Рішення
від 05.02.2025 по справі 908/2682/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/86/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025Справа № 908/2682/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Малого приватного підприємства «АЗІЯ» (вул. Сагайдачного, буд. 16, прим. 5/1, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08147; ідентифікаційний код юридичної особи 13500454)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (Південне шосе, буд. 72, каб. 5, м. Запоріжжя, 69008; ідентифікаційний код юридичної особи 31158623)

про стягнення коштів у розмірі 1 281 285,75 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: СІНЬКОВА ЮЛІЯ КОСТЯНТИНІВНА (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5660 від 07.07.2022, ордер № 1525410 від 02.10.2024;

від відповідача: ХОМЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10370/10 від 08.11.2021, довіреність №276/24 від 26.12.2023.

РУХ СПРАВИ.

03.10.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Малого приватного підприємства «АЗІЯ» (скорочене найменування МПП «АЗІЯ») до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (скорочене найменування ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ») про стягнення заборгованості в розмірі 1 281 285,75 грн, з яких: 963 144,51 грн основного боргу, 248 874,00 грн інфляційних втрат, 69 267,24 грн трьох процентів річних. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 375,43 просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 справу №908/2682/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 08.10.2024 відкрито провадження у справі №908/2682/24; присвоєно справі номер провадження 3/86/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 05.11.2024 об 11:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

09.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

24.10.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зобов`язати позивача надати відповіді на десять запитань про обставини, що мають значення для справи (заява про опитування позивача є додатком до відзиву на позовну заяву).

28.10.2024 від представника позивача адвоката Сінькової Юлії Костянтинівни на виконання ухвали суду від 08.10.2024 до суду надійшли документи.

29.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла від представника позивача відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

29.10.2024 через систему «Електронний суд» від представник позивача до суду надійшло клопотання про витребування у АТ «Укрексімбанк» виписки щодо проведених розрахунків між МПП «АЗІЯ» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» за період з 01.01.2021 по день звернення із запитом за рахунком МПП «Азія» в АТ «Укрексімбанк».

05.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої позивач відмовляється в наданні відповіді на поставлені запитання згідно заяви відповідача в порядку ст. 90 ГПК України.

05.11.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про зобов`язання позивача надати до суду оригінали документів, що стали підставою для звернення з позовом до суду по справі №908/2682/24, на які посилається позивач у своєму позові.

Також 05.11.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив та три клопотання про залучення у справу третіх осіб, а саме: ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД».

Ухвалою суду від 05.11.2024 відкладено підготовче засідання на 03.12.2024 об 11:00 год.

28.11.2024 до суду від представника позивача на виконання ухвали суду від 08.10.2024 надійшли документи, долучені до позовної заяви від 03.10.2024, подані через електронний кабінет у звичайній паперовій формі.

28.11.2024 на виконання ухвали суду по справі №908/2682/24 від 05.11.2024 акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» надіслав інформацію щодо руху грошових коштів (банківська виписка) за період з 01.01.2021 по 18.11.2024.

Ухвалою суду від 03.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 06.01.2025 об 11:00 год. Також, протокольною ухвалою від 03.12.2024 суд відмовив відповідачу в залученні третіх осіб, вказаних в заявах від 05.11.2024.

27.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача, що підтверджує виконання ухвали суду від 03.12.2024 по справі № 908/2682/24, а саме відповіді на питання представника відповідача в порядку ст. 90 ГПК України в формі заяви свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06.01.2025 відкладено підготовче засідання на 22.01.2025 об 11:00 год.

16.01.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла заява про доручення до матеріалів справи № 908/2682/24 протоколів перевірки електронного підпису на актах приймання-передачі наданих послуг та на заявках до договору про надання послуг з перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування № МД-2 від 01.01.2021.

Ухвалою суду від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.02.2025 о 14:00 год.

03.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 05.02.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 05.02.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 05.02.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що 01 січня 2021 року між МПП «АЗІЯ» (надалі - Виконавець), в особі директора Шкарабури Тетяни Олександрівни, що діє на підставі Статут, з однієї сторони, та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», іменований в подальшому «Замовник», в особі Операційного директора Даценка Дениса Павловича, що діє на підставі довіреності № 71/21 від 01.01.2021, з іншої сторони, був укладений договір №МД-2 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування (надалі-Договір) зі строком дії Договору до 31.12.2022, включно.

У період часу, з 05 січня 2022 по 21 лютого 2022 Виконавцем Замовнику були надані послуги на загальну суму у розмірі 2 462 543,19 грн.

Саном на 05.01.2022 за Відповідачем обліковувався борг у розмірі 1 106 469,05 грн. Згідно Акту звірки від 31.10.2022, з врахуванням суми боргу, сума наданих послуг на користь Відповідача за період з 05.01.2022 по 01.03.2022 склала суму у розмірі 3 569 012,24 грн, з них сплачено: 2 605 867,73 грн. Отже, сума боргу , що залишилась не сплаченою ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» є 963 144,51 грн.

З урахуванням крайньої дати підписання Відповідачем Актів приймання-передачі послуг №115 та №116 від 21.02.2022-19.04.2022, кінцевий строк для оплати боргу настав 09.05.2022.

Підписання Відповідачем актів приймання - передачі наданих послуг без зауважень свідчить про прийняття відповідних послуг та про те, що строк для оплати вартості наданих послуг необхідно обчислювати з дати складення та підписання сторонами відповідних актів.

Посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № МД-2 від 01.01.2021 у розмірі 963 144,51 грн, а також 248 874,00 грн інфляційних втрат та 69 267,24 грн трьох процентів річних.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 24.10.2024, відповідач підтверджує факт укладення договору №МД-2 від 01.01.2021 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування.

Посилаючись на умови вказаного договору, зазначає, що позивач до свого позову додає лише Акти виконаних робіт та не додає оригінали належним чином оформлених документів, відповідно до п. 3.3. Договору, а саме: оригіналу товарно-транспортної накладної (ТТН) з підписом Вантажоодержувача, завіреним печаткою або штампом, відповідними відмітками про одержання вантажу, акту виконаних робіт на даний випадок перевезення та організації перевезення вантажу, податкової накладної по даній послузі, оригіналу рахунку, у Відповідача так і не настав обов`язок оплати начебто наданих послуг. Звертає також увагу суду, що відсутні скановані копії документів, відповідно до п. 3.4. Договору, та не здійснено реєстрацію ПН, відповідно до п. 3.6. Договору, що зумовило відсутність цих податкових накладних, які є однією з умов для оплати за надані послуги в порядку п. 3.3. Договору.

Вважає, що обов`язок Відповідача зі сплатити за надані послуги протягом 20 календарних днів з моменту отримання належним чином оформлених документів є не доведеним.

