Рішення

від 12.02.2025 по справі 910/13181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2025Справа № 910/13181/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Сучасні Мережі"

про стягнення 303620,56 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Сучасні Мережі" про стягнення 303620,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 28/09-В від 28.09.2022.

Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.11.2024 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 04.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 відкрито провадження у справі № 910/13181/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу поштовим відправленням № 0610208720727 та повернулась без вручення з довідкою про причини повернення "неправильно зазначена (відсутня) адреса" датованою 25.11.2024. Відправка здійснювалась за адресою: 49051, м. Дніпро, вул. Крилівська, 25.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: 49051, м. Дніпро, вул. Крилова, 25.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Дніпровської міської ради вулиця Крилова у місті Дніпро була перейменована на вулицю Крилівську.

Судом повторно було направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0610224353904 на адресу його місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Крилівська (Крилова), 25.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 18.11.2024, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Сучасні Мережі" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа" (субпідрядник) укладено договір № 28/09-В, відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник зобов`язується на свій ризик, з власних матеріалів та власними або залученими силами, за дорученням підрядника, виконати у встановлений строк роботи з влаштування будівельного водозниження для перекладання мережі К1 ду800мм, що відноситься до об`єкту: "Коригування проекту будівництва ж/к по вул. Поліська в Дарницькому районі м. Києва", відповідно до вимог нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил, а також умов цього договору, а підрядник зобов`язується надати субпідрядникові доступ до місця проведення робіт, прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1-2.4 договору початок робіт - не пізніше 10 робочих днів з моменту перерахування підрядником авансу, в порядку передбаченому п. 4.3 цього договору. Строк виконання робіт - 210 календарних днів з моменту початку робіт. Строк виконання робіт може змінюватись в залежності від потреб підрядника, за умови погодження нових строків з субпідрядником. Роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, що оформляється та підписується сторонами протягом 3 днів з дня завершення виконання робіт по цьому договору. Підрядник зобов`язаний підписувати акти виконаних робіт не пізніше 5 робочих днів з дня отримання відповідного акту від субпідрядника, або в цей же строк, надсилати письмові пояснення про відмову в підписанні таких актів. В разі відсутності письмових пояснень, акт вважається таким, що підписаний підрядником. У випадку мотивованої відмови підрядника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком претензій підрядника, в якому вказуються терміни усунення субпідрядником недоліків у виконаних роботах.

Вартість цього договору визначається договірною ціною (додаток № 1 до договору) та становить 2962971,64 грн з ПДВ. Договірна ціна предмета договору є динамічною та складається з фактично виконаних робіт з форми КБ-2в, КБ-3 (п. 3.1, 3.2 договору).

Згідно п. 4.2., 4.3 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється підрядником протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Сторони домовились, що фінансування робіт буде виконуватись поетапно: підрядник протягом 3 календарних днів з дня підписання договору перераховує аванс в розмірі 600000,00 грн, включаючи ПДВ. Остаточний розрахунок по договору здійснюється після підписання актів виконаних робіт.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторін за цим договором (п. 12.1 договору).

В підтвердження обставин виконання позивачем робіт за договором № 28/09-В від 28.09.2022 до матеріалів справи долучено акти приймання виконаних будівельних робіт: за грудень 2023 на суму 419878,81 грн, підписаний та скріплений печатками обох контрагентів 30.12.2022; за листопад 2022 на суму 223851,53 грн, підписаний та скріплений печатками обох контрагентів 30.11.2022. Також позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат: за листопад 2022 на суму 223851,53 грн, за грудень 2023 на суму 419878,81 грн. Суд відзначає, що з суті акту та довідки вбачається, що вони стосуються робіт виконаних у 2022 році, а отже зазначення у вступній їх частині 2023 є опискою. Довідки підписані та скріплені печатками контрагентів. Загальна вартість виконаних позивачем робіт згідно наданих первинних документів становить 643730,34 грн.

Відповідач частково виконав свої зобов`язання зі сплати суми попередньої оплати у розмірі 400000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 18.10.2022.

Отже, після підписання актів виконаних робіт відповідач загалом був зобов`язаний сплатити грошові кошти у сумі 643730,34 грн, натомість оплатив роботу лише частково у сумі 400000,00 грн. В зв`язку з зазначеним у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 243730,34 грн.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-864 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно п. 4.2., 4.3 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється підрядником протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Сторони домовились, що фінансування робіт буде виконуватись поетапно: підрядник протягом 3 календарних днів з дня підписання договору перераховує аванс в розмірі 600000,00 грн, включаючи ПДВ. Остаточний розрахунок по договору здійснюється після підписання актів виконаних робіт.

Отже, відповідач зобов`язаний був сплатити аванс у сумі 600000,00 грн, проте оплатив його частково у розмірі 400000,00 грн. Протягом 5 календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт, відповідач зобов`язаний був сплатити суму, згідно підписаних актів.

З урахуванням здійсненої відповідачем попередньої оплати, він був зобов`язаний сплатити вартість виконаних робіт у сумі 243730,34 грн протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту (30.12.2022) до 04.01.2023 включно.

Доказів оплати відповідачем вартості виконаних робіт на суму 243730,34 грн суду надано не було.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З урахуванням поданих доказів та встановлених судом обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 243730,34 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача пеню у розмірі 50749,33 грн та інфляційні втрати у сумі 9140,89 грн, нараховані за період з 05.01.2023 по 05.06.2023.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3 договору у випадку прострочення строків оплати платежів, вказаних у п. 4.2, 4.3 цього договору, підрядник зобов`язується сплатити субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день затримки.

Суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем, та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 50749,33 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції,здійснений позивачем, та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму втрат від інфляції у розмірі 9140,89 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Сучасні Мережі" (49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Крилова, будинок 25; ідентифікаційний код 43631572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа" (03027, Київська область, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вулиця Приміська, будинок 26, приміщення 1; ідентифікаційний код 38374561) заборгованість у розмірі 243730 (двісті сорок три тисячі сімсот тридцять) грн 34 коп., пеню у сумі 50749 (п`ятдесят тисяч сімсот сорок дев`ять) грн 33 коп., втрати від інфляції у розмірі 9140 (дев`ять тисяч сто сорок) грн 89 коп. та судовий збір у розмірі 4554 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 31 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко