Рішення

від 11.02.2025 по справі 917/1608/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025 Справа № 917/1608/24

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Дерій Ю.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревівка», провул. Князя Олега (Макаренка), 2-1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 44433411

про визнання недійсним рішення установчих зборів,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 ;

від відповідача: Єгоров С.А.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревівка» (ОСББ, відповідач) про визнання недійсним рішення установчих зборів, оформленого протоколом від 19.01.2022 (оспорюване рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не був повідомлений про проведення установчих зборів, що є порушенням його прав як власника квартири в багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 .

Також в позовній заяві позивач зазначає, що власник квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , з 2017 року проживає за межами України, тому він не міг бути присутнім на установчих зборах 19.01.2022, в зв`язку з чим позивач вважає, що фактично у голосуванні по всіх питаннях порядку денного, зазначених у протоколі, голосували лише 3 особи, які є власниками 49,68 % від загальної кількості площі будинку, а письмове опитування співвласників не проводилося.

Позивач посилається також на те, що внаслідок прийняття оспорюваного рішення він був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, прийняти участь у встановленні розмірів обов`язкових для нього внесків на утримання та обслуговування будинку, свідченням чого є лист КП «КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ» від 20.06.2024 № 10/4554 щодо укладення індивідуальних договорів із власниками помешкань та прийняття розподільних вузлів обліку на абонентських облік.

В заяві про усунення недоліків позовної заяви (а.с.37-38) позивач в обґрунтування порушення свої прав зазначає, що відповідачем в примусовому порядку нав`язуються методи утримання спільного майна (будинку) і формування політики ціноутворення (тарифів) з управління будинком та прибудинковою територією, доказом чого є зазначений вище лист КП «КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ».

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з якого додано до позовної заяви (а.с. 9).

Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 (далі багатоквартирний будинок), складає шість осіб; загальна площа всіх шести квартир зазначеного багатоквартирного будинку становить 676,1 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та звітом щодо визначення часток житлових приміщень квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (а.с. 18-28), копія якого додана до позовної заяви.

19 січня 2022 року відбулися установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з вирішення наступних питань порядку денного:

1. Обрання голови зборів і секретаря, та уповноваження їх підписати протокол зборів.

2. Створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердження його назви та місцезнаходження.

3. Розгляд та затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

4. Вибори правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Обрання голови правління.

5. Вибори ревізора Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

6. Надання повноважень представнику Зборів щодо державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

На вказаних вище зборах було прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Ревівка» за адресою: АДРЕСА_2 , затвердження його назви та місцезнаходження, затвердження його статуту (а.с.22-28), надання повноважень представнику зборів щодо проведення державної реєстрації зазначеної юридичної особи (відповідача), а також обрано правління, голову правління та ревізора ОСББ.

За вказане вище рішення проголосували чотири з шести співвласників багатоквартирного будинку, а саме:

власник квартири АДРЕСА_5 (загальна площа 110,2 кв.м, 16,30% частки загальної площі багатоквартирного будинку ) ОСОБА_4 ;

власник квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 115,0 кв.м, 17,01% частки загальної площі багатоквартирного будинку) ОСОБА_3 ;

власник квартири АДРЕСА_6 (загальна площа 111,3 кв.м, 16,46% частки загальної площі багатоквартирного будинку) ОСОБА_5 );

власник квартири АДРЕСА_8 (загальна площа 114,4 кв.м, 16,92% частки загальної площі багатоквартирного будинку) ОСОБА_6 .

Зазначені вище обставини підтверджуються змістом протоколу від 19 січня 2022 року, яким оформлене рішення, прийняте на установчих зборах, копія якого додана до позовної заяви (а.с. 11-14). Зокрема, із вказаного протоколу вбачається, що у зборах взяли участь особисто та голосували «за» з усіх питань порядку денного чотири співвласники, яким належать квартири загальною площею 450,90 кв.м, що становить 66,7% від загальної площі квартир багатоквартирного будинку.

Позивач участі в установчих зборах 19.01.2022 не брав, докази повідомлення позивача про їх проведення та порядок денний надані відповідачем не були.

25.01.2022 була здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревівка» як юридичної особи, та присвоєно код ЄДРПОУ 44433411, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 29-30).

До позовної заяви позивачем додана копія листа КП «КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ» від 20.06.2024 № 10/4554, адресованого позивачу (а.с.17) щодо необхідності укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання в зв`язку з тим, що співвласниками багатоквартирного будинку було прийняте рішення про вибір індивідуальної моделі договору замість колективного договору про надання послуг з централізованого водопостачання мешканцям будинку.

Листом від 21.06.2024 (копія додана до позовної заяви, а.с. 21) позивач повідомив КП «КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ», що не бажає змінювати модель договірних відносин та хоче отримувати послугу за раніше укладеним колективним договором, а також звернув увагу на те, що до його квартири прокладено окрема водопровідна система від мережі, яка належить гр. ОСОБА_7 та яка технічно не зв`язана з мережею будинку 2-1 по провулку Макаренка (Князя Олега).

Під час розгляду по суті заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу (далі ЦК) України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11. 2001 № 2866-III (далі Закон № 2866-III) визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону № 2866-III).

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону № 2866-III, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 20 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Тобто спір між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності ОСББ, є подібним до корпоративного спору та підлягає вирішенню господарським судом.

Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі № 473/2005/19

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону № 2866-III (в редакції, чинній станом на момент проведення установчих зборів 19.01.2022), об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках); для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (ч.4 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ч.7 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (ч.9 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації (ч.ч.12,13 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч.1 ст.12 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (ч.1 ст.10 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, зокрема, право обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання (ч.1 ст.14 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

Стосовно доводів позивача про те, що фактично у голосуванні по всіх питаннях порядку денного, зазначених у протоколі, голосували лише 3 особи, які є власниками 49,68 % від загальної кількості площі будинку, судом приймається до уваги наступне.

В обґрунтування зазначених вище доводів позивач посилається на те, що власник квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , з 2017 року проживає за межами України, тому він не міг бути присутнім на установчих зборах 19.01.2022.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах, які приймалися по справі № 924/1225/21) зазначав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.

В той же час, суд звертає увагу, що Верховним Судом сформована усталена правова позиція щодо відхилення доводів позивачів у подібних спорах про те, що саме на юридичну особу, рішення якої оскаржуються, покладається обов`язок доказування, в тому числі, стосовно прийняття таких рішень за наявності кворуму (п.п.91-92 постанови Верховного Суду від 10.07.2024 по справі № 924/1225/21).

Враховуючи викладене, саме на позивача покладено процесуальний обов`язок доведення факту, що ОСОБА_3 не брав участь у проведенні установчих зборів 19.01.2022 та не підписував протокол, яким було оформлене прийняте на них рішення.

Як було встановлено судом, протокол, яким оформлене рішення, прийняте на установчих зборах 19.01.2022, містить підписи чотирьох осіб, які приймали участь в їх проведенні, в тому числі підписи ОСОБА_3 стосовно голосування «за» з усіх питань порядку денного.

Позивачем не надані суду докази (зокрема, висновок експерта), яким би підтверджувався той факт, що підпис в протоколі, яким оформлене рішення, прийняте на установчих зборах 19.01.2022, від імені ОСОБА_3 здійснено іншою особою. Також позивачем не надані докази звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів з заявою про підроблення його підпису, або будь-які інші докази, які б свідчили про невизнання вказаною особою здійснення від його імені підпису в протоколі.

Відповідна правова позиція щодо доказів, яким позивач має обґрунтувати свої доводи щодо підписання протоколу загальних зборів іншими особами, ніж в ньому зазначені, викладена в п.76 постанови Верховного Суду від 01.06.2023 по справі № 914/596/22.

Одночасно суд звертає увагу що у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 908/2085/21 зроблено висновок про те, що Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму установчих зборів, тобто найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 вказаного Закону).

Відповідно до редакції Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (Закон № 2866-III), чинної на момент прийняття оспорюваного рішення, скільки б співвласників не прийшло на загальні збори загальні збори є правомочними і голосування проводиться (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/4261/16, від 18.04.2023 у справі № 916/3278/21, від 01.06.2023 по справі № 914/596/22)

Ч.10 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції, визначено, що якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") (ч.12 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції).

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем не проводилося письмове опитування, разом з тим, будь-які докази в підтвердження такого доводу надані позивачем не були.

Судом приймається до уваги, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, концепція негативного доказу порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження позивача через відсутність спростування цього твердження відповідачем (п.85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № № 129/1033/13-ц).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10 2019 у справі № 917/1307/18).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідний правовий висновок щодо стандарту доказування викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20.

Суд констатує, що позивачем взагалі не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 не брав участь у проведенні установчих зборів 19.01.2022 та не підписував протокол, яким оформлене прийняте на них рішення (зокрема, заяв свідків, оформлених відповідно до вимог ст. 88 ГПК України, в тому числі відповідної заяви ОСОБА_3 як свідка, висновку експерта щодо належності іншій особі підпису, виконаного від імені ОСОБА_3 ).

В зв`язку з цим, з урахуванням принципу змагальності сторін та стандарту доказування «вірогідність доказів», встановленого ст. 79 ГПК України, суд вважає, що позивачем не доведено той факт, що фактично у голосуванні по всіх питаннях порядку денного, зазначених у протоколі від 19.01.2022, голосували лише три особи, які є власниками 49,68 % від загальної кількості площі багатоквартирного будинку, а не чотири співвласники, яким належать квартири загальною площею 450,90 кв.м, що становить 66,7% від загальної площі квартир багатоквартирного будинку.

Тому суд констатує, що оспорюване позивачем рішення установчих зборів, оформлене протоколом від 19.01.2022 вважається прийнятим, в порядку, визначеному ч.9 ст.6 Закону № 2866-III у відповідній редакції.

Також судом приймається до уваги, що в будь-якому випадку є неналежним обґрунтовуванням порушення прав позивача під час проведення установчих зборів посилання на неповідомлення про проведення установчих зборів інших співвласників, оскільки відповідно ч.2 ст.4 ГПК України особа має право звернення до господарського суду за захистом саме свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в п.п.41-43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 911/1095/22.

Стосовно посилання позивача на недотримання відповідачем встановленого порядку повідомлення про проведення установчих зборів в обґрунтування заявлених позовних вимог, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до усталеної судової практики, під час розгляду корпоративних спорів щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення таких зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Відповідачем не були надані суду докази повідомлення позивача про проведення установчих зборів, які відбулися 19.01.2022.

Недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», є порушенням їх прав на управління об`єднанням.

Подібні висновки щодо застосування вимог статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», в частині повідомлення співвласників про скликання зборів, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 01.10.2020 у справі № 916/2556/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Також Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21 виснував, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Аналогічна за змістом правова позиція викладена в п.42 постанови Верховного Суду від 01.06.2023 по справі № 914/596/22.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, зокрема, на порушення свого права прийняти участь у встановлені розмірів внесків на утримання та обслуговування будинку, та права на участь у прийнятті рішення щодо вибору моделі договірних відносин щодо надання послуг з централізованого водопостачання (колективний або індивідуальний договір).

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням установчих зборів ОСББ, яке було оформлене протоколом від 19.01.2022, не вирішувалися питання щодо встановлення розмірів внесків на утримання та обслуговування будинку та питання щодо моделі надання послуг з централізованого водопостачання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідні права позивача не були порушені оспорюваним рішеням. В разі фактичного порушення таких прав належним способом їх захисту може бути пред`явлення вимоги про визнання недійсними саме тих рішень органів управління ОСББ, які стосуються встановлення розмірів внесків на утримання та обслуговування будинку або вибору моделі надання послуг з централізованого водопостачання.

Захист інтересу позивача щодо отримання послуг з централізованого водопостачання на підставі раніше укладеного колективного договору не може бути реально та ефективно здійснений шляхом визнання недійсним оспорюваного рішення установчих зборів в частині питань 1-3,6 порядку денного, які стосуються виключно створення ОСББ, затвердження його статуту та проведення державної реєстрації як юридичної особи.

Водночас, суд вважає, що право позивача на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі в установчих зборах та в обговоренні питань порядку денного зборів було порушене відповідачем, оскільки ним не було здійснено повідомлення позивача про такі збори та їх порядок денний у спосіб та в строки, визначені ч.4 ст.6 Закону № 2866-III.

Разом з тим, суд констатує, що визнання недійсними рішень установчих зборів в частині питань 1-3,6 порядку денного не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ, яке існує як юридична особа довготривалий період, що є недопустимим, адже неможливо провести нові установчі збори вже створеної юридичної особи. Таке визнання недійсними у відповідній частині оспорюваного рішення призведе до суттєвої правової невизначеності в діяльності ОСББ за весь період з дати його створення і до дати ухвалення відповідного судового рішення, який триває більше трьох років.

Подібна за змістом правова позиція буда викладена в п.63 постанови Верховного Суду від 12.01.2023 по справі № 917/559/21, п.п.35,41 постанови Верховного Суду від 13.12.2023 по справі № 925/430/22.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 62 постанови Верховного Суду від 13.12.2023 по справі № 925/430/22, належним способом захисту у разі допущення при створенні юридичної особи порушень, які не можна усунути, є позов учасника юридичної особи або органу державної влади про ліквідацію юридичної особи (п. 2 ч.1 ст.110 ЦК), а не позов про визнання недійсним рішення установчих зборів про її створення.

Водночас, позивач, заявляючи вимоги про визнання недійсним рішення про створення відповідача як юридичної особи, не заявляє вимоги про її припинення шляхом ліквідації та про призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії) відповідно до ч. 3 ст. 105 ЦК України.

Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту визнання недійсним рішення установчих зборів щодо створення ОСББ та затвердження його статуту як юридичної особи, яка існує тривалий час і за період свого існування набула відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача як співвласника ОСББ, втім матиме наслідком втручання суду в діяльність ОСББ, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про можливе порушення інтересів як ОСББ, так і інших його співвласників, що є недопустимим (відповідна правова позиція викладена в п.61 постанови Верховного Суду від 13.12.2023 по справі № 925/430/22).

В разі задоволення таких вимог без одночасного вирішення питання про ліквідацію відповідача як юридичної особи та призначення її ліквідатора (ліквідаційної комісії) виникне стан суттєвої правової невизначеності в діяльності ОСББ як юридичної особи за період з дати його створення і до дати ухвалення відповідного судового рішення, який триває більше трьох років.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів, оформленого протоколом від 19.01.2022, в частині питань 1-3,6 порядку денного, які стосуються виключно створення ОСББ, затвердження його назви та місцезнаходження, статуту та проведення державної реєстрації як юридичної особи, відхиляються судом як необґрунтовані.

Стосовно вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів, оформленого протоколом від 19.01.2022, в частині питань 4-5 порядку денного, які стосуються виборів правління, обрання голови правління, виборів ревізора ОСББ, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.14 Закону № 2866-III в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) кожний співвласник має право, зокрема, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Як було встановлено судом, право позивача на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі в установчих зборах та в обговоренні питань порядку денного, які стосувалися обрання органів управління ОСББ, було порушене відповідачем, оскільки ним не було здійснено повідомлення позивача про такі збори та їх порядок денний у спосіб та в строки, визначені ч.4 ст.6 Закону № 2866-III, позивач участі в установчих зборах не брав.

Суд звертає увагу, що участь співвласника в установчих зборах дає можливість реалізувати не тільки своє право голосу з питань порядку денного, але й право бути вислуханим та донести свою позицію з питань, які розглядаються загальними зборами, а також право висувати кандидатури до складу органів управління ОСББ та висловлювати свої міркування щодо кандидатур, які були запропоновані іншими учасниками зборів.

Верховним Судом сформована усталена судова практика, відповідно до якої позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Участь у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного, оскільки голосуванню передують обговорення відповідних питань, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника.

Відповідно, можливою є ситуація, коли особа, голос якої сам по собі не міг би вплинути на результат голосування, своїм виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.

Такі висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17, від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, від 04.07.2023 у справі № 910/1748/22.

Під час розгляду вимог про визнання недійсними рішень щодо обрання органів управління ОСББ суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (п.97 постанови Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).

Судом приймається до уваги, що позивач не має можливості самостійно ініціювати проведення нових загальних зборів з питань обговорення можливого переобрання правління, голови правління, ревізора ОСББ, оскільки відповідно до ч.3 ст.10 Закону № 2866-III (в чинній редакції) ініціатором проведення загальних зборів може бути правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Аналогічна норма передбачена в п.5 розділу ІІІ чинної редакції Статуту відповідача.

