Ухвала

від 11.02.2025 по справі 27/135б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

11.02.2025р. Справа № 27/135б

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Кравець А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву арбітражного керуючого Яуфман Олени Анатоліївни

про відсторонення ліквідатора за власним бажанням та про сплату винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора (вх.№ 171/25)

у справі за заявою ініціюючого кредитора: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Донецька (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфіш", код ЄДРПОУ 32085064

про банкрутство, -

ліквідатор: арбітражний керуючий Яуфман Олена Анатоліївна (свідоцтво № 2012 від 12.11.2021)

кредитори:

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м.Донецька (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231)

- Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Донецька (правонаступник - Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ 43142826)

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Технопарк-Донбас" м.Донецьк, код ЄДРПОУ 32397693

- Фірма „Grand Technology Kft" м.Будапешт, Венгрія

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Донуглекон" м.Донецьк, код ЄДРПОУ 30206597

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс" м.Донецьк, код ЄДРПОУ 30074815

- Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк" м.Київ в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк" м.Донецьк (правонаступник - Акціонерне товариство "Альфа Банк", код ЄДРПОУ 23494714)

- Закрите акціонерне товариство „Донгорбанк" м.Донецьк (правонаступник - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829)

учасники справи не з`явились, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 27.05.2009 у справі № 27/135б Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерфіш визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців, призначений ліквідатор банкрута.

Строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався та змінювався ліквідатор-арбітражний керуючий, змінювався склад суду.

Відповідно до ухвали суду від 15.11.2022 призначено ліквідатором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» арбітражного керуючого Яуфман Олену Анатоліївну (свідоцтво № 2012 від 12.11.2021).

13.01.2024 від арбітражного керуючого Яуфман Олени Анатоліївни надійшла заява № 2 від 10.01.2025 про відсторонення ліквідаторки ТОВ "Інтерфіш" за власним бажанням та про сплату винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора (вх.№ 171/25), звіт ліквідатора про свою діяльність в ході ліквідаційної процедури ТОВ "Інтерфіш" у справі 27/135б з 15 листопада 2022 року до 24 грудня 2024 року, з додатками за переліком (вх.№173/25).

Ухвалою від 14.01.2025 суд призначив заяву арбітражного керуючого Яуфман Олени Анатоліївни до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2025; визнав явку уповноважених представників учасників справи у судове засідання необов`язковою; запропонував кредиторам надати суду у строк до 03.02.2025 відзив на заяву арбітражного керуючого Яуфман Олени Анатоліївни та всі можливі докази на підтвердження аргументів, включаючи докази направлення копії відзиву іншим учасникам справи з дотриманням вимог ст. 42 ГПК України.

Вказана ухвала доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів у системі «Електронний суд» ліквідатору, АТ «Альфа-банк», ТОВ «Донвуглекон», що підтверджується відомостями комп`ютерної бази даних «Діловодство спеціалізованого суду».

Засоби зв?язку з кредиторами встановлені судом на підставі наявних в матеріалах справи документів, а також даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання та засобів зв?язку, як то встановлено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, від кредиторів до суду не надходило.

Для кредиторів оприлюднено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України (за посиланням https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1739689/).

Всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону «Про доступ до судових рішень» свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду.

Сторони не забезпечили участі своїх представників у судовому засіданні 11.02.2025, ліквідатор у своїй заяві № 2 від 10.01.2025 клопотав про розгляд справи без його участі.

Кредиторами вимоги ухвали суду від 14.01.2025 не виконано, у встановлений строк не подано відзив на заяву арбітражного керуючого Яуфман Олени Анатоліївни та всі можливі докази на підтвердження аргументів, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

Враховуючи, що явка учасників справи обов`язковою не визнана, сторони вважаються повідомленими належним чином про дату та час розгляду справи, обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання від сторін не надходило, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подану ліквідатором заяву і матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавцем визначено пряму дію норм КУзПБ у часі та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №27/135б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфіш, що з 27.05.2009 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до ст. 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно п. 3, п. 7 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом, має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень.

Частиною 3 статті 12 цього Кодексу передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою (ч.4 ст. 28 КУзПБ).

У своїй заяві арбітражний керуючий Яуфман О.А. вказує, що кредитори в цілому не зацікавлені приймати активну участь у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» та її фінансувати. При цьому процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер. Майно банкрута, яке є у заставі у АТ «Сенс банк», знаходиться на окупованій території. Ліквідаторка не може самостійно, без активної участі заставних кредиторів та фінансування з їхнього боку, виконувати заходи щодо повернення та реалізації цього майна. Також, у ліквідаторки Яуфман О.А. не має більше власних коштів для ведення цієї ліквідаційної процедури, також кредитори не визначають порядок створення фонду для виплати арбітражному керуючому винагороди за виконання повноважень ліквідатора, навіть Комітет кредиторів утримується від затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідаторки у справі No 27/1356 та схвалювати звіт арбітражної керуючої про здійснення витрат за виконання повноважень ліквідаторки у справі No 27/1356, про що свідчить відповідь ГУПФУ в Донецькій області на Запит (опитування) від 24.12.2024 за No 01-20/71 за No 0500-0804-8/125776 від 30.12.2024 та відповідь ГУДПС у Донецькій області від 07.01.2025 б\н та рішення складено за результатами опитування від 08.01.2024, див. додатки No5-No7. Тому, керуючись ч. 4 ст. 28 КУзПБ, арбітражна керуюча Яуфман О.А. подає заяву про своє відсторонення від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» за власним бажанням.

Суд враховує, що у випадках подання заяви самим арбітражним керуючим або за клопотанням комітету кредиторів дослідження підстав для відсторонення арбітражного керуючого не вимагається, оскільки за умовами п. 7 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий має право подавати до суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень, а відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Отже, суд дійшов висновку про підставність заяви арбітражного керуючого Яуфман О.А. про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі № 27/135б про банкрутство ТОВ Інтерфіш та можливість її задоволення.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Конституцією України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч. 1, 4, 7 ст. 43 Основного закону).

Крім того, п. 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа". Надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Частинами 1, 2 ст. 30 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 30 КУзПБ).

Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданні комітету кредиторів. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Тож, як вбачається з приписів статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Суд зазначає, що КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

З матеріалів справи відомо, що склад Комітету кредиторів боржника, який був обраний на зборах кредиторів у 2009 році, включав п`ять кредиторів:

- Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька (338 голосів) - правонаступник ГУПФУ в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010);

- Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька (1281 голос) - правонаступник ГУДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187);

- Фірма «Grand Technology Kft» (Будапешт) (5954 голоси) - на сьогоднішній день ліквідована;

- АКБСР "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Донецької обласної філії АКБ Укрсоцбанк" м. Донецьк (2265 голосів), вимоги яких забезпечені заставою майна боржника - правонаступник АТ "АЛЬФА-БАНК", який на сьогодні має назву АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) та має право участі в Комітеті кредиторів з правом дорадчого голосу;

- ЗАТ "Донгорбанк" (12039 голосів), вимоги яких забезпечені заставою майна боржника - правонаступник ПАТ "Перший український міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829), який має право участі в Комітеті кредиторів з правом дорадчого голосу.

Після набрання 21.10.2019 чинності Кодексом України з процедур банкрутства новий комітет кредиторів ТОВ Інтерфіш не створювався.

Комітетом кредиторів не створено фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Матеріалами справи підтверджується і кредиторами не оспорюється, що ліквідатором ТОВ «Інтерфіш» арбітражним керуючим Яуфман О.А. подавались комітету кредиторів звіти про свою діяльність, про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат.

Як встановлено, Комітет кредиторів більшістю голосів прийняв до уваги Звіт про діяльність ліквідаторки та утримався від схвалення Звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі No 27/1356 та від схвалення Звіту арбітражної керуючої про здійснення витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі No 27/1356, про що свідчить протокол комітету кредиторів у цій справі від 22.11.2024 та рішення за результатами опитування від 08.01.2025 (протокол комітету кредиторів від 22.11.2024 знаходиться в матеріалах судової справи, копія опитування кредиторів, які входять до складу комітету кредиторів, копії відповіді кредиторів на опитування, рішення за результатами опитування від 08.01.2025 та звіти ліквідаторки надані до матеріалів справи).

Грошова винагорода ліквідаторки за 26 місяців, згідно звіту арбітражної керуючої Яуфман О.А. про нарахування і виплату грошової винагороди за 26 місяців виконання повноважень з 15 листопада 2022 року до 31 грудня 2024 року, складає 551250 (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. Розмір щомісячної винагороди ліквідаторки Яуфман О.А. встановлено ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.02.2023 у справі No 27/1356.

У період з 15.11.2022 до 24.12.2024, виконуючи свої повноваження ліквідатора в цій справі, арбітражна керуюча Яуфман О.А. зазнала витрат у сумі 12333 грн 83 коп. (дванадцять тисяч триста тридцять три грн 83 коп.), що підтверджується наданими звітами та оригіналами бухгалтерських документів.

Згідно з викладеною позицією кредитора ГУ ПФУ в Донецькій області у листі за вих. No 0500-0804-8/125776 від 30.12.2024 про результат голосування на зборах комітету кредиторів шляхом опитування, цей кредитор утримався від рішення про схвалення Звіту арбітражної керуючої про нарахування i виплату грошової винагороди за 26 місяців виконання повноважень ліквідаторки у справі No 27/1356 та Звіту арбітражної керуючої про здійснення витрат за 26 місяців виконання повноважень ліквідаторки у справі No 27/1356. В обґрунтування такого рішення посилався на відсутність видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік на сплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражних керуючих.

Кредитор - ГУ ДПС у Донецькій області у листі від 07.01.2025 № б/н щодо прийняття рішень по ТОВ «Інтерфіш» шляхом опитування повідомив ліквідатора, що утримується від рішення про схвалення Звіту арбітражної керуючої про нарахування i виплату грошової винагороди за 26 місяців виконання повноважень ліквідаторки у справі No 27/1356 та Звіту арбітражної керуючої про здійснення витрат за 26 місяців виконання повноважень ліквідаторки у справі No 27/1356. В обґрунтування такого рішення будь-яких аргументів не навів.

За приписами ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ст.61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

На дату судового засідання (11.02.2025) від кредиторів не надходило скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ Інтерфіш арбітражного керуючого Яуфман О.А.

Також до матеріалів справи не надано доказів здійснення повних чи часткових розрахунків з арбітражним керуючим Яуфман О.А. за весь час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ «Інтерфіш».

Кредиторами банкрута, у тому числі забезпеченими кредиторами з правом дорадчого голосу, не надано суду обґрунтованих заперечень щодо заявленої основної винагороди та додаткових витрат арбітражного керуючого, власного розрахунку не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Як встановлено, єдине виявлене майно банкрута (нерухоме майно - будівля адміністративно-побутового комплексу літ. В-3, загальною площею 485 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 3а (реєстраційний номер майна: 355447914101)), яке є у заставі у АТ «Сенс банк», знаходиться на окупованій території. Ліквідатор банкрута не може самостійно, без активної участі заставних кредиторів та фінансування з їхнього боку, виконувати заходи щодо повернення та реалізації цього майна.

При цьому, в ліквідаційній процедурі боржник не здійснював господарської діяльності, у нього не було виявлено майна для розрахунку з кредитором та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора.

Отже оплату грошової винагороди за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, здійснити неможливо.

Суд зазначає, що саме до повноважень комітету кредиторів КУзПБ віднесено можливість у будь-який час ініціювати розгляд питання про припинення повноважень діючого ліквідатора з підстав неналежного виконання або невиконання арбітражним керуючим своїх обов`язків та компетенцію та клопотати перед судом про необхідність призначення нового ліквідатора.

Втім, в матеріалах справи не міститься будь-яких рішень комітету кредиторів про визнання неналежними чи неправомірними дій ліквідатора, або поданих до суду скарг на дії/бездіяльність ліквідатора банкрута Яуфман О.А. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень.

Самі лише посилання кредиторів, зокрема ГУ ПФУ у Донецькій області, на відсутність видатків у бюджеті на сплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражних керуючих, не можуть бути визнані підставою для відмови від оплати послуг професійного арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута, за відсутності в матеріалах справи доказів неефективної та недієвої роботи ліквідатора у відповідний період у розумінні статей 76, 77 ГПК України.

За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів. Однак, оцінку діяльності учасників справи, доказам, що свідчать про виконання судової процедури банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.

Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства про банкрутство свідчить, що суд при прийнятті рішень не пов`язаний лише з рішенням комітету кредиторів, а тому у разі неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо погодження (схвалення) звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, це не позбавляє господарський суд права розглянути його самостійно.

Затверджуючи звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, суд має у тому числі надати оцінку повноти дій вчинених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури, і лише встановивши належне виконання ліквідатором своїх обов`язків затвердити звіт.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і кредиторами не спростовано, що в ході виконання ліквідаційної процедури ліквідатором Яуфман О.А. у справі № 27/135б вживались всі необхідні для пошуку та виявлення майна банкрута заходи, що підтверджується долученими до матеріалів справи запитами, листами та іншими документами; проведено інвентаризацію майна банкрута та інше; ліквідні активи банкрута не виявлені. Дії/бездіяльність ліквідатора боржника не оскаржувались, грошова винагорода йому не виплачувалась, витрати не відшкодовувались.

Так, однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Комітетом або зборами кредиторів рішення щодо порядку формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалось та такий фонд не створювався.

Суд вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як «споживачі послуг» арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

В той же час, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів. (Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).

Таким чином, за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718/2011).

При цьому, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Встановивши факт невиконання кредитором у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Вказана правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2019 у справі 910/32824/15.

Системний аналіз положень ч. 4 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє дійти висновку, що законодавець передбачає відшкодування усіх фактичних витрат ліквідатора, що пов`язані із здійсненням ним повноважень у справі, в тому числі це можуть бути поштові витрати, канцелярські товари, оплати послуг за проведення незалежної оцінки майна банкрута, витрати за надання інформаційно-консультаційних послуг та інші, за винятком витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Будь-які інші винятки з цього питання Кодекс не містить. Витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) мають бути документально підтверджені.

Наданий звіт арбітражного керуючого Яуфман О.А. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 15 листопада 2022 року до 31 грудня 2024 (включно) у розмірі 551250 (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн, а також витрати у загальному розмірі 12333 грн 83 коп. (дванадцять тисяч триста тридцять три грн 83 коп.) грн, понесені за період з 15 листопада 2022 року до 31 грудня 2024 (включно), відповідає вимогам закону.

Наданий розрахунок, враховуючи обсяг вчинених дій ліквідатором - арбітражною керуючою Яуфман О.А. у даній справі в період з 15 листопада 2022 року до 31 грудня 2024 року, на суму 551250 (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн, є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.

Також судом встановлено, що в процедурі ліквідації арбітражним керуючим Яуфман О.А. понесені витрати на поштові відправлення та отримання витягів і довідок з Державних реєстрів, відправлення заяв, повідомлень, вимог ліквідатора, сплату судових зборів в період з 15 листопада 2022 року до 31 грудня 2024 року на загальну суму 12333 грн 83 коп. (дванадцять тисяч триста тридцять три грн 83 коп.) грн, які підтверджені належними доказами.

Кредиторами належних доказів на спростування вказаних витрат не надавалось.

Суд бере до уваги, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювати свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність чіткого нормативного регулювання у Кодексі України з процедур банкрутства питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу.

