економічного і соціального розвитку міста Покровська Донецької області на 2020 рік» Покровська міськрада заздалегідь до проведення процедури закупівлі визначила «ТК «Орбіта» як виконавця телевізійних послуг для висвітлення своєї діяльності.
У висновку №45 від 22.04.2020 про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с Східний офіс Держаудитслужби встановив, що: Замовник не обґрунтував наявність умови застосування переговорної процедури закупівлі, а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, оскільки на території м.Покровська, Покровського району діяльність у сфері телебачення здійснювали кілька суб`єктів господарювання; протягом 2020 року Замовник не проводив відкриті торги для закупівлі телевізійних послуг, які були відмінені через відсутність достатньої кількості учасників; Замовник порушив вимогу п.2 ч.2 ст.35 Закону про закупівлі.
За приписом ч.10 ст.8 Закону про закупівлі (в редакції, що діяла на дату складання висновку №45 від 22.04.2020) у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10-ти робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду; замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Оскільки висновок як результат моніторингу, що здійснив Східний офіс Держаудитслужби, не оскаржено в порядку, передбаченому ч.10 ст.8 Закону про закупівлі, суд визнає посилання відповідача-1 на необґрунтованість висновків за результатами моніторингу безпідставними; проаналізувавши наявні у справі документи, суд розцінює дії відповідача-2 як згоду зі змістом висновку за результатами моніторингу.
За змістом зроблених судом витягів з Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (т.1, а.с.210-225) протягом 2018 2020 років на території м.Покровська, Покровського району та прилеглих територій окрім «ТК «Орбіта» діяльність у сфері телебачення здійснювали також Товариство з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», що є власником ліцензії на мовлення телеканалу «Донбас».
У ст.17 Закону про закупівлі (в редакції, що діяла під час проведення спірної процедури закупівлі) містився перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Відповідачі не довели, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі» і «Телерадіокомпанія «Україна» підпадали під обмеження/заборони, визначені ч.ч.1 та 2 ст.17 Закону про закупівлі.
З приводу посилань відповідачів на те, що ІР-адреса/домен kapri.dn.ua знаходиться на території Російської Федерації, суд зазначає таке. Предметом доказування в цій справі є обставини, які підтверджують наявність або відсутність порушень вимог Закону про закупівлі саме станом на 24.02.2020 дату прийняття тендерним комітетом відповідача-1 рішення про застосування переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с, наслідком якого стало укладення Договору. Суд встановив, що:
- в тендерній документації відсутня інформація про знаходження ІР-адреси/домену kapri.dn.ua на території Російської Федерації як аргумент на обґрунтування проведення переговорної процедури;
- документально підтверджені відомості про ІР-адресу/домен учасників не вимагалися тендерною документацією (що відповідає приписам ст.16 Закону про закупівлі);
- у жодному з наданих суду документів не зафіксовано факт дослідження Замовником місцезнаходження ІР-адрес/доменів потенційних учасників закупівлі саме до початку переговорної процедури.
Отже, факти, викладені у запереченнях відповідача-1 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення «Капрі», не були встановлені Покровською міськрадою під час прийняття рішення про проведення переговорної процедури закупівлі і, відповідно, не могли вплинути на прийняття такого рішення. Як наслідок, під час розгляду цієї справи відповідачі не можуть посилатися на обставину знаходження ІР-адреси/домену kapri.dn.ua на території Російської Федерації, оскільки вона не стосується предмета доказування (ст.76 ГПК України).
Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що застосування Покровською міськрадою переговорної процедури закупівлі і, відповідно, укладення оспорюваного Договору суперечить як приписам ст.ст.2, 35 Закону про закупівлі, так і інтересам держави й суспільства, а дії відповідачів з укладення Договору поза проведенням тендеру є неправомірними.
Щодо вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету про застосування переговорної процедури закупівлі.
Велика Палата Верховного Суду в п.п.137, 138 постанови від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 щодо застосування положень Закону про закупівлі зазначила: якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту; оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
Також Велика Палата Верховного Суду в п.104 постанови від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 виснувала, що в разі, коли торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу, оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) і протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
Отже, заявивши вимогу про визнання недійсним рішення тендерного комітету Покровської міськради щодо застосування переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с, прокурор обрав спосіб захисту, який не є ефективним, оскільки таке рішення вже вичерпало дію (виконане) шляхом укладення Договору.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.21.), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (п.99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.76), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (п.6.56.), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (п.8.46.), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.155), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (п.28)).
Подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (п.5.13.), об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №916/1621/22 (п.86), Касаційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №922/1444/20 (п.4.17.).
Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсним рішення тендерного комітету Покровської міськради щодо застосування переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про визнання недійсним договору №13-2020 від 23.03.2020 про надання послуг.
Суд розглядає позовну заяву в межах вимог, зазначених в ній, з урахуванням наведених прокурором обґрунтувань. Суд не може застосувати наслідки недійсності правочину з власної ініціативи (згідно з абз.2 ч.5 ст.215 ЦК України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в п.п.64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).
Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21 містить такі висновки про застосування норм права: «Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові».
Враховуючи обставини справи, визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах Верховний Суд виклав у постанові від 07.07.2021 у справі №905/1562/20.
Висновок про те, що звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину виключає як необхідність дослідження судом наслідків визнання договору недійсним для позивача (держави), так і необхідність з`ясування, яким чином будуть відновлені права позивача, оскільки обрання неефективного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови в позові, підтверджено у постановах Касаційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №918/565/22, від 12.06.2024 у справі №922/4338/21, від 12.06.2024 у справі №906/633/21 (щодо правочинів, укладених за результатами переговорної процедури публічних закупівель), від 10.07.2024 у справі №911/814/22.
В цьому рішенні суд встановив, що до дати звернення прокурора до суду з позовом в цій справі відповідачі повністю виконали Договір, з огляду на що не підлягає задоволенню вимога про визнання його недійсним, заявлена без вимоги про застосування наслідків недійсності правочину (зокрема, про стягнення в дохід держави того, що переможець тендеру отримав за Договором) через обрання неефективного способу захисту.
Викладені в поясненнях №56-3286вих-24 від 30.07.2024 і б/н від 14.11.2024 аргументи прокурора про те, що «позиція судів в аналогічних справах про обрання прокурором неефективного способу захисту дозволяє замовникам проводити торги з будь-якими порушеннями вимог Закону про закупівлі за умови, що договір буде виконано/частково виконано до моменту розгляду цих порушень у суді; такий підхід нівелює вимоги законодавства про публічні закупівлі, призводить до незаконності визначення переможців, як наслідок, створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок проведення публічних закупівель, надає підстави для корупційних проявів, ставить одного учасника у нерівне становище поряд з іншими й не відповідає інтересам держави і суспільства» суд відхиляє, позаяк всі перелічені прокурором негативні наслідки створює не «позиція судів», а безкарність учасників закупівлі, оскільки самий факт визнання недійсним виконаного правочину не є тим негативним наслідком (ефективною санкцією), який (яка) упередить замовників і учасників від порушення вимог Закону про закупівлі. Натомість такою ефективною санкцією є реальний вплив на майнову сферу правопорушників, який (вплив) відбувається за допомогою застосування судом передбачених законодавством правових засобів: реституції, відшкодування збитків, стягнення в дохід держави отриманого за недійсним правочином і такі наслідки мають бути не просто можливими, а невідворотними і правомірно очікуваними суспільством. Тож у разі незастосування судом передбачених ЦК і ГК України наслідків недійсності виконаного правочину втрачається сенс судового розгляду винні у порушенні законодавчих приписів особи не несуть встановленої законом відповідальності, а у їх правовому становищі і взагалі у цивільному обороті не відбувається будь-яких змін.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на прокуратуру.
Керуючись ст.ст.2, 7, 13-15, 46, 53, 55, 74, 76-78, 80, 86, 129, 202 (ч.1), 210, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ Донецької області, в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро, до відповідачів: 1) Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ Донецької області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Орбіта», м.Покровськ Донецької області, про: визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача-1 щодо застосування переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-25-002885-с; визнання недійсним укладеного відповідачами договору №13-2020 від 23.03.2020 про надання послуг залишити без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору покласти на прокуратуру.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені і підписані вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 12.02.2025.
Суддя О.М. Шилова
надр.1 прим. у справу
(всі учасники мають електронні кабінети в ЄСІКС)
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125092717 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Шилова Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні