Рішення

від 30.01.2025 по справі 910/13830/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2025Справа № 910/13830/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім КРАМАР ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСЕРВІС»

про стягнення 1879801,45 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім КРАМАР ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСЕРВІС» про стягнення 1879801,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №27/09-1 від 27.09.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1606313,61 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 1% штрафу у розмірі 16063,14 грн, пеню у розмірі 114421,57 грн, 3% річних у розмірі 39417,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 103585,78 грн.

Відповідач заперечив проти позову, вказавши, що строк оплати грошових коштів заявлених до стягнення не настав, оскільки позивачем не виконано обов`язку з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак вимоги позивача є передчасними та необґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.09.2022 між ТОВ «Торговий Дім КРАМАР ЛТД» (далі - продавець) та ТОВ «АТОМСЕРВІС» (далі - покупець) укладено Договір поставки №27/09-1 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) та оплатити його на умовах даного Договору. (п.1.1. Договору)

Поставка товарів здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2010. (п.2.1. Договору).

Право власності на поставлені товари переходять до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатковою накладною. (п.2.3. Договору).

Згідно з п.3.2. Договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Загальна суму договору складає суму всіх видаткових накладних, на підставі яких було здійснено поставку товару за даним Договором окремими партіями. (п.5.3. Договору)

Відповідно до п.5.4. Договору оплата покупцем здійснюється на підставі наданих постачальником, оформлених відповідно до законодавства, рахунку, видаткової накладної та товарно-транспортної накладної (у випадку доставки товару на умовах DDP), які постачальник виписує на кожну партію товару та передає покупцю у момент отримання товару покупцем.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що порядок оплати за товар здійснюється за домовленістю сторін, а саме на умовах оплати кожної окремої партії товару в об`ємі поставки вказаної в товарно-транспортних накладних, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання оформлених документів, передбачених даним Договором та отримання товару.

Покупець має право затримати оплату за товар, у разі відсутності належним чином оформленого повного пакету товаросупроводжувальних документів, що містять помилки або інші невідповідності, пропорційно кількості днів, протягом яких ці помилки, невідповідності або нестача документів будуть усунені. (п.5.6. Договору)

Затримка оплати товару може бути, якщо документи які передбачені пунктом 5.4. не відповідають вимогам, передбаченими законодавствам України, цим Договором, або містять помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності у відповідних документах не буде виправлено. (п.5.9. Договору)

Відповідно до п.5.10. Договору оплата вважається проведеною з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата товару відбувається у національній валюті України на рахунок постачальника вказаний у реквізитах даного договору. Оплата товару проводиться виключно на підставі оформлених відповідно до законодавства та наданих постачальником, рахунку-фактури та ТТН, та при умові реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1611745,44 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які підписані представниками позивача та відповідача, а також рахунками на оплату.

Також, позивачем до матеріалів справи додано податкові накладні із відмітками про реєстрацію в ЄРПН та доставлення контрагенту щодо кожної поставки за наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткову оплату.

Відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого Товару, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1606313,61 грн.

Крім того, до матеріалів справи додано картку рахунку №361 за 01.01.2023 по 17.10.2023 з якої вбачається наявність заборгованості відповідача у вказаному розмірі.

Позивач 06.09.2024 звертався до відповідача з претензією №28 від 05.09.2024 у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 1606313,61 грн, проте вказана претензія була залишене відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1606313,61 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 1% штрафу у розмірі 16063,14 грн, пені у розмірі 114421,57 грн, 3% річних у розмірі 39417,35 грн та інфляційних втрат у розмірі 103585,78 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.6.6. Договору за порушення зобов`язання щодо розрахунку за товар покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 1% від вартості відповідної партії товару, а також пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми не виконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем при розрахунку пені визначено невірні кінцеві дати нарахування такої пені.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 113851,02 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Твердження позивача про те, що обов`язок з оплати поставленого товару у відповідача не настав та доводи щодо не реєстрації позивачем податкових накладних, судом відхиляються, оскільки, враховуючи умови Договори, відповідачу було передано усі передбачені Договором документи, в тому числі позивачем доведено наявність зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за спірними поставками.

Претензії щодо невірного оформлення вказаних документів, їх обсягу відповідачем не пред`являлись позивачу.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСЕРВІС» (01042, Україна, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок, 21, офіс, 402; ідентифікаційний код 39927581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім КРАМАР ЛТД» (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 16, літ. Х-1; ідентифікаційний код 44676394) заборгованість у розмірі 1606313 (один мільйон шістсот шість тисяч триста тринадцять) грн 61 коп., пеню у розмірі 113851 (сто тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн 02 коп., 1% штрафу у розмірі 16063 (шістнадцять тисяч шістдесят три) грн 14 коп., 3% річних у розмірі 39417 (тридцять дев`ять тисяч чотириста сімнадцять) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 103585 (сто три тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 78 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 22550 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн 77 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.02.2025.

Суддя Я.В. Маринченко