Оскільки у проведенні установчих зборів 19.01.2022 не брало участь два співвласники багатоквартирного будинку з шести, позивач позбавлений можливості скликати загальні збори для обговорення можливості переобрання персонального складу органів управління ОСББ навіть із залученням іншого співвласника, який не брав участі в установчих зборах. З урахуванням викладеного, суд вважає, що захист порушеного права позивача на участь в управлінні будинком шляхом прийняття участі в обранні органів управління ОСББ, висунення та обговорення відповідних кандидатур, не може бути здійсненим іншим шляхом, ніж визнання недійсним прийнятого установчими зборами рішення в частині питань 4-5 порядку денного.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 ГПК України).

Необхідність обрання саме ефективного способу захисту підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, яка вказала, що розглядаючи справу, суд має з`ясувати, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункти 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства (постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Суд констатує, що визнання недійсним рішення установчих зборів, оформленого протоколом від 19.01.2022, в частині питань 4-5 порядку денного, які стосуються обрання правління, голови правління, ревізора ОСББ, є ефективним способом захисту порушених прав позивача на участь в управлінні багатоквартирним будинком, оскільки відповідне рішення суду, вочевидь, спонукає або правління відповідача (яке зберігатиме свої повноваження до набрання рішенням суду законної сили), або інших співвласників скликати загальні збори ОСББ для вирішення питання обрання нових органів управління ОСББ, з дотриманням порядку повідомлення всіх співвласників (в тому числі позивача) про проведення таких зборів, визначеного Законом № 2866-III.

При цьому, співвласники багатоквартирного будинку не позбавляються права на висунення тих самих кандидатур для обрання у склад правління, голови правління та ревізора, які були затверджені оспорюваним рішенням, водночас, обговорення зазначених кандидатур (у разі їх висунення) має відбутися за участю позивача, який має бути повідомлений про проведення відповідних зборів в порядку та строки, визначені Законом № 2866-III.

З урахуванням обставин, викладених вище, суд вважає, що задоволення позову про визнання недійсним рішення установчих зборів, оформленого протоколом від 19.01.2022, в частині питань 4-5 порядку денного, не вплине негативно на діяльність відповідача як юридичної особи, оскільки ініціювання загальних зборів для обрання нових органів управління може бути здійснене як чинним правлінням, так і ініціативною групою з трьох власників квартир багатоквартирного будинку в будь-який момент, в тому числі до набрання рішенням суду законної сили.

Судом також приймається до уваги, що чинною редакцією ст.10 Закону № 2866-III передбачено, що загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті.

Водночас, ч.4 ст.6 Закону № 2866-III (в чинній редакції) передбачає, що за технічної можливості може бути організовано участь в установчих зборах окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, а також те, що кількість співвласників приміщень в багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: м. Кременчук, провулок Князя Олега (Макаренка), буд. № 2-1, складає лише шість осіб, процедура скликання відповідачем загальних зборів з питання обрання нових органів управління та повідомлення всіх співвласників про їх проведення не потребує значних організаційних зусиль та матеріальних витрат, а тому не порушує баланс між правами та інтересами позивача, інших співвласників та відповідача як юридичної особи.

З урахуванням викладених вище обставин, судом визнається обґрунтованим та підлягає задоволенню частково позов про визнання недійсним рішення установчих зборів відповідача, оформленого протоколом від 19.01.2022, в частині питань 4-5 порядку денного, які стосувалися виборів правління, обрання голови правління, виборів ревізора ОСББ.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення судом позову, який носить немайновий характер, на відповідача покладаються 50% судових витрат зі сплати судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в зв`язку з поданням позову в електронній формі (3028,00 грн * 0,8 : 2 = 1211,20 грн).

При цьому суд звертає увагу позивача, що оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» і за її подання підлягає до сплати 2422,40 грн судового збору із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявною у справі квитанцією, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду». Таким чином, різниця між сплаченим, та належним до сплати судовим збором складає 605,60 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, питання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору (605,60 грн) буде вирішено судом після звернення позивача з відповідним клопотанням, в порядку приписів ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревівка» (код ЄДРПОУ 44433411), оформлене протоколом від 19.01.2022, в частині питань 4-5 порядку денного.

3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревівка», провул. Князя Олега (Макаренка), 2-1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 44433411 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

5. Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

6. Повний текст рішення складений та підписаний 12.02.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя І.І. Пушко