Рішення

від 12.02.2025 по справі 913/443/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м.Харків Справа № 913/443/24

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шептовицької А.А.,

від представників сторін:

від позивача: позивач ОСОБА_1 ;

представник - адвокат Трегуб О.О.;

від відповідачів: не прибув;

від третьої особи: не прибув;

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім», м. Рубіжне Луганської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради,

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

14.11.2024 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім», в якій просить:

- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40018706) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 14.10.2024;

- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40214227, 61003, м. Харків, майдан Павловський, будинок 4) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40018706).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та окупацією міста Рубіжне, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» не веде господарської діяльності, позивачу, як директору, прийнятому на цю посаду наказом від 15.09.2015 № 1-К, не нараховується та не виплачується заробітна плата, тобто фактично трудову діяльність позивач не виконує. Вказані обставини стали підставою для припинення трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім».

З метою припинення трудових відносин 16.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості із заявою про припинення трудового договору з 17.01.2024 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім», за результатами розгляду якої листом від 17.01.2024 № 17.03-318 зазначену заяву залишено без розгляду.

Позивач вказує, що учасниками товариства є він сам, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є тимчасово окупована територія, куди Акціонерне товариство «Укрпошта» не здійснює пересилання поштової кореспонденції, тому він з об`єктивних причин не може повідомити учасників товариства про скликання загальних зборів для вирішення питання звільнення позивача із займаної посади директора товариства за власним бажанням.

Позивач зазначає, що намагався повідомити учасників товариства про скликання загальних зборів шляхом розміщення відповідного оголошення у газеті «Урядовий кур`єр», але отримав відмову через те, що газета «Урядовий кур`єр» є офіційним друкованим виданням Кабінету Міністрів України та розміщує інформацію, обов`язковість опублікування якої передбачена законодавством, а надане оголошення не відноситься до такої інформації.

Таким чином, позивач вважає, що він позбавлений будь-якої можливості виконати вимоги щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім», на яких було б можливим вирішити питання звільнення позивача з посади директора за власним бажанням.

У зв`язку з неможливістю зібрати учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» на загальні збори, позивач позбавлений можливості реалізувати передбачене ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх трудових прав, з позовом про визнання припиненими трудових відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма» «Укрбитхім» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 14.10.2024 та зобов`язати третю особу Департамент реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документа для державної реєстрації тощо", відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма «Укрбитхім».

Щодо юрисдикції спору суд зазначає наступне.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому, враховуючи усталену позицію Верховного Суду, доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22) зауважила, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Отже дана позовна заява має розглядатися у порядку господарського судочинства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою від 19.11.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено судове засідання на 16.12.2024.

16.12.2024 судом залучено Департамент реєстрації Харківської міської ради, як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог та відкладено судове засідання на 16.01.2025.

16.01.2025 за результатами судового засідання закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у межах розгляду справи по суті.

12.02.2025 в судове засідання прибув позивач та його представник, представники відповідача та третьої особи не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, зокрема відповідач шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади, а третя особа через підсистему «Електронний суд».

В судовому засіданні представник позивача клопотав про долучення 10-11 сторінок трудової книжки позивача, на яких міститься підтвердження прийняття позивача на посаду директора. Відповідно представником подана заява, з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку долучення доказу. Даний доказ судом долучено до матеріалів справи.

Також в судовому засіданні позивач повідомив, що між ним та відповідачем не було укладено трудового договору у формі контракту.

Позивач додатково повідомив, що ним було вжито всіх доступних йому способів інформування співзасновників (учасників) ТОВ «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» про скликання позачергових загальних зборів на яких серед іншого повинно було вирішуватися питання припинення повноважень та звільнення з посади директора ОСОБА_1 .

Також ухвалу суду від 16.12.2024 було надіслано на електронну адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві, однак відповідно до довідки про помилку доставки електронного листа, документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження у справі" від 19.11.24 по справі №913/443/24 (суддя Злепко Н.І.), яка надіслана одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрбитхім" на його електронну адресу ukrbythim@meta.ua, повернена (не доставлена) з повідомленням про помилку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженого Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX - з 05 годин 30 хвилин 08.02.2025 на 90 діб.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» (ідент. код 40018706) зареєстроване за адресою: Україна, 93003, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ ВИЗВОЛИТЕЛІВ, будинок 67, В, квартира 55.

У відповідності до наказу №309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.

У вказаному переліку значиться м. Рубіжне Сєвєродонецького району (UA44120090010096548), на території якої зареєстрований відповідач.

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення у м. Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту є неможливим.

Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до м. Рубіжне Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи розмістив оголошення на офіційному веб-сайті суду.

До того ж ухвала суду від 19.11.2024 про відкриття провадження у справі була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Позивач неодноразово в судових засіданнях наголошував, що у нього відсутній будь-який зв`язок з відповідачем та з його учасниками (засновниками), у зв`язку з чим у нього відсутня можливість повідомити їх про скликання зборів та розгляд справи у суді.

Також судом повідомлено засновників ТОВ «НВФ «УКРБИТХІМ» - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебсайті суду.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Як зазначає Позивач ОСОБА_1 на підставі наказу №1-К від 15.09.2015 був прийнятий на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім».

За змістом запису №19 трудової книжки позивача від 15.09.2015 позивач прийнятий на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» на підставі наказу №1-К від 15.09.2015.

Також виконання функцій директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» позивача ОСОБА_1 підтверджується інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статус ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 17.10.2023 №6326-5002998780.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Спеціальне правове регулювання статусу Товариства з обмеженою відповідальністю, порядку його створення, діяльності та припинення, права та обов`язки його учасників здійснюється Законом України " Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII.

Відповідно до статей 28, 29 цього Закону органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства; кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників; кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Частиною 1 статті 42 цього закону врегульовано, що посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Відповідно до п. 1 розділу 6 статуту ТОВ «НВФ «Укрбитхім», що затверджений протоколом загальних зборів від 15.09.2015 (далі статут), вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників. Загальні збори складаються з самих учасників та призначених ними представників.

У підпункті в) пункту 2 розділу 6 статуту зазначено, що загальні збори учасників обирають або призначають, звільняють директора Товариства та виконуючого обов`язки директора Товариства, ревізора.

Пунктом 5 розділу 6 статуту врегульовано, що позачергові збори учасників збираються Головою Товариства по мірі необхідності, але не рідше двох разів на рік.

Згідно з пунктом 7 розділу 6 статуту про проведення загальних зборів Товариства учасники повідомляються Головою Товариства не менш як за 30 днів поштою, кур`єром або телефоном (телефаксу) з вказівкою часу та місця проведення зборів, порядку денного.

Не менше, як за 7 днів до початку проведення зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів. Кожен з учасників Товариства має право вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що питання ним були поставленні не пізніше, як за 25 днів до початку загальних зборів.

Отже суд висновує, що позивач, як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрбитхім» не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20, відповідно до якої частиною дванадцятою цієї ж статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону № 2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Отже чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини,у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

У справі, що переглядалася Великою Палатою, а також і у даній справі 913/433/24 позивач, як він зазначає, був обраний на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників, однак не вбачається обставин укладення з ними трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII.

Оскільки відповідач не уклав з позивачем трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду у справі 127/27466/20 дійшла висновку про те, що між позивачем та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Отже ВП ВС вважала неправильними висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Отже позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у даній справі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Своїми висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Далі, досліджуючи питання щодо умов припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства за його ініціативою, Велика Палата звертає увагу на те, що частиною тринадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України). Статтею 31 Закону № 2275-VIII передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

У зв`язку із цим виконанню, за загальним правилом, підлягали положення частин другої - п`ятої та одинадцятої статті 32 Закону № 2275-VIII, за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Як вбачається з матеріалів справи 913/433/24, відповідно до роздруківки електронної відповіді, позивачем - ОСОБА_1 , з причин відсутності будь-якого зв`язку (контакту) з відповідачем та його засновниками (учасниками), 27.08.2024, тобто більше ніж за 30 днів, було здійснено спробу розмістити оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» про призначення позачергових зборів засновників на 30.09.2024 з порядком денним - звільнення з посади директора ОСОБА_1 за власним бажанням та обрання нового директора. Однак вказаним листом, редакцією газети «Урядовий кур`єр» фактично відмовлено в розміщенні такого оголошення.

В судових засіданнях позивач заявляв, що намагався встановити зв`язок з іншими учасниками товариства, проте це йому не вдалося у зв`язку з перебуванням даних осіб на тимчасово окупованій території України.

Отже позивачем здійснено дії для повідомлення інших часників товариства про призначення зборів, однак збори фактично не відбулись.

Додатково Господарський суд Луганської області повідомляв 23.01.2025 засновків відповідача про розгляд даної справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті суду.

Крім зазначеного вище позивач з метою захисту своїх трудових прав звертався до Харківського обласного центру зайнятості зі зверненням від 16.01.2024 (вих. №5/24 від 16.01.2024) щодо прийняття заяви про припинення трудового договору. Дана заява Харківським обласним центром зайнятості була залишена без розгляду.

Суд враховує, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 ГПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65)).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини підкреслює, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); «Волчі проти Франції» (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29).

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165).

До того ж відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненими трудових відносин з відповідачем.

Також позивачем заявлено вимогу третьої особи - Департамент реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документа для державної тощо", відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма «Укрбитхім».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.

Водночас Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження №61-49113св18) зазначав, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог у цій справі.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача повністю відповідно ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма» «Укрбитхім» (Україна, 93003, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ ВИЗВОЛИТЕЛІВ, будинок 67, В, квартира 55, код ЄДРПОУ 40018706) з 14.10.2024.

3. Зобов`язати третю особу Департамент реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40214227; Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, Павлівський майдан, будинок 4) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма «Укрбитхім» (Україна, 93003, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ ВИЗВОЛИТЕЛІВ, будинок 67, В, квартира 55, код ЄДРПОУ 40018706).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича Фірма» «Укрбитхім» (Україна, 93003, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ ВИЗВОЛИТЕЛІВ, будинок 67, В, квартира 55, код ЄДРПОУ 40018706) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4844 грн 80 коп. судового збору.

5. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2025.

Суддя Н.І. Злепко