Рішення

від 13.01.2025 по справі 910/5348/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2025Справа № 910/5348/21

За заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (18014, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 10)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 );

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 );

Товариства з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006" (25015, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Кропивницький, площа Дружби Народів, буд. 3, кімн. 401);

Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" (27503, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, м. Світловодськ, вул. Заводська, буд. 3-Б);

Дочірнього підприємства "Завод Екоенергія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" (27519, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Павлівка)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" (25015, м. Кропивницький, площа Дружби Народів, буд. 3, кімн. 402)

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

В межах справи № 910/5348/21

За заявою Фермерського господарства "Віктор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Позивач Винниченко Ю.В.

Від відповідача 2 Квашук О.М. - представник

Від відповідача 7 Квашук О.М. - представник

Від відповідача 8 Квашук О.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/5348/21 за заявою Фермерського господарства "Віктор" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" на стадії ліквідаційної процедури, введеною постановою Господарського суду м. Києва від 01.12.2021.

10.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006", Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект", Дочірнього підприємства "Завод Екоенергія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2024 прийнято до розгляду заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006", Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект", Дочірнього підприємства "Завод Екоенергія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, підготовче засідання призначено на 05.08.2024.

09.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 2 на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

10.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 8 на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

17.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 7 на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

22.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення відповідача 5 на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

23.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення позивача на відзив відповідача 2.

25.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача 7.

25.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача 8.

25.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.

25.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення відповідачів 2, 7, 8 на відповіді на відзив позивача.

05.08.2024 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 6 на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006", Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект", Дочірнього підприємства "Завод Екоенергія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до судового розгляду по суті на 23.09.2024.

У судових засіданнях 23.09.2024 та 18.11.2024 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 13.01.2025 позивач надав пояснення по суті поданої заяви та підтримав її повному обсязі.

Представник відповідача 2, відповідача 7 та відповідача 8 щодо задоволення поданої заяви заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" встановлено, що єдиним керівником боржника, що здійснював свої повноваження з моменту утворення юридичної особи боржника і до відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора був ОСОБА_1 .

Склад засновників боржника до 23 лютого 2015 року становили:

ОСОБА_2 - розмір частки засновника (учасника): 1875000,00 грн. (75%); ·

ОСОБА_3 - розмір частки засновника (учасника): 625000,00 грн. (25%).

Склад засновників та кінцевих бенефіціарних власників боржника з 23 лютого 2015 року по даний час становлять:

засновник та кінцевий бенефіціарний власник: ОСОБА_2 - розмір частки засновника (учасника): 25000,00 грн. (1%);

засновник: Товариство з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006" - розмір частки засновника (учасника): 2475000,00 грн. (99%);

кінцевий бенефіціарний власник: ОСОБА_4 .

Звертаючись до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006", Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект", Дочірнє підприємство "Завод Екоенергія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" ліквідатор обґрунтовує її подання однією та єдиною підставою: наявність в діях осіб, що за законодавством мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії (засновники та кінцеві бенефіціарні власники), а також осіб, заінтересованих щодо боржника, на рахунки яких було виведено грошові кошти, ознак умисного доведення боржника до банкрутства в результаті поєднання формування заборгованості боржника за кредитним договором в сумі 7 076 728,13 грн. із виведенням лише на рахунки контрагентів на загальну суму 10 822 072, 54 грн.

В підтвердження наявності підстав для притягнення вказаних осіб до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатором долучено до матеріалів справи банківські виписки з поточного рахунку боржника, відкритого в ПАТ «Банк Національний кредит», а також звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" за період 2019р., 2020р., 2021 року з використанням аналітичних відомостей за період 2013-2021р.р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Полікейс» 29.05.2024.

Таким чином, вказані обставини та наведені докази, за переконанням ліквідатора, є підставою для покладення на засновників та керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута в розмірі 12 851 651,32 грн., що становить різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (стаття 219 Кримінального кодексу України), адміністративну (статті 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Положення частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, як спеціального закону, визначаючи такий різновид цивільної відповідальності як субсидіарна, конкретизують суб`єктний склад осіб, до яких може бути застосований цей різновид відповідальності, підставі та умови для її застосування для кожного із суб`єктів цієї відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Таким чином, законодавство пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб лише у зв`язку з наявністю вини конкретних осіб у доведенні до банкрутства боржника.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Щодо об`єкта правопорушення, що ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Наведені висновки щодо об`єкта правопорушення зумовлюють необхідність сформулювати висновки щодо суб`єктів права вимоги та характеру звернення (позову) про покладення субсидіарної відповідальності боржника у справі про банкрутство.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України.

Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій /бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками.

Зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. Однак, зазначена неправомірна поведінка таких осіб з доведення до банкрутства повинна бути прямо зафіксована у фінансовому аналізі боржника або у судовому рішенні.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Зокрема, у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду виснував, що ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, суд з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.

Цей порядок передбачає, що:

- арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (пункт 3 частини другої статті 12 КУзПБ);

- господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит; якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою (частина десята статті 39 цього Кодексу);

- розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (частина третя статті 44 КУзПБ);

- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України від 13.07.2023 № 3249-IX, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).

