Постанова

від 06.02.2025 по справі 904/4222/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 904/4222/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Ємця А. А.,

за участю секретаря судового засідання - Іщука В. В.,

представників:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"» - Курзіна О. А., Кожемякіна М. С.,

відповідача-1 фізичної особи - підприємця Таранової Людмили Михайлівни - Алєксєєнка А. І.,

відповідача-2 фізичної особи - підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2024 (колегія суддів: Дармін М. О. (головуючий), Кощеєв І. М., Чус О. В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"»

до фізичної особи - підприємця Таранової Людмили Михайлівни та фізичної особи - підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича

про припинення порушень прав інтелектуальної власності,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"» (далі - позивач, Завод) подало до господарського суду позов (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якому просило:

- зобов`язати фізичну особу - підприємця Таранову Людмилу Михайлівну (далі - відповідач-1, ФОП Таранова Л. М.) припинити порушення прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), припинення використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх поставлених нею товарів 06 та 07 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП) або споріднених із ними товарів, маркованих позначенням, схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609;

- зобов`язати фізичну особу - підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича (далі - відповідач-2, ФОП Корнєєв А. В.) припинити порушення прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарах шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), заборони використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх вироблених ним товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів, маркованих позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за свідоцтвом України № 298609, а також знищення всіх форм, в яких відливалися чушки бабіту Б-16, марковані позначенням, схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609;

- стягнути з ФОП Таранової Л. М. на користь Заводу збитки в розмірі 274 365,00 грн, розмір яких дорівнює сумі її доходу за договором поставки від 03.03.2023 № ПР/НХ-2373/НЮ.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами прав інтелектуальної власності позивача в частині використання з березня 2023 року на чушках бабіту Б-16 логотипу з літерою «С», зареєстрованого з 05.07.2019 як торговельна марка за свідоцтвом України на торговельну марку № 298609 для товарів 06 та 07 класу МКТП, власником якого є Завод.

При цьому позивач зазначив, що ФОП Корнєєв А. В. є виробником чушок бабіту Б-16, які ФОП Таранова Л. М. постачала Придніпровській залізниці за договором поставки від 03.03.2023 № ПР/НХ-2373/НЮ, і за висновком експерта від 01.06.2023 № 01-05/23 позначення «С», нанесене як маркування на чушку бабіту Б-16 та поставлене за вказаним договором, є схожим з раніше зареєстрованою на ім`я Заводу торговельною маркою «С» настільки, що його можна сплутати.

Матеріально-правовою підставою позову визначено ст.ст. 426, 431, 432, 494, 495 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), ст.ст. 16, 20, 21, 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон № 3689-XII).

Господарський суд Дніпропетровської області у рішенні від 08.01.2024 позов задовольнив повністю.

Зобов`язав ФОП Таранову Л. М. припинити порушення прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), припинення використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх поставлених нею товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів, маркованих позначенням, схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609.

Зобов`язав ФОП Корнєєва А. В. припинити порушення прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та не використовувати торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 та/або схожі із зареєстрованою торговельною маркою позначення для маркування товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів шляхом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, припинення пропонування його для продажу, припинення продажу, припинення імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), заборони використання в діловій, фінансовій та будь-якій іншій документації, а також вилучення з цивільного обороту та знищення всіх вироблених ним товарів 06 та 07 класів МКТП або споріднених із ними товарів, маркованих позначенням схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за свідоцтвом України № 298609, а також знищення всіх форм, в яких відливалися чушки бабіту Б-16, марковані позначенням схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою зі свідоцтвом України № 298609 як такі, що були виготовлені та введені в цивільній оборот з порушенням прав інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609.

Стягнув з ФОП Таранової Л. М. на користь Заводу збитки в розмірі 274 365,00 грн за договором поставки від 03.03.2023 № ПР/НХ-2373/НЮ.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачем-1 докази (листи) не спростовують аргументів позовної заяви та обставин, на які посилається Завод для підтвердження позовних вимог.

Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 12.11.2024 рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Апеляційний суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини не підтверджують порушення відповідачами права інтелектуальної власності позивача на торгову марку за свідоцтвом України № 298609 та розмір заявлених збитків.

