Ухвала

від 12.02.2025 по справі 927/19/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/19/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної ради,

код ЄДРПОУ 25618741, просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»,

код ЄДРПОУ 41823846, пр. Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013

2. Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою,

код ЄДРПОУ 08190661, вул. Стрілецька, 1, м. Чернігів, 14033

Предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 206 509,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» та Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, у якому прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди №1/1 від 01.03.2021, №4 від 28.08.2021, №5 від 30.08.2021, №6 від 04.10.2021, №7 від 05.10.2021, №8 від 28.10.2021, №9 від 08.11.2021, №10 від 19.11.2021, №11 від 07.12.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3101402ВЦ від 15.02.2021, укладені між Чернігівським ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» до обласного бюджету Чернігівської області безпідставно отримані кошти в сумі 206 509,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між відповідачами оспорюваних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення (на +102% від ціни, погодженої під час закупівлі) за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки відповідач-2 сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача-1 до обласного бюджету Чернігівської області, з якого фінансувалась закупівля спірної електричної енергії, 206 509,16 грн безпідставно сплачених коштів.

У позовній заяві прокурор просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 14.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Ухвала суду від 14.01.2025 була доставлена відповідачам в їх Електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 14.01.2025 о 19:10, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання відповідачами заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 20.01.2025.

20.01.2025 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якій просить суд розгляд справи №927/19/25 проводити за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданої заяви відповідач-1 зазначає про надважливе значення справи для нього; невизнання позовних вимог, складність розгляду справи у зв`язку із специфічними взаємовідносинами у сфері енергетики; воєнний стан в країні та дія обмежень щодо нарахування штрафних санкцій; значний обсяг та характер доказів, які підлягають дослідженню та врахуванню, доцільність заслухати думку всіх учасників справи, що буде лише сприяти правильному вирішенню даного спору.

Розглянувши подану відповідачем-1 заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Виходячи зі змісту вказаних норм, а також ст. 250 ГПК України, якою врегульовано порядок вирішення питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, малозначні справи розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження, і в цьому випадку перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є неможливим.

Одночасно, приписи ч. 2-6 ст. 250 ГПК України, які передбачають можливість здійснення заміни порядку розгляду справи, стосуються інших справ (не малозначних) - тих, які суд вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України із врахуванням критеріїв, визначених ч. 3 цієї статті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 1, 4 ст. 165 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ГПК України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактично єдиною особливістю даного спору є те, що процедура укладення правочину регулюється спеціальним законом, а саме Законом України «Про публічні закупівлі». В іншому це звичайні правовідносини на місцевому рівні щодо купівлі-продажу товару, а тому їх специфіка не є беззаперечною підставою для розгляду справи в загальному провадженні і що вже було враховано судом (у т.ч. кількість учасників справи, обсяг і характер доказів та інші критерії, які викладені у ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України) при вирішенні питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

З наведених відповідачем-1 додаткових обґрунтувань також не вбачається підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки певні економічні обмеження для відповідача-1, запроваджені у зв`язку з введенням в країні військового стану, не впливають на оцінку спірних взаємовідносин, що виникли до цього.

Суд звертає увагу, що оцінка всіх критеріїв щодо можливості розгляду справи в спрощеному позовному провадженні як визначених законом (ст. 247 ГПК України), так і загальної ситуації в країні (військовий стан, систематичні повітряні тривоги та можливе відключення світла тощо), що зумовлює необхідність проведення судового засідання у розумінні ст. 250 ГПК України є дискреційними повноваженнями суду, що базуються на його внутрішньому переконанні.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів відповідача-1 щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Оскільки ціна позову 206 509,16 грн не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи обраний прокурором спосіб захисту, характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі, які не становлять особливої складності та винятково важливого значення, кількість учасників справи, дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а отже суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, з урахуванням зазначених приписів, кожен з учасників справи, в тому числі відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення у письмових заявах по суті.

Керуючись ст. 12, 233- 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун