Рішення

від 04.02.2025 по справі 922/4389/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025м. ХарківСправа № 922/4389/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера", м. Харків до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків про стягнення 400559,65 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився ;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача 400559,65 грн, у тому числі інфляційні втрати у розмірі 273806,93 грн та три відсотки річних у розмірі 126752,72 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

26.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 32531), в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на те, що 18.02.2022 на адресу Управління Державної казначейської служби Московського району м. Харкова Харківської області (далі УДКСУ у Московському районі м. Харкова Харківської області) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" надійшов виконавчий лист по справі 922/1372/19 заборгованості у сумі 3077639,68 грн, а також коштів судового збору у сумі - 46164,60 грн, та витрат на проведення експертиз у сумі - 68099,04 грн на користь ТОВ "БК "Укртехносфера".

Враховуючи відсутність необхідної суми коштів для погашення заборгованості на рахунках ТУ ДСА України у Харківській області на момент надходження виконавчого листа по справі 922/1372/19 до УДКСУ в Московському районі м. Харкова Харківської області, фінансові операції по рахунках установи були припинені. Погашення виниклої заборгованості за рішенням ГСХО від 23.06.2021 по справі №922/1372/19 ТУ ДСА України у Харківській області планувало здійснити за рахунок наближення виділення коштів державного бюджету за рахунок капітальних видатків по КЕКВ 3142 "Реконструкція інших об`єктів" на 2022 рік. Проте, у зв`язку з введенням 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 воєнного стану на всій території України, строк дії якого продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 до 23.08.2022 включно, а також ведення активних бойових дій на території м. Харкова та Харківської області спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, Міністерством фінансів України було внесено зміни до кошторису на 2022 рік та зменшено видатки ТУ ДСА України у Харківській області. Зокрема, капітальні видатки, з яких планувалось здійснення безспірного стягнення за виконавчим листом по справі № 922/1372/19 наступних коштів: заборгованості у сумі 3077639,68 грн на користь ТОВ "БК "Укртехносфера", було зменшено на 29649900,00 грн. Сума кошторису по КЕКВ 3142 "Реконструкція інших об`єктів" на 2022 рік становила 0,00 грн.

Відтак, як вказує відповідач, протягом 2022 року була відсутня можливість виконати безспірне списання коштів з рахунків територіального управління ДСА України у Харківській області у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

При цьому, 30.06.2022 було здійснено безспірне стягнення за виконавчим листом по справі № 922/1372/19 по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" коштів судового збору у сумі - 46164,60 грн та витрат на проведення експертиз у сумі - 68099,04 грн. Зазначене свідчить про те, що ТУ ДСА України у Харківській області не ухиляється від обов`язку здійснити виплату заборгованості за виконавчим листом по справі 922/1372/22. Укази Президента України про введення воєнного стану на території України, факт засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України в результаті введення воєнного стану, внесення змін до кошторису ТУ ДСАУ у Харківській області на 2022 рік Міністерством фінансів України шляхом зменшення капітальних видатків у зв`язку з воєнним станом, може вважатись підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання зобов`язання.

Також, відповідач зазначає, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовано Законом України "Про виконавче провадження", постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Отже, на думку відповідача, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Відповідно до положень п. 8.1., п. 8.5., п. 8.9 розділу "8. Порядок здійснення оплати" договору підряду № 79т-17 від 07.07.2017 укладеного між ТОВ "БК "Укртехносфера" та ТУ ДСА України у Харківській області, розрахунки за виконані роботи проводяться па підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість поетапно у чіткій відповідності календарному графіку виконання робіт та проектно-кошторисної документації. Невідповідність виконаного eтaпy робіт зафіксованого актом виконаних робіт, відповідному обсягу робіт проектно-кошторисної документації - є підставою для повернення акту виконаних робіт замовником без узгодження та підписання. Підставою для оплати є узгоджений та підписаний сторонами акт виконаних робіт за наявністю реального фінансування та в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний рік. Конкретний строк протягом якого повинна відбуватись оплата за актами виконаних робіт в договорі підряду № 79т-17 від 07.07.2017, не визначений. На момент припинення дії договору підряду 15.06.2019 жодних неоплачених актів виконаних робіт за вказаним договором між сторонами не існувало. Окрім того, ТУ ДСАУ у Харківській області під час судового розгляду по справі № 922/1372/19 щодо стягнення заборгованості на загальну суму 3077639,68 грн за договором підряду № 79т-17 від 07.07.2017 робило акцент на тому, що всі роботи повинні були виконуватись у чіткій відповідності до календарного графіку виконання робіт, яким визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів), обсягів робіт, передбачених договором, та їх трудовитрат. При цьому мало місце значне відставання від виконання певних етапів робіт з боку ТОВ "БК "Укртехносфера" та не було обґрунтовано належним чином причини відставання від такого графіку. Однак, зазначені зауваження не були прийняті ГСХО до уваги.