Верховний Суд також зазначив, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Звідси, керуючись наведеними положеннями зазначеного Кодексу щодо обов`язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, Суд доходить висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт / висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Отже, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 № 3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац п`ятий частини першої статті 61 КУзПБ).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" за період 2019-2021 років був складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Полікейс» на замовлення ліквідатора лише 29.05.2024 тобто в ході проведення ліквідаційної процедури банкрута, в той час коли провадження у справі про банкрутство боржника було відкрито 24.05.2021.

В загальних положеннях звіту зазначено, що метою проведення фінансового аналізу є з`ясування змін фінансово-господарського стану підприємства протягом 2019-2021 років (останні три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство) з використанням аналітичних відомостей за період 2015- 2021 р.р. на предмет виявлення неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Об`єктом даного аналізу є оцінка фінансово - господарського стану підприємства. Зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти діяльності за 2019 рік, 2020 рік та 2021 рік.

В розділі 1.2 звіту вказано, що згідно відомостей із виписок про рух грошових коштів на рахунках підприємства, операційна діяльність підприємства була остаточно припинена у першому півріччі 2015 року. При цьому, фінансова звітність за 2019, 2020, 2021 р.р., що подавалася Підприємством до контролюючих органів за кожний з цих трьох років, мала ідентичні показники. Відтак, в аналізі фінансово-господарської діяльності Підприємства за 2019, 2020, 2021 роки очевидною є недоцільність дослідження показників у динаміці, оскільки щороку вони однакові, крім того, враховуючи, що операційна діяльність Підприємства припинена у першому півріччі 2015 року, необхідним є врахування у дослідженні аналітичних даних за більш ранні періоди.

Надалі, в розділі 2.1. звіту вказано інформацію, яка повністю протилежна вищевказаній, а саме, що оцінка змін фінансового стану підприємства здійснена за 2019-2021 календарні роки (останні три роки активної господарської діяльності) з ціллю формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

В розділі 3.2. звіту «Виявлення ознак дій з доведення до банкрутства» зроблено висновок про наявність ознак з доведення боржника до банкрутства.

Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (із змінами та доповненнями) затверджено "Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", які розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

У відповідності до п. 3.2. Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі. У ході визначення ознак дій з доведення до банкрутства аналізується рівень забезпечення зобов`язань кредиторів за період проведення аналізу.

Відповідно, при визначенні періоду дослідження мова йде про три роки до дати порушення справи про банкрутство, а не про період, визначений виконавцем звіту самостійно.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" було відкрито 24.05.2021. Відповідно, періодом, який починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство є період з 24.05.2018 по 24.05.2021.

Як було зазначено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «Полікейс» проведено аналіз за період з 2019 по 2021 року з використанням аналітичних відомостей за період 2013-2021 років. Відповідно, період аналізу з 2013 року по 23.05.2018 року взагалі не може братися до уваги, так як не відноситься до трирічного періоду, що передував даті порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Отже, весь період договірних відносин боржника з його контрагентами, на який посилається ліквідатор в заяві на підтвердження свої вимог щодо доведення до банкрутства боржника його засновниками, директором та іншими особами починаючи з 14.03.2013 (договірні відносини з ПП «Спецзовнішкомплект», ФОП Гордієнко Сергій Миколайович) та закінчуючи 26.01.2015 (договірні відносини з ТОВ «Полвакс-Україна») та період до 23.05.2018 включно є періодом, яким не можуть визначатися ознаки дій з доведення до банкрутства згідно п. 3.2. Методичних рекомендацій.

При цьому, у звіті, складеному арбітражним керуючим Винниченком Ю.В. у період виконання обов`язків розпорядника майна боржника, який міститься в матеріалах справи, відсутні висновки щодо наявності ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест".

На підтвердження своїх тверджень про доведення боржника до банкрутства ліквідатора також посилається на банківські виписки з поточного рахунку боржника, відкритого в ПАТ «Банк Національний кредит». При цьому, з призначень платежів наведених у даній виписці транзакцій вбачається, що більшість з них були здійснені в межах звичайної господарської діяльності підприємства. Разом з тим, ліквідатором не доведено причинно-наслідкового зв`язку між будь-якою з цих транзакції і доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" до банкрутства.

Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 дійшов правових висновків, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (статті 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства) є необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Верховний Суд у наведених постановах також вказав, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 Господарського кодексу України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Отже, субсидіарна відповідальність покладається на керівника при наявності підтвердження вини у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності. В свою чергу, позивачем не доведено вину відповідачів у доведенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" до стану неплатоспроможності.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відтак, звертаючись до суду з заявою сторона, в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

Враховуючи викладене вище, розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006", Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект", Дочірнього підприємства "Завод Екоенергія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що позивачем не доведено наявність складу цивільного правопорушення, за вчинення якого їх можна було б притягнути до субсидіарної відповідальності, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення поданої заяви.

Керуючись ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "А-груп 2006", Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект", Дочірнього підприємства "Завод Екоенергія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Україна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи № 910/5348/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ССС-Енерго-Інвест" відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.02.2025.

Суддя П.П. Чеберяк