Ухвала

від 12.02.2025 по справі 916/471/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"12" лютого 2025 р. Справа № 916/471/25

Господарський суд Одеської області у складі судді ПінтеліноїТ.Г., розглянувши (без виклику сторін) заяву (вх.№ 2-174/25 від 11.02.2025р.) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/471/25 за позовною заявою Позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» ел. пошта sud@privatbank.ua ( адреса вул. Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001, Україна, код ЄДРПОУ 14360570) до

Відповідача-1 - ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА"ТОРГОВО - ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРСПЕЦТОРГ", ( не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, адреса 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул.САДОВА,будинок 9-Б, квартира 5 РНОКПП 34286194)

Відповідача-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідача- 3: ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС "УКРСПЕЦТОРГ", не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, адреса 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул. Садова, будинок 9-Б, квартира 5, ЄДРПОУ 33015197

Ціна позову: 125 313.47 грн.

УСТАНОВИВ :

11.02.2025р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до відповідачів Приватного підприємства "Торгово-виробнича компанія "Укрспецторг", фізичної особи ОСОБА_2 , Приватного підприємства " Торгово-промисловий альянс "Укрспецторг " про стягнення 125 313,70 грн. - залишку заборгованості за кредитним договором № КУ-112Д від 23.11.2006р., укладеним між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПП "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРСПЕЦТОРГ"

Позивач повідомив, що 23.11.2006р. ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір поруки № КУ-112/П1 предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "ТВК "УКРСПЕЦТОРГ" своїх зобов?язань за кредитним договором № КУ-112Д від 23.11.2006.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подано до Господарського суду Одеської області позовну заяву про солідарне стягнення заборгованості з ПП "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРСПЕЦТОРГ", ОСОБА_3 , ПП "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС "УКРСПЕЦТОРГ".

Одночасно з позовом Позивачем подано заяву про забепечення позову, Позивач просить суд Вжити заходи забезпечення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості з ПП "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРСПЕЦТОРГ", ОСОБА_3 , ПП "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС "УКРСПЕЦТОРГ", а саме - Накласти арешт на нерухоме майно: однокімнатну квартиру, загальною площею 29,6 (кв. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2334323065101, що належить ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_1 ).

Позивач зазначає, що є наявність очевидної небезпеки щодо відчуження спірного нерухомого майна іншим особам та заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Обгрунтовуючи заяву, Позивач зазначив, що 23.11.2006 між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПП "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРСПЕЦТОРГ" укладено кредитний договір №КУ-112Д на підставі якого позичальник отримав кредит 219 000 Доларів США на придбання баштового крана, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.11.2011.

Також, 23.11.2006 ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір поруки №КУ-112/П1 предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "ТВК "УКРСПЕЦТОРГ" своїх зобов?язань за кредитним договором №КУ-112Д від 23.11.2006.

Також, 23.11.2006 ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПП "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС "УКРСПЕЦТОРГ" уклали договір поруки №КУ-112Д/П2 предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "ТВК "УКРСПЕЦТОРГ" своїх зобов?язань за кредитним договором №КУ-112Д від 23.11.2006.

18.12.2009р. рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №2 7448/2009 позовні вимоги Банку задоволено частково, стягнуто солідарно з ПП "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРСПЕЦТОРГ", ПП "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС "УКРСПЕЦТОРГ", ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" суму заборгованості у розмірі 1 899 978,20 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн та ІТЗ у розмірі 250 грн. Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 05.01.2010, на даний час рішення в повному обсязі не виконано.

21.06.2010 Відділом державної виконавчої служби Комсомольського управління юстиції у м. Херсоні, під час виконання рішення суду, описано та арештовано майно, а саме баштовий кран, який є предметом застави та належить ПП "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС "УКРСПЕЦТОРГ".

Згідно висновку експерта №241 від 05.07.2010 про оцінку баштового крана вбачається, що ринкова вартість баштового крана SMH 400 на дату оцінки складає - 1 493 992 грн. 16.08.2011 в рахунок погашення заборгованості заставне майно постановлено на баланс Банку у розмірі експертної оцінки - 1 493 992 грн, що підтверджується платіжним дорученням №B0816U03AP від 16.08.2011.

За рахунок цього майна частково погашено вимоги по кредиту - 1 292 511, 13 грн, пені - 199 530,87 грн, судового збору 1700 грн та ІТ3 250 грн, тобто на загальну суму 1 493 992 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучаються до позовної заяви.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18.12.2009 у справі №2-7448/2009 стягнуто на користь Банку 1 899 978,20 грн, з яких за рахунок заставного майна погашено частково 1 493 992 грн, тобто непогашена різниця складає - 405 986,20 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач зазначає, що усі Відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов?язань та заборгованість стягнуту за рішенням суду не сплачують.

Враховуючи суму стягнуту за рішенням суду та її часткове погашення за рахунок заставного майна, наразі основне зобов?язання складає - 405 986,20 грн.

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку - 125 313,47 грн, як заборгованість яка складається з: 36 538,73 грн, 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 24.02.2019 по 23.02.2022; 88 774,74 грн, інфляційні втрати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 24.02.2019 по 23.02.2022, внаслідок прострочення виконання грошового зобов?язання у розмірі 405 986,20 грн, що виникло на підставі рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18.12.2009 у справі №2-7448/2009, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № КУ- 112Д від 23.11.2006.

Позивач пояснює мету забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу та з метою захисту прав та інтересів.

Відповідно до інформаційної довідки №403647861 від 13.11.2024 за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано нерухоме майно, а саме: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 29.6, житлова площа (кв.м): 16.4, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2334323065101.

Позивач заявляє, що наразі відсутні будь-які заборони та обтяження у державних реєстрах щодо цього майна, існує очевидна небезпека відчуження спірного нерухомого майна іншим особам та заподіяння шкоди правам та інтересам стягувача - АТ КБ «Приватбанк», оскільки ОСОБА_2 може безперешкодно відчужувати даний об?єкт нерухомості, тому є підстави для забезпечення позову з метою недопустити подальше відчуження нерухомого майна та виконання рішення суду.

Суд розглянув вказану заяву про забезпечення позову та дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуально кодексу України визначено, що позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.04.2024 р. у справі № 922/5184/23.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Суд зазначає, що Позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували і свідчили б про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заборгованість, заявлена до стягнення, існує з 2009р., однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 29.6, житлова площа (кв.м): 16.4, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2334323065101 є власністю ОСОБА_2 не один рік. Доказів того, що відповідач вчиняє дії з продажу зазначеної квартири, позивач до суду не надав.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 року у справі № 917/1610/23.

Доказів вартості однокімнатної квартири, загальна площа (кв.м): 29.6, житлова площа (кв.м): 16.4, за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Садова, будинок 9Б, квартира 5, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2334323065101 позивач до суду не надав.

Крім того, у постанові від 18.05.2021 р. у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.

При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Також згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.04.2024 р. у справі № 916/4659/23 та від 14.05.2024 р. у справі № 924/1351/20 (924/1227/23) саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023р. у справі № 905/448/22 зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Однак, це не свідчить про автоматичне задоволення поданих заяв про забезпечення позову без жодних обґрунтувань необхідності вжиття такого забезпечення.

Всупереч вищенаведеному позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування реальних ризиків щодо можливого утруднення чи неможливості виконання рішення суду у даній справі, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача може призвести до порушення прав, свобод та законних інтересів заявника або ускладнити ефективний захист порушеного права.

Позивачем, окрім посилань на загальні норми процесуального права, які регулюють питання забезпечення позову, не наведено жодних обставин, що свідчили б про наявність підстав для задоволення заяви.

Суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності судді слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець (на цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2022 з провадження №11-167сап21).

Так, ВП ВС підкреслила, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У даному випадку, дослідивши подані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано необхідних доказів на підтвердження фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову та того, що відповідачі тривалий час ухиляються від виконання взятих на себе зобов?язань по день пред"явлення позову - 10.02.2025р. за період з 2009р. ( з 18.12.2009р. - дати прийняття рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2 7448/2009 та з 16.08.2011р., коли в рахунок погашення заборгованості заставне майно постановлено на баланс Банку у розмірі експертної оцінки - 1 493 992 грн, що підтверджується платіжним дорученням № B0816U03AP від 16.08.2011р.)

.

Згідно зі ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи ненадання позивачем жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду, недоведення заявником можливості зникнення чи зменшення на момент виконання рішення грошових коштів, які є у відповідача на момент пред`явлення позову, а також відсутність реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, відсутні підстави для задоволення заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

За викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви Позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» від 11.02.2025р. (вх. № 2-174/25) про забезпечення позову у справі № 916/471/25.

Ухвала підписана суддею 12.02.2025 р.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Т.Г. Пінтеліна