У поданій у грудні 2024 року касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права апеляційним судом, а також на наявність підстав касаційного оскарження за пп. 1, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної від 12.11.2024, а рішення суду першої інстанції від 08.01.2024 - залишити в силі.

Обґрунтовуючи наявність визначених підстав касаційного оскарження, позивач вказав, що суд апеляційної інстанції:

- не врахував висновків Верховного Суду у постановах:

від 10.12.2019 у справі № 925/329/19: «У справі зі спору про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг господарському суду слід з`ясовувати перелік товарів і послуг, для яких спірні знаки зареєстровано, та встановлювати фактичні обставини використання спірних позначень відповідачами у справах у частині їх фактичного зображення та переліку товарів і послуг, для яких вони використовуються, беручи до уваги необхідність їх порівняння з товарами і послугами, для яких торговельну марку зареєстрував позивач»;

від 22.09.2022 у справі № 910/2559/21: «На підтвердження факту використання торговельної марки власник свідоцтва має, по-перше, визначити, яким саме чином відповідач використовує торговельну марку, і по-друге, подати суду докази вчинення дій з переліку зазначених у п. 4 ст. 16 Закону № 3689-XII залежно від обставин, які доводяться у справі»;

від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 18.05.2021 у справі № 916/2255/18, від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18: «Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами», що призвело до порушення апеляційним судом ст.ст. 236, 269, 282 ГПК України;

- не дослідив зібраних у справі доказів, а саме: листа Придніпровської залізниці від 10.05.2023 № НХГ-1/283 у сукупності зі змістом акта заміни (повернення) бабіту Б-16 від 12.05.2023.

Також за доводами касаційної скарги:

- висновок апеляційного суду, що найбільш вірогідним є той факт, що саме в партії товару, яка надійшла за видатковою накладною від 21.04.2023 № 28 в кількості 1 000,0 кг на суму 201 000,00 грн та від 28.04.2023 № 32 в кількості 365,0 кг на суму 73 365,00 грн і була виявлена та одна доля чушки бабіту Б-16, на якій міститься товарний знак позивача, ґрунтується на припущеннях, про що свідчить фраза у ньому «найбільш вірогідним є той факт»;

- наведений висновок і висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту маркування ФОП Корнєєвим А. В. однієї долі чушки бабіту Б-16, на якій міститься товарний знак позивача, є взаємовиключними;

- апеляційний суд на відміну від суду першої інстанції проігнорував факт порушення відповідачами права інтелектуальної власності Заводу, не оцінив дії відповідачів з виробництва та введення в господарський обіг товару, виготовленого з порушенням прав інтелектуальної власності позивача.

Верховний Суд в ухвалі від 19.12.2024 відкрив касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пп. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

02.01.2024 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 заперечила доводи касаційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи позивача, врахувавши заперечення відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов таких висновків.

У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є провідним виробником, зокрема, припоїв для паяння, бабітів та сплавів на основі сурми, олова та свинцю і спеціалізується на виробництві та комплексних поставках високоякісних матеріалів, пропонуючи широкий асортимент припоїв, що включає, зокрема, чушки (злиток, видовжений брусок, виготовлений способом виливання).

26.05.2021 (дата подання заявки про реєстрацію 05.07.2019) на ім`я Заводу зареєстровано торговельну марку «С» для товарів 06 та 07 класу МКТП та видано свідоцтво України про торговельну марку № 298609.

До переліку товарів 06 класу МКТП входять, зокрема, такі товари, як олово, мідь необроблена або напівоброблена, свинець необроблений або напівоброблений, звичайні метали необроблені або напівоброблені, сплави звичайних металів.

Перелік товарів 07 класу МКТП містить, зокрема, такі товари, як антифрикційні підшипники для машин, підшипники (частини машин), підшипники для трансмісійних валів, підшипники кулькові, підшипники роликові, самозмащувальні підшипники.

З відомостей на сайті prozorro.gov.ua позивач дізнався, що 03.03.2023 ФОП Таранова Л. М. (постачальник) та АТ «Укрзалізниця» в особі начальника та заступника начальника структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (покупець) уклали договір поставки № ПР/НХ-2373/НЮ, відповідно до якого з урахуванням специфікації № 1 постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар - бабіт Б-16 (бабіт маркування Б-16 - свинцевий сплав із середньою кількістю олова 16 %, відлитий у формі чушки, який застосовується для підшипників потужних агрегатів), виготовлений ФОП Корнєєвим А. В, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.

При цьому постачальник гарантував, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.01.2023 (п. 1.2); належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України (п. 1.5).

21.04.2023 та 28.04.2023 ФОП Таранова Л. М. поставила Придніпровській залізниці виготовлений ФОП Корнєєвим А. В. бабіт Б-16 на загальну суму 274 365,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 28 та № 32, відповідно.

04.05.2023 адвокат позивача звернувся до Придніпровської залізниці з адвокатським запитом та просив надати інформацію про зовнішній вигляд поставленого ФОП Тарановою Л. М. товару, а саме: надати фотографічне зображення чушки бабіту з відлитою або вибитою маркою бабіту та товарним знаком / торговельною маркою з літерою «С».

10.05.2023 у відповідь на адвокатський запит Придніпровська залізниця у листі № НХГ-1/283 повідомила, що від ФОП Таранова Л. М. (виробник ФОП Корнєєв А. В.) поставила бабіт Б-16 за рахунками від 19.04.2023 № 35 в кількості 1000,0 кг на суму 201 000,00 грн та від 27.04.2023 № 39 в кількості 365,0 кг на суму 73 365,00 грн (що разом становить 1 365,0 кг на суму 274 365,00 грн).

При проведені першого рівня контролю виявлено невідповідність продукції щодо маркування, а саме виявлено чушки бабіту з логотипом з літерою «С», приймання товару призупинено.

До вказано листа відправник додав фото із зображенням чушок бабіту Б-16 з літерою «С» (в кількості 10 шт.).

З огляду на отриману інформацію позивач звернувся до експерта про проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності - порівняльного аналізу схожості знаку «С» як торговельної марки Заводу та позначення «С» на виготовлених відповідачем-2 та поставлених відповідачем-1 чушках бабіту Б-16, та надання висновку для подання до матеріалів судової справи як доказ (у зв`язку з чим експерт зазначила, що повідомлена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку).

Згідно з висновком експерта від 01.06.2023 № 01-05/23 позначення, нанесене як маркування на товар «чушка бабіту», поставленого за договором поставки від 03.03.2023 № ПР/НХ-2373/НЮ ФОП Тарановою Л. М., зображення якого міститься на фото, що надане у відповіді від 10.05.2023, є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованою на ім`я Заводу торговельною маркою за свідоцтвом України № 298609.

Наведене стало підставою для звернення позивача з цим позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Згідно з п. 4 ст. 16 Закону № 3689-XII використанням торговельної марки визнається: (1) нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); (2) застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; (3) застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі «Інтернет». Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 910/2559/21, на яку посилається скаржник, зазначав, що для підтвердження факту використання торговельної марки власник свідоцтва має, по-перше, визначити, як саме відповідач використовує торговельну марку, і по-друге, подати суду докази вчинення дій з переліку зазначених у п. 4 ст. 16 Закону № 3689-XII залежно від обставин, які доводяться у справі.

Відповідно до сталих висновків суду касаційної інстанції у питанні щодо розгляду спорів про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельні марки для підтвердження використання торговельної марки власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій із числа, зазначених у п. 4 ст. 16 Закону № 3689-XII.

Посилаючись, зокрема, на п. 4 ст. 16 Закону № 3689-XII, Завод у позові зазначив, що вимоги до відповідачів виникли з однієї і тієї ж самої підстави, обґрунтовуються одними і тими ж самими обставинами (виготовлення чушок бабіту Б-16 з літерою «С» відповідачем-2 та поставка їх відповідачем-1 Придніпровській залізниці) та доказами (зокрема, листом Придніпровської залізниці від 10.05.2023 № НХГ-1/283 з додатком із зображенням чушок бабіту Б-16 з літерою «С»; договором поставки від 03.03.2023 № ПР/НХ-2373/НЮ зі специфікацією № 1; технічними умовами до виготовлення бабіт олов`яних та свинцевих, затверджених ФОП Корнєєвим А. В.; технічними вимогами ФОП Таранової Л. М., надісланими на адресу Придніпровської залізниці).

Тобто за змістом позову дії відповідачів є взаємопов`язаними, оскільки ФОП Таранова Л. М. не змогла б поставити Придніпровській залізниці чушки бабіту Б-16, зокрема, з позначенням літерою «С», яке є схожим з торговельною маркою позивача, якби ФОП Корнєєв А. В. їх не виготовив, що доводиться наведеними доказами.

Під час апеляційного провадження суд апеляційної інстанції встановив, що 01.05.2023 Придніпровська залізниця надіслала ФОП Тарановій Л. М. лист № НХ-3/1963, в якому вказала, що призупинила приймання бабіту Б-16 за рахунками від 19.04.2023 № 35 в кількості 1000,0 кг на суму 201 000,00 грн та від 27.04.2023 № 39 в кількості 365,0 кг на суму 73 365,00 грн (що разом становить 1 365,0 кг на суму 274 365,00 грн), оскільки при проведенні першого рівня вхідного контролю виявила невідповідність продукції п. 3.10.2 технічних умов (на кожну чушку бабіту наноситься номер плавки; на кожній долі чушки бабіту відливають або вибивають марку бабіту (зокрема, Б-16) і знак для товарів та послуг підприємства - виробника), а саме:

- на кожну долю чушки бабіту не нанесено товарного знака виробника,

- нанесено лише на одній долі чушки,

- виявлено невідповідність товарному знаку виробника.

12.05.2023 ФОП Таранова Л. М. замінила бабіт Б-16 в кількості 1 225,5 кг на виготовлений ФОП Корнєєвим А. В. та забрала забракований товар в такій же кількості, що вбачається з акта заміни (повернення).

З огляду на встановлені обставини та доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів будь-яких посягань на його права власника торговельної марки за свідоцтвом України № 298609 при здійсненні відповідачем-1 поставки бабіту Б-16, про який йде мова у специфікації № 1 та у видаткових накладних від 21.04.2023 № 28, від 28.04.2023 № 32, та не спростував доводів відповідача-1 щодо заміни ним бабіту Б-16, який зазначається в листах від 01.05.2023 № НХ-3/1963 та від 10.05.2023 № НХГ-1/283.

Однак апеляційний суд залишив поза увагою встановлені судом першої інстанції обставини того, що ФОП Корнєєв А. В. у своєму листі від 03.05.2023 № 150/01/07 на запит ФОП Таранової Л. М. зазначав, що для оперативного виконання замовлень - виробництва та постачання товару ФОП Корнєєв А. В. здійснював відливку бабіту Б-16 у всі наявні та можливі на виробництві форми, тому можливе різне маркування та його відсутність; бабіт Б-16, який було відвантажено ФОП Тарановій Л. М. з виробництва ФОП Корнєєва А. В., виготовлено відповідно до технічних умов, якість підтверджується сертифікатом, незважаючи на маркування та його відсутність.

Інших фактів про те, що відповідач-2 не виробляв, а відповідач-1 не поставляв чушки бабіту Б-16 з нанесеною на них торговельною маркою позивача, вказаний лист не містить і від відповідачів не надходило жодних заперечень щодо належності їм товару, поставленого за договором від 03.03.2023 № ПР/НХ-2372/НЮ та маркованого торговельною маркою позивача.