Враховуючи факт, що у Відповідача не настав обов`язок зі сплати за надані послуги в порядку п.3.3. Договору, залишається не зрозумілим, на якій підставі Позивач здійснює нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Надані позивачем Акти приймання передачі наданих послуг не можуть посвідчувати факт надання послуг та відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача.

Позивачем не було надано електронного примірнику електронного документу, а лише надано документ під назвою «акти приймання-передачі наданих послуг» в pdf форматі за відсутності протоколів накладення електронних цифрових підписів.

Позивачем не долучено оригінали накладних, не вказано в кого знаходяться їх оригінали, не надано протоколи накладення ЕЦП, тому, в силу ст. 96 ГПК України, такі докази не можуть братися судом до уваги.

Акти приймання-передачі наданих послуг містять посилання на ТТН, які позивач не додає до позову. Більш того, в кожному акті міститься посилання лише на одну ТТН, тоді як Позивач надає до позову велику кількість ТТН, які не мають відношення до спору.

Позивач не доводить належним чином чи відбувалось реальне надання спірних послуг за спірними видатковими накладними та яким чином, якщо відбувалася, то у якому порядку, хто саме здійснював надання спірних послуг та якими засобами, чи оформлювалися інші первинні документи на надання послуг, які особи від імені Відповідача можуть підтвердити факт надання спірних послуг та на підставі яких документів.

Наданий Позивачем Акт звірки не містить підпису уповноважених посадових осіб Відповідача, у тому числі, на Акті звірки відсутній електронно-цифровий підпис, тому він не може бути визнаним належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 73, 76-79 ГПК України.

Відповідач посилається на форс-мажорні обставини у зв`язку зі збройною агресіє «рф» проти України.

Просить в задоволенні позову відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог та невиконанням Позивачем вимог Договору.

У разі, якщо суд дійде до інших висновків, тоді просить розглянути клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА (стислий виклад).

У відповіді на відзив від 29.10.2024 позивач зазначає, що доводи відзиву спростовуються змістом позовної заяви, обґрунтованість якої підтверджується долученими матеріалами.

До позову додані Акти приймання-передачі наданих послуг, а також Заявки Відповідача на надання послуг та ТТН за січень-лютий 2022 року, завантажені Позивачем з електронної системи документообігу EDIN, якою користувались Сторони і мають доступ дотепер.

Вказані докази містять електронні підписи Сторін та відповідають вимогам пунктів 5.1.-5.4. Договору, тому мають повну юридичну силу для Сторін та суду.

Листом №03-05-24 від 03.05.2024 Позивач вказав, що через початок бойових дій в місті Маріуполі, МПП «Азія» втрачено підписані з боку Відповідача паперові акти на суму заборгованості, у зв`язку із чим направило акти у двох екземплярах з рахунками для підписання з боку Відповідача повторно. Екземпляри Позивача повернуті не були

Надісланий представником ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» - Губановою О.С. акт звірки взаєморозрахунків з її електронним підписом був роздрукований, підписаний з боку Позивача, була проставлена печатка МПП «АЗІЯ». У подальшому акт звірки був направлений на адресу Відповідача поштою, про що надається квитанція про відправку №6509107783581 від 25.11.2022.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» на адресу Позивача не направлявся сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин саме за Договором №МД-2 від 01.02.2022. Доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, як підстави для відмови у позові, незаконні.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

Відповідач 04.11.2024 надав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що не погоджується з твердженнями Позивача, викладеними в його відповіді на відзив, оскільки:

- через відсутність юридично значимих дій зі сторони Відповідача, вбачається факт не надання спірних послуг, що зі свого боку підтверджується відсутністю оригіналів первинної документації, не реєстрацію ПН, та як наслідок не використання податкового кредиту Відповідачем;

- посилання позивача на факт підписання Актів приймання-передачі наданих послуг станом на дату подання заперечень є не доведеним, оскільки Позивач додає до позову файл з розширенням pdf, а на *.p7s;

- акт звірки взагалі є неналежним доказом в розумінні глави 5 ГПК України, оскільки не містить підпис уповноваженої на те особи, та взагалі не містить будь-якого підпису у тому числі ЕЦП, що підтверджується відсутністю сертифікатів та протоколів;

- в порушення вимог п.3.3., 3.4. Договору, Позивачем не надано Відповідачу оригіналів ТТН з усіма необхідними реквізитами;

- в порушення вимог п. 3.3., 3.6. Договору, Позивач не зареєстрував Податкові накладні.

З викладеного, вбачається, що Позивачем не доведено належним чином факту виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати спірних послуг, оскільки відсутні докази надсилання та вручення оригіналів документів, передбачених п. 3.3. Договору, не зареєстровано податкові накладні, не виконано вимоги п 3.4. Договору.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є стягнення заборгованості за договором №МД-2 від 01.01.2021 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування у розмірі 963 144,51 грн, а також 248 874,00 грн інфляційних втрат та 69 267,24 грн трьох процентів річних.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були надані послуги з перевезення, на яку суму, чи були своєчасно сплачені послуги), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01 січня 2021 року між МПП «АЗІЯ» (надалі Виконавець), в особі директора Шкарабури Тетяни Олександрівни, що діє на підставі Статут, з однієї сторони, та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», іменований в подальшому «Замовник», в особі Операційного директора Даценка Дениса Павловича, що діє на підставі довіреності № 71/21 від 01.01.2021, з іншої сторони, був укладений договір №МД-2 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування (надалі-Договір) зі строком дії Договору до 31.12.2022, включно.

Відповідно до п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець бере на себе зобов`язання на підставі заявки Замовника доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно із товарно супровідними документами) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувача, або виконати за винагороду доручення Замовника з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та/або за її межами (міжнародним напрямкам), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за надання послуг з перевезення вантажу, транспортно-експедиційного обслуговування та послуги страхування вантажу під час здійснення перевезення (якщо вони надавались окремо від транспортно-експедиційного обслуговування), погоджену сторонами. Також Виконавець у разі наявності домовленості сторін бере на себе зобов`язання здійснювати тривалі перевезення з метою доставки визначеного сторонами об`єму та виду вантажу з встановлених Договором пункту відправлення та пункту призначення у встановлений сторонами строк.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата вартості наданих послуг Виконавця здійснюється Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання належним чином оформлених документів, а саме: оригіналу товарно транспортної накладної (ТТН) або електронної ТТН, з підписом Вантажоодержувача, завіреним печаткою або штампом, відповідними відмітками про одержання вантажу, акту виконаних робіт на даний випадок перевезення та організації перевезення вантажу, податкової накладної по даній послузі, оригіналу рахунку.

У відповідності до п. 5.1 Договору сторони погодили з метою оптимізації документообігу між сторонами, підвищення рівня збереження та захисту переданих документів та інформації, що міститься в них, сторони домовились, що мають право оформлювати/підписувати наступні документи: Заявки та Акти приймання-передачі наданих послуг (надалі - Документи) в електронному вигляді, як електронні документи у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Сторони дійшли згоди про впровадження та організацію Системи електронного обміну Документами в електронному вигляді (EDI), завірені за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженому особами сторін, який складається з відкритого та особистого ключів (ЕП).

Електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги», можуть використовуватись сторонами відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно із п.5.3 Договору сторони домовились про обмін електронними документами, при цьому, документи, що відправлені по EDI, завірені ЕП уповноважених осіб мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, і можуть бути представлені до суду в якості належних доказів. Всі документи, передані по EDI, визнаються рівнозначними документами на паперовому носії. Підтвердження руху документів по EDI (відправлення, отримання, прочитання, доставка тощо) вважається легітимним, і є фактом підтвердження прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін, і не вимагає додаткового доказування. При виникненні суперечок, розбіжностей і конфліктів, всі електронні документи, направлені за допомогою сертифікованого провайдера - EDI є незаперечними доказами. Всі випадки неотримання або отримання в спотвореному вигляді вважаються нікчемними, якщо стороною не буде наданий документ від EDI провайдера, що підтверджує відсутність документа в системі EDI або неотримання документа іншою стороною.

Згідно із п. 10.2 Договору закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

У період часу, з 21 грудня 2021р. по 19 лютого 2022р. Виконавцем Замовнику були надані послуги на загальну суму 2 462 543,19 грн, що підтверджується у актами приймання-передачі наданих послуг, які підписані сторонами та датовані в період з 13.01.2022 по 21.02.2022, а саме:

- рахунок-фактура № СФ-0000004 та акт приймання-передачі №4 від 13 січня 2022р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Марiуполь, АЗОВСТАJlЬ - ММТП, а/м DАF НОМЕР_1 / GEUSENS LAG НОМЕР_2 - вод. Пилипенко А.Н. на суму 12 000,00 грн з ПДВ згідно Заявки №АП-181246 від 12.01.2022, товарно-транспортна накладна (надалі - ТТН) № 2163676 від 13.01.2022;

- рахунок-фактура № СФ-0000011 та акт приймання-передачі №10 від 17 січня 2022 за Послуги з перевезення автомобільним транспортом слябів по маршруту: м. Маріуполь ПАТ «МК «Азовсталь» - ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» - 2642,850 тонн*99 грн (без ПДВ) на суму 313 970,58 грн з ПДВ за Заявкою № АП-181827 від 17.01.2022; 93 штук ТТН за період з 21.12.2021 по 31.12.2021;

- рахунок - фактура № СФ-0000007 та акт приймання-передачі № 11 від 14 січня 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Марiуполь - м.3апорiжжя, а/м MAN НОМЕР_3 /King НОМЕР_4 , вод. Шердиц С.Ф., на суму 24 000,00 грн з ПДВ, Заявка АП-181346 від 13.01.2022, ТТН № 401/40 від 14.01.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000009 та акт приймання-передачі № 13 від 14 січня 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Марiуполь - м.3апорiжжя, а/м DАF НОМЕР_1 /FLIEGL SDS НОМЕР_5 - вод. ОСОБА_2 , на суму 24 000,00 грн з ПДВ, Заявка АП-181364 від 13.01.2022, ТТН № 401/43;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 12 від 17.01.2022 за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ» - м. Запоріжжя ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», а/м НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , на суму 24 000,00 грн з ПДВ, Заявка АП 181347 від 13.01.2022, ТТН № 401/41 від 14.01.2022, водій ОСОБА_3 ;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 14 від 17.01.2022 за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ» - м. Запоріжжя ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», а/м НОМЕР_8 / НОМЕР_9 , на суму 24 000,00 грн з ПДВ, Заявка АП- 181365 від 13.01.2022, ТТН № 401/44 від 14 січня 2022, водій Шишков В.В.;

- рахунок - фактура № СФ-0000012 від 17.01.2022, акт приймання-передачі № 15 від 18 січня 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь-м.Запоріжжя, а/м MAN НОМЕР_6 /Goldhofer НОМЕР_7 , вод. ОСОБА_3 , на суму 23 700,00 грн з ПДВ, Заявка АП-181894 від 17.01.2022, ТТН № 401/48 від 17 січня 2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000013 від 17.01.2022, акт приймання-передачі № 16 від 18 січня 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь-м. Запоріжжя, а/м MAN НОМЕР_3 /King НОМЕР_4 , вод. Шердиц С.Ф., на суму 23 520,00 грн з ПДВ, Заявка АП-181896 від 17.01.2022, ТТН № 401/67 від 17.01.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000014 від 17.01.2022, акт приймання-передачі № 17 від 18 січня 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: МРМЗ Азовсталь-МРМЗ м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_1 / FLIEGL SDS НОМЕР_5 - вод. Пилипенко А.Н., на суму 15 960,00 грн з ПДВ, АП-181897 від 17.01.2022, ТТН № 00139 від 18.01.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000015 від 17.01.2022, акт приймання-передачі № 18 від 18 січня 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: МРМЗ Азовсталь-МРМЗ м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_10 /KOGEL НОМЕР_9 -вод.Шишков В.В., на суму 15 960,00 грн з ПДВ, Заявка АП-181899 від 17.01.2022, ТТН № 00140 від 18.01.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000021 від 19.01.2022, акт приймання-передачі № 24 від 21 січня 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь-м. Запоріжжя, а/м DAF НОМЕР_1 / FLIEGL SDS НОМЕР_5 -вод. Пилипенко А.Н., на суму 22 620,00 грн з ПДВ, Заявка АП-181919 від 17.01.2022, ТТН №401/68 від 19 січня 2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000031 та акт приймання-передачі № 35 від 26 січня 2022 р. за Послуги з перевезення автомобільним транспортом слябів по маршруту: ДП «Маріупольській морській торгівельний порт»-м. Маріуполь ПАТ «МК Азовтсаль»-23.400 тон*128,21 грн (без ПДВ) на суму 3600,00 грн з ПДВ, Заявка АП-18154 від 17.01.2022, ТТН № 18781 від 17.01.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000032 та акт приймання-передачі № 36 від 27 січня 2022 р. за Послуги з перевезення автомобільним транспортом слябів по маршруту: ДП «Маріупольській морській торгівельний порт»-м. Маріуполь ПАТ «МК Азовтсаль»-2727,84 тон*125,00 грн (без ПДВ), Заявка АП-184221 від 28.01.2022, на суму 409 176,00 грн з ПДВ; ТТН у кількості 94 шт., за період з 01 січня 2022 р. по 10 січня 2022 р.;

- рахунок - фактура № СФ-0000040 від 31.01.2022, акт приймання-передачі № 60 від 01 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь-м. Запоріжжя, а/ м DAF НОМЕР_11 / KOGEL НОМЕР_12 -вод. Красиков О.И., на суму 25 200,00 грн з ПДВ; Заявка АП-184481 від 30.01.2022, ТТН № 45877144 від 31.01.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000046 від 01.02.2022, акт приймання-передачі № 65 від 02 лютого 2022 р. за Послуги з перевезення автомобільним транспортом слябів по маршруту: м. Маріуполь ПАТ «МК Азовсталь»- ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» - 2970,27 тон*125,00 грн (без ПДВ), на суму 445 540,50 грн з ПДВ; заявка АП-185243 від 02.02.2022, ТТН у кількості 97 шт.;

- рахунок - фактура № СФ-0000047 та акт приймання-передачі № 66 від 02 лютого 2022 р. за Послуги з перевезення автомобільним транспортом слябів по маршруту: м. Маріуполь ПАТ «МК Азовсталь» - ДП «Маріупольській морській торгівельний порт» 41,100 тон*130,00 грн (без ПДВ), на суму 6411,60 грн з ПДВ, Заявка АП-185244 від 02.02.2022, ТТН № 21739243, 21730635 від 12 січня 2022 р.;

- рахунок - фактура № СФ-0000051 та акт приймання-передачі № 70 від 03 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: МРМЗ Азовсталь м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_1 / FLIEGL SDS НОМЕР_5 -вод. Пилипенко А.Н., на суму 7680,00 грн з ПДВ, Заявка АП-185206 від 02.02.2022, ТТН № 401/214 від 03.02.2022, 401/215 від 03.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000052 та акт приймання-передачі № 71 від 03 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: МРМЗ Азовсталь м. Маріуполь, а/м MAN НОМЕР_6 / Goldhofer НОМЕР_7 -вод. ОСОБА_3 , на суму 7980,00 грн з ПДВ, Заявка АП-185205 від 02.02.2022, ТТН № 401/213 від 03.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000055 та акт приймання-передачі № 75 від 05 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: с. Білосарайська коса, вул. Безуха, 28- ММКІ м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_1 / KOGEL НОМЕР_9 -вод. Пилипенко А.Н., на суму 17 520,00 грн з ПДВ, заявка АП-185707 від 04.02.2022, ТТН б/н від 05.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000056 та акт приймання-передачі № 76 від 05 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: с. Білосарайська коса, вул. Безуха, 28-ММКІ м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_10 / FLIEGL SDS НОМЕР_5 -вод. Шишков В.В., на суму 17 520,00 грн з ПДВ; Заявка АП-185708 від 04.02.2022, ТТН б/н від 05.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000057 та акт приймання-передачі № 77 від 05 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: с. Білосарайська коса, вул. Безуха, 28-ММКІ м. Маріуполь, а/м IVECO НОМЕР_13 КС/ KOGEL НОМЕР_14 -вод. Попов А.В., на суму 17 520,00 грн з ПДВ; Заявка АП-185717 від 04.02.2022, ТТН б/н від 05.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000058 та акт приймання-передачі № 78 від 05 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: с. Білосарайська коса, вул. Безуха, 28-ММКІ м. Маріуполь, а/м MAN НОМЕР_6 / GEUSENSLAG НОМЕР_2 -вод. ОСОБА_3 , на суму 17 520,00 грн з ПДВ; Заявка АП-185723від 04.02.2022, ТТН б/н від 05.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000065 та акт приймання-передачі № 84 від 08 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: МРМЗ Азовсталь-МРМЗ м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_1 / FLIEGL SDS НОМЕР_5 вод. Пилипенко А.Н., на суму 14 220,00 грн з ПДВ; заявка АП-186026 від 07.02.2022, ТТН № 00143 від 08.02.20223;

- рахунок - фактура № СФ-0000066 та акт приймання-передачі № 85 від 08 лютого 2022 р. за Послуги з перевезення автомобільним транспортом по маршруту: м. Маріуполь ПАТ «МК «Азовсталь»-ДП «Маріупольський морський торгівельний порт»-217,940 тон *130,00 грн (без ПДВ); на суму 33 998,64 грн з ПДВ; Заявка АП-186026 (сляб 18-22 тн) від 07.02.2022, ТТН 10 шт.;

- рахунок - фактура № СФ-0000067 та акт приймання-передачі № 86 від 08 лютого 2022 р. за Послуги з перевезення автомобільним транспортом по маршруту: м. Маріуполь ПАТ «МК «Азовсталь»-ДП «Маріупольський морський торгівельний порт»-2532,720 тон *125,00 грн (без ПДВ); на суму 379 908,00 грн з ПДВ; Заявка АП-185433 від 03.02.2022, ТТН 85 шт.;

- рахунок - фактура № СФ-0000071 від 08.02.2022, акт приймання-передачі № 94 від 10 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь-м. Краматорськ, а/м RENAULT НОМЕР_15 / KRONE АН 8259ХР, вод. Зал А.Н., на суму 9120,00 грн з ПДВ; Заявка АП-185432 від 03.02.2022, ТТН № 21911999 від 08.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000072 від 08.02.2022 та акт приймання-передачі № 96 від 10 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: м. Маріуполь-м. Краматорськ, а/м DAF BB6183СН/ KRONE SDP 27 BB5935ХТ-вод. Красиков О.И., АП-186177, на суму 9000,00 грн з ПДВ;

- рахунок - фактура № СФ-0000074 та акт приймання-передачі № 97 від 10 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: МРМЗ Азовсталь-МРМЗ м. Маріуполь, а/м MAN НОМЕР_6 /Goldhofer НОМЕР_7 , вод. Петренко В.П., на суму 14 700,00 грн з ПДВ; заявка АП-186076 від 08.02.2022, ТТН № 000144 від 10.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000084 та акт приймання-передачі № 108 від 17 лютого 2022 р. за Послуги з перевезення автомобільним транспортом по маршруту: м. Маріуполь ПАТ «МК «Азовсталь»-ДП «Маріупольський морський торгівельний порт»-132,970 тон *139,19 грн (без ПДВ); на суму 22 209,71 грн з ПДВ; Заявка АП-187706 (сляб 18-22 тн) від 16.02.2022, ТТН 8 шт.;

- рахунок - фактура № СФ-0000086 та акт приймання-передачі № 109 від 17 лютого 2022 за Послуги з перевезення автомобільним транспортом по маршруту: м. Маріуполь ПАТ «МК «Азовсталь»-ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» - 2814,560 тон *131,74 грн (без ПДВ); на суму 444 948,16 грн з ПДВ; заявка АП-187709 (сляб 23-38 тн) від 16.02.2022, ТТН 50 шт.;

- рахунок - фактура № СФ-0000090 від 19 лютого 2022 р., акт приймання-передачі №115 від 21 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: с. Білосарайська коса, вул. Безуха, 28 - ПРАТ «ММК ім. Ілліча» м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_1 /KOGEL НОМЕР_9 - вод. Пилипенко А.Н., на суму 17 520,00 грн з ПДВ; заявка АП-188033 від 17.02.2022, ТТН № 1/19 від 19.02.2022;

- рахунок - фактура № СФ-0000091 від 19.02.2022, акт приймання-передачі № 116 від 21 лютого 2022 р. за Автотранспортні послуги по маршруту: с. Білосарайська коса, вул. Безуха, 28-ПРАТ «ММК ім. Ілліча» м. Маріуполь, а/м DAF НОМЕР_10 / FLIEGL SDS НОМЕР_5 -вод. Шишков В.В., на суму 17 520,00 грн з ПДВ, Заявка АП-188034 від 17.02.2022, ТТН № 2/19 від 19.02.2022.

Претензій або зауважень відповідача щодо наданих послуг Акти приймання-передачі наданих послуг не містять.

На всіх без виключення вищевказаних актах приймання - передачі наданих послуг та Заявах наявні електронні підписи замовника та виконавця послуг із зазначенням дати та часу формування електронного підпису, що підтверджується наданими позивачем протоколами перевірки електронного підпису на актах приймання-передачі наданих послуг та на заявках до договору про надання послуг з перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування № МД-2 від 01.01.2021 (а.с.6-83, Т. 9).

Крайня дата підписання відповідачем актів приймання-передачі послуг (зокрема акти № 108 та № 109 від 17.02.2022) відповідно до протоколів перевірки електронного підпису - 19 квітня 2022 року (а.с. 75, 78, Т.9). Інші акти підписані з боку відповідача електронним цифровим підписом в цей же день 19.04.2022 або раніше.

У зв`язку з збройною агресією російської федерації та початком бойових дій у місті Маріуполі, Позивач не зареєстрував податкові накладні на суму 254 339,44 грн (сума ПДВ) по всім актам приймання-передачі, підписаним в лютому 2022 року, а саме:

/пНазваСума1.Акт приймання-передачі № 60 від 01.02.202225 200,00 грн2.Акт приймання-передачі № 65 від 02.02.2022445 540,50 грн3.Акт приймання-передачі № 66 від 02.02.20226 411,60 грн4.Акт приймання-передачі № 70 від 03.02.20227 680,00 грн5.Акт приймання-передачі № 71 від 03.02.20227 980,00 грн6.Акт приймання-передачі № 75 від 05.02.202217 520,00 грн7.Акт приймання-передачі № 76 від 05.02.202217 520,00 грн8.Акт приймання-передачі № 77 від 05.02.202217 520,00 грн9.Акт приймання-передачі № 78 від 05.02.202217 520,00 грн10.Акт приймання-передачі № 84 від 08.02.202214 220,00 грн11.Акт приймання-передачі № 85 від 08.02.202233 998,64 грн12.Акт приймання-передачі № 86 від 08.02.2022379 908,00 грн13.Акт приймання-передачі № 94 від 10.02.20229 120,00 грн14.Акт приймання-передачі № 96 від 10.02.20229 000,00 грн15.Акт приймання-передачі № 97 від 10.02.202214 700,00 грн16.Акт приймання-передачі № 108 від 17.02.202222 209,71 грн17.Акт приймання-передачі № 109 від 17.02.2022444 948,16 грн18.Акт приймання-передачі № 115 від 21.02.202217 520,00 грн19.Акт приймання-передачі № 116 від 21.02.202217 520,00 грн

Загальна сума актів за лютий 2022 року складає 1 526 036,61 грн, в тому числі ПДВ 254 339,44 грн.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних на загальну суму 254 339,44 грн підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

11.11.2022 на електронну пошту позивача надійшов електронний лист, підписаний бухгалтером ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» Оленою Губановою, з вкладенням акту звірки між позивачем (МПП «Азія») та відповідачем (ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ») (а.с. 29, Т.2). В електронному листі міститься прохання на протязі 10 днів підписати і завірити печаткою акт звірки та направити в електронному вигляді назад, а також на поштову адресу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» в місті Одеса.

Відповідно до Акту звірки (а.с. 28, Т.1) початкове сальдо (борг за відповідачем) станом на 05.01.2022 обліковується у розмірі 1 106 469,05 грн.

Згідно Акту звірки від 31.10.2022, з врахуванням суми боргу, сума наданих послуг на користь Відповідача за період з 05.01.2022 по 01.03.2022 становить суму у розмірі 3 569 012,24 грн, з них сплачено 2 605 867,73 грн. Сальдо кінцеве (заборгованість відповідача на користь позивача) становить 963 144,51 грн.

01.02.2024 Позивач направив на адресу Відповідача вимогу №01-02-24 про сплату заборгованості (а.с. 30, Т.1).

14.02.2024 у відповідь на вимогу Відповідач направив електронною поштою лист, в якому було зазначено, що «згідно умов договору МД-2 від 01.01.2021, відповідно до пункту 3.3 Договору оплата вартості наданих послуг Виконавця здійснюється Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання належним чином оформлених документів, а саме: оригіналу товарно-транспортної накладної (ТТН) або електронної ТТН, з підписом Вантажоодержувача, завіреним печаткою або штампом, відповідними відмітками про одержання вантажу, акту виконаних робіт на даний випадок перевезення та організації перевезення вантажу, податкової накладної по даній послузі, оригіналу рахунку. МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ не отримав оригінали ТТН від перевізника МПП «Азія», згідно з сумою заборгованості. Також в перевізника МПП «Азія» відсутня реєстрація податкових накладних на суму 254 339,44 грн» (а.с. 31, Т.1 зворотній бік).

03.05.2024 Листом вих.№03-05-20224 Позивач направив відповідачу вимогу «Щодо сплати заборгованості», де зазначив про ведення між Сторонами за Договором електронного документообігу на оновленій версії платформи EDIN (сервіс EDIN-ETTN, https://edo-v2/edin/ua), на якій і дотепер містяться всі товарно-транспортні накладні в електронному вигляді згідно з сумою заборгованості ТОВ «МЕТІНВЕСТ ШИППІНГ» перед МПП «АЗІЯ» (а.с. 32-33, Т.1).

Також МПП «АЗІЯ» у листі пояснило причину відсутності реєстрації податкових накладних на суму 254 339,44 грн за послуги, надані у лютому 2022, наступним: «МПП «АЗІЯ» не встигло зареєструвати станом на початок бойових дій у місті Маріуполі податкові накладні на суму 254 339,44 грн, при чому строки для реєстрації, передбачені ПКУ, порушені не були. МПП «АЗІЯ» було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність внаслідок окупації міста Маріуполя Донецької області країною-агресором. Підприємство було перереєстровано у Київській області лише у 2023 році, але внаслідок неможливості здійснювати діяльність протягом тривалого часу податковий орган анулював реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі абз. г п.184.1 ст. 184 ПКУ України» (Рішення № 2026/04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с. 41, Т.1).

Крім того, з боку МПП «АЗІЯ» було запропоновано Відповідачу сплатити суму заборгованості у розмірі 963 144,51грн. за вирахуванням суми незареєстрованого ПДВ у розмірі 254 339,44 грн, а всього суму 708 805,07 грн.

