Рішення

від 10.02.2025 по справі 910/13659/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2025Справа № 910/13659/24

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХІМ ПЛЮС";

до: фізичної особи-підприємця Синюшко Марії Леонідівни;

про: визнання договору розірваним та усунення перешкоди у здійсненні права власності на нежитлове приміщення шляхом виселення.

Суддя Сергій Балац

В.о. секретаря судового засідання: Просов В.М.

Представники сторін:

позивача: не з`явилися;

відповідача: не з`явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДХІМ ПЛЮС» звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Синюшко Марії Леонідівни про визнання договору розірваним та усунення перешкоди у здійсненні права власності на нежитлове приміщення шляхом виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання згідно договору оренди нежитлового приміщення №01/07 від 01.07.2024.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13659/24 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 16.12.2024.

12.12.2024 до господарського суду м. Києва надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі останнього.

16.12.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою-повідомленням господарського суду м. Києва від 16.12.2024 сторони повідомлені, що підготовче засідання відбудеться 20.01.2025.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В підготовчому засіданні 20.01.2025 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.02.2025.

06.02.2025 до господарського суду надійшла заява з додатками від позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Після закінчення перерви в судовому засіданні 10.02.2025, суд постановив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем, укладено договір про оренду нежитлового приміщення від 01.07.2024 № 01/07 (далі - Договір), відповідно до предмету якого орендодавець передає орендарю нежитлове приміщення у тимчасове платне користування (оренду) за плату, на строк та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1.Договору).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що в тимчасове користування передається нежитлове приміщення (група приміщень з №№ 1-13), розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Волго-Донська, буд.66, загальною площею 111,1 кв. метрів. Приміщення знаходиться у власності орендодавця на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 13 січня 2022 року, посвідчено Токайчук Т.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №47 (п.1.2. Договору).

Строк оренди приміщення встановлюється: з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до 31 грудня 2026 р. включно. Строк оренди приміщення автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах, якщо жодна з сторін письмово не заявить про бажання його припинити за 30 (тридцять) календарних днів до моменту закінчення строку оренди. Передання приміщення оформлюється актом прийому-передачі приміщення (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору, в якому вказується технічний стан приміщення та інженерного устаткування перелік та вартість обладнання, яким укомплектоване приміщення, в момент здачі приміщення в оренду (п.1.3. Договору).

Передача приміщення в користування орендареві не спричиняє передачу орендареві права власності на приміщення. Власником приміщення залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди на умовах, визначених Договором (п.1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, розмір орендної плати за користування приміщенням складає 29 000 грн. Орендар зобов`язується не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця сплачувати орендну плату за поточний місяць в безготівковій формі згідно виставленого рахунку-фактури.

Крім сплати орендної плати, орендар зобов`язується відшкодовувати орендодавцю його витрати, пов`язані із забезпеченням приміщенням експлуатаційними та комунальними послугами (надалі за текстом - «плата за послуги»), на підставі виставлених орендодавцем рахунків в строк до 15 числа поточного місяця за минулий місяць (п.2.4. Договору).

Орендар зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату в безготівковій формі щомісячно, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок орендодавця не пізніше 5 числа за поточний місяць (п.2.5. Договору).

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату та відшкодовувати плату за комунальні послуги (п. 3.4.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.4.10 Договору орендар зобов`язаний, у разі припинення цього договору або при достроковому розірванні, протягом п`яти календарних днів звільнити і повернути орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі (повернення) у стані, в якому воно було одержано з урахуванням нормального зносу. Зазначене кореспондується також з п.4.3. Договору.

Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом направлення письмового повідомлення орендарю з вимогою звільнити приміщення та підписати акт прийому-передачі (повернення) приміщення не пізніше, ніж через 10 (десять) днів, якщо орендар використовує приміщення з порушенням умов цього договору, зокрема, якщо орендар допустив прострочення виконання зобов`язань по оплаті орендної плати більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів та/або компенсації плати за послуги більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів (п. 5.3. Договору).

Договір вважається розірваним в останній день строку, зазначеного а п. 5.3. цього Договору (п.5.4. Договору).

Відповідно до п.5.5. Договору у разі дострокового розірвання або припинення цього договору орендар зобов`язаний негайно погасити заборгованість, що виникла у нього перед орендодавцем та звільнити приміщення орендодавцю у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу.

Приписами частин 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.01.2022 №294564417 вбачається, що з 13.01.2022 року власником нежилих приміщень з №№1-13 (групи приміщень), площею 111,1 кв.м , які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Волго-Донська, будинок 66 є ТОВ «БУДХІМ ПЛЮС».

Приймаючи до уваги істотне порушення відповідачем умов Договору у вигляді прострочення виконання зобов`язань по оплаті орендної плати більше ніж на 15 календарних днів, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про визнання факту розірвання Договору оренди нежитлового приміщення та про усунення перешкоди у здійсненні права власності на нежитлове приміщення, шляхом виселення відповідача з орендованого приміщення.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положеннями частини 2 статті 773 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право, зокрема, вимагати розірвання договору.

