Рішення від 12.02.2025 по справі 922/4231/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4231/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25) про стягнення 56985,91 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку у розмірі 56985,91 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором про відшкодування витрат на сплату податку за землю №10 від 02.09.2019 в частині повного відшкодування витрат на сплату податку за землю за період: лютий-грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень-грудень 2023 року, січень-березень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

09.12.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №30846), разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, розгляд справи ухвалено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, звернуто увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України відповідач зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи зазначене, сторони зобов`язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 12.12.2024 було надіслано засобами поштового зв`язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було отримано відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 по справі №922/4231/24 було оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" є об`єктом державної власності. Театр належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України і є закладом культури з національним статусом. Метою основної діяльності театру є розвиток театрального мистецтва і театральної справи, формування та задоволення потреб населення в театральному мистецтві.

Харківський державний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка з 1990 року розташований у нежитловій будівлі літ. "А-7", за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25 (правонаступник - Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" код ЄДРПОУ 38773662).

23.04.1996 р. виконкомом Харківської міської Ради народних депутатів надано Харківському державному академічному театру опери та балету ім. М.В. Лисенка м. Харків, вул. Сумська, 25 у постійне користування 3,4405 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, зі змінами, внесеними рішенням ХМР від 22.06.2012 р. №757/12, площею 2.3981 гектарів, про що видано державний акт на право постійного користування землею за №76.

На земельній ділянці розташована нежитлова будівля літ. "А-7", за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, загальною площею 52018,4 кв.м., яка в частині 38669,16 кв.м. є державною власністю та обліковується на балансі позивача - ДП "ХНАТОБ", а 13349,24 кв.м. будівлі знаходяться в приватній, комунальній чи державній власності інших суб`єктів господарювання (надалі орендарі чи співвласники приміщень).

Позивач вказує, що на земельній ділянці позивача знаходяться і приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсіті" на балансі якого обліковується приміщення, загальною площею 206,1 кв.м. Позивач сплачує земельний податок за земельну ділянку, яка використовується орендарями чи співвласниками приміщень по вул. Сумській, 25, м. Харкова, у тому числі і за земельну ділянку, на якій розташовані приміщення відповідача.

Матеріали справи свідчать, що 02.09.2019 між Державним підприємством "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" (далі - позивач, балансоутримувач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" (далі - відповідач, балансоутримувач 2) було укладено договір про відшкодування витрат на сплату податку за землю №10 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору балансоутримувач 1 сплачує податок на землю за земельну ділянку під будівлею за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, що є у користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею (надалі - будівля), а балансоутримувач 2 відшкодовує витрати, пов`язані зі сплатою податку на землю пропорційно займаній площі в будівлі 206,1 м2 згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 307, виданий 21.02.2014, видавник: Харківська обласна рада.

Відповідно до умов підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору балансоутримувач 1 зобов`язується здійснювати розрахунок суми щодо сплати земельного податку пропорційно займаній площі в будівлі.

Згідно умов п.п 2.2.1. п. 2.2. договору балансоутримувач 2 зобов`язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, вносити компенсаційні витрати на оплату податку на землю на рахунок балансоутримувача 1.

Умовами п.п. 2.1.2. пункту 2.1. договору погоджено, що в разі зміни в установленому порядку тарифів, діючих на момент укладання цього договору, сплата балансоутримувачем 2 наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з моменту введення, після письмового його попередження, без будь - яких додаткових узгоджень їх розмірів.

Згідно пункту 4.1. договору балансоутримувач 2 компенсує балансоутримувачу 1 щомісячно суму податку на землю пропорційно займаній площі, відповідно до розрахунку (додаток №1) на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до умов пункту 4.2. договору розрахунок податку на землю на наступний рік уточняється, враховуючи середньорічний індекс інфляції.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1. договору, цей договір, на підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, діє з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2019 року. Якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про припинення договору, цей договір вважається продовженим на таких же умовах на кожний наступний рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про належне виконання умов договору та сплату податку на землю за земельну ділянку, в тому числі і приміщень в будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, які обліковуються на балансі відповідача. Звертає увагу, що заборгованості по сплаті земельного податку у позивача немає, про що свідчить довідка ГУ ДПС у Харківській області від 24.07.2024 № 4286/20-40-13-09-23.