Місцеві загальні суди та ТУ ДСАУ у Харківській області фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. ТУ ДСАУ у Харківській області є бюджетною установою і могло здійснювати приймання виконаних будівельних робіт з подальшою їх оплатою тільки в межах строку дії договору № 79т-17 від 07.07.2017. При цьому, строк дії договору № 79т-17 від 07.07.2017 закінчився 15.06.2019, а акти виконаних робіт були надані на адресу ТУ ДСАУ у Харківській області 20.11.2019. ТУ ДСАУ у Харківській області доводить, безпідставність вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних за невиконання рішення ГСХО від 23.06.2021 по справі № 922/1372/19.

Позивачем до суду була подана відповідь на відзив (вх. № 32531 від 26.12.2024), в якій позивач не погоджується з аргументами відповідача. Зокрема, вказує на те, що відсутність у відповідача бюджетних коштів, необхідних для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, адже зменшення видатків, за рахунок яких могло бути без додаткових проблем та перешкод фактично виконано відповідний грошовий обов`язок відповідача, як раз свідчить не просто про ухилення відповідача від виконання рішення суду, а навіть про свідоме перешкоджання такому виконанню. Адже зменшення таких видатків було здійснено вже після надходження наказу про примусове виконання рішення суду до Управління Державної казначейської служби України Московського району м. Харкова Харківської області, що однозначно випливає з доказів, поданих самим відповідачем як додаток до позову.

На думку позивача, відповідач обмежується самим лише загальним посиланням на лист ТПП України, який жодним чином не доводить наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача і саме у цих конкретних правовідносинах. Так, частковий платіж, здійснений відповідачем 22.06.2022 на часткове виконання відповідного рішення суду (в сумі 114263,64 грн із сукупно присуджених 3191903,32 грн), на переконання позивача, свідчить про те, що жодних надзвичайних та невідворотних обставин, що повністю перешкоджають відповідачу виконати свій обов`язок, не існує. Існує відсутність бюджетних коштів, яка не звільняє відповідача від відповідальності.

Позивач вказує, що підставою виникнення відповідного цивільного обов`язку відповідача сплатити на користь позивача грошові кошти в сумі основного боргу 3077639,68 грн є не рішення суду у справі №922/1372/19, яке набрало законної сили дійсно 27.10.2021. Такий обов`язок відповідача випливає з укладеного сторонами договору підряду № 79т-17 від 07.07.2017. Рішення ж суду лише підтвердило дійсне існування такого обов`язку, його безспірність та надало цьому обов`язку безпосередньо примусового характеру. За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду. Саме такий підхід до визначення підстав виникнення грошового обов`язку закріплено і у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17. Крім того, у постанові від 22.09.2020 року у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19). Позивачем здійснюється розрахунок штрафних санкцій (трьох процентів річних) починаючи з 18.07.2023, а інфляційних втрат - починаючи з липня 2023. Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19). Рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/932/22 яким позов ТОВ "БК "Укртехносфера" задоволено повністю. Стягнуто з ТУДСА України у Харківській області на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" інфляційні витрати 970701,60 грн, три відсотки річних 226396,23 грн та витрати по сплаті судового збору 17956,47 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 13 грудня 2022 року. Дана справа стосувалась стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних які виникли у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 79т-17 від 07.07.2017 року за період з 01.01.2020 року до 31.05.2022 року, а саме обов`язок оплатити виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2 в №18 від 20.11.2019 року на суму 1038861,64 грн та актом приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2 в № 1 від 20.11.2019 року на суму 2038778,04 грн, що в свою чергу підтверджено рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі № 922/1372/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, в силу чого його існування також не підлягає доказуванню. На думку позивача, такий саме преюдиційний характер для розглядуваної справи мають рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 у справі № 922/1642/23 та від 21.03.2024 у справі № 922/108/24.

04.02.2025 в судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, яка була задоволена ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання.

Відповідач та третя особа правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач та третя особа повідомлялися належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

07 липня 2017 року між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (підрядник) був укладений договір № 79Т-17 на виконання робіт на об`єкті "Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А" (далі по тексту - договір підряду).

За умовами договору підряду ТУДСА України у Харківській області доручило ТОВ "БК "Укртехносфера" відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, виконати роботи з реконструкції адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд. 16-А.

У подальшому у зв`язку з необхідністю виконання додаткового обсягу робіт, не охопленого проектно-кошторисною документацією, було здійснено коригування проектно-кошторисної документації на об`єкті "Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська Первомайський, 3-й мікрорайон, буд. 16-А", з огляду на що 27 серпня 2018 року між ТУДСА України у Харківській області (замовник) та ТОВ "БК "Укртехносфера" (підрядник) був укладений договір № 41T-18 на виконання робіт на об`єкті "Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд. 16-А (коригування)".

ТУДСА України у Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "БК "Укртехносфера" про стягнення штрафних санкції у розмірі 1235849,79 грн за порушення строків початку виконання робіт.

В свою чергу, ТОВ "БК "Укртехносфера" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ТУДСА України у Харківській області про стягнення заборгованість за фактично виконані будівельні роботи.

Господарський суд Харківської області рішенням від 23 червня 2021 року у справі № 922/1372/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2021 року, відмовив у задоволенні позову ТУДСА України у Харківській області про стягнення 1235849,79 грн штрафних санкцій повністю, а зустрічний позов ТОВ "БК "Укртехносфера" задовольнив повністю: стягнув з ТУДСА України у Харківській області на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" 3077639,68 грн заборгованості за договором підряду № 79Т-17 від 07 липня 2017 року, 46164,60 грн судового збору та 68099,04 грн витрат на проведення експертиз.

Надалі, ТОВ "БК "Укртехносфера" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТУДСА України у Харківській області про стягнення 970701,60 грн інфляційних втрат (за період з січня 2020 року по травень 2022 року) та 226396,23 грн трьох відсотків річних, нарахованих на суму основного боргу, встановлену рішенням Господарського суду Харківської області від 23 червня 2021 року у справі № 922/1372/19.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09 листопада 2022 року у справі № 922/932/22 позов задоволено повністю: стягнуто з ТУДСА України у Харківській області на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" 970701,60 грн інфляційних витрат, 226396,23 грн 3% річних та 17956,47 грн витрат по сплаті судового збору.

Зазначене рішення набрало законної сили 13 грудня 2022 року.

У подальшому, ТОВ "БК "Укртехносфера" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив стягнути з відповідача 467801,23 грн інфляційних втрат, 100676,76 грн три відсотки річних та визнати таким, що належить ТОВ "БК "Укртехносфера" право володіння в порядку здійснення притримання будівельними матеріалами, виробами та конструкціями, що були передані ТОВ "БК "Укртехносфера" на зберігання ТУДСА України у Харківській області на підставі договору зберігання № 535-17 від 15 грудня 2017 року.