Позивачем виставлялися наступні рахунки, які наявні в матеріалах справи:

№СФ-0000140 від 03.07.2024 на суму 29 000 грн.;

№СФ-0000141 від 21.07.2024 на суму 10 290,32 грн.;

№СФ-0000147 від 29.07.2024 на суму 47,52 грн.;

№СФ-0000162 від 31.07.2024 на суму 752,62 грн.;

№СФ-0000164 від 31.07.2024 на суму 33,02 грн.;

№СФ-0000161 від 01.08.2024 на суму 29 000 грн.;

№СФ-0000166 від 23.08.2024 на суму 422,50 грн.;

№СФ-0000173 від 31.08.2024 на суму 1 613,91 грн.;

№СФ-0000178 від 31.08.2024 на суму 33,02 грн.;

№СФ-0000185 від 01.09.2024 на суму 29 000 грн.;

№СФ-0000191 від 24.09.2024 на суму 1 453,68 грн.;

№СФ-0000195 від 30.09.2024 на суму 1 223,13 грн.;

№СФ-0000200 від 30.09.2024 на суму 33,02 грн.;

№СФ-0000207 від 01.10.2024 на суму 29 000 грн.;

№СФ-0000215 від 25.10.2024 на суму 375,60 грн.

Відповідачем здійснювалися наступні сплати оренди нежитлового приміщення за Договором:

5 000 грн. (платіжна інструкція від 04.07.2024 №@2PL586570);

10 290, 32 грн. (платіжна інструкція від 29.07.2024 №@2PL106196);

7 000 грн. (платіжна інструкція від 31.07.2024 №@2PL692056);

47,62 грн. (платіжна інструкція від 02.08.2024 №@2PL816486);

752,62 грн. (платіжна інструкція від 02.08.2024 №@2PL813374);

29 000 грн. (платіжна інструкція від 19.09.2024 №@2PL297335);

1 613,91 грн. (платіжна інструкція від 19.09.2024 №@2PL297343);

4 000 грн. (платіжна інструкція від 19.09.2024 №@2PL106196).

З огляду на зазначене, відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати та компенсації плати за послуги більше ніж на 15 календарних днів.

Відтак, відповідачем порушено умови пунктів 2.4 та 2.5 Договору, що враховуючи положення пункту 5.3 Договору є підставою для розірвання такого Договору в односторонньому порядку.

У зв`язку з наявною заборгованістю позивач направив відповідачу претензію про погашення останнім заборгованості №02/09 від 02.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №0209900010539 від 02.09.2024.

Пізніше, позивач надіслав на адресу ФОП Синюшко Марії Леонідівни повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку №08/10 від 08.10.2024р та акт звіряння розрахунків, які отримано відповідачем 16.10.2024, що підтверджується, наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення за №0209900026966 від 08.10.2024.

Відповідно до ч.5. ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, з урахуванням зазначеного та відповідно до умов визначених пунктами 5.3, 5.4 Договору, такий Договір є розірваним з 28.10.2024 року.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ГПК України).

Способи захисту порушеного права визначені ст. 16 ЦК України, як загальна норма матеріального права, та ст. 20 ГК України, як спеціальна норма матеріального права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога про визнання факту розірвання Договору фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення.

Відповідно до висновків викладених в постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №925/1368/22 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, встановлення певних фактів, що мають юридичне значення не належить до повноважень господарського суду. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматися від їх вчинення.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання факту розірвання договору оренди нежитлового приміщення, позивач прагне досягти правової визначеності, а саме визнання договору розірваним.

Враховуючи зазначене, така вимога є неналежним та неефективним способом захисту прав позивача, оскільки встановлення певних фактів не належить до повноважень господарського суду, разом з тим, право на одностороннє розірвання договору вже реалізовано позивачем в передбачений законом та договором спосіб і, як наслідок, не призведе до поновлення порушеного права.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання факту розірвання договору оренди нежитлового приміщення не підлягає задоволенню.

Приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Докази повернення ФОП Синюшко Марією Леонідівною нежитлових приміщень товариству з обмеженою відповідальністю "БУДХІМ ПЛЮС" за актом приймання-передачі матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності на житлове приміщення, шляхом виселення відповідача з орендованого приміщення за Договором є правомірною та підлягає задоволенню повністю.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 01.11.2024 №98, укладений між позивачем та адвокатом Дем`янюком Віктором Пилиповичем, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 05.11.2024 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1196/10 від 24.04.1997, детальний опис робіт від 05.02.2025.

Позивачем, в підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаним договором подано до суду акт прийняття-передачі виконаних робіт від 12.12.2024 № б/н на суму 10 000,00 грн. та платіжна інструкція від 12.12.2024 №41 на суму 10 000 грн.

Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги позивача.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову та приписи пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати у вигляді витрат позивача на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача в сумі 5 000, 00 грн.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди у здійсненні права власності товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХІМ ПЛЮС" (Україна, 02099, місто Київ, ВУЛИЦЯ ТРОСТЯНЕЦЬКА, будинок 107/11, ідентифікаційний код: 39780945) на нежитлове приміщення (група приміщень з №№ 1-3), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волго-Донська, буд.66, загальною площею 111,1 кв. метрів, шляхом виселення фізичної особи-підприємця Синюшко Марії Леонідівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Синюшко Марії Леонідівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХІМ ПЛЮС" (Україна, 02099, місто Київ, ВУЛИЦЯ ТРОСТЯНЕЦЬКА, будинок 107/11, ідентифікаційний код: 39780945) витрати на правову допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

4. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12 лютого 2025 року.

Суддя Сергій БАЛАЦ