Рішення

від 04.02.2025 по справі 906/377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/377/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Васильченко М.М. - довіреність №1/01 від 01.01.2025,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: Михайлова О.С. - голова правління, виписка з ЄДРЮОФОПГФ;

Рудик В.Р. - адвокат, ордер серія АМ №1100924 від 23.09.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Актіс"

до Житомирської міської ради

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета

спору на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

"МОНОЛІТ 13/2"

про визнання права власності за набувальною давністю.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "АКТІС" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради, в якому просить визнати право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення, площею 14,8 кв.м, на технічному поверсі будинку розташованого по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м. Житомирі.

Ухвалою суду від 17.04.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.05.2024.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відкладено підготовче засідання на 10.06.2024. Роз`яснено відповідачу право на подачу заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 10.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/377/24 до судового розгляду по суті на 04.07.2024.

Ухвалою суду від 04.07.2024 суд постановив перейти із стадії розгляду справи по суті до попередньої стадії судового процесу - підготовчого провадження, поновивши підготовче провадження у справі №906/377/24, а також відклав підготовче засідання на 28.08.2024.

Ухвалою суду від 28.08.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНОЛІТ 13/2". Зобов`язано Житомирську міську раду та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНОЛІТ 13/2" надати господарському суду акт введення у експлуатацію будинку розташованого по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м. Житомирі, у якому знаходиться спірне нежитлове приміщення та документи які стосуються нежитлового приміщення, площею 14,8 кв.м, на технічному поверсі будинку розташованого по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м. Житомир. Продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 17.09.2024. Зобов`язано: позивача - надіслати третій особі засобами поштового зв`язку копії заяв по суті справи; відповідача - надіслати третій особі відзив на позовну заяву. Роз`яснено третій особі право подати письмові пояснення щодо суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 08.10.2024.

Ухвалою суду від 08.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 31.10.2024.

Ухвалою суду від 31.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 11.11.2024.

Ухвалою суду від 11.11.2024 повідомлено учасників справи, що у підготовчому судовому засіданні 11.11.2024 оголошено перерву до 18.11.2024.

Ухвалою суду від 18.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/377/24 до судового розгляду по суті на 11.12.2024.

Ухвалою суду від 11.12.2024 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відкладено розгляд справи по суті на 17.01.2025. Витребувано у Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради для огляду в судовому засіданні, яке призначене на 17.01.2025 о 09:30, матеріали інвентаризаційної справи по будинку, розташованому за адресою вул. Івана Мазепи (попередня назва вулиці - Мануїльського), 13/2 у м. Житомирі.

Під час судового засідання 17.01.2025 представник Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради надав суду для огляду інвентаризаційну справу будинку по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м. Житомирі, яку оглянуто судом разом з присутніми в судовому засіданні учасниками справи.

Ухвалою суду від 17.01.2025 повідомлено Житомирську міську раду про те, що у судовому засіданні при розгляді справи по суті оголошено перерву до 04.02.2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні 04.02.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові від 03.04.2024, відповіді на відзив від 04.05.2024, додаткових поясненнях від 26.08.2024, відповіді на пояснення третьої особи від 30.10.2024, виступі в дебатах від 04.02.2025 (т.1, а.с.1-5, 64-65, 125-127, 194-198, т.2, а.с.132-141), просив позов задовольнити.

Третя особа та її представник в судовому засіданні 04.02.2025 проти задоволення позову заперечили, просили у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у поясненнях від 08.10.2024 (т.1, а.с.158-161).

Відповідач свого представника в судове засідання 04.02.2025 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа відповідачу 17.01.2025 (т.2, а.с. 131).

У відзиві на позовну заяву від 29.04.2024 відповідач просив розгляд справи здійснювати у відсутність його представника.

Згідно з частиною 1статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та його клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач в обґрунтування позовних посилається на те, що у 1994 році між АТ "Будсервіс-М" ЛТД (Забудовник) СП "АКТІС" (Замовник) була укладена угода на облаштування забудовником для потреб замовника на технічному поверсі будинку по вул. Мануїльського, 13/2 (теперішня адреса Івана Мазепи, 13/2) в м. Житомирі нежитлового приміщення площею 14,8 кв.м під радіотехнічний об`єкт (РТО). Зазначає, що між сторонами був узгоджений та підписаний розрахунок договірної ціни на комплекс робіт, що виконав забудовник по зазначеному об`єкту і складена довідка вартості виконаних робіт та витрат за формою №3, затвердженою постановою Держкомстату СРСР від 23.11.89, №215. Узгоджена вартість будівництва склала - 684 646 тис. карбованців. Забудовник побудував об`єкт, а замовник розрахувався за виконані роботи. Вказує, що на підставі Акту приймання-передачі основних засобів від 21.02.1997, нежитлове приміщення площею 14,8 кв.м розташоване на технічному поверсі будинку по вул. Мануїльського, 13/2 (теперішня адреса Івана Мазепи, 13/2) в м. Житомирі, поставлене на баланс СП "АКТІС".

Зазначає, що після введення будинку в експлуатацію квартири в будинку були виділені Житомирською міською радою в порядку черговості громадянам з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Тож, неприватизовані квартири та вбудовані і прибудовані приміщення, право власності на які не було зареєстроване належним чином, залишалися у власності Житомирської міської ради. Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "АКТІС" не зареєструвало своє право власності на зазначене нежитлове приміщення, тому фактично є володільцем чужого майна з моменту введення його в експлуатацію (30 років). Доводить, що ТОВ СП "АКТІС" постійно та відкрито володіє зазначеним нежитловим приміщенням з 1997 року (постановка на баланс) по теперішній час, у зв`язку з чим просить визнати на нього право власності за набувальною давністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.04.2024 зазначив, що Житомирська міська рада, яка вказана відповідачем у справі, не оспорює право власності на нежитлове приміщення загальною площею 14,8 кв.м. по вул. Івана Мазепи 13/2 у місті Житомирі (т.1, а.с.59-60). Вказує, що позов про право власності за давністю володіння не може пред`являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених ч.3 ст.344 ЦК України. Отже встановлення власника майна, його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності за набувальною давністю.

Третя особа в письмових поясненнях від 08.10.2024 зазначила, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є його співвласниками на праві спільної сумісної власності. Наголошує, що спірне приміщення є допоміжним, воно не може бути передано у власність позивача, адже право користування цим приміщення мають інші мешканці будинку. Доводить, що позивач не платив внесків до ОСББ, зокрема, на утримання будинку та прибудинкової території. Вказує, що у 2021 році до ОСББ "МОНОЛІТ 13/2" звернувся уповноважений орган, що здійснює регулювання у сфері зв`язку та інформатизації - Житомирський обласний відділ Подільської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", із запитом щодо отримання інформації про власника незаконно діючого радіоелектронного засобу. ОСББ "МОНОЛІТ 13/2" повідомило, що на технічному поверсі будинку, який знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Івана Мазепи, 13/2, згідно договорів розташовані радіоелектронні засоби лише таких власників: ТОВ "БУЗОВА- БУДІНВЕСТ", інтернет-провайдер "Фрінет", ТОВ "Центр - соціально-економічного розвитку".

Зазначає, що право володіння, користування та розпорядження допоміжними приміщеннями мають усі співвласники житлового будинку та спірне майно не може бути об`єктом набувальної давності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач - Спільне підприємство "АКТІС" засноване у 1991 році, перереєстроване як Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "АКТІС" 01.11.1994 року, основним видом діяльності якого є 61.20 - діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку: експлуатація, технічне обслуговування та надання доступу до пристроїв, що передають голосові, текстові, звукові або відео дані з використанням інфраструктури безпроводовихтелекомунікацій; технічне обслуговування та експлуатація пейджингового та стільникового зв`язку, а також інших видів систем безпроводового зв`язку.

Згідно з Актом державної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 30.12.1994 року, комісією прийнято в експлуатацію житловий будинок по вул. Мануїльського, 13/2, який пред`явлений для приймання в експлуатацію замовником - Фірмою "Житомирбудзамовник" (т.2, а.с. 35-37).

