Рішення

від 28.01.2025 по справі 910/1002/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2025Справа № 910/1002/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Релігійної Організації Релігійна Громада Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня в Голосіївському районі міста Києва (вул. Ямська, буд. 70, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 24740411)

до Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 00022527)

про визнання права власності

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Релігійна Організація Релігійна Громада Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня в Голосіївському районі міста Києва (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявні рішення місцевого органу виконавчої влади про переведення нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 у нежитловий фонд та реєстрацію зазначеного майна за позивачем на праві приватної власності. Проте, позивач не може здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно за ним, у зв`язку з наявністю в реєстрових книгах БТІ запису про реєстрацію права власності на 1/20 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , яка померла. У зв`язку з чим, посилючись на ст.41 Конституції України, ст.16, 317, 318, 319, 321 ЦК України, позивач просить визнати право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, а саме: церква (загальна площа будівлі літ."А" - 1045,5 кв.м), побутова будівля (загальна площа будівлі літ."Б" - 245 кв.м.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 13.03.2024.

В системі «Електронний суд» 06.03.2024 відповідачем сформовано клопотання про продовження строку для подання відзиву.

Через відділ діловодства суду 07.03.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, та вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,1041 га з кадастровим номером: 8000000000:79:034:0004 за адресою: вул. Ямській, 70 у Голосіївському районі м.Києва належить на праві саме комунальної власності в особі Київської міської ради, а не відносяться до земель державної власності власником яких виступає КМДА. На думку відповідача у справах про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване, належним відповідачем повинен бути власник земельної ділянки, на якій така споруда розташована. За порівнянням технічних паспортів, наданих до матеріалів справи за 1997 та 2022, вбачається, що площа будівлі збільшилася у два рази. Крім того, окремостоячі будівлі під. Літ. Б,В,Г,Д в технічному паспорті за 2022 проінвентаризовані як одна будівля під літ. Б., що вказує на проведення реконструкції та/або самочинне будівництво, як основної будівлі так і побутових будівель.

В судовому засіданні 13.03.2024 оголошено перерву до 17.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 відкладено розгляд справи на 15.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 призначено судове засідання на 05.06.2024.

17.06.2024 в системі "Електронний суд" позивачем була сформована відповідь на відзив.

18.06.2024 в системі "Електронний суд" позивачем було сформоване клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 витребувано докази у КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації".

04.07.2024 в системі "Електронний суд" позивачем було сформовано додаткові пояснення.

04.07.2024 через канцелярію суду надійшов лист з додатками від КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації".

10.07.2024 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 витребувано докази.

24.07.2024 до суду надійшла відповідь на вимоги ухвали суду про витребування доказів від Державного архіву.

31.07.2024 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 витребувано докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 повторно витребувано докази.

07.10.2024 до суду надійшла відповідь на вимоги ухвали суду про витребування доказів від Державного архіву.

09.10.2024 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 витребувано докази.

15.10.2024 через канцелярію суду надійшла відповідь від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду від 11.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 призначено судове засідання на 13.11.2024. у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

22.10.2024 через канцелярію суду надійшла відповідь від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду від 31.07.2024.

22.10.2024 через канцелярію суду надійшла відповідь від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду від 09.10.2024.

12.11.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про поновлення строку та долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.11.2024 протокольною ухвалою задоволено клопотання позивача-поновлено строк та долучено до матеріалів справи докази.

В судовому засіданні 18.12.2024 оголошено перерву до 21.01.2025.

В судовому засіданні 21.01.2025 оголошено перерву до 28.01.2025.

В судовому засіданні 28.01.2025 представник позивача позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 28.01.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач, свою діяльність за адресою АДРЕСА_1, в м.Київ, фактично здійснює з 1954 року, однак у зв`язку з обмеженнями, встановленими діючим на той час законодавством щодо релігійної діяльності церкви, позивач зміг отримати документи, що наділяють його правом власності на зазначене нерухоме майно лише у 1992 році. Нерухоме майно було придбано на грошові кошти релігійної громади та зареєстроване як домоволодіння на праві особистої власності на члена релігійної громади, нині покійну, громадянку Деревінську Анастасію Луківну. Домоволодіння складалось з двох будинків, цегляної огорожі та дворової вбиральні.

Так, відповідно до Рішення № 77 виконавчого комітету Залізничної районної Ради депутатів трудящих від 14 січня 1957 року, на баланс державного фонду було прийнято фасадний одноповерховий цегляний будинок під залізним дахом, розташований на садибі № 70 по вул.. Батиєвій (сьогодні вул. Ямська), загальною площею 167,7 кв.м., цегляну огорожу та дворову вбиральню. За громадянкою ОСОБА_1 було залишено в особистому користуванні флігельний будинок, на одну кімнату, кухню та сарай.

Рішенням № 163 виконавчого комітету Залізничної районної Ради депутатів трудящих від 24 лютого 1958 року, зобов`язано начальника Райжитлоуправління Залізничного району міста Києва прийняти на баланс державного житлового фонду 19/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , на суму по оцінці бюро технічної інвентаризації 59 780,00 карбованців, що складається з одного будинка під літерою «А», вбиральні під літерою на плані «Б» та спорудження. Одну двадцяту частину всього домоволодіння по АДРЕСА_1 , що становить по оцінці 3 300,00 карбованців, з житлового будинка під літерою «Б» на плані, вбиральні під літерою «В» та сарая під літерою «Г», що належить громадянці ОСОБА_1 , з баланса зняти.

У Розпорядженні представника президента України № 862 від 18.08.1992р. вказано, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві особистої власності члену релігійної громади ОСОБА_1 та був переданий по заяві власника на баланс державного фонду.

На підставі Розпорядження представника президента України № 26 від 24 січня 1994 року, переведено будинок АДРЕСА_1 в нежилий фонд. Зобов`язано бюро технічної інвентаризації м. Києва зареєструвати вказаний будинок за релігійною громадою церкви Християн Адвентистів Сьомого дня.

При цьому, в бюро технічної інвентаризації м. Києва залишився зареєстрованим як жилий будинок за гр. ОСОБА_1 .

Позивач вказує, громадянка ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя заяви про скасування запису про реєстрацію права власності на 1/20 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , не подала.

Матеріалами справи встановлено, у травні 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Атаманюк В.А. з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Для можливості проведення реєстраційних дій приватним нотаріусом було направлено запит до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати довідку, про наявність прав власності на нерухоме, майно.

Відповідно до інформаційної довідки № ПБ-2021 № 930 від 09 червня 2021 року, КП КМР, «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, видане реєстраційне посвідчення на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 дня, одночасно повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, також було проведено реєстрацію на 1/20 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18 травня 1961 року Київським міським житловим управлінням.

Як вказує позивач, приватний нотаріус повідомив, що не зможе здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно за ним, у зв`язку з наявністю в реєстрових книгах БТІ запису про реєстрацію права власності на 1/20 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявні рішення місцевого органу виконавчої влади про переведення нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 у нежитловий фонд та реєстрацію зазначеного майна за позивачем на праві власності. Проте, позивач не може здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно за ним, у зв`язку з наявністю в реєстрових книгах БТІ запису про реєстрацію права власності на 1/20 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , яка померла. У зв`язку з чим, посилючись на ст.41 Конституції України, ст.16, 317, 318, 319, 321 ЦК України, позивач просить визнати право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: церква (загальна площа будівлі літ."А" - 1045,5 кв.м), побутова будівля (загальна площа будівлі літ."Б" - 245 кв.м.).

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,1041 га з кадастровим номером: 8000000000:79:034:0004 за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві саме комунальної власності в особі Київської міської ради, а не відносяться до земель державної власності власником яких виступає КМДА. На думку відповідача у справах про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване, належним відповідачем повинен бути власник земельної ділянки, на якій така споруда розташована. За порівнянням технічних паспортів, наданих до матеріалів справи за 1997 та 2022, вбачається, що площа будівлі збільшилася у два рази. Крім того, окремостоячі будівлі під. Літ. Б,В,Г,Д в технічному паспорті за 2022 проінвентаризовані як одна будівля під літ. Б., що вказує на проведення реконструкції та/або самочинне будівництво, як основної будівлі так і побутових будівель.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, такий позов повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Предметом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Право власності позивача на зазначене нерухоме майно, підтверджується Розпорядженням представника президента України № 862 від 18.08.1992р.

Відповідно до інвентаризаційної справи від 24.02.1994 року та інвентаризаційної справи від 22.12.1997 року на нерухоме майно, та Довідки про показники об`єкта нерухомого майна № 125/1/22 від 14.02.2022 року, станом на 14 лютого 2022 року, відповідно до проведеної технічної інвентаризації нерухомого майна, а саме церква - літера «А», побутова будівля - літера «Б», що розташовані за адресою м. Київ, вул. Ямська, буд. 70, має такі показники: загальна площа будівлі літ. «А» - церква 1041,5 кв.м., загальна площа будівлі літ. «Б» - побутова будівля 247,5 кв.м.

Так, зокрема, відповідно до інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна від 22 грудня 1997 року, реєстраційного посвідчення від 22 лютого 1994 року, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації, за позивачем зареєстровано та записано в реєстрову книгу за реєстром №004 домоволодіння № 70 по вулиці Ямській, що складається з 1 будівлі та господарських споруд.

Згідно проведеної технічної інвентаризації від 22.12.1997 року, відповідно до експлікації по домоволодінню № 70 по вулиці Ямській, у його склад входить літера А церква, літери Б,В хозблок, літера Г вбиральня та літера Д гараж. Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану будови літера А, загальна площа по будівлі складає 1029,5 кв.м., відповідно до оціночного акту форма №4 загальна площа по літерах Б, В, Г, Д складає 252,59 кв.м. По зазначених документах здійснені поточна реєстрація Київським міським бюро технічної інвентаризації 14 травня 1999 року, що підтверджується печаткою та підписом уповноваженої особи на кожній сторінці інвентаризаційної справи від 22.12.1997 року.

Реєстраційне посвідчення на об`єкт нерухомого майна, було видано 22 лютого 1994 року, відповідно реєстрація права власності у той період здійснювалась на підставі Інструкції про порядок реєстрації будинків і домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року.

Відповідно до пункту 1 зазначеної Інструкції, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Додатком до вказаної Інструкції є Перелік правовстановлюючих документів, на підставі якого проводиться державна реєстрація, відповідно до якого державна реєстрація права власності проводиться на підставі урядових і відомчих актів (постанови і розпорядження) про передачу будівель і споруд, передбачені постановою РНК СРСР від 15 лютого 1936 року "Про порядок передачі державних підприємств, будівель і споруд" (33 СРСР, 1936 р., № 11, ст. 98).

В подальшому поточну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна проведено 14 травня 1995 року, що підтверджується інвентаризаційною справою від 22.12.1997 року. Порядок проведення такої поточної реєстрації регулювався Правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності фізичних та юридичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року № 56.

Відповідно до пункту 1.4. зазначених Правил, державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів , за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Пунктом 2.1. зазначених Правил встановлено, що реєстрація поділяється на первинну та поточну. Первинна реєстрація це така, коли об`єкту, що реєструється, надається порядковий реєстровий номер вперше. При поточній реєстрації окремий реєстровий номер не надається, а використовується реєстровий номер, що встановлений при первинній реєстрації. Відповідно до п. 2.2. Правил, реєстрація проводиться в такому порядку: а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлюючого документу (оригінал та копію); б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис в реєстрову книгу; в) адреса об`єкта, що реєструється, записується в повуличний алфавітний журнал (додаток № 2); г) прізвище, ім`я та по батькові власників об`єктівнерухомого майна, що належить фізичним особам, вносяться в алфавітний журнал або картотеку; д) при реєстрації об`єктів нерухомого майна за юридичними особами, їм видається реєстраційне посвідчення (додаток № 7); е) на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційних напис (додаток № 5). Якщо на правовстановлюючому документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа (додаток № 6); ж) на копії правовстановлюючого документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації; з) до інвентаризаційної справи додається копія правовстановлюючого документа, довідка про належність об`єкта нерухомого майна, в якій записується: прізвищ е або найменування власника, назва і зміст правовстановлюючого документа, число і місяць реєстрації з підписом особи, яка відповідає за реєстрацію.

Таким чином, відповідно до наявних доказів в матеріалах справи, поточна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, в загальній площі літера А 1029,5 кв.м., літери Б, В, Г, Д - 252,59 кв.м., за позивачем, здійснена згідно чинного законодавства на момент такої реєстрації.

В матеріалах справи наявна копія технічного паспорту від 14.02.2022 року та довідки про показники об`єкта нерухомого майна, відповідно до яких площа будівель змінилась, на декілька квадратних метрів у сторону збільшення по літері А та у сторону зменшення по літері Б, у зв`язку з проведенням поточного ремонту, переобміру та уточнення лінійних розмірів, і відповідно стала літ. «А» - церква 1041,5 кв.м., літ. «Б» - побутова будівля 247,5 кв.м. А літера «Б» утворилась в результаті об`єднання та проведення ремонту літер Б, В, Г., що не є самочинним будівництвом та не потребує отримання дозвільних документів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, твердження Відповідача про те, що за порівнянням технічних паспортів за 1997 рік та за 2022 рік площа нерухомого майна збільшилась майже в два рази, є помилковим.

Посилання відповідача на законодавство, що регулює земельні відносини та повноваження органів місцевого самоврядування, а також на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких позивач є постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:034:0004, яка належить на праві комунальної власності Київській міській раді, не приймаються судом до уваги, оскільки предметом даного спору є визнання права власності за позивачем на об`єкт нерухомого майна, питання щодо законності нового будівництва (реконструкції) об`єкта нерухомого майна не стосується предмету даного спору.

Крім того, твердження відповідача на те, що в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та документів відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, також є безпідставним, оскільки таких відомостей і не повинно було бути в такій системі, так як відносно об`єкту нерухомого майна була проведена первинна реєстрація у 1994 році та поточна реєстрація у 1999 році, після чого площа об`єкта змінилась менш ніж на 20 кв.м.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У даному випадку, суд дійшов висновку, що позов Релігійної громади церква християн адвентистів сьомого дня в Голосіївському районі м.Києва про визнання права власності, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та адвокатські витрати слід покласти на позивача як особу, внаслідок дій якої виник цей спір.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати право власності Релігійної Організації Релігійна Громада Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня в Голосіївському районі міста Києва (вул. Ямська, буд. 70, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 24740411) на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Ямська, буд.70, а саме: церква - загальна площа будівлі літ. «А» - 1041,5 кв.м., побутова будівля - загальна площа будівлі літ. «Б» - 247,5 кв.м.

3. Витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 10.02.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА