Рішення

від 10.02.2025 по справі 906/1039/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1039/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача-1: Яндюк П.С., представник, розпорядження №420-к від 09.12.2022

від позивача -2: не прибув

від відповідача-1: не прибув

від відповідача -2: Козир В.К., адвокат, довіреність №497/25 від 20.12.2024

взяла участь : Дереча І.В., прокурор, посвідчення №078984 від 30.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Коростенської міської ради,

2.Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області

до 1. Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

про визнання недійсним договору, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони, застосування наслідків недійсності та стягнення 582235,80 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 15.10.2024 відкрив провадження у справі №906/1039/24, за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 14.11.2024 о 11:00 год.

Суд ухвалою від 14.11.2024 прийняв до розгляду заяву Коростенської міської ради (вх. г/с №01-44/3109/24 від 05.11.2024) про зміну предмету позову та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 05.12.2024 о 11:00 год.

Суд ухвалою від 05.12.2024 призначив підготовче засідання на 13.01.2025 о 12:00 год.

Суд ухвалою від 13.01.2025 прийняв до розгляду заяву Коростенської окружної прокуратури (вх. г/с №01-44/3439/24 від 09.12.2024) про зміну позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.02.2025 о 14:30 год.

Заслухавши вступне слово прокурора та представників сторін, здійснивши безпосереднє дослідження доказів, заслухавши виступи учасників справи у судових дебатів, Суд ухвалив вступну та скорочену частини рішення про відмову у позові.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Виконувач обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі 1. Коростенської міської ради, 2. Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області звернувся з позовом до відповідачів 1. Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з позовними вимогами: - визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 за №114, укладений між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"; - стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" на користь Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради грошові кошти у розмірі 582 235, 8 грн, а з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 582 235, 8 грн стягнути в дохід держави шляхом зарахування на рахунок UA718999980313090102000006827 (отримувач - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Коростень/21080600; код ЄДРПОУ отримувача - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податк.).

Позов обґрунтований тим, що подання ТОВ "Твій Газзбут" пропозицій на постачання електричної енергії, а в подальшому укладення договору №114 від 31.07.2023 є діями, спрямованими на уникнення наслідків застосування до єдиного бенефіціарного власника товариства санкцій, які унеможливлюють здійснення ним торгівельної діяльності на території України та виконання перед ним будь-яких економічних та фінансових зобов`язань, а відтак на порушення державної санкційної політики та порушення інтересів держави у цій сфері.

Тому, не заперечуючи відсутність ТОВ "Твій Газзбут" в переліку юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) очевидно, що вигодоодержувачем та контролером Товариства є ОСОБА_1 , який, діючи через вказане товариство як підконтрольну особу має можливість здійснювати торгівельну діяльність, вступати в економічні та фінансові правовідносини на території України, у такий спосіб уникаючи застосованих до нього санкцій.

Факт неможливості прийняття ТОВ "Твій Газзбут" участі у закупівлі з наведених вище підставі підтверджується рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 7193-р/пк-пз від 06.12.2022 про відмову в задоволенні скарги ТОВ "Твій Газзбут" на рішення Замовника про відхилення його тендерної пропозиції у закупівлі UA-2022-11-03-012010-а.

Обставини участі ТОВ "Твій Газзбут" у відборі постачальників та укладення ним договору про закупівлю свідчить про те, що останній усвідомлював або повинен був усвідомлювати протиправність власних дій та їх суперечність інтересам держави і суспільства , прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяв участь у проведенні процедури закупівлі, нівелювавши застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, внаслідок чого отримало кошти Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради в сумі 582 235,80 грн. Наведене свідчить про наявність у ТОВ "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку.

Викладені обставини свідчать про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні Відділом освіти Коростенської міської ради з ТОВ "Твій Газзбут" договору про постачання електричної енергії від 31.07.2023 за № 114.

Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ "Твій Газзбут", як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 582 235,80грн, повинні бути повернуті іншій стороні договору Відділу освіти виконавчого комітету Коростеньської міської ради, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнути в дохід держави.

В обґрунтування правових підстав позову Прокурор посилається на статтю 3 Закону України "Про санкції", статті 5 та 17 Закону України "Про публічні закупівлі", ст.ст. 203, 215 та 228 ЦК України, ст.ст. 20, 207 ГК України.