Суд зауважує, що діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (ч. 14 ст. 39 КУзПБ). Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 щодо сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, пов`язаних з виконанням повноважень у справі.

Тож, основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Як встановлено, згідно з реєстром вимог кредиторів ТОВ «Інтерфіш» станом на 24.12.2024 визнаними кредиторами є:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Донецька (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010), кількість голосів 338;

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м.Донецька (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231), кількість голосів - 15;

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Донецька (правонаступник - Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ 43142826), кількість голосів - 1281;

Товариство з обмеженою відповідальністю „Технопарк-Донбас" (код ЄДРПОУ 32397693), кількість голосів - 822;

Фірма «Grand Technology Kft» (Будапешт) (5954 голоси) - на сьогоднішній день ліквідована, виключена з реєстру;

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донуглекон" (код ЄДРПОУ 30206597), кількість голосів - 518;

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс" (код ЄДРПОУ 30074815), кількість голосів - 100;

заставними кредиторами є Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк" м.Київ в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк" м.Донецьк (правонаступник - Акціонерне товариство "Альфа Банк", код ЄДРПОУ 23494714, який на сьогодні має назву АТ «Сенс Банк»), сума боргу 6581905,19 грн.,

та Закрите акціонерне товариство „Донгорбанк" м.Донецьк (правонаступник - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829), сума боргу 2262803,79 грн., -

отже, оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок таких кредиторів, що не виключені з реєстру, оскільки будь-які інші можливі джерела для оплати послуг та відшкодування витрат взагалі відсутні.

Суд також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 у справі №908/1946/15-г, про те, що кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника. За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу платності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що фонд для авансування грошової винагороди ліквідатора кредиторами не створений, дії ліквідатора кредиторами не оскаржувались, за результатом вжитих ліквідатором заходів будь-якого майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та подальшій реалізації не виявлено, суд вважає, що джерелом виплати грошової винагороди ліквідатора та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого Яуфман О.А. за виконання повноважень ліквідатора боржника має відбутися за рахунок кредиторів, що не виключені з реєстру вимог кредиторів ТОВ «Інтерфіш» пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог. Відповідні вимоги ліквідатора суд задовольняє та стягує на користь ліквідатора:

з ГУ ПФУ в Донецькій області (як правонаступника УПФУ в Ленінському районі м.Донецька та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м.Донецька) 16005,78 грн. (шістнадцять тисяч п`ять гривень 78 коп.), з них: основна винагорода 15655,50 грн. та відшкодування витрат 350,28 грн.

ГУ ДПС у Донецькій області (як правонаступника ДПІ у Ленінському районі м.Донецька) 57372,83 грн. (п`ятдесят сім тисяч триста сімдесят дві гривні 83 коп), з них: основна винагорода 56117,25 грн. та відшкодування витрат 1255,58 грн.

ТОВ „Технопарк-Донбас" 25473,99 грн. (двадцять п`ять тисяч чотириста сімдесят три гривні 99 коп), з них: основна винагорода 24916,50 грн. та відшкодування витрат 557,49 грн.

ТОВ „Донуглекон" 15947,51 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім гривень 51 коп), з них: основна винагорода 15710,63 грн. та відшкодування витрат 236,88 грн.

ТОВ «Мегаполіс» - 3099,71 грн. (три тисячі дев`яносто дев`ять гривень 71 коп), з них: основна винагорода 3031,88 грн. та відшкодування витрат 67,84 грн.

АТ "Альфа Банк", який на сьогодні має назву АТ «Сенс Банк» (як правонаступник АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк") 71011,56 грн (сімдесят одна тисяча одинадцять гривень 56 коп), з них: основна винагорода 69457,50 грн. та відшкодування витрат 1554,06 грн.

АТ «Перший український міжнародний банк» (як правонаступник ЗАТ „Донгорбанк") 374672,45 грн (триста сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дві гривні 45 коп), з них: основна винагорода 366360,75 грн. та відшкодування витрат 8311,70 грн.

Суд також враховує, що процедури банкрутства за вимогами КУзПБ мають строковий характер.

У відповідності до частини 1 статті 58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника у строк, що не перевищує 12 місяців.

Провадження у справі № 27/135б про банкрутство ТОВ «Інтерфіш» перебуває на стадії ліквідації з 27.05.2009, тобто ліквідаційна процедура триває майже 16 років.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Також, у рішенні від 10.10.2024 у справі «Фесенко проти України» (заява № 18693/16) Європейський суд з прав людини визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод тривалість судового провадження у справі про банкрутство, яке продовжувалося у суді в одній інстанції понад 14 років, несумісною з вимогою «розумного строку», та повторив, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватися вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони провадження, а той факт, що причина затримки полягає не в поведінці конкретного суду, а у самому національному законодавстві, не змінює цю оцінку.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Як зазначає ліквідатор у своїх звітах, що не спростовується кредиторами і підтверджується матеріалами справи, з дня призначення арбітражної керуючої Яуфман О.А. ліквідатором ТОВ «Інтерфіш» і до цього часу здійснювала свої повноваження без участі більшості кредиторів, адже:

- Кредитора, Фірму "Grand Technology Kft" м. Будапешт, Угорщина (сума основного боргу 5954 593,04 грн - грошове зобов`язання четвертої черги), було ліквідовано у жовтні 2011 року.

- Відповідно до статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», юридичні особи, фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають змінити свою податкову адресу з тимчасово окупованої території на іншу територію України для здійснення господарської діяльності. Податкові адреси кредиторів - ТОВ «Технопарк-Донбас» (код за ЄДРОПУ 32397693, Україна, 87450, Донецька обл., Мангушський р-н, селище міського типу Ялта, провулок Донбаський, буд. 14) та ТОВ «Мегаполіс» (код за ЄДРПОУ 30074815, Україна, 83492, Донецька обл., м. Моспине, вул. Чехова, 19а) суперечать цим вимогам, оскільки вони до цих пір не змінили свою податкову адресу на іншу територію України. Це свідчить про те, що ці кредитори не ведуть господарської діяльності. Також жодного разу ці кредитори з ліквідаторкою Яуфман О.А. не зв`язувалися щодо стану ведення процедури банкрутства у цій справі, телефони їхні не відповідають.

- ТОВ «Донуглекон» (код за ЄДРПОУ 30206597, Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 121, оф. 199, +380504713265) також не підтримувало зв`язок із ліквідаторкою Яуфман О.А. Всі листи, які ліквідаторка надсилала на його юридичну адресу, повертаються АТ «Укрпошта» без вручення, оскільки за вказаною адресою такого адресата немає. Телефон кредитора не відповідає. Копії листів, що ліквідаторка надсилала цьому кредитору і які повернулися, знаходяться в матеріалах судової справи.

- Кредитор Головне управління ДПС у Донецькій області (код за ЄДРПОУ 44070187) тільки у листопаді 2024 року звернувся до суду у цій справі за заміною кредитора правонаступником, про що свідчить ухвала суду у цій справі від 03.12.2024. До цього часу цей кредитор не приймав участі в процедурі банкрутства. Перший раз цей кредитор прийняв участь у Комітеті кредиторів шляхом опитування 08.01.2025, про це свідчить рішення за результатами опитування Комітету кредиторів від 08.01.2025.

Ліквідаторка неодноразово скликала Збори кредиторів і Комітет кредиторів. І вперше за ці 26 місяців тільки один із кредиторів, ГУПФУ в Донецькій області, з`явився і на збори, і на Комітет кредиторів, які відбулись 24 листопада 2024 року.

Також необхідно відмітити, що і забезпечені кредитори самоусунулись від участі у ліквідаційній процедурі банкрута. На Збори кредиторів та на Комітет кредиторів не з`являються, про що свідчать протоколи проведення зборів у цій справі 22.11.2024 (протоколи від 22.11.2024 знаходяться в матеріалах судової справи).