Обставини справи свідчать, що рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1284/18 від 28.11.2018 внесені зміни до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/17 від 22.02.2017, а саме: ставка земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.1.2. додатку 2), яке набрало чинності 01.01.2019.

Відповідно до Додатку 2 вище вказаного рішення Харківської міської ради, ДП "ХНАТОБ" сплачує з 01.01.2019 р. земельний податок за вищевказану земельну ділянку за ставкою, що становить 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. За 2020 рік та за січень-березень 2021 року компенсаційні виплати земельного податку по договору відповідачу встановлювались з урахуванням ставки земельного податку 1,5 та виставлені відповідні рахунки до сплати.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджена Технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, відповідно до пункту 2 якого, нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, про що виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2020 №2578/176-20 плати за землю за 2020 рік.

13.04.2020 позивачем подана до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області уточнююча податкова декларація з уточненнями.

Разом з тим, листом від 16.04.2020 №01-07/305 ТОВ "СтройСіті" повідомлено про зміну компенсаційних виплат земельного податку з 01.01.2020 року, у зв`язку з проведенням на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківський області нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, про що виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2020 №2578/176-20. Компенсація земельного податку відповідачу розрахована у розмірі 847,07 грн., без ПДВ, щомісячно, починаючи з 01.01.2020.

Відповідно до пункту 1.5 додатка 2 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 у разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 1.3. та 1.4., іншим суб`єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. цього додатка від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ.

Додатком 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 із змінами (надалі - Порядок №489) визначені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Обставини справи свідчать, що позивачем подані до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області уточнюючі податкові декларації з плати земельного податку за 2020 та за 2021 р.р. з урахуванням згідно з Додатком 1 до Порядку №489 коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) на підстави видів їх діяльності, вказаних у відповідних договорах.

Таким чином, ДП "ХНАТОБ" сплачує земельний податок за земельну ділянку з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки, у тому числі орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) та відповідача, а останні компенсують йому ці витрати.

11.08.2021 позивач направив на адресу відповідача лист вих. №01-07/679 з розрахунком відшкодування суми витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку на 2020 рік, який діє з 01.01.2020 року, та повідомив, що перерахунок відшкодування витрат по сплаті податку за землю за період з 01.01.2020 по 30.06.2021 буде проведений у вересні 2021 року. При цьому повідомлено, що на підставі роз`яснень податкових органів щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку, позивачем починаючи з 01.07.2021 нараховується ПДВ на суми відшкодування земельного податку.

Із матеріали справи убачається, що щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідачу з 01.07.2020 склала 1513,78 грн., в тому числі ПДВ. Доплата компенсації відповідача за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання площ згідно з Порядком №489) склала 4558,51 грн., без ПДВ (рахунок-фактура СФ0004495 від 08.11.2021), доплата за цей період ПДВ склала 2775,26 грн. (рахунок фактура СФ 0004731 від 10.01.2022). Відповідний перерахунок компенсаційної плати земельного податку відповідачу проведений у жовтні та грудні 2021 р. Доплата компенсації відповідача за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 (урахування коефіцієнтів функціонального використання площ згідно з Порядком №489) склала 2983,75 грн., з ПДВ (рахунок-фактура СФ 0004496 від 01.12.2021), доплата за цей період ПДВ склала 1016,51 грн. (рахунок фактура СФ 0004592 від 01.12.2021).

Відповідний перерахунок компенсаційної плати земельного податку відповідачу проведений у листопаді 2021 року.