03.01.1995 рішенням Житомирської міської ради народних депутатів №1 "Про затвердження акту державної комісії по прийняттю в експлуатацію 79-квартирного житлового будинку, по вул. Мануїльського, 13/2" затверджено Акт державної комісії по прийняттю в експлуатацію 79-квартирного будинку по вул. Мануїльського, 13/2, обсягом 27765,83 куб.м., загальною площею 5819,90 кв.м.; прийнято житловий будинок на баланс ВЖРЕП-2 (т.2, а.с.33).

16.10.2016 установчими зборами співвласників житлових квартир багатоквартирного будинку №13/2 по вул. Івана Мазепи затверджено протоколом №1, яким прийнято рішення: про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та його назву; затверджено статут об`єднання; проведено вибори правління ОСББ; проведено вибори ревізійної комісії ОСББ (т.1, а.с.164-166).

01.06.2017 комісією у складі представників ОСББ "МОНОЛІТ 13/2", КП ВЖРЕП №16, ТОВ КК "Коменерго", "Теплокомуненерго" складено Акт комісійного огляду технічного стану щодо технічних поверхів: утримання технічних поверхів незадовільне. Вхід до технічних поверхів не облаштований дверями вони зняті та "валяються" на балконі. На технічних поверхах розміщене технологічне обладнання - "розширювальний бак" системи теплозабезпечення будинку, трубопроводи холодного, гарячого водопостачання та тепломереж. В приміщеннях відсутнє освітлення, що не дає можливості якісно оглянути їх, а в подальшому якісного обслуговування. Ізоляція трубопроводів фактично відсутня на протязі більшості їх частини. Запірна арматура в наявності, однак потребує ревізії та профілактичного обслуговування. Всі приміщення технічних поверхів "захаращені" залишками ізоляційних та будівельних матеріалів, старим "непотребом" та різним побутовими сміттям. Прибирання не проводиться (т.2, а.с.8).

01.08.2017 комісією у складі: директора КП "ВЖРЕП №16" ЖМР Трухнін М.В., гол. бухгалтера Булавко М.І., інженера 1-кат. Шефлера Т.В., голови правління ОСББ "МОНОЛІТ 13/2" Шатило Д.В. було проведено обстеження актів житлового комплексу за адресою: вул. Івана Мазепи 13/2 та передано з балансу КП "ВЖРЕП №16" ЖМР на баланс ОСББ "Моноліт 13/2" активи житлового будинку, що підтверджується Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (т.1, а.с.179-180).

12.06.2017 загальними зборами співвласників житлових квартир було прийнято рішення, оформлені протоколом №2, яким серед іншого, вирішено закрити технічний поверх та дах будинку; заключити договори з орендарям антен, що знаходяться на даху будинку; кошти, що будуть надходити від орендарів спрямовувати на загальні потреби ОСББ "МОНОЛІТ 13/2"; по можливості встановити охоронну сигналізацію на технічні поверхи будинку та дах з метою збереження загально будинкового майна (т.1, а.с.234-236).

У 2017-2018 роках між ОСББ "МОНОЛІТ 13/2" та ТОВ СП "АКТІС" були укладені договори розміщення обладнання, за умовами яких виконавець надає, а замовник бере у строкове платне користування місце для розміщення обладнання Замовника (а.с.20-23, 27).

17.01.2024 ТОВ СП "АКТІС" звернулось до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради із заявою про реєстрацію речових прав від 17.01.2024, в якій просило розглянути заяву ТОВ СП "АКТІС"; доручити державному реєстратору зареєструвати речові права ТОВ СП "АКТІС" на нежитлове приміщення площею 14,8 кв.м. на технічному поверсі будинку, розташованому по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м.Житомирі (т.1, а.с.72).

07.02.2024 Департамент реєстрації Житомирської міської ради в листі за №31, адресованому ТОВ СП "АКТІС" повідомив, що для подання заяви у сфері державної реєстрації прав необхідно звернутися до державних реєстраторів, які здійснюють прийом громадян в Центрі надання адміністративних послуг по вул.Михайлівській, 4 та в Прозорому офісі на площі Польовій 8 у м.Житомирі за відповідним графіком роботи (т.1, а.с.77).