Суд бере до уваги, АТ "Альфа Банк" (як правонаступник АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк"), який на сьогодні має назву АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) є забезпеченим кредитором, про що внесені відповідні зміни до реєстру кредиторів боржника.

02.02.2024 за вих. No 01-20/4 ліквідаторка направила до забезпеченого кредитора АТ «Сенс банк» пропозицію звернутися до суду з позовними вимогами до РФ щодо відшкодування майнової шкоди, завданої російською агресією, оскільки нерухоме майно будівля адміністративно-побутового комплексу літ. В-3, загальною площею 485 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 3а (реєстраційний номер майна: 355447914101), що є у заставі у АТ «Сенс банк», знаходиться на окупованій території та доступу до названої будівлі ні у боржника, ні у кредитора немає. Ліквідаторка запропонувала свої послуги забезпеченому кредитору у цій справі за умови, що банк створить фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, як це передбачено в порядку абз. 1 ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

05.03.2024 за вих. No 01-25 ліквідаторка повторно звернулась з вищенаведеним запитом до АТ «Сенс банк», бо банк не відповів на перший запит з пропозицією (оригінал пропозиції додано до звіту).

19.03.2024 ліквідаторка отримала листа за No 13540-58/2024, в якому АТ «Сенс банк» повідомляє, що банк опрацьовує механізм відновлення порушеного права за межами справи про банкрутство, шляхом звернення до суду з позовними вимогами до держави агресора Російської Федерації про відшкодування завданої матеріальної шкоди.

19.03.2024 за вих. No 01-20/6 ліквідаторка запропонувала АТ «Сенс банк» дотримуватися вимог чинного законодавства та у рамках справи про банкрутство No 27/1356 звернутися з позовними вимогами до Російської Федерації щодо відшкодування шкоди та збитків, спричинених втратою вказаної будівлі та знову запропонувала свої послуги. На час подання заяви про своє відсторонення від виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Інтерфіш» за власним бажанням ліквідаторка не отримувала відповіді від банку.

Копія листування знаходиться в матеріалах судової справи, та було подано разом із Звітом від 15.04.2024 No 01-20/7.

Також до суду надходило клопотання від забезпеченого кредитора - АТ ПУМБ про закриття провадження у справі No 27/135б про банкрутство ТОВ «Інтерфіш» на підставі п.9 ч.1 ст. 90 КУзПБ, викладене у відзиві вих. No КНО-61.1.3.1/13 від 11.01.2023.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що кредитори в цілому не зацікавлені приймати активну участь у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» та її фінансувати. При цьому процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер.

Приймаючи до уваги, що провадження у справі № 27/135б перебуває на стадії ліквідації з 27.05.2009, тобто ліквідаційна процедура триває майже 16 років; майно банкрута, яке є у заставі АТ «Сенс банк», знаходиться на окупованій території і перевірити його стан та фізичне існування на даний час неможливо; протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється у тому числі у зв`язку із пасивною поведінкою кредиторів у справі, суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства. На думку суду, слід закрити провадження у даній справі № 27/135б про банкрутство ТОВ «Інтерфіш».

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст 90 КУзПБ.

Суд враховує, що Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтерфіш" на підставі приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - з причин відсутності предмету спору.

При цьому, суд приймає до уваги правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, за змістом яких - "відсутність предмета спору" у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15, від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012, від 10.10.2024 у справі № 5/104б.

Таким чином, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також слід зазначити, що вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Слід наголосити, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 ч. 3 ст. 65 КУзПБ).

Суд звертає увагу, що норми ст. 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то «відсутність предмета спору» (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи № 27/135б на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Слід також зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтерфіш" із указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 28, 30, 48, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231-235, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву арбітражного керуючого Яуфман Олени Анатоліївни про відсторонення ліквідаторки ТОВ "Інтерфіш" за власним бажанням та про сплату винагороди та витрат за час виконання повноважень ліквідатора.

