Рішення

від 12.02.2025 по справі 922/4380/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4380/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського національного університету радіоелектроніки до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕР 2018" про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ХНУРЕ звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ТРЕЙДЕР 2018", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за договором від 08.11.2018 №6621-Н у розмірі 68.066,22 грн, інфляційні втрати в розмірі 38.339,56 грн, 3% річних у розмірі 8.792,90 грн та судовий збір.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов`язань у частині своєчасного внесення орендної плати за Договором оренди від 08.11.2018 №6621-Н.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/4380/24 позовну заяву ХНУРЕ залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2024 з урахуванням малозначності справи №922/4380/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ТОВ "ТРЕЙДЕР 2018" (орендар) був укладений Договір оренди від 08.11.2018 №6621-Н (надалі - Договір). Згідно з його умовами орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - частина кім. №1 площею 7,5 кв. м та кім. №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, площею 217,15 кв. м, розміщені у підвалі, відмостку (інв. №1033-3), площею 79,5 кв. м прилеглу до 5-ти поверхової громадської будівлі, літ. "А-5", інв. №70331, за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10; відмостку (інв. №1033-4) прилеглу до 4-поверхового громадського будинку (навчальний корпус), літ. "Г-4", інв. №70994, площею 22,26 кв. м, за адресою: м. Харків, пр. Науки, 14, загальною площею 318,91 кв. м (далі - Майно), що перебуває на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 01.08.2018 і становить за незалежною оцінкою 1.668.000,00 грн без ПДВ. Майно передається в оренду з метою: розміщення суб`єкту господарювання, що здійснює проектні, проектно-конструкторські роботи.

Згідно з пунктом 3.1. Договору оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2018 - 13.900,00 грн. Оренда плата за перший місяць оренди - листопад 2018 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень-листопад 2018.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. Договору).

У відповідності до пункту 3.6. Договору оренда плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - в розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Пунктом 3.11. Договору передбачено, що в разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до пунктів 5.3., 5.10. Договору орендар зобов`язався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу; у разі припинення або розірвання Договору повернути балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Цей Договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 08.11.2018 до 08.10.2021 (пункт 10.1. Договору).

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування Майно, про що свідчить Акт приймання-передачі орендованого майна від 08.11.2018 (додаток №1 до Договору).

Як зазначає позивач, у відповідача утворилася заборгованість за Договором зі сплати орендної плати в загальному розмірі 68.066,22 грн, про що свідчить довідка по заборгованості з оренди.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права, а саме: стягнення заборгованості, відсотків річних та інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні визначення містить норма статті 759 ЦК України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, орендоване Майно за Договором є державним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами пункту 3.6. Договору передбачено, що оренда плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - в розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Згідно з частиною другою статті 291 ГК України, положення якої кореспондуються з нормою частини першої статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що спірний Договір діяв з 08.11.2018 до 08.10.2021 включно. Доказів укладення додаткової угоди між сторонами щодо продовження строку дії Договору оренди матеріали справи не містять, а отже Договір оренди є припиненим у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з пунктом 3.11. Договору в разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Натомість, доказів повернення відповідачем орендованого Майна позивачу за актом приймання-передавання матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано.

З матеріалів справи судом встановлено, що протягом дії Договору та після закінчення строку його дії відповідач сплачував оренду плату, проте не в повному обсязі та з порушенням встановлених Договором строків, останній платіж був здійснений 27.04.2023. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості останнім місяцем нарахування орендної плати є квітень 2023. Заборгованість відповідача зі сплати орендної плати на користь позивача (балансоутримувача) складає 68.066,22 грн.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за Договором у розмірі 68.066,22 грн не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за Договором у розмірі 68.066,22 грн.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім суми заборгованості за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 38.339,56 грн та 3% річних у розмірі 8.792,90 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за Договором судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення інфляційних втрат у розмірі 38.339,56 грн та 3% річних у розмірі 8.792,90 грн) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕР 2018" (Україна, 61058, Харківська обл., м. Харків, вул. Культури, буд. 18, код ЄДРПОУ 42043665) на користь Харківського національного університету радіоелектроніки (Україна, 61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 14, код ЄДРПОУ 02071197) заборгованість з орендної плати за договором від 08.11.2018 №6621-Н у розмірі 68.066,22 грн, інфляційні втрати в розмірі 38.339,56 грн, 3% річних у розмірі 8.792,90грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду. )

Повне рішення складено "12" лютого 2025 р.

СуддяН.С. Добреля