Рішення

від 05.02.2025 по справі 910/11888/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2025Справа № 910/11888/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс»

до ОСОБА_1

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп»

про стягнення 38378,95 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Шолохова І.Б.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення 38378,95 грн, з яких 25685,27 грн заборгованості за кредитом та 12693,68 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що позичальник за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) неналежним чином виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором щодо повернення у встановлені строки кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим у позичальника виникла заборгованість у розмірі 38378,95 грн (25685,27 грн заборгованість за кредитом та 12693,68 грн заборгованість за процентами за користування кредитом), право вимоги щодо сплати якої перейшло до позивача на підставі Договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп». При цьому, оскільки виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 було забезпечено порукою ОСОБА_1 на підставі Договору поруки №011/5636/471108П від 24.10.2018, позивач просить суд стягнути вказану заборгованість з поручителя.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 відкрито провадження у справі №910/11888/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп»; підготовче засідання призначено на 04.12.2024.

У підготовчому засіданні 04.12.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 11.12.2024.

05.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

10.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

11.12.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 11.12.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 15.01.2025.

У підготовчому засіданні 15.01.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2025.

У підготовчому засіданні 24.01.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.02.2025.

У судове засідання 05.02.2025 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2025 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету представника відповідача.

Представники третіх осіб у судове засідання 05.02.2025 не з`явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, 04.02.2025 третя особа 1 подала клопотання про розгляд справи без участі її представника.

У судовому засіданні 05.02.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір №011/5636/471108, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 100000,00 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 кінцевий термін погашення кредиту - 24.10.2020, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 Договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності, а саме: - придбання сировини та матеріалів, оплата товарів та послуг (в т.ч. за зовнішньоекономічними контрактами); - виплата заробітної плати га сплати обов`язкових платежів до Державного Бюджету, Пенсійного Фонду України та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати, сплата інших платежів до бюджету; - інших поточних потреб, пов`язаних з веденням господарської діяльності позичальника, за винятком: придбання основних засобів і витрат, що збільшують вартість основних засобів позичальника, та надання або повернення фінансової допомоги.

Згідно з п. 2.3 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 сторони дійшли згоди, що процентна ставка за кредитом збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.5 та/або пунктом 6.1 та/або пунктом 6.4 та/або підпунктом 7.1.1, та/або підпунктом 8.1.4 договору. Процентна ставка збільшується на 200 базисних пунктів за невиконання/неналежне виконання кожної із зазначених в цьому пункті договору умов. Процентна ставка по кредиту, визначена пунктом 2.1 договору, підвищується в перший банківський день календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацом цього пункту договору (дата змін). Підвищення процентної ставки відповідно до цього пункту договору не є зміною умов договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до договору. На розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно з умовами цього пункту договору може не застосовуватись.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з Графіком.

Згідно з п. 5.3 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 24 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку.

24.10.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки №011/5636/471108П, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань.

У п. 1.2 Договору поруки №011/5636/471108П від 24.10.2018 вказано, що поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і позичальник.

09.04.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

У ст. 1 Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 визначено, що правом вимоги є право грошової вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій, визначених кредитними договорами, та інших платежів, що підтверджуються документацією; дата відступлення прав вимоги - дата підписання сторонами відповідного реєстру боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплатити первісному кредитору вартості прав вимоги щодо відповідного реєстру боржників у порядку, передбаченому п. 3.3 договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 на умовах та в порядку, встановленому цим договором та відповідно де ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

Згідно з п. 2.4 Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі безвідзивно та без можливості зворотнього викупу.

30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №30-08/21-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

Відповідно до п. 2.2 Договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021 за цим договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелю заборгованості, сформованого у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку 1 до Договору в межах загальної суми заборгованості (без урахування пені) 30983150,35 грн. 35 коп.

У ст. 1 Договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021 зазначено, що датою відступлення прав вимоги є дата підписання сторонами відповідного Реєстру(ів) боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплатити первісному кредитору вартості прав вимоги щодо відповідного реєстру боржників у порядку, передбаченому п. 3.3. цього Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021 внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього викупу.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що позичальник за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) неналежним чином виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором щодо повернення у встановлені строки кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим у позичальника виникла заборгованість у розмірі 38378,95 грн (25685,27 грн заборгованість за кредитом та 12693,68 грн заборгованість за процентами за користування кредитом), право вимоги щодо сплати якої перейшло до позивача на підставі Договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп». При цьому, оскільки виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 було забезпечено порукою ОСОБА_1 на підставі Договору поруки №011/5636/471108П від 24.10.2018, позивач просить суд стягнути вказану заборгованість з поручителя.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 24.10.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір №011/5636/471108, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 100000,00 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Судом встановлено, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018, надавши позичальнику кредит у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позичальника, копія якої наявна в матеріалах справи (вказані обставини також були визнані відповідачем у заяві про застосування строків позовної давності, поданої до суду 24.01.2025).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем під час розгляду судом справи, позичальник не у повному обсязі виконав зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом у сумі 25685,27 грн.