Господарський суд Харківської області рішенням від 15 серпня 2023 у справі № 922/1642/23 позов задовольнив повністю: стягнув з ТУДСА України у Харківській області на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" 467801,23 грн інфляційних втрат (за період з червня 2022 року по червень 2023) та 100676,76 грн 3% річних; визнав таким, що належить ТОВ "БК "Укртехносфера", права володіння в порядку здійснення притримання будівельними матеріалами, виробами та конструкціями, які були передані ТОВ "БК "Укртехносфера" на зберігання ТУДСА України у Харківській області на підставі договору зберігання № 535-17 від 15 грудня 2017 року.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 09 листопада 2023 року у справі № 922/1642/23 скасував рішення Господарського суду Харківської області від 15 серпня 2023 року у справі № 922/1642/23 в частині задоволених вимог про визнання таким, що належить ТОВ "БК "Укртехносфера", права володіння в порядку здійснення притримання будівельними матеріалами, виробами та конструкціями, які були передані ТОВ "БК "Укртехносфера" на зберігання ТУДСА України у Харківській області на підставі договору зберігання № 535-17 від 15 грудня 2017 року та залишив в цій частині позовну заяву без розгляду. В частині стягнення з ТУДСА України у Харківській області на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" інфляційних втрат та 3% річних, - рішення Господарського суду Харківської області від 15 серпня 2023 року залишив без змін.

Також, рішенням від 23 березня 2024 у справі № 922/108/24 Господарський суд Харківської області позов ТОВ "БК "Укртехносфера" задовольнив повністю, стягнув з ТУДСА України у Харківській області на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" інфляційні витрати за період з 01 червня 2022 року по 30 червня 2023 року, у розмірі 32757,47 грн, а також 4844,80 грн судового збору. Визнав право ТОВ "БК "Укртехносфера" (61105, м. Харків, вул.. Киргизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 33477638) на притримання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що були передані ТОВ "БК "Укртехносфера" на зберігання ТУДСА України у Харківській області на підставі договору зберігання № 535-17 від 15 грудня 2017 року.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 20 травня 2023 року у справі № 922/108/24 рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 (повний текст підписано 01.04.2024) у справі №922/108/24 скасував в частині задоволення позовних вимог про визнання права притримання ТОВ "Укртехносфера" будівельних матеріалів, виробів та конструкцій та прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишив без змін.

Рішення у справі № 922/108/24 набрало законної сили 12.09.2024.

Судом також встановлено, що Довідкою про зміни до кошторису на 2022 рік від 14.03.2022 та Довідкою про зміни до плану асигнувань (за винятком надання кредитів бюджету) загального фонду бюджету на 2022 рік від 15.03.2022 капітальні видатки було зменшено на 29649900,00 грн. Сума кошторису по КЕКВ 3142 "Реконструкція інших об`єктів" на 2022 рік становила 0,00 грн.

30.06.2022 було здійснено безспірне стягнення за виконавчим листом по справі № 922/1372/19 по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" коштів судового збору у сумі 46164,60 грн та витрат на проведення експертиз у сумі 68099,04 грн згідно меморіального ордеру № 27 #2724491132 від 22.06.2022.

Відповідач не надав суду доказів сплати 3077639,68 грн заборгованості за договором № 79Т-17 від 07.07.2017 року, рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі № 922/1372/19 в частині стягнення на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" 3077639,68 грн заборгованості залишається не виконаним.

Позивач зазначає про наявність у відповідача основної заборгованості за виконані роботи у розмірі 3077639,68 грн, яка не погашена, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми 3 % річних у розмірі 126752,72 грн та інфляційних втрат у розмірі 273806,93 грн, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Уважається, що боржник прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка виникла з1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Так, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 273806,93 грн та 3% річних у розмірі 126752,72 грн судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а, отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності необхідної суми коштів на для погашення заборгованості на рахунках ТУДСА України у Харківській області на момент надходження виконавчого листа по справі № 922/1372/19 до УДКСУ Московському районі м. Харкова та настання форс-мажорних обставин які доводять неможливість виконання зобов`язання щодо сплати заборгованості у сумі 3077639,68 грн за договором підряду № 79т-17 від 07 липня 2017 року, саме у зв`язку з введення воєнного стану на території України, суд зазначає таке.

Згідно частини 1статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, що звільняє його відповідальності за невиконання зобов`язання.

Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність коштів як на підставу невиконання свого зобов`язання, до того ж підтвердженого рішенням суду про примусове стягнення цих коштів, яке набрало законної сили, аж ніяк не може слугувати підставою звільнення від відповідальності за таке невиконання.