20.02.2024 ТОВ СП "АКТІС" звернулось до Житомирського міського голови із заявою про реєстрацію речових прав від 20.02.2024, в якій просило доручити, за належністю, відповідному виконавчому органу міської ради або посадовій особі розглянути заяву від 17.01.2024 по суті у термін визначений законом (т.1, а.с.73-74).

15.03.2024 Житомирська міська рада листом №13/1152 повідомила ТОВ СП "АКТІС", що для прийняття та розгляду заяви у сфері державної реєстрації прав, державний реєстратор має встановити особу заявника, яка звернулась щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно та повинна надати оригінали документів необхідні для такої реєстрації, за результатом прийняття та розгляду яких державним реєстратором приймається відповідне рішення (т.1, а.с.66-67).

18.09.2024 комісією у складі членів правління ОСББ "МОНОЛІТ 13/2" проведено обстеження житлового будинку №13/2 по вул. Івана Мазепи та встановлено, що вхід закривається на замок, тому сторонні потрапити туди не можуть; на технічному поверсі встановлені технологічні кабелі, які ведуть до приміщення, стіни якого збудовані з силікатної цегли, вхідні двері до нього закрито на замки та облаштовані попереджуючу табличку "Об`єкт під напругою"; належність (призначення) приміщення не встановлено, про що складено Акт комісійного огляду технічного стану від 18.09.2024 (т.1, а.с.173-177).

У зв`язку з не проведенням державної реєстрації права власності на нерухоме майно, водночас, стверджуючи, що на підставі довідки про вартість виконаних робіт за січень-квітень 1996 року, розрахунку договірної ціни на виконання робіт АТ "Будсервіс-М" ЛТД по об`єкту - будівництво житлового будинку по вул.Мануїльского 13/2 за січень-квітень 1996 року та Акту приймання-передачі основних засобів від 21.02.1997, нежитлове приміщення площею 14,8 кв.м на технічному поверсі будинку по вул. Мануїльського, 13/2 (теперішня адреса Івана Мазепи, 13/2) в м. Житомирі, поставлене на баланс ТОВ СП "АКТІС" та з 1997 року ТОВ СП "АКТІС" постійно володіє спірним майном в якому розміщене радіотехнічне обладнання, термінали транкінгового радіотелефонного зв`язку для надання послуг в мережі транкінгового радіотелефонного зв`язку, позивач просить визнати за ним право власності на спірне приміщення за набувальною давністю.

Третьою особою до справи надано наявні у неї матеріали з інвентаризаційної справи №16581 на приміщення житлового будинку по вул. Мануїльського, 13/2 в місті Житомирі (т.2 а.с.101-114).

Оглянута під час судового засідання 17.01.2025 інвентаризаційній справа будинку по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м. Житомирі не містила плану технічного поверху будинку та будь-якої інформації щодо перебування на обліку спірного нежитлового приміщення на технічному поверсі зазначеного житлового будинку площею 14,8м.кв.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з положеннями частин 1, 3, 4 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець, майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

У постанові від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Дана правова позиція підтримана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 №910/17274/17, де, зокрема, вказано, що оскільки за змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Така правова позиція підтримується Касаційним господарським судом у постановах від 16.01.2020 у справі № 916/455/19, від 02.08.2019 у справах № 915/962/18 і № 915/945/18, від 09.07.2019 у справі № 920/999/16, від 11.09.2019 у справах № 922/1574/17 і 917/2156/17.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. Позов про право власності за давністю володіння не може пред`являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3статті 344 ЦК України.

Позивач, обґрунтовуючи добросовісне володіння майном (приміщенням на технічному поверсі багатоквартирного будинку по вул. Івана Мазепи 13/2 у м.Житомирі) посилається на те, що починаючи з 1997 року він відкрито та безперервно користується вищевказаним майном, здійснює відповідні його поліпшення та утримання.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано до суду такі документи: копію акта приймання-передачі основних засобів від 21.02.1997 року, довідку вартості виконаних робіт та затрат за січень-квітень 1996 року, розрахунок договірної ціни за січень-квітень 1996 року, санітарний паспорт, технічний паспорт на групу нежитлових приміщень №1001 від 12.10.2023 року, робочий проект електропостачання технічного приміщення, технічні умови №176/2004 на проектування високовольтних установок від 12.05.2004, договір №0102/09 розміщення обладнання від 01.02.2009, договір №0102/12 розміщення обладнання від 01.02.2012, договір №0102/1 розміщення обладнання від 27.12.2017, акт допуску в експлуатацію електроустановки, договір №823 про постачання електричної енергії споживачам від 11.09.2003, акти пломбування та технічну перевірку вузла обліку електричної енергії.