Позивач листом від 21.02.2022 № 01-07/147 повідомив відповідача про зміну компенсаційних виплат земельного податку за 2022 р. та направлений відповідний розрахунок (в тому числі, з 01.01.2022 у зв`язку із встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2021 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення 1,1). Щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідачу з 01.01.2022 року склала 1664,09 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до особливостей справляння земельного податку, передбачених п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу, внесених Законом змін, за земельні ділянки, що розташовані на території активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російської Федерацією територіях України, у 2022 році не нараховується та не сплачується земельний податок за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Враховуючи, що за ділянку, яка розташована на території Харківської територіальної громади, що включена по підрозділу 2 розділу І "Території активних бойових дій" Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, за 2022 рік земельний податок за ділянку не нараховується. Водночас починаючи з 01.01.2023 у ДП "ХНАТОБ" виникають податкові зобов`язання з податку за ділянку згідно листа Державної податкової служби України від 29.08.2023 №2724/ПК/99-00-04-01-04-06.

Харківська міська рада прийняла рішення від 14.07.2023 року №403/23 "Про деякі питання плати за землю в місті Харкові на період дії воєнного стану", яким встановила нульову ставку податку на землю за березень-грудень 2022 рік.

Відшкодування земельного податку за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 року відповідачу не нараховується та зроблений відповідний перерахунок компенсації земельного податку (операція 157 від 01.08.2023) на загальну суму 16640,90 грн.

Крім того, листом від 31.01.2023 № 01-04/57 відповідача повідомлено про зміну компенсаційних виплат земельного податку з 01.01.2023 р., у зв`язку із встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення 1,15, та направлені відповідні розрахунки. Щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідача з 01.01.2023 року склала 1914,08 грн., в тому числі ПДВ.

Позивач листом від 23.01.2024 № 01-04/73 повідомив відповідача про зміну компенсаційних виплат земельного податку у 2024 р. та направлений розрахунок з 01.01.2024 у зв`язку із встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2023 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення 1,051).

Матеріали справи свідчать, що щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідача з 01.01.2024 року склала 2012,24 грн., в тому числі ПДВ. За період з 01.04.2024 по 31.12.2024 р. компенсація земельного податку відповідачу не нараховується, а позивачем не сплачується земельний податок до місцевого бюджету на підставі рішення Харківської міської ради 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 № 633/24 "Про продовження дії пільг з місцевих податків".

Відповідно п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору позивачем надані та відправлені, а відповідачем отримані рахунки на сплату витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, що підтверджується конвертами про поштові відправлення та виписками із журналу про отримання рахунків представником відповідача.

Відповідачу за період лютий - грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень-грудень 2023 року та січень березень 2024 року нараховано компенсація земельного податку на загальну суму 67515,75 грн. Обставини справи свідчать, що в квітні 2021 р. відповідачем частково сплачена сума відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку за вищевказаний період, всього на загальну суму 10529,83 грн.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що в порушення умов договору відповідачем не відшкодовані у повному обсязі витрати ДП "ХНАТОБ", пов`язані із сплатою податку за землю, в наслідок чого утворилася заборгованість за період лютий - грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень-грудень 2023 року та січень березень 2024 року, яка станом на 18.11.2024 склала 56985,91 грн. та не сплачена відповідачем до теперішнього часу, що порушує права позивача та наносить збитки національному закладу культури та державі. При цьому вказує, що позивач сплачує за приміщення відповідача земельний податок і заборгованості по сплаті земельного податку не має.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку скеровано претензії від 28.03.2024 №01-07/243, від 26.04.2023 №01-07/271, в яких з викладенням правових та фактичних підстав звернення просив перерахувати на розрахунковий рахунок ДП "ХНАТОБ" суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі платою земельного податку, які залишилися без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, укладаючи та підписуючи договір про відшкодування витрат на сплату податку за землю №10 від 02.09.2019 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 14.1.73 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти та нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Підпунктом 1 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які сплачують плату за землю з дні виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до статті 122-124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з пп. 289.1 п. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

За приписами п. 289.2 статті 289 ПК України, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок станом на 1 січня поточного року, за певною формулою. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку та, відповідно, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру земельного податку.

Статтею 12, 13 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру земельного податку нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 1.5 додатка 2 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 у разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 1.3. та 1.4., іншим суб`єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. цього додатка від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ.

Додатком 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (із змінами), визначені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, нормативно грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за відповідною формулою, одним з показників якої є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф. Зазначений коефіцієнт (Кф) встановлювався на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 доповнено Додатком 59 "Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 28.07.2021 №821), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23.07.2010 р. №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306.