Підстави процесуального представництва інтересів держави в особі Коростенської міської ради обґрунтовано тим, що Відділ освіти фінансується за рахунок коштів бюджету Коростенської міської територіальної громади, тому орган місцевого самоврядування є уповноваженим органом на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах. Наслідком укладення з порушенням вимог законодавства договору № 114 від 31.07.2023 є безпідставне перерахування на користь Відповідача -2 майна територіальної громади - коштів комунальної власності, фактичне вибуття такого майна із комунальної власності порушує інтереси Коростенської територіальної громади. На цій підставі, Позивачу-1 07.06.2024 Прокурором надіслано лист № 52-5820вих-24, у якому наведено описані виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель , на який Коростенська міська рада листом від 20.06.2024 № 02-17/1407 повідомила Прокурора, що не заперечує проти вжиття заходів представницького характеру у спірних правовідносинах в її інтересах.

Підстави процесуального представництва інтересів держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області обґрунтовано тим, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. На цій підставі, Позивачу-2 07.06.2024 Прокурором надіслано лист № 52-5781вих-24, у якому наведено описані виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та зорієнтовано Держаудитслужбу на вжиття заходів на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Листом від 01.07.2024 Держаудитслужба інформувала Прокурора, що Законом України "Про основні засади здійснення органів державного фінансового контролю" та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів державного фінансового контролю, не передбачено звернення Офісу до суду з позовом про визнання недійсними договорів, у тому числі укладених за результатами процедур закупівель. Наступним листом від 04.07.2024 №260615-17/1791-2024 Держаудитслужба інформувала Прокурора, що вживати заходи не буде у зв`язку з відсутністю нормативно визначеної компетенції. Вирішуючи питання кваліфікації дій Держаудитслужби щодо захисту порушених інтересів держави у відповідній сфері слід враховувати правову позицію ВПВС у справах № 906/129/18 та 912/2385/18.

Позивач Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у письмових поясненнях по суті заявлених позовних вимог зазначає, що органу фінансового контролю надано право стягувати кошти, одержані за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства лише в дохід держави. Звертає увагу на те, що звернення з позовом до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про визнання недійсним договору, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони та застосування наслідків недійсності до компетенції органу державного фінансового контролю не відноситься, оскільки стягнення коштів (збитків) в цьому конкретному випадку відбуватиметься не в дохід держави (державного чи місцевого бюджету). Відтак, в Управління відсутні законодавчо визначені підстави для звернення до суду.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області вважає, що Прокурором не доведено факту бездіяльності або права Управління звернутись до суду із відповідним предметом позову (із посиланням на відповідні нормативно-правові акти).

Прокурор у заяві від 18.10.2024 за №52-10287вих-24 (вх. г/с №13324/24 від 22.10.2024) просив Суд долучити до матеріалів справи копію рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06.12.2022 №7193-р/пк-пз про відмову в задоволенні скарги ТОВ "Твій Газзбут" на рішення замовника про відхилення його тендерної пропозиції у закупівлі UA-2022-11-03-01210-а.

Позивач Коростенська міська рада у письмових поясненнях частково визнає позовні вимоги Прокурора в частині вимог про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 №114, укладеного між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут". В частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" на користь Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради грошові кошти у розмірі 582 235, 80 грн, а з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 582 235, 80 грн стягнути в дохід держави заперечує та доводить, що в цій частині вимоги не є ефективним захистом порушених законних інтересів держави в особі Коростенської міської ради у цій частині, оскільки в такому випадку бюджетні кошти Коростенської міської територіальної громади, безпідставно отримані ТОВ "Твій Газзбут" по договору від 31.07.2023 №114 з порушенням вимог санкційного законодавства, що призвело до порушення інтересів держави в особі Коростенської міської ради, стягуються не в бюджет Коростенської міської територіальної громади, в інтересах якої Прокуратура звернулася до суду з позовною вимогою. Натомість, Коростенська міська рада вважає ефективним захистом у цій справі вимогу стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенська міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 582 235, 80 грн. в дохід бюджету Коростенської міської територіальної громади.

05.11.2024 Коростенська міська рада подала Суду заяву про зміну предмету позову (вх. г/с №01-44/3109/24 від 05.11.2024), відповідно до якої просила стягнути з ТОВ "Твій Газзбут" на користь Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 582 235, 80 грн стягнути в дохід бюджету Коростенської міської територіальної громади шляхом зарахування на рахунок UA718999980314000544000006827, отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Коростень, КДК 24060300, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України.

Прокурор у заяві про зміну позовних вимог від 09.12.2024 (вх. г/с №01-44/3439/24 від 09.12.2024) просить Суд: - визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 №114, укладений між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"; - стягнути з ТОВ "Твій Газзбут" на користь Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 582 235, 80 грн стягнути на користь Коростенської міської ради Житомирської області.

Відповідач ТОВ "Твій Газзбут" у письмових поясненнях від 10.02.2025 позовні вимоги Прокурора вважає необґрунтованими, посилаючись на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду у складі КГС у справі №922/3275/23 від 12.12.2024 доводить, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО України від 18 червня 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, Верховний Суд зазначив про те, що застосування персональних санкцій до фізичної особи не означає те, що такі санкції є такими, що застосовані до ТОВ "Твій Газзбут". Стверджує, що предмет та доводи Прокурора у даній справі є абсолютно релевантними доводам Прокурора та предмету у справі №922/3275/23 що розглядалася Верховним Судом.

В ході вирішення спору Прокурор та представник Позивача просила позов задовольнити, представник Відповідача просив відмовити у позові.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.07.2023 уповноваженою особою, фахівцем з публічних закупівель було прийнято рішення провести закупівлю шляхом запиту ціни пропозицій через електронний каталог відповідно до Закону з урахуванням особливостей; затвердити зміни в річний план закупівель на 2023 рік (Додаток 1); оприлюднити зміни до річного плану закупівель на 2023 рік в Електронній системі у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом з урахуванням особливостей (Додаток 1).

У додатку 1 до Річного плану (зміни до річного плану) закупівель на 2023 рік визначено, серед іншого, замовника: Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради; назва предмету закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (в наявності): Електрична енергія на заклади освіти Коростенської міської територіальної громади, ДК 021:2015:09310000-5 - електрична енергія. Розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі: 4 411 800, 00грн (чотири мільйони чотириста одинадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з ПДВ (джерело фінансування - кошти місцевого бюджету). Код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів). Вид закупівлі - відкриті торги; орієнтовний початок проведення - липень 2023 року.

Звісно Звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-07-19-011935-а значиться дата договору - 31.07.2023, №114, найменування замовника - Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради; найменування постачальника товару - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (код ЄДРПОУ 43965848); найменування предмета закупівлі: електрична енергія на заклади освіти Коростенської міської територіальної громади, код за Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:09310000-5: електрична енергія. інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг: електрична енергія, вільні ціни, без розподілу; ціна договору: 582 235, 80грн з ПДВ; строк виконання договору: від 01.08.2023 до 31.12.2023; джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

31.07.22023 між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (як споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (як постачальник) був укладений Договір №114 про постачання електричної енергії споживачу, предметом якого за цим договором постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015"Єдиний закупівельний словник" 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія на заклади освіти Коростенської міської територіальної громади") споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами п. 3.1. Договору №114 про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 визначено, що електрична енергія споживачу постачається у строк з 01.08.2023 до 31.12.2023 включно.

Згідно п. 13.1. вказаного Договору, строк дії Договору набирає чинності з дати його підписання і діє з 01 серпня 2023 до 31 грудня 2023.

04.10.2023 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №114 про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 згідно якої погодили, що сума договору становить 2 966 000 (два мільйони дев`ятсот шістдесят шість тисяч гривень 00 коп), в т.ч. з ПДВ.

За актами №ТГЗ883159002 від 15.09.2023, №ТГ83175448 від 13.1215 від 21.09.2023, №ТГЗ83177642 від19.10.2023 приймання-передачі електроенергії до Договору на постачання електроенергії Відповідач передав, а Позивач прийняв електроенергію у серпні 2023 на суму 185 453, 60грн, у вересні 2023 на суму 333 564, 40грн та у жовтні 2023 на суму 63 217, 80 грн.

Позивач здійснив оплати за спожиту електроенергію згідно платіжних інструкцій, а саме: №754 від 19.09.2023 на суму 26 491, 40грн, № 1009 від 19.09.2023 на суму 155 194, 80 грн. №215 від 21.09.2023 на суму 2 300, 00грн; №228 від 21.09.2023 на суму 1 467, 40грн; №860 від 17.10.2023 на суму 101 848, 60грн; №243 від 17.10.2023 на суму 2 300,00грн; №260 від 17.10.2023 на суму 2 139, 00грн; №1131 від 17.10.2023 на суму 227 276,80грн; №887 від 24.10.2023 на суму 21 965,00грн; №248 від 24.10.2023 на суму 460,00грн; №266 від 24.10.2023 на суму 193, 20грн; №1166 від 24.10.2023 на суму 40 599, 60грн.

30.10.2023 сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору №114 про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023, згідно якої зменшили загальну суму договору на суму 2 383 764,20грн, а також підп. 3.11. розділу 3 "Умови постачання" виклали в наступній редакції: "Строк постачання електричної енергії споживачу з 01.08.2023 по 04.10.2023 року включно".

Згідно Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2023-07-19-011935-а визначено, зокрема, суму оплати за договором про закупівлю - 582 235, 80 грн (в т.ч. ПДВ 97 039, 30 грн).

ДУ "Професійні закупівлі", як адміністратор електронного каталогу Prozorro Market, 01.09.2023 виключила кваліфікованого постачальника ТОВ "Твій Газзбут" (код ЄДРПОУ 43965848) з електронного каталогу відповідно до постанови КМУ від 14.09.2020 №822 (зі змінами).

У Витязі з ЄДР щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (код ЄДРПОУ 43965848) в графі "інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" значиться фізична особа ОСОБА_1 , громадянство України, тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.

Згідно витягу з Державного реєстру санкцій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 включений до переліку підсанкційних осіб.

Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" передбачено, зокрема застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб згідно з додатком.

У Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" визначено - фізичну особу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток, Заліщицького р-ну, Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Указом Президента України №376/2024 від 24.06.2024 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024, пунктом 2 якого передбачено застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до низки фізичних та юридичних осіб, до переліку яких включено також ОСОБА_1 (пункт 390 додатку №1 до рішення) та таким чином, продовжено строк дії застосованих до нього санкцій.

У переліку санкцій, застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до ОСОБА_1 наявні такі види обмежувальних заходів як "Обмеження торговельних операцій" та "Зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань", що виключають можливість укладення правочинів, наслідком яких є виникнення економічних і фінансових зобов`язань.

За доводами Прокурора, виконання зобов`язань за Договором про закупівлю №114 від 31.07.2023 призводить до отримання прибутку ТОВ "Твій Газзбут" контрольований особою, до якої застосовані санкції, а відтак і збагачення цієї особи, що кардинально суперечить меті та завданню застосування таких санкцій.

За доводами Прокурора, факт неможливості прийняття ТОВ "Твій Газзбут" участі у закупівлі підтверджується рішенням постійної діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №7193-р/пк-пз від 06.12.2022 про відмову в задоволенні скарги ТОВ "Твій Газзбут" на рішення замовника про відхилення його тендерної пропозиції у закупівлі UA-2022-11-03-012010-а. Аналогічне обґрунтування порушень вимог ст. 17 Закону та неможливості участі ТОВ "Твій Газзбут" у публічних закупівлях на території України, містяться в рішеннях Уповноваженого органу, прийнятих, як за результатами розгляду скарг ТОВ "Твій Газзбут", так і розгляду скарг, ініціаторами яких були замовники ряду закупівель (UA-2022-12-14-015164-а; UA-2022-12-28-002850-а).

За доводами Прокурора, вказаними рішеннями органу оскарження, які є чинними, встановлено порушення ТОВ "Твій Газзбут" вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що виразилося у поданні недостовірної інформації для участі у процедурі, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" є особою, щодо якої застосовані санкції згідно Закону України "Про санкції".

Прокурор звернувся з позовом до Суду в інтересах держави в особі 1. Коростенської міської ради, 2. Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області звернувся з позовом до відповідачів 1. Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з позовними вимогами, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 09.12.2024, про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 №114, укладеним між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"; стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" на користь Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 582235,80грн стягнути на користь Коростенської міської ради Житомирської області.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Коростенської міської ради.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Подібні приписи викладено у ст.53 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови ВПВС від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також зазначила про те, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі ( постанова від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009).

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу ( постанова ВПВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Суд зазначає, що прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.

Суд встановив, що Коростенська міська рада є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах. Так, відповідно до норм п.п. 15, 22 ч. 1 ст. 26, ч.1 ст. 62, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування» Коростенська міська рада має повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів. Оплата за спірним договором здійснювалася за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відповідно до правової позиції Великої Платати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру», рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

Суд повинен також встановити чи наділена Держаудитслужба в особі Управління (яка не є учасником спірних правовідносин) повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних з укладенням оспорюваного договору.

Верховний Суд притримується сталої позиції, що Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель ( постанова ВС від 12.12.2024 у cправі № 916/4679/23).

Пунктом 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, визначено, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надано відповідь № із якої вбачається, що заходи на поновлення порушених державних інтересів не вживались.

Такі заходи не вжито органом контролю і станом на час звернення прокуратурою із позовом до Суду (10.10.2024) тобто упродовж розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, тому є підтвердженими підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області.

2. Щодо розгляду позову по суті.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту порушеного права (п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України). Відповідає належному способу захисту порушеного права також позов про стягнення коштів, рішення суду за яким є рішенням про присудження (постанова ВПВС від 25.01.2002 у справі № 761/16124/15-ц).

Визнання недійсним договору на підставі статей 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності, передбачених ч. 3 ст. 228 цього Кодексу, є способом захисту саме у приватноправових правовідносинах ( постанова ВП ВС від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23).

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі (постанова ВПВС від 07.04. 2020 року у справі № 904/3657/18).

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору. Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним (постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Тому, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними за позовом "заінтересованої особи", суд встановлює наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними на момент вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначає в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони/сторін такого правочина та яким нормам законодавства останній не відповідає ( постанови ВП ВС від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, від 13.07. 2022 у справі № 496/3134/19).

Належними відповідачами у справі за позовом "заінтересованої особи" про визнання недійсним договору є всі сторони оспорюваного правочину (постанова ВПВС від 23.11.2021 у справі № 641/5523/19; від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21).

Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (постанови ВПВС від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на підставі ст. 228 ЦК України правочин у суді може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно (постанова ВПВС від18.09.2024 у справі № 918/1043/21

У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник ( постанова ВПВС від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21).

Виходячи з викладеного, в зазначеній категорії справ найперше належить встановити, про захист яких інтересів держави йдеться, якими суб`єктами вони були порушені, в чому полягало порушення та можливість за рахунок таких суб`єктів задовольнити позовні вимоги.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту (постанова Верховного Суду від 21.11. 2018 року у справі № 577/5321/17).

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності (ст.ст.3, 509 ЦК України), сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Тобто, з урахуванням принципу тлумачення favor conractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності ( постанови ВПВС від 18.03.20р. у справі №902/417/18, від 29.09.20р. у справі № 688/2908/16-ц).

З врахуванням викладеного, та оскільки Прокурор в інтересах Коростенської міської ради оспорює дійсність Договору № 114 від 31 липня 2023 року про постачання електричної енергії споживачу на підставі ст. 228 ЦК України, Суд приймає до уваги наступне.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.ч.1,2 ст. 228 ЦК України).

Застосовуючи частину першу статті 228 ЦК України, слід враховувати логіку викладу норм у цій статті в цілому, а саме закладену там ієрархію цінностей: у частині першій йдеться про охоплені категорією публічного порядку цінності засадничого значення для суспільства, які є очевидними (у балансі приватного і публічного інтересів тут з очевидністю переважає загальний, публічний інтерес настільки, що існування приватного інтересу може навіть не визнаватись); натомість у частині третій йдеться про інтереси держави, суспільства, його моральні засади, які підлягають встановленню, оцінці і, якщо вони переважатимуть приватний інтерес, на задоволення якого був укладений правочин, він може бути визнаний недійсним ( постанова ВС від 23.01.2025 у справі № 922/1121/21).

У правовій державі інтереси держави повинні відповідати інтересам суспільства, не можуть їм суперечити. Ті з інтересів суспільства, які становлять власне його фундамент, становлять публічний порядок.

Тобто, інтереси суспільства і публічний порядок співвідносяться як родове і видове поняття: забезпечення публічного порядку завжди в інтересах суспільства, однак не все, що становить інтерес суспільства, становить публічний порядок. Його становлять лише фундаментальні цінності.

Верховний Суд України в постанові від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15 сформулював висновок щодо застосування статті 228 ЦК України (в контексті визначення терміну «публічний порядок») від якого Велика Палата Верховного Суду не відступала :

«Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок. Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку».

З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями ст. 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України) тощо.

Неодноразово Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, порушує публічний порядок і є нікчемним ( постанови від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що нікчемність договору має місце у випадках, коли правочин з моменту його укладення суперечить імперативним нормам законодавства або порушує публічний порядок. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (постанова ВПВС від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Щодо застосування наслідків недійсності правочину, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 зазначила, що за змістом статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у частині третій цієї статті Кодексу.

Відступаючи від власних висновків, викладених у п.п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі №918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Частина 3 ст. 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (постанова ОП КГС у складі ВС від 15.11. 2024 у cправі № 905/20/23).

Отже вище наведене зумовлює необхідність здійснення оцінки та встановлення Судом складу цивільного правопорушення як в діях Відповідача-1, так і в діях Відповідача-2, наявності підстав та умов цивільно-правової відповідальності кожного з відповідачів у спірних правовідносинах відповідно до підстав заявленого позову, зокрема, з огляду на те, що застосування ч.3 ст.228 ЦК України безпосередньо залежить від встановлення обставин наявності умислу в обох відповідачів, або лише в одного з них, що відповідно входить до предмета доказування у цій справі (постанова ОП КГС у складі ВС від 15.11. 2024 у cправі №905/20/23).

Так, сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (постанови ВПВС від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19; від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Насамперед Суд приймає до уваги, що учасником правочину виступає юридична особа, що наділена цивільною дієздатністю, а не її засновник ( учасник).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 виснувала, що майнові інтереси окремих учасників товариства не завжди збігаються з інтересами самого товариства та рішеннями його органів управління, зокрема зборів учасників про розпорядження майном товариства.

Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у традиційному розумінні концепція «проникнення за корпоративну завісу» стосується випадків, коли кінцевий бенефіціарний власник у виняткових випадках несе особисту відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи перед її кредиторами ( постанова ВПВС від 18.12.2024 у справі № 916/379/23).

Прокурор навпаки доводить, що оскільки до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи застосовано санкції на підставі Закону України "Про санкції" № 1644-VII ( далі - Закон № 1644-VII), така юридична особа несе юридичну відповідальність у формі нікчемності укладених правочинів з її контрагентами за змістом ст. 228 ЦК України.

Суд не поділяє такі доводи Прокурора. Мотиви Суду.

На підставі п.п. 1, 18 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави, а також очолює РНБО.

Положеннями ст. 107 Конституції України визначено, що РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою РНБО є Президент України. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента України. Компетенція та функції РНБО визначаються законом.

Засади організації та діяльності РНБО, її склад, структуру, компетенцію і функції визначає Закон України від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України» (далі - Закон № 183/98-ВР).

Прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України. Рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1644-VII з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України [...] санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Текстуальний виклад п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1644-VII та його граматичне й логічне тлумачення дає підстави виснувати, що дію цього припису закону не обмежено за колом осіб, на що вказує вжите законодавцем у ньому формулювання «інших суб`єктів», а вирішальне значення для застосування санкцій має саме певна діяльність суб`єктів. Інакше кажучи, основним критерієм визначення суб`єкта, до якого можуть бути застосовані санкції, є його діяльність, указана в п. 1 ч.1 ст. 3 Закону № 1644-VII (постанова ВПВС від 06.07.2023 у справі № 9901/635/18, від 17.12.2024 у справі № 9901/206/21).

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що санкції як економічні обмежувальні заходи є лише тимчасовими обмеженнями, які стосуються здебільшого втручання у право власності особи та носять превентивний характер. Втручання у право особи на мирне володіння майном не позбавляє її права власності на таке майно, а лише на певний час обмежує можливість реалізації цього права в Україні (постанови від 13.01.2021у справі № 9901/405/19, від 06.07.2023 у справі № 9901/635/18).

Указом Президента України № 266/2021 від 2021 року було уведене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі по тексту - РНБО України) від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з яким були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

У додатку 1 до рішення РНБО України від 18 червня 2021 року до переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), включений Фірташ Дмитро Васильович (а. с. 78).

У додатку 2 до рішення РНБО України від 18 червня 2021 року, в якому наведений перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» не зазначене. Тобто, зазначене товариство не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Верховний Суд зазначає про те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин ( постанова ВПВС від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, постанова ВС від 13.11. 2024 у cправі № 922/1589/22 та від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23.

З огляду на викладене, враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО України від 18 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає про те, що застосування персонально санкції до фізичної особи - Фірташа Дмитра Васильовича не означає те, що такі санкції є такими, що застосовані до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», кінцевим бенефіціарним власником якої є Фірташ Дмитро Васильович ( постанова ВС від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23).

Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

За змістом статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном та не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

Як встановив Суд єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» є ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, яка належним чином створена та існує згідно з законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер FN 528708 m, зареєстрований офіс розташований: Швіндгассе 5/1/4, 1040 Відень, Республіка Австрія.

Верховний Суд зазначає, що санкції, застосовані персонально до фізичної особи, не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки ТОВ «Твій Газзбут» є самостійною юридичною особою та не відповідає по зобов`язаннях свого учасника (постанова ВС від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23).

Суд також встановив, що постановою НКРЕКП від 03.03.2021 № 335 "Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ЕНЕРДЖІ АГЕНТ ТРЕЙД», ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та ТОВ «СК МОНТАЖ»" Відповідачу -2 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, яку не анульовано.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6)запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України "Про санкції".

За приписами підпункту 11 пункту 44 Особливостей, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України "Про санкції".

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яка подавалась Відповідачем-2 у складі тендерної пропозиції, ТОВ "Твій Газзбут" зареєстровано 10.11.2020, кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 , громадянин України, місто Київ, Україна.

У довідці від 28.03.2023 про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" зазначило, що рішенням РНБО України введено персональні санкції виключно щодо фізичної особи з зазначенням переліку санкції. У гарантійному листі від 28.03.2023 ТОВ "Твій Газзбут" підтвердило, що не перебуває під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, передбачених Законом України "Про санкції", чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю ().

Судом встановлено, що санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, згідно з Законом України "Про санкції", рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до ОСОБА_1 не застосована.

Також в матеріалах справи відсутні докази застосування такої санкції до ТОВ "Твій Газзбут".

Щодо посилання Прокурора на застосування до ОСОБА_1 інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції", а також санкцій у вигляді обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, Суд відзначає наступне.

Оскільки у санкційному переліку застосованих до кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі санкція "у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" відсутня, Суд погоджується з доводами Відповідача-2 про відсутність порушення підпункту 11 пункту 44 Особливостей під час проведення відкритих торгів, за результатами яких між відповідачами укладений оспорюваний договір.

Допоки відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції", у Суду відсутні підстави вважати, що це і є "інша санкція", про що стверджує Прокурор. Позаяк, враховуючи норми спеціального закону, та дискреційні повноваження суб`єктів, які приймають рішення про застосування санкцій - у Суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись "іншою санкцією", у розумінні пункту 25 частини 1 статті 4 Закону України "Про санкції".

Посилання прокурора на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Суд також відхиляє, оскільки ці рішення не стосуються спірної закупівлі. У той же час, положення ГПК України не зобов`язують господарський суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у рішеннях Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статі 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

Підставою для відмови у позові є не доведення позивачем порушення його права чи безпосереднього інтересу ( постанова ВПВС від 28.09.21р. у справі № 761/45721/16-ц).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд дійшов висновку у позові відмовити.

Щодо розподілу судового збору

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Як у п.2 ч.1 ст.129 ГПК, так і у п.3 ч.4 ст.129 ГПК встановлено, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, законом встановлений принцип пропорційності розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у cправі № 910/12731/22).

За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/199/21 від 05.10.2022 та у додатковій постанові Касаційного господарського суду у справі №906/433/19 від 08.11.2022.

При зверненні з цим позовом Прокурор сплатив судовий збір у розмірі 11761,54 грн за одну немайнову вимогу та одну майнову вимогу, що підтверджується платіжною інструкцією № 21.

У зв`язку з відмовою у позові, судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові прокурора визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу від 31.07.2023 за №114, укладений між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та стягнути з ТОВ "Твій Газзбут" грошові кошти у розмірі 582 235, 80грн в дохід місцевого бюджету Коростенської міської ради.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.02.25

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- у справу, 2-5 сторонам в Ел. кабінет