Ухвала

від 12.02.2025 по справі 920/200/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

12.02.2025м. СумиСправа № 920/200/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку наказного провадження

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскаф» (вул. Електротехнічна, 47,

м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 41879050)

до: ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

про видачу судового наказу,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскаф» звернулося до Господарського суду Сумської області із заявою від 11.02.2025, б/н (вх.№618 від 11.02.2025) про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за Договором поставки №ДК-545 від 04.02.2022 основної заборгованості в розмірі 5371 грн 85 коп., 472 грн 43 коп. 3% річних, 2497 грн 21 коп. інфляційних втрат, 5855 грн 27 коп. пені, 537 грн 18 коп. штрафу, а також 302 грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскаф» про видачу судового наказу, суд відмовляє у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

Натомість, в порушення вищенаведених приписів діючого законодавства України, заявником не вказано повного найменування боржника. Так, на першій сторінці заяви про видачу судового наказу заявник зазначає, що боржником за даною заявою є ОСОБА_1 , водночас, виходячи зі змісту прохальної частини заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскаф» просить суд стягнути заборгованість з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Окрім цього, заявником не зазначено відомостей щодо наявності/відсутності у нього електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», як то передбачено п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що заявником не дотримано вимог п.2 ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, оскільки у заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування боржника, а також відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього кодексу.

Частиною 2 статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Приписами частини другої статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з частиною 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

У відповідності до вимог ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Діскаф» у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскаф» (вх.№618 від 11.02.2025) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14733,94 грн - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано суддею 12.02.2025.

СуддяС.В. Заєць