Рішення

від 12.02.2025 по справі 910/14745/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2025Справа № 910/14745/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 140 269,41 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 140 269,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором постачання № 14 від 23.03.2024, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

05.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14745/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.12.2024 була направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана відповідачем, з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, 10.12.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродукт» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій хліб» (далі - покупець, відповідач) укладено Договір постачання № 14 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати на умовах та в термін встановлений цим Договором продукти харчування у власність покупця у відповідності до наданого покупцем замовлення, а покупець, зобов`язується передати товар та сплатити його вартість.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 19.04.2024).

За умовами п. 5.7 Договору покупець здійснює розрахунки з постачальником на мовах відстрочки платежу терміном 7 календарних днів з моменту отримання товару. Форма сплати: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника або в готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Згідно з п. 6.13 Договору сторони встановили, що за порушення грошового зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його повноваженими представниками сторін і діє протягом одного календарного року з моменту укладення цього Договору. Якщо жодна із сторін або обидві сторони не виконують або неналежно виконують свої зобов`язання за цим Договором, термін його дії подовжується до моменту належного виконання зобов`язання винною стороною. Якщо жодна із сторін або обидві сторони не виконують або неналежно виконують свої зобов`язання за цим Договором, термін його дії продовжується до моменту належного виконання зобов`язання винною стороною. Якщо жодна із сторін не виявила намір розірвати даний Договір, він вважається продовжений на тих самих умовах та на той же самий термін (п. 9.1 Договору).

Додатком 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № АГ-0000468 від 27.03.2024 на суму 627 264,00 грн., № АГ-0000491 від 31.03.2024 на суму 502 560,00 грн., № АГ-0000612 від 20.04.2024 на суму 609 936,00 грн.

Також, відповідачем було частково повернуто позивачу товар згідно накладних № 128 від 02.05.2024 на суму 549 708,00 грн., № 129 від 02.05.2024 на суму 83 760,00 грн. та № 130 від 02.05.2024 на суму 57 024,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, сплату боргу у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 129 268,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 8 882,26 грн. та 3% річних у розмірі 2 119,15 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар за Договором згідно видаткових накладних № АГ-0000468 від 27.03.2024 на суму 627 264,00 грн., № АГ-0000491 від 31.03.2024 на суму 502 560,00 грн., № АГ-0000612 від 20.04.2024 на суму 609 936,00 грн.

Також, відповідачем було частково повернуто позивачу товар згідно накладних № 128 від 02.05.2024 на суму 549 708,00 грн., № 129 від 02.05.2024 на суму 83 760,00 грн. та № 130 від 02.05.2024 на суму 57 024,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 5.7 Договору покупець здійснює розрахунки з постачальником на мовах відстрочки платежу терміном 7 календарних днів з моменту отримання товару. Форма сплати: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника або в готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов`язку зі сплати вартості отриманого товару у повному обсязі відповідачем виконано не було, що відповідачем не спростовано.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості в розмірі 129 268,00 грн. за товар, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 129 268,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 8 882,26 грн. та 3% річних у розмірі 2 119,15 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 8 882,26 грн. та 3% річних у розмірі 2 119,15 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82; ідентифікаційний код: 39147619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" (27400, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Знам`янка, вул. Голого Віктора, буд. 134; ідентифікаційний код: 32502825) заборгованість у розмірі 129 268 (сто двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 882 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 2 119 (дві тисячі сто дев`ятнадцять) грн. 15 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 12.02.2025

Суддя О.А. Грєхова