Крім того, у п. 2.1 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 сторони погодили, що протягом всього строку фактичного користування кредитом (в т.ч. після настання кінцевого терміну погашення кредиту) позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

Як вбачається в матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем під час розгляду судом справи, позичальник неналежним чином виконував свої зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим у позичальника виникла заборгованість зі сплати процентів у розмірі 3151,42 грн.

Як встановлено судом, 09.04.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Як вбачається з Реєстру боржників, банк відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» права вимоги за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 щодо стягнення заборгованості за кредитом у сумі 25685,27 грн та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3151,42 грн.

При цьому, на виконання умов Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 новий кредитор сплатив банку грошові кошти за отримані права вимоги у сумі 3263331,9 грн, що підтверджується банківською випискою, копія якої долучена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020, до нового кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп») перейшли права вимоги про стягнення з позичальника за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 заборгованості за кредитом у сумі 25685,27 грн та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3151,42 грн.

Крім того, відповідно до п. 2.9 Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 у зв`язку з відступленням прав вимоги в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення, що наведені у відповідному реєстрі боржників.

Про відступлення права вимоги за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 банк повідомив ОСОБА_1 листом від 30.08.2021.

Крім того, як встановлено судом, 30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №30-08/21-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» належним чином виконало свої зобов`язання за Договором відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021, сплативши первісному кредитору (Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп») грошові кошти за відступлення прав вимоги у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, про відступлення права вимоги за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» банк повідомив ОСОБА_1 листом від 30.08.2021.

Таким чином, внаслідок укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» Договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021т до нового кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс») перейшли права вимоги про стягнення з позичальника за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 заборгованості за кредитом у сумі 25685,27 грн та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3151,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши права вимоги за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018, позивач нарахував проценти за користування позичальником кредитом у розмірі 9542,26 грн за період з 30.08.2021 по 24.11.2022.

Так як умовами Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 встановлено право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом після закінчення строку кредитування, суд вважає обгрунтованим нарахування позивачем процентів за користування кредитом за вказаним кредитним договором за період з 30.08.2021 по 24.11.2022.

Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку в його обгрунтованості.

При цьому, судом врахована правова позиція, викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17, відповідно до якої саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.

Контррозрахунку заборгованості за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 відповідачем суду не надано.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 38378,95 грн, з яких 25685,27 грн заборгованості за кредитом та 12693,68 грн заборгованості за процентами за користування кредитом матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 у загальному розмірі 38378,95 грн (25685,27 грн заборгованість за кредитом та 12693,68 грн заборгованість за процентами за користування кредитом) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

24.10.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки №011/5636/471108П, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань.

У п. 1.2 Договору поруки №011/5636/471108П від 24.10.2018 вказано, що поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і позичальник.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за Кредитним договором №011/5636/471108 від 24.10.2018 у загальному розмірі 38378,95 грн, з яких 25685,27 грн заборгованості за кредитом та 12693,68 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд дійшов висновку задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення 38378,95 грн, з яких 25685,27 грн заборгованості за кредитом та 12693,68 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Що стосується поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку; 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.

Застосування позовної давності в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови:

1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, що б зводити нанівець саму сутність цього права;

2) таке обмеження повинно мати легітимну мету;

3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07 грудня 2010 року у справі «Seal v. The United Kingdom» за заявою № 50330/07), а саме:

- строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18 березня 2008 року у справі «Dacia S.R.L. v/ Moldova» за заявою № 3052/04);

- застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Lelas v. Croatia» за заявою №55555/08);

- механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20 грудня 2007 року у справі «Phinikaridou v. Cyprus» за заявою № 23890/02).

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україн» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності при зверненні з даним позовом до суду.

Більш того, згідно з п. 11.5 статті 11 Кредитного договору №011/5636/471108 від 24.10.2018 та п. 6.9 статті 6 Договору поруки №011/5636/471108П від 24.10.2018 до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням умов цих договорів, застосовується строк позовної давності у 5 (п`ять) років.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 10; ідентифікаційний код: 44299021) заборгованість за кредитом у розмірі 25685 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 27 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 12693 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто три) грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 12.02.2025.

Суддя О.М. Спичак