2. Відсторонити арбітражного керуючого Яуфман Олену Анатоліївну (свідоцтво № 2012 від 12.11.2021) від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфіш" (код ЄДРПОУ 32085064) у справі № 27/135б, за її заявою.

3. Затвердити Звіти арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни від 24.12.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди у сумі 551250 (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. за період з 15.11.2022 до 31.12.2024 за виконання нею повноважень ліквідатора у справи No 27/135б та відшкодування витрат у сумі 12333 грн 83 коп. (дванадцять тисяч триста тридцять три грн 83 коп.), які виникли під час здійснення повноважень ліквідаторки ТОВ «Інтерфіш» в рамках справи No 27/1356 за період з 15.11.2022 до 31.12.2024.

4. Стягнути з кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» в рамках справи No 27/135б грошову винагороду у сумі 551250 (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн та витрати у сумі 12333 грн 83 коп. (дванадцять тисяч триста тридцять три грн 83 коп.) пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни. Видати накази, а саме:

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок B AT КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533) No UA913515330000026218035900276) грошову винагороду та відшкодування витрат у розмірі 16005,78 грн. (шістнадцять тисяч п`ять гривень 78 коп.), з них: основна винагорода 15655,50 грн. та відшкодування витрат 350,28 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, поштова адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок B AT КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533) No UA913515330000026218035900276) грошову винагороду та відшкодування витрат у розмірі 57372,83 грн. (п`ятдесят сім тисяч триста сімдесят дві гривні 83 коп), з них: основна винагорода 56117,25 грн. та відшкодування витрат 1255,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Технопарк-Донбас" (код ЄДРПОУ 32397693, адреса: 87450, Донецька область, Мангушський район, смт Ялта, пров. Донбаський, 14) на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок B AT КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533) No UA913515330000026218035900276) грошову винагороду та відшкодування витрат у розмірі 25473,99 грн. (двадцять п`ять тисяч чотириста сімдесят три гривні 99 коп), з них: основна винагорода 24916,50 грн. та відшкодування витрат 557,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглекон» (код ЄДРПОУ 30206597, адреса: 85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Соборна, 20б, офіс 25) на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок B AT КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533) No UA913515330000026218035900276) грошову винагороду та відшкодування витрат у розмірі 15947,51 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім гривень 51 коп), з них: основна винагорода 15710,63 грн. та відшкодування витрат 236,88 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс" (код ЄДРПОУ 30074815, адреса: 83492, Донецька область, м. Донецьк, м. Моспине, вул. Чехова, 19а) на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок B AT КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533) No UA913515330000026218035900276) грошову винагороду та відшкодування витрат у розмірі 3099,71 грн. (три тисячі дев`яносто дев`ять гривень 71 коп), з них: основна винагорода 3031,88 грн. та відшкодування витрат 67,84 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс банк» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 01032, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок B AT КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533) No UA913515330000026218035900276) грошову винагороду та відшкодування витрат у розмірі 71011,56 грн (сімдесят одна тисяча одинадцять гривень 56 коп), з них: основна винагорода 69457,50 грн. та відшкодування витрат 1554,06 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь арбітражної керуючої Яуфман Олени Анатоліївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рахунок B AT КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533) No UA913515330000026218035900276) грошову винагороду та відшкодування витрат у розмірі 374672,45 грн (триста сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дві гривні 45 коп), з них: основна винагорода 366360,75 грн. та відшкодування витрат 8311,70 грн.

5. Закрити провадження у справі № 27/135б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» (код ЄДРПОУ 32085064).

6. Скасувати дію мораторію у справі № 27/135б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» (код ЄДРПОУ 32085064) на задоволення вимог кредиторів.

7. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі № 27/135б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» (код ЄДРПОУ 32085064).

8. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

9. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття (підписання) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.

Ухвала підписана 12.02.2025.

Суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суддя Н.В. Величко