Згідно правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року № 916/2456/17, частиною другою статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права. В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Саме така правова позиція висловлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2022 року № 922/2475/21.

У свою чергу, відповідач обмежується самим лише загальним посиланням на лист ТПП України, який жодним чином не доводить наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача і саме у цих конкретних правовідносинах.

Більше того, судом встановлено часткове виконання відповідачем рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1372/19 в сумі 114263,64 грн, що не могло б мати місця, якщо на стороні відповідача дійсно б існували обставини непереборної сили, що перешкоджали б йому виконати зобов`язання перед позивачем.

Посилання ТУДСА України у Харківській області на зменшення видатків по КЕКВ3142 "Реконструкція інших об`єктів" яке відбулось 14 березня 2022 року, тобто вже після передання до виконання виконавчого документа по справі № 922/1372/19 до УДКС України Московського району м. Харкова, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання свого зобов`язання щодо сплати заборгованості у сумі 3077639,68 грн за договором підряду № 79т-17 від 07 липня 2017 року є необгрунтованим.

Отже, відсутність у відповідача бюджетних коштів, необхідних для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Також суд не приймає посилання відповідача на те, що судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов`язання, зважаючи на таке.

Наявна заборгованість у 3077639,68 грн за виконані роботи за договором № 79Т-17 від 07 липня 2017 року випливає з умов договору будівельного підряду та підтверджена в подальшому судовим рішенням, яке набрало законної сили (рішенням Господарського суд Харківської області від 23 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2021 року по справі № 922/1372/19). Підставою виникнення відповідного цивільного обов`язку відповідача сплатити на користь позивача грошові кошти в сумі основного боргу 3077639,68 грн є укладений сторонами договір підряду № 79т-17 від 07 липня 2017 року. Рішення ж суду по справі № 922/1372/19 підтвердило дійсне існування такого обов`язку та надало цьому обов`язку безпосередньо примусового характеру.

За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду. Саме такий підхід до визначення підстав виникнення грошового обов`язку закріплено і у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17.

Крім того, у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Щодо безпідставності вимоги про стягнення 3% річних за невиконання рішення ГСХО від 23.06.2021 по справі № 922/1372/19 суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу. Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі № 922/643/19).

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019 по справі №910/6356/19).

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин (постанова КАС ВС від 15.10.2019 по справі №813/8801/14).

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/932/22, яким позов ТОВ "БК "Укртехносфера" задоволено повністю, судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, покладені на відповідача - ТУ ДСА України у Харківській області.

Стягнуто з ТУ ДСА України у Харківській області на користь ТОВ "БК "Укртехносфера" інфляційні витрати 970701,60 грн, 3% річних 226396,23 грн та витрати по сплаті судового збору 17956,47 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 13 грудня 2022 року.

Дана справа стосувалась стягнення інфляційних витрат та 3% річних які виникли у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 79т-17 від 07.07.2017 року за період з 01.01.2020 року до 31.05.2022 року, а саме обов`язок оплатити виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2 в №18 від 20.11.2019 року на суму 1038861,64 грн та актом приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2 в № 1 від 20.11.2019 року на суму 2038778,04 грн, що в свою чергу підтверджено рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі № 922/1372/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, в силу чого його існування також не підлягає доказуванню.

Отже, обставини виникнення заборгованості та правомірність накладення інфляційних витрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором підряду №79т-17 від 07.07.2017 року підтвердженні рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі № 922/932/22, яке набрало законної сили, та не підлягає доказуванню в даній справі.

Такий саме преюдиційний характер для розглядуваної справи мають рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 у справі № 922/1642/23 та від 21.03.2024 у справі № 922/108/24.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 6008,40 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, будинок 36, корпус 2; код ЄДРПОУ 26281249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (61105, місто Харків, вулиця Киргизька, будинок 15; код ЄДРПОУ 33477638) інфляційні втрати у розмірі 273806,93 грн, 3% річних у розмірі 126752,72 грн, витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 6008,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "12" лютого 2025 р.

СуддяЛ.В. Шарко