Згідно пункту 4 постанови Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 ПК України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до податку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути також й інші докази, в тому числі: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Обставини справи свідчать, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджена Технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, відповідно до пункту 2 якого, нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Із матеріалів справи убачається Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, площею 23981 кв. м, (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) від 25.03.2020 №2578/176-20, що виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до якого нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 53001981 грн.

Також, позивачем до позовної заяви надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.03.2016 № НВ-6302558932016, відповідно до якого земельну ділянку по вул. Сумській, 25, у місті Харкові, площею 2,3981 га, кадастровий номер 6310136300:03:001:0139, державної форми власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-7", було зареєстровано 24.03.2016.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивачем подані до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області уточнюючі податкові декларації з плати земельного податку за 2020 р. та за 2021 р. з урахуванням, в тому числі, коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) відповідно до видів їх діяльності згідно з Додатком № 1 Порядку №489.

Отже, позивач сплачує земельний податок за земельну ділянку з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки, у тому числі коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів), а орендарі та балансоутримувачі відшкодовують ДП "ХНАТОБ" сплачений ним земельний податок пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні у розмірах встановлених законодавством з огляду також на листи Державної податкової служби України від 14.12.2020 №5173/ІПК/99-00-04-03-03-06 та від 11.01.2023 № 1393/6/99-09-04-08-04-06.

Крім того, Державною податковою службою України листом №2510/ІПК/99-00-21003-02-06 від 22.06.2021 повідомлено про включення до бази оподаткування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку. Оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг, що є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ, зокрема, операції з надання майна в оренду. Отримання суб`єктом господарювання грошових коштів (у тому числі як відшкодування (компенсація) понесених витрат зі сплати земельного податку) не є окремим об`єктом оподаткування ПДВ та може розглядатися як оплата вартості поставлених чи тих, що будуть постачатися у майбутньому, товарів/послуг.

Згідно п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Рішенням Харківської міської ради 17 сесія 8 скликання від 14.07.2023 №403/23 "Про деякі питання плати за землю в місті Харкові на період воєнного стану" внесені зміни до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", доповнивши додаток №2 пунктами 4-6, а саме за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 встановити ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, про що також зазначено ДПС України у листі від 29.08.2023 № 2724/ПК/99-00-04-01-04-06.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать, що позивачем за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 земельний податок за приміщення відповідача не сплачувався, а відповідачу за цей період проведений відповідний перерахунок по компенсації земельного податку.

Також, рішенням Харківської міської ради 29 сесія 8 скликання від 19.08.2024 №633/24 "Про продовження дії пільг з місцевих бюджетів" вирішено за період з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року встановити ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Враховуючи зазначене вище, позивачем за період з 01.04.2024 по 31.12.2024 земельний податок за приміщення відповідача не сплачувався, а відповідачу за цей період рахунки по договору про відшкодування витрат на сплату податку за землю №10 від 02.09.2019 щодо суми компенсації земельного податку не виставлявся.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 525, 526 ЦК України що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які свідчать про здійснення відповідачем погоджених умовами договору з урахуванням положень законодавства повних платежів, перевіривши правомірність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості 56985,91 грн. про наявність якої позивачем зазначено в обґрунтування позовних вимог з посиланням на належні та допустимі докази, що підтверджують відповідний розмір заборгованості, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку у розмірі 56985,91 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем, не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Разом з тим, суд враховує, що згідно частин 1, 4 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За змістом частин 5, 6 статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява надійшла до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд", а тому враховуючи положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення з позовною заявою до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Водночас матеріали справи свідчать, що за звернення з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції №ПП-0000906 від 04.11.2024, а тому розподіл судових витрати зі сплати судового збору в порядку статті 129 ГПК України здійснюється судом з огляду на розмір судового збору, який підлягав сплаті у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25, код ЄДРПОУ 32436082) на користь Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25, код ЄДРПОУ 38385217) заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку у розмірі 56985,91 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" лютого 2025 р.

СуддяГ.І. Сальнікова