Рішення від 06.02.2025 по справі 916/4413/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4413/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 21А, код ЄДРПОУ 43315529)

до відповідача: Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Ренійського морського порту) (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 38728465)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188 Б, код ЄДРПОУ 38794386)

про стягнення 7799,31 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Васильєва С.О., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: Руму Д.О., діє в порядку самопредставництва

Суть спору: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ренійської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Ренійського морського порту) про стягнення 7799,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що правові підстави набуття ДП Адміністрація морських портів України в особі Ренійської філії ДП Адміністрація морських портів України грошових коштів на суму 7799,31 грн., перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно статті 47 Закону України Про виконавче провадження як кошти для задоволення вимог стягувача, які в свою чергу були отримані від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження №48501594, відпали після того, як у подальшому електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ Лагуна Рені визнані судом недійсними, у зв`язку з чим отримані кошти на думку позивача підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4413/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 21.11.2024 об 11:20; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

18.11.2024 за вх.№41599/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, зокрема, наступне:

- рішення Господарського суду Одеської області 16 березня 2016 року у справі №916/329/16, винесене судом на користь ДП АМПУ в особі Ренійської філії ДП АМПУ, набрало законної сили, виконано повністю, після його виконання не скасовано; постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2017 у виконавчому провадженні №51464977 не визнавалась судом незаконною, в установленому законом порядку не скасувалась; відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження порушуватиме права та інтереси Ренійської філії ДП АМПУ та призведене до невиконання рішення суду про стягнення на її користь заборгованості; протиправна поведінка відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлена рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 по справі №916/24/17; суму, сплачену в якості розрахунку за об?єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650,00 грн., в тому числі 7799,31 грн., стягнуто з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі №916/3626/20; отже, кошти за закінченим виконавчим провадженням №49448339 стягувачем отримані законно, відтак відсутні правові підставі для їх повернення чи стягнення із стягувача; таким чином, позивач помилково вважає, що в даному випадку між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області та стягувачем ДП АМПУ в особі Ренійської філії ДП АМПУ наявні саме кондикційні зобов`язання щодо повернення грошових коштів у 7799,31 грн. та помилково ним визначені в якості правових підстав заявленого позову норми статті 1212 ЦК України;

- відповідач вважає, що порушення прав та інтересів позивача не доказано та не підтверджено жодними належними та допустимим доказами, а тому його позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.11.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 12.12.2024 о 12:15.

26.11.2024 за вх.№42603/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та вказує, зокрема, наступне:

- в позовній заяві наведені правові підстави для стягнення з відповідача коштів; так, Господарським судом Одеської області 07.06.2017 по справі №916/24/17 позов ТОВ Лагуна-Рені задоволено повністю та прийнято рішення про: - визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна ТОВ Лагуна-Рені, а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2014; - визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №221791 від 21.12.2016, складеного за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна-Рені, а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; - визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складеного за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна-Рені, а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; рішенням Господарського суду Одеської області по справі №916/3626/20 було стягнуто з держави в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скарбниця Бессарабії суму в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650,00 грн.; згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося;

- правові підстави набуття Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Ренійської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ренійського морського порту) грошових коштів на суму 7799,31 грн., перерахованих відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області платіжним дорученням №51 від 18.01.2017 на підставі статті 47 Закону України Про виконавче провадження кошти для задоволення вимог стягувача, які в свою чергу були отримані від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження №48501594 (до складу якого входило виконавче провадження №51464977), відпали після того, як у подальшому електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ Лагуна-Рені визнані судом недійсними, у зв`язку з чим отримані кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

29.11.2024 за вх.№42977/24 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку для подання відповіді на відзив, яка судом у протокольній формі задоволена.

06.12.2024 за вх.№43802/24 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 06.12.2024 судове засідання призначено на 17.01.2025 об 11:15.

17.01.2025 за вх.№1687/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Всі процесуальні позиції, подані учасниками справи, судом у протокольній формі прийняті до розгляду, документи залучені до матеріалів справи.

З метою забезпечення учасникам справи можливості для реалізації їх процесуальних прав, судом у судовому засіданні 17.01.2025 у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 06.02.2025 о 14:15.

У судовому засіданні 06.02.2025 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2025 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Справа №916/4413/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

У судовому засіданні 06.02.2025 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 06.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало зведене виконавче провадження №48501594 про стягнення заборгованості з ТОВ Лагуна Рені на користь стягувачів (держави, юридичних та фізичних осіб); до складу вказаного зведеного виконавчого провадження входило виконавче провадження №51464977 з примусового виконання наказу №916/329/16, виданого 01.04.2016 Господарським судом Одеської області, про стягнення з ТОВ Лагуна Рені на користь ДП Адміністрація морських портів України в особі Ренійської філії ДП Адміністрація морських портів України заборгованість в розмірі 7799,31 грн.

Під час здійснення зведеного виконавчого провадження №48501594, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було звернуто стягнення на майно боржника: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б.

21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 м.кв, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188 б (лот №183175), переможцем яких став учасник 1 - ТОВ СКАРБНИЦЯ БЕСАРАБІЇ, запропонувавши за майновий комплекс ціну у розмірі 7247000,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень №2 від 22.12.2016 та №3 від 23.12.2016 ТОВ СКАРБНИЦЯ БЕСАРАБІЇ перерахувало на рахунок відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вартість придбаного на електронних торгах комплексу у розмірі 6884650 грн.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №51 від 18.01.2017 про сплату Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області на користь ДП Адміністрація морських портів України (код ЄДРПОУ 38728465) 7799,31 грн. із призначенням платежу - згідно виконавчого документу №916/329/16 від 01.04.2016 (В8/51464977 від 22.12.16) стягнуто з ТОВ Лагуна Рені.

30.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №51464977 (наказ №916/329/16 від 01.04.2016) у зв`язку із фактичним виконанням.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 по справі №916/24/17, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 по справі №916/24/17, позовні вимоги ТОВ Лагуна-Рені? задоволено повністю; визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна-Рені, а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; визнано недійсним протокол проведення електронних торгів №221791 від 21.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна- Рені, а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна-Рені, а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016; стягнуто з ДП Сетам на користь ТОВ Лагуна-Рені 2400 грн. судового збору; стягнуто з Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ТОВ Лагуна-Рені 2400 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі №916/3626/20 (з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 про виправлення описки), яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022, позов задоволено частково; стягнуто з ДП Сетам? на користь ТОВ Скарбниця Бесарабії? інфляційні збитки у розмірі 77864,84 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 34368,65 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1683,50 грн.; стягнуто з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь ТОВ Скарбниця Бесарабії? суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650,00 грн., інфляційні збитки в розмірі 159241,95 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601,94 грн., суму прямих збитків в розмірі 480235,74 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650,94 грн.

03.11.2021 Господарським судом Одеської області були видані накази на примусове виконання вищевказаного рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі №916/3626/20, зокрема, й наказ, за яким стягнуто з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007; код ЄДРПОУ 43315529) шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скарбниця Бесарабії? суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650,00 грн., інфляційні збитки в розмірі 159241,95 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601,94 грн., суму прямих збитків в розмірі 480235,74 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650,94 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області №916/3626/20 від 26.08.2024 внесені виправлення до п.2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 по справі №916/3626/20 та виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі №916/3626/20, а саме вказано, що боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області.

У вимозі від 05.06.2024 №18780/03.1 позивач із посиланням, зокрема, на рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі №916/3626/20 просив відповідача повернути кошти в розмірі 7799,31 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення від 18.01.2017 №51.

У листі від 17.07.2024 №1184/21-01-03 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав та можливості для повернення коштів, стягнутих на виконання судового рішення, винесеного на користь відповідача.

Неповернення відповідачем грошових коштів в сумі 7799,31 грн. стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов?язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним. Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №757/42443/15-ц (провадження №61-38890св18).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалів справи між сторонами наявні саме кондикційні зобов`язання щодо повернення грошових коштів у сумі 7799,31 грн., у зв`язку з тим, що:

- відповідачем набуто грошові кошти в сумі 7799,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням №51 від 18.01.2017, при цьому підставою набуття вказаних грошових коштів був продаж майна боржника (ТОВ Лагуна-Рені) за результатами проведеного електронного аукціону, з огляду на що кошти було отримано за рахунок реалізації нерухомого майна боржника;

- грошові кошти в сумі 7799,31 грн. набувались відповідно до Закону України Про виконавче провадження; в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у сторін договірних відносин;

- переможець торгів (ТОВ СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ) сплатив за майно, але так його й не отримав у власність, оскільки електронні торги визнані недійсними рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі №916/24/17; при цьому рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі №916/3626/20 стягнуто з Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650,00 грн., що включає й суму 7799,31 грн.

Таким чином, господарський суд зазначає, що вищезазначене судове рішення, яким визнано недійсними торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ Лагуна-Рені, яке набрало законної сили, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового рішення правова підстава вважається такою, що відпала та відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Відтак, встановивши, що правові підстави набуття стягувачем грошових коштів на суму 7799,31 грн., перерахованих як кошти для задоволення вимог стягувача, які в свою чергу були отримані від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного ВП №48501594, відповідно відпали після того, як у подальшому електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ Лагуна Рені визнані судом недійсними, у зв`язку з чим отримані кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

При цьому господарський суд вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у відповідача підстав для утримання грошових коштів у сумі 7799,31 грн., які перераховані позивачем відповідно до платіжного доручення №51 від 18.01.2017.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2017 у виконавчому провадженні №51464977, яке входило до складу зведеного виконавчого провадження №48501594, не визнавалась судом незаконною, в установленому законом порядку не скасувалась, оскільки ця обставина не спростовує факту неправомірного набуття (збереження) відповідачем майна (грошей) за рахунок іншої особи. Також суд не приймає до уваги і доводи відповідача про правомірність його дій як стягувача та наявність протиправної поведінки самого позивача через обізнаність державного виконавця про наявність зареєстрованого обтяження нерухомого майна боржника, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, натомість важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України). Обов`язок набувача повернути безпідставно набуте майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №201/2956/19, від 27.07.2022 у справі №644/3932/18-ц, від 29.03.2023 у справі №643/8385/21, від 18.10.2023 у справі №639/6422/21, від 20.09.2024 у справі №628/1203/19.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в електронній формі через систему Електронний суд у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Ренійського морського порту) (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 38728465) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 21А, код ЄДРПОУ 43315529) кошти у розмірі 7799 /сім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять/ грн. 31 коп. та 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2025 р.

Суддя Ю.С. Бездоля