Водночас, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення судового рішення (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №924/925/17 та від 22.05.2018 у справі №922/1574/17).

Судом встановлено, що у багатоквартирному будинку по вул. Івана Мазепи 13/2 у м.Житомирі 16.10.2016 створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНОЛІТ 13/2", що підтверджується рішенням установчих зборів співвласників житлових квартир багатоквартирного будинку №13/2 по вул. Івана Мазепи, затвердженим протоколом №1 (т.1, а.с.164-166).

У даному випадку відповідач у справі - Житомирська міська рада не оспорює право власності на нежитлове приміщення загальною площею 14,8 кв.м. по вул. Івана Мазепи 13/2 у місті Житомирі, про що зазначено у відзиві на позов (т.1, а.с.59-60), та як встановив суд, останній не є власником спірного майна.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Позивач під час розгляду справи клопотання про заміну первісного відповідача належним чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв. Визначаючи відповідачем Житомирську міську раду виходив з того, що після введення будинку по вул. Мануїльського, 13/2 в м. Житомирі в експлуатацію, квартири в будинку були виділені Житомирською міською радою в порядку черговості громадянам з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". А неприватизовані квартири та вбудовані і прибудовані приміщення, право власності на які не було зареєстроване належним чином, залишалися у власності Житомирської міської ради. ТОВ "АКТІС" не зареєструвало своє право власності на нежитлове приміщення площею 14,8м.кв. в зазначеному будинку, тому фактично є володільцем чужого майна з моменту введення його в експлуатацію (т.1, а.с.64-65).

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.

У даному випадку, як встановив суд спір щодо майна, право власності на яке просить визнати позивач за набувальною давністю - нежитлове приміщення, площею 14,8 кв.м, знаходиться на технічному поверсі будинку по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м. Житомирі, фактично наявний між позивачем та ОСББ "МОНОЛІТ 13/2" - третьою особою у справі.

При цьому, в ході розгляду справи судом встановлено, що на технічному поверсі житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться система опалення, водопостачання цього будинку, ліфтове обладнання, вентиляційні системи та технічні комунікації будинку тощо, які забезпечують функціонування будинку. Також судом з`ясовано, що вільного доступу до технічного поверху у зазначеному багатоквартирному будинку будь-хто не має, оскільки прохід перекритий дверми, які зачиняються на замок і доступ до розміщеного позивачем на технічному поверсі обладнання та його обслуговування позивач має лише з дозволу голови ОСББ "МОНОЛІТ 13/2", у якої знаходяться ключі від технічного поверху та вона, або уповноважена нею особа, супроводжує працівників ТОВ СП "АКТІС".

Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В 2.2-15-2017 (Додаток Б) містять визначення поняття технічного приміщення. Приміщення технічні - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерів, електрощитових, венткамер, комутаторів радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок тощо.

Правилами утримання будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 року визначено, що допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно частин першої-другої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №14-рп/2011.

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир.

Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України.

Згідно вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, що має наслідком відмову в позові.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з його пред`явленням до неналежного відповідача, обґрунтованість підстав для визнання права власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення, площею 14,8 кв.м, на технічному поверсі будинку розташованого по вул. Івана Мазепи, 13/2 у м. Житомирі, судом не перевіряється.

З цих же підстав суд також не розглядає клопотання про застосування строків позовної давності та наслідків її спливу про які заявляє третя особа.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.02.25

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу (ЄДРПОУ 13549472) та представнику Васильченку М.М. - Електронний Суд,

2 - відповідачу (ЄДРПОУ 13576954) та представнику Григорчук Н.І. - Електронний Суд,

3 - третій особі - ОСББ "МОНОЛІТ 13/2" (ЄДРПОУ 40921986) та представнику Рудику В.Р.- Електронний Суд.