Крім того, встановивши підтвердження Придніпровською залізницею у листі від 01.05.2023 № НХ-3/1963, що певна доля постановлених чушок бабіту Б-16 не відповідає товарному знаку виробника - ФОП Корнєєва А. В., який має бути наявним згідно з п. 3.10.2 технічних умов, апеляційний суд не зважив на те, що:

- згідно з додатком до листа від 10.05.2023 № НХГ-1/283 Придніпровської залізниці доля постановлених чушок бабіту Б-16 містить позначення літерою «С», що є схожим за ступенями сплутуваності з торговельною маркою, яка за встановлених обставин належить позивачу за свідоцтвом України № 298609 для товарів 06 та 07 класів МКТП;

- відповідачі під час розгляду справи не заперечували, що виготовлені ФОП Корнєєвим А. В. та поставлені ФОП Тарановою Л. М. товари належать до 06 та 07 класів товарів МКТП;

- товарним знаком ФОП Корнєєва А. В. є літера «К», що вбачається з листа ФОП Таранової Л. М. від 12.05.2023 № 225/01-07;

- відповідачі не надали жодних пояснень щодо виготовлення та поставки в загальній кількості товару «чушки бабіту Б-16» долі чушок бабіту Б-16 з позначенням літерою «С», що схоже з торговельною маркою позивача і не відповідає позначенню фактичного їх виробника, яким за договором поставки є ФОП Корнєєв А. В.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що відсутність в первинних документах в назві товару чушка бабіту Б-16 посилання на позначення продукції літерою «С» ніяким чином не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин поставки в загальній кількості товару чушок бабіту Б-16 з позначенням літерою «С», що співпадає з торговельною маркою позивача, з урахуванням тієї умови договору поставки, яка вказує на їх виготовлення не раніше 01.01.2023 саме ФОП Корнєєвим А. В.

Апеляційний суд неправомірно поклав на позивача обов`язок зі спростування факту заміни ФОП Тарановою Л. М. повернутого Придніпровською залізницею товару на виготовлений ФОП Корнєєвим А. В., адже підписання ФОП Тарановою Л. М. акта від 12.05.2023 підтверджує лише факт заміни, тоді як обов`язок з доведення обставин відсутності забраного товару з логотипом з літерою «С» лежить на відповідачеві-1 з огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права інтелектуальної власності у вимозі до ФОП Таранової Л. М., проте матеріали справи таких доказів не містять і суди таких обставин не встановили.

Також з огляду на обраний позивачем спосіб порушеного права інтелектуальної власності у вимозі до ФОП Корнєєва А. В., свідчення останнього у листі від 03.05.2023 № 150/01/07 про те, що відливка бабіту Б-16 здійснювалася у всі наявні на виробництві форми, та встановлений судами факт поставки чушок бабіту Б-16 з літерою «С», що схоже з торговельною маркою Заводу, обов`язок з доказування відсутності на виробництві форм зі спірним позначенням шляхом демонстрації наявних затверджених форм лежить на відповідачеві-2, чого матеріали справи аналогічно не містять.

Водночас Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та вказував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а за змістом ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На противагу наведеному відповідач-1 не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім доказам та встановленим у справі обставинами у їх сукупності та взаємозв`язку з урахуванням вірогідності, в результаті чого дійшов необґрунтованого висновку, що позивач не довів в контексті положень п. 4 ст. 16 Закону № 3689-XII порушення відповідачами його права інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609.

Натомість суд першої інстанції в цій частині, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених на підставі наданих сторонами доказів, дійшов правильних висновків, що позовні вимоги до відповідачів про припинення порушення права інтелектуальної власності Заводу на торговельну марку за свідоцтвом України № 298609 обраним шляхом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас колегія суддів погоджується з постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги Заводу до ФОП Таранової Л. М. про стягнення збитків в заявленому розмірі 274 365,00 грн, оскільки згідно зі ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на вимогу власника свідоцтва порушення його прав повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Розмір відшкодування збитків визначається судом з урахуванням упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним прав власника свідоцтва.

Розмір компенсації визначається судом на підставі обсягу порушення, вини порушника та інших обставин, що мають істотне значення. При цьому розмір компенсації не може бути меншим ніж розмір винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання прав на торговельну марку, щодо якої виник спір. У разі якщо порушення прав власника свідоцтва відбулося ненавмисно і без недбалості, розмір компенсації дорівнює розміру винагороди, яка була б сплачена за надання такого дозволу.

Стягнення компенсації застосовується судом замість відшкодування збитків на розсуд власника свідоцтва.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що Завод як власник свідоцтва на торговельну марку, права якого порушені відповідачами, на власний розсуд обрав заявити про стягнення з ФОП Таранової Л. М. збитків, розмір яких визначив з урахуванням доходу постачальника за договором поставки - 274 365,00 грн.

Проте апеляційний суд, оцінивши наявні в матеріалах справи листи від 01.05.2023 № НХ-3/1963 та від 10.05.2023 № НХГ-1/283, правильно зазначив, що найбільш вірогідним є той факт, що саме в загальній кількості поставленого товару вагою 1 365,0 кг і була виявлена та доля чушок бабіту Б-16, яка містить належний позивачу товарний знак, однак ні відповідачі, ні насамперед позивач не надали суду доказів, з яких можливо було встановити точну вагу однієї такої чушки бабіту Б-16, яка відображена у додатку до листа від 10.05.2023 № НХГ-1/283, відповідно, загальну вагу всіх чушок з логотипом «С» та, як наслідок, їх загальну вартість, тому за таких обставин покладення на відповідача-1 обов`язку з відшкодування збитків у розмірі всієї вартості поставки буде протиправним та не відповідатиме основним засадам господарського судочинства.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що в цій частині апеляційний суд мотивував висновки припущеннями, коли зазначив фразу «найбільш вірогідним є той факт», колегія суддів відхиляє, оскільки оцінка доказів відповідно ст. 79 ГПК України та висновки за наслідками такої оцінки не є припущеннями в розумінні процесуального законодавства, а свідчить про виконання судом обов`язку зі співставлення доказів, які надали сторони, та оцінки таких доказів, обставин справи з огляду на їх вірогідність, оскільки стандарт доказування «вірогідність доказів», закріплений в ст. 79 ГПК України, полягає в тому, що необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Отже, Суд не надає юридичного аналізу аргументам Заводу щодо неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду у постановах від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 18.05.2021 у справі № 916/2255/18, від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18 в контексті того, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів також відхиляє покликання в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/329/19, оскільки цитований скаржником правовий висновок у названій справі зроблено з посиланням на п. 4 ст. 5 Закону № 3689-XII та з урахуванням того, що при задоволенні позову суди не встановили правової природи господарської діяльності відповідача, чи підпадає така його діяльність під відповідний клас МКТП та, як наслідок, зробили передчасні висновки про обсяг правової охорони, що надається позивачу за певним свідоцтвом на товари за цим класом МКТП, спір про що у справі, яка розглядається, відсутній.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

У ст. 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи викладене, зважаючи на те що висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача до відповідачів про припинення порушення прав інтелектуальної власності зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а наведені скаржником підстави касаційного оскарження за пп. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України отримали підтвердження під час касаційного провадження, Суд вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу Заводу частково, скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні вимог позивача до відповідачів про припинення порушення прав інтелектуальної власності, а рішення суду першої інстанції в цій частині - залишити в силі; в частині відмови позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача-1 збитків в заявленому розмірі оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Ураховуючи такі висновки суду касаційної інстанції, судовий збір, сплачений позивачем за розгляд справи в суді першої та касаційної інстанції, слід покласти на відповідачів в порядку ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог немайнового характеру, заявлених у 2023 році.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"» задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2024 в справі № 904/4222/23 в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"» до фізичної особи - підприємця Таранової Людмили Михайлівни та фізичної особи - підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича про припинення порушення прав інтелектуальної власності скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 в цій частині - залишити в силі.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2024 в справі № 904/4222/23 в частині відмови у задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"» до фізичної особи - підприємця Таранової Людмили Михайлівни про стягнення збитків у розмірі 274 365,00 грн залишити без змін.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця Таранової Людмили Михайлівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"» (04107, м. Київ, вул. Татарська, буд. 21-А, код 40107642) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2 684,00 грн, за подачу касаційної скарги у розмірі 5 368,00 грн.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця Корнєєва Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод "Столичний"» (04107, м. Київ, вул. Татарська, буд. 21-А, код 40107642) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2 684,00 грн, за подачу касаційної скарги у розмірі 5 368,00 грн.

6. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати накази у справі № 904/4222/23 на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

А. А. Ємець