14.05.2024 відповідач направив позивачу повторну відповідь, в якій продублював позицію, викладену в листі направленому позивачу 14.02.2024 (а.с. 34 зворотній бік, а.с.36, Т.1)

У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором №МД-2 від 01.01.2021 у розмірі 963 144,51 грн, а також 248 874,00 грн інфляційних втрат та 69 267,24 грн трьох процентів річних, нарахованих на суму боргу за період з 10.05.2022 по 30.09.2024.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо стягнення основної суми боргу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною ( відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно положень ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона ( експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за договором №МД-2 від 01.01.2021 у розмірі 963 144,51 грн за наступними актами приймання передачі наданих послуг:

№/пНазваСума1.Акт приймання-передачі № 4 від 13.01.202212 000,00 грн2.Акт приймання-передачі № 10 від 17.01.2022313 970,58 грн3.Акт приймання-передачі № 11 від 14.01.202224 000,00 грн4.Акт приймання-передачі № 13 від 14.01.202224 000,00 грн5.Акт приймання-передачі № 12 від 17.01.202224 000,00 грн6.Акт приймання-передачі № 14 від 17.01.202224 000,00 грн7.Акт приймання-передачі № 15 від 18.01.202223 700,00 грн8.Акт приймання-передачі № 16 від 18.01.202223 520,00 грн9.Акт приймання-передачі № 17 від 18.01.202215 960,00 грн10.Акт приймання-передачі № 18 від 18.01.202215 960,00 грн11.Акт приймання-передачі № 24 від 21.01.202222 620,00 грн12.Акт приймання-передачі № 35 від 26.01.20223 600,00 грн13.Акт приймання-передачі № 36 від 27.01.2022409 176,00 грн14.Акт приймання-передачі № 60 від 01.02.202225 200,00 грн15.Акт приймання-передачі № 65 від 02.02.2022445 540,50 грн16.Акт приймання-передачі № 66 від 02.02.20226 411,60 грн17.Акт приймання-передачі № 70 від 03.02.20227 680,00 грн18.Акт приймання-передачі № 71 від 03.02.20227 980,00 грн19.Акт приймання-передачі № 75 від 05.02.202217 520,00 грн20.Акт приймання-передачі № 76 від 05.02.202217 520,00 грн21.Акт приймання-передачі № 77 від 05.02.202217 520,00 грн22.Акт приймання-передачі № 78 від 05.02.202217 520,00 грн23.Акт приймання-передачі № 84 від 08.02.202214 220,00 грн24.Акт приймання-передачі № 85 від 08.02.202233 998,64 грн25.Акт приймання-передачі № 86 від 08.02.2022379 908,00 грн26.Акт приймання-передачі № 94 від 10.02.20229 120,00 грн27.Акт приймання-передачі № 96 від 10.02.20229 000,00 грн28.Акт приймання-передачі № 97 від 10.02.202214 700,00 грн29.Акт приймання-передачі № 108 від 17.02.202222 209,71 грн30.Акт приймання-передачі № 109 від 17.02.2022444 948,16 грн31.Акт приймання-передачі № 115 від 21.02.202217 520,00 грн32.Акт приймання-передачі № 116 від 21.02.202217 520,00 грн

Загальна сума актів приймання-передачі 2 462 543,19 грн, в тому числі ПДВ.

Відповідачем факт надання відповідних послуг за договором не спростовано, доказів ненадання таких послуг не надано, як і не надано доказів повної оплати наданих послуг.

Позивачем до матеріалів справи були долучені акти приймання-передачі наданих послуг, якими підтверджено, що послуги надавались в період з 21.12.2021 до 19.02.2022 включно. Акти приймання передачі наданих послуг містять інформацію про сторони, що його підписали, назву та обсяг наданих послуг, одиниці виміру, маршрут перевезення, номери транспортних засобів та ТТН, вартість без ПДВ, розмір ПДВ та загальну суму акту, тобто вони відповідають всім ознакам та містять всі необхідні реквізити первинного документу, а отже підтверджують обставини (господарські операції), викладені в такому акті.

Судом встановлено, що на всіх без виключення актах приймання-передачі наданих послуг наявні електронні підписи замовника та виконавця послуг із зазначенням дати та часу формування електронного підпису, що у повній мірі відповідає вимогам розділу 5 договору №МД-2 від 01.01.2021 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування. Протоколи перевірки електронного підпису на актах приймання-передачі наданих послуг (а.с.6-83, Т. 9).

Під час перевірки обсягів наданих послуг за тим чи іншим актом Замовник перевіряє достовірність даних та обсягів, заявлених Виконавцем, та має право або надати свої зауваження, або відмовитись від підписання акту приймання-передачі наданих послуг тощо, однак, жодної із цих дій не вчинив.

Підписання відповідачем Актів приймання-передачі наданих послуг, які у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Під час розгляду справи відповідачем не було доведено факту некоректності/неотримання/порушення цілісності електронного файлу тощо відносно будь-якого з наданих до суду актів приймання-передачі послуг, що спростовує його доводи щодо підписання/не підписання актів.

Отже, доводи відповідача про те, що позивачем не доведено належними доказами факт підписання цих актів замовником, є безпідставними.

Щодо доводів відповідача з приводу неотримання саме оригіналів документів.

Відповідно до п. 5.1 Договору сторони погодили з метою оптимізації документообігу між сторонами, підвищення рівня збереження та захисту переданих документів та інформації, що міститься в них, сторони домовились, що мають право оформлювати/підписувати наступні документи: заявки та акти приймання-передачі наданих послуг (надалі - Документи) в електронному вигляді, як електронні документи у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Сторони дійшли згоди про впровадження та організацію Системи електронного обміну Документами в електронному вигляді (EDI), завірені за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженими особами Сторін, який складається з відкритого та особистого ключів (ЕП). Електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги», можуть використовуватись сторонами відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Пунктом 11.6 Договору передбачено, що оригіналами мають підтверджуватись документи, які підписувались під час виконання умов Договору за допомогою факсимільного зв`язку, в той же час, Відповідач помилково ототожнює документи, підписані шляхом електронного документообігу з використанням уповноваженими особами сторін кваліфікованих електронних підписів та печаток, що передбачено розділом 5 Договору, та факсимільного відтворення власноручного підпису. Водночас, Позивачем не надаються документи, підписані за допомогою факсимільного зв`язку.

Відповідачем не надано під час розгляду справи жодного документу з системи електронного документообігу щодо некоректності, неотримання, порушення цілісності електронного файлу, тощо, відносно будь-якого з наданих до суду актів приймання-передачі послуг.

У той же час, позивачем разом з кожним актом приймання-передачі наданих послуг надані копії товарно-транспортних накладних, на підставі яких складався відповідний акт приймання-передачі наданих послуг. І хоча, за твердженням позивача, оригінали товарно-транспортних накладних не збереглися, у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Маріуполь, всі копії товарно-транспортних накладних відскановані та наявні нас час розгляду справи в Системі електронного обміну Документами в електронному вигляді (EDI), а також надані позивачем до матеріалів справи.

Відповідач мав можливість під час підписання актів приймання-передачі наданих послуг заявити позивачу про невиконання умов договору щодо надання повного пакету документів для оплати наданих послуг, якщо такі оригінали документів були відсутні у відповідача.

Отже суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу неотримання саме оригіналів документів.

Таким чином, підписання відповідачем актів приймання-передачі наданих послуг без зауважень свідчить про прийняття відповідних послуг та про те, що строк для оплати вартості наданих послуг необхідно обчислювати з дати складення та підписання сторонами відповідних актів.

Щодо акту звірки взаєморозрахунків від 31.10.2022, слід зазначити наступне:

04.12.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №916/1727/17 (ЄДРСРУ № 86075502) в черговий раз підтвердив, що акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

У той же час відповідно до дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, належить зокрема, підписання в межах позовної давності уповноваженою на це особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 24.10.2018 у справі №905/3062/17).

У постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

При розгляді даної справи, суд встановив що Позивачем були надані відповідачу послуги в період з 21 грудня 2021 р. по 19 лютого 2022 р. на загальну суму у розмірі 2 462 543,19 грн, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг.

Проведення відповідачем оплат за договором №МД-2 від 01.01.2021 в період з 05.01.2021 по 31.10.2022 на загальну суму 2 605 867,73 грн підтверджується банківською випискою руху коштів за рахунком (а.с. 1-2, Т. 8), а також не спростовано сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, для вирішення цієї справи в Акті звірки від 31.10.2022, має значення перш за все сума початкового сальдо, яка відповідно до вказаного акту звірки станом на 05.01.2022 складає 1 106 469,05 грн на користь позивача (МПП «АЗІЯ»). Інші числа акту звірки (зокрема сальдо кінцеве) перевіряються за допомогою елементарних математичних розрахунків.

У питанні прийняття в якості доказу Акту звірки від 31.10.2022 суд враховує наступне:

Сторонами в судовому засіданні підтверджено існування довготривалих господарських відносин в рамках договору №МД-2 від 01.01.2021, а також підтверджується банківською випискою руху коштів за рахунком, з якої вбачаються численні оплати ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» на користь МПП «АЗІЯ» за послуги автоперевезення згідно договору №МД-2 від 01.01.2021 (а.с.1-2, Т 8).

У листах відповідача (а.с.31 зворотній бік, Т.1, а с. 34 зворотній бік, Т.1), які він надавав у відповідь на вимоги сплатити суму боргу у розмірі 963 144,51 грн (сума, яка сказана в акті звірки, як сальдо кінцеве на користь позивача), жодних заперечень стосовно суми наявного боргу не висловлено. Відмова оплати пов`язана з процедурними питаннями реєстрації податкових накладних та отриманням оригіналів документів.

У відзиві на позовну заяву відповідач навів свої аргументи стосовно неналежності та недопустимості доказів, якими позивач підтверджує свої вимоги. Проте відзив не містить не згоди відповідача з самими розрахунками суми боргу, зокрема відсутня незгода відповідача з початковою сумою боргу станом на 05.01.2022 у розмірі 1 106 469,05 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Під час судового засідання відповідач не навів заперечень, щодо суті, а не форми, акту звірки від 31.10.2022.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що розрахунки відображені в акті звірки від 31.10.2022, скоріше мали місце, аніж не були, а тому приймає акт звірки від 31.10.2022 в якості належного доказу у справі, та враховує його під час вирішення справи.

Щодо відсутності реєстрації податкових накладних.

Як встановлено судом Позивач у зв`язку з початком бойових дій у місті Маріуполі не зареєстрував податкові накладні на суму 254 339,44 грн (сума ПДВ).

За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як вбачається з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податковихнакладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Разом з тим, позивач не заявив вимог про стягнення заборгованості з урахуванням податку на додатну вартість.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У зв`язку з тим, що Позивач не виконав покладений на нього обов`язок пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо складення та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, Відповідач втратив право на податковий кредит тому, що тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Таким чином, Позивач не зареєструвавши податкові накладні на суму ПДВ 254 339,44 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 365 календарних днів від граничних строків, які зазначені в пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - позбавив Відповідача права на включення ПДВ в сумі 254 339,44 грн до складу податкового кредиту.

І таким правом (правом включення ПДВ в сумі 254 339,44 грн до складу податкового кредиту) Відповідач вже скористатися не зможе, оскільки від дати коли Позивач повинен був зареєструвати податкові накладні пройшло 365 календарних днів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума 963 144,51 грн заборгованості за надані послуги, повинна бути зменшена на суму ПДВ, яку відповідач не зміг включити до податкового кредиту, у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних, а тому сума боргу, яка підлягає стягненню складає 708 805,07 грн (963 144,51 грн - 254 339,44 грн=708 805,07 грн).

Щодо доводів відповідача про відсутність прострочення оплати з огляду на наявність відкладальної обставини, яка полягала у тому що обов`язок зі сплати поставленого товару виникав за умови реєстрації податкових накладних, суд відзначає наступне.

Як визначено умовами договору (п. 3.3) оплата вартості наданих послуг Виконавця здійснюється Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання належним чином оформлених документів, а саме: оригіналу товарно-ранспортної накладної (ТТН) або електронної ТТН, з підписом Вантажоодержувача, завіреним печаткою або штампом, відповідними відмітками про одержання вантажу, акту виконаних робіт на даний випадок перевезення та організації перевезення вантажу, податкової накладної по даній послузі, оригіналу рахунку.

Як слідує з пояснень позивача, послуги за договором про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування №МД-2 від 01.01.2021 були надані в період з 05.01.2022 по 21.02.2022, проте реєстрацію податкових накладних на суму 254 339,44 грн не було здійснено внаслідок початку бойових дій та окупації міста Маріуполь.

Суд зауважує, що у розділі 3 договору сторони визначили порядок проведення розрахунків. Окрім умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, пункт 3.3. договору містить визначення, що перебіг строку оплати починається з моменту отримання належним чином оформлених документів, а саме: оригіналу товарно-транспортної накладної (ТТН) або електронної ТТН, з підписом Вантажоодержувача, завіреним печаткою або штампом, відповідними відмітками про одержання вантажу, акту виконаних робіт на даний випадок перевезення та організації перевезення вантажу, оригіналу рахунку. Відповідно до пункту 5.1. договору вказані документи повинні оформлятися в Системі електронного обміну Документами в електронному вигляді (EDI).

Як встановлено судом, останні акти приймання-передачі послуг №108 та №109 від 17.02.2022 підписані відповідачем 19 квітня 2022 року. Отже, двадцятиденний строк оплати передбачений пунктом 3.3. договору розпочинається 19 квітня 2022 року та закінчується 09 травня 2022 року.

У постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, за яким обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Водночас суд підкреслює, що відповідач не є стороною публічно-правових відносин між позивачем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відсутність реєстрації податкових накладних, жодним чином не нівелює обов`язок замовника (відповідача) зі сплати вартості наданих послуг саме у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність реєстрації податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє замовника (відповідача) від обов`язку оплати наданої послуги у визначений договором строк.

Крім того, суд враховує, що відповідачем були частково проведені оплати за актами, по яким не було зареєстровано податкові накладні. Це випливає з логічного трактування матеріалів справи, зокрема з того факту, що податкові накладні не були зареєстровані по актам на загальну суму 1 526 036,61 грн, в тому числі ПДВ 254 339,44 грн, при цьому враховуючи оплати Відповідача за період з 05.01.2022 по 01.03.2022 на загальну суму 2 605 867,73 грн, сума боргу відповідача складає 963 144,51 грн, з урахуванням ПДВ. Тобто акти на загальну суму 562 892,10 грн були оплачені відповідачем, не зважаючи на відсутність реєстрації податкових накладних по цим актам.

Тому з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 708 805,07 грн.

Стосовно форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознаками форс-мажору є: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Виходячи з наведених норм, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання основного зобов`язання.

Згідно із п. 8.2 Договору сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється Стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій стороні;

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» на адресу Позивача не направлявся сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин саме за №МД-2 від 01.01.2021.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, як підстави для відмови у позові, суд відхиляє.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує 3 % річних та інфляційні втрати.

Позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 248 874,00 та 3% річних у розмір 69 267, 24 грн., які період з 10.05.2022 по 30.09.2024 на суму боргу у розмірі 963 144,51 грн.

Як дійшов висновку суд вище, обґрунтована сума основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача складає 708 805,07 грн (тобто сума боргу без врахування суми ПДВ за не зареєстрованими податковими накладними).

Тому, господарським судом самостійно у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон», з урахуванням приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 10.05.2022 по 30.09.2024 на суму боргу 708 805,07 грн та встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 196 532,73 грн та 3% річних 50 932,09 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 196 532,73 грн та 3% річних у розмірі 50 932,09 грн, та задоволенню позовних вимог у цій частині.

Щодо зменшення штрафних санкцій.

У відзиві на позов відповідач посилаючись на положення ч. 1 ст. 2 ГПК , наявність форс-мажорних, які зумовлені введенням воєнного стану в Україні, просив суд застосувати принцип справедливості та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

З цього питання суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З аналізу ст. 625 Цивільного України вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України.

Суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (МПП «АЗІЯ») також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому вартості наданих послуг та інших, визначених договором та законом нарахувань, як способу захисту його майнових прав, передбаченого законом.

Таким чином посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною та звільняє боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, звільнення відповідача від сплати інфляційних втрат та річних процентів буде несправедливим по відношенню до позивача.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором №мд-2 від 01.01.2021 з додатками до нього (а.с.17-27, т.1), актом звірки (а.с.28, т.1), вимогою про сплату заборгованості вих.№01-02-24 від 01.02.2024 (а.с.30-31, т. 1), відповіддю на лист (зворотній бік а.с.31, т. 1), вимогою вих.№03-05-24 від 03.05.2024 з доказами направлення (а.с.32-34, т.1), відповіддю на лист (зворотній бік а.с.34, т. 1), листування сторін електронною поштою (а.с.35-38, т.1), листом з приводу електронного документообігу (а.с.39, т.1), ліцензією серії АВ №532435 від 12.05.2010 (а.с.40, т.1), рішенням №2026/04 від 03.11.2023 про анулювання реєстрації платника ПДВ (а.с.41, т.1), розрахунком штрафних санкцій (а.с.42, т. 1), рахунками-фактура та актами приймання-передачі наданих послуг до цих рахунків (а.с.45-90, т.1), копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та посвідчень водіїв та їхні паспортні дані (а.с.92-175, т.1), документообігом EDIN (а.с.23-25, т. 2), електронне листування (а.с.27-29, т. 2), товарно-транспорті накладні до актів приймання-передачі наданих послуг (а.с.96-200, т.2, а.с.1-200, т. 3, а.с.1-201, т.4, а.с.1-201, т. 5, а.с.1-201, т. 6, а.с.1-170, т. 7), електронним листуванням (а.с.191, 194-197, т.7), специфікаціями (а.с.198-200, т.7), банківськими виписками (а.с.1-127, т.8), протоколами перевірки електронного підпису на актах приймання-передачі наданих послуг та заявках до договору про надання послуг з перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування №МД-2 від 01.01.2021 (а.с.3-84, т. 9), листом про ЦЗО (а.с.85, т. 9).

Обставини, на які посилається відповідач доводяться, листом Маріупольського районного управління поліції (а.с.236, т.1), копіями фотоматеріалів (а.с.237-240, т.1), листом ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (а.с.241, т. 1), листом про форс-мажорні обставини (а.с.242, т. 1).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021р. у справі №917/483/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що докази на підтвердження вимог позивача щодо стягнення з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» заборгованості за договором №МД-2 від 01.01.2021 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення основної суми боргу у розмірі 708 805,07 грн, інфляційних втрат у розмірі 196 532,73 грн та трьох процентів річних у розмірі 50 932,09 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату про сплату суми 15 375,43 грн судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 74,63% від заявлених сум, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11 474,68 грн витрат зі сплати судового збору (15 375,43 грн х 74,63%= 11 474,68 грн).

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (Південне шосе, буд. 72, каб. 5, м. Запоріжжя, 69008; ідентифікаційний код юридичної особи 31158623) на користь Малого приватного підприємства «АЗІЯ» (вул. Сагайдачного, буд. 16, прим. 5/1, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08147; ідентифікаційний код юридичної особи 13500454) суму 708 805,07 грн (сімсот вісім тисяч вісімсот п`ять гривень 07 коп.) основного боргу, 196 532,73 грн (сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот тридцять дві гривні 73 коп.) інфляційних втрат, 50 932,09 грн (п`ятдесят тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні 09 коп.) трьох процентів річних. Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (Південне шосе, буд. 72, каб. 5, м. Запоріжжя, 69008; ідентифікаційний код юридичної особи 31158623) на користь Малого приватного підприємства «АЗІЯ» (вул. Сагайдачного, буд. 16, прим. 5/1, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08147; ідентифікаційний код юридичної особи 13500454) суму 11 474,68 грн (одинадцять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 68 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.02.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич


Суд	Господарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення	05.02.2025
Оприлюднено	13.02.2025
Номер документу	125092887
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі перевезення, транспортного експедирування, з них

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.02.2025 по справі 908/2682/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/2682/24

Рішення від 05.02.2025

Рішення
від 05.02.2025 по справі 908/2682/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