Постанова

від 05.02.2025 по справі 910/5625/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5625/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючий, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства ?Національна атомна енергогенеруюча компанія ?Енергоатом?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (колегія суддів: Яковлєв М. Л. - головуючий, Станік С. Р., Скрипка І. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 (суддя Бойко Р. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Науково-виробниче підприємство ?Атен?

до Акціонерного товариства ?Національна атомна енергогенеруюча компанія ?Енергоатом? в особі Відокремленого підрозділу ?Південноукраїнська атомна електрична станція? Акціонерного товариства ?Національна атомна енергогенеруюча компанія ?Енергоатом?

про стягнення коштів

за участю: відповідача Берестовенко О. М. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю ?Науково-виробниче підприємство ?Атен? (далі - ТОВ ?Атен?) звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства ?Національна атомна енергогенеруюча компанія ?Енергоатом? в особі Відокремленого підрозділу ?Південноукраїнська атомна електрична станція? Акціонерного товариства ?Національна атомна енергогенеруюча компанія ?Енергоатом? (далі - АТ ?НАЕГК ?Енергоатом?) про стягнення основного боргу в сумі 3 035 215,80 грн за виконані за договором роботи, 3 % річних в сумі 49 644,49 грн та інфляційних втрат в сумі 73 534,31 грн.

1.2 Позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору в частині оплати за виконані позивачем роботи.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 позов задоволено частково та стягнуто борг у розмірі 3 035 215,80 грн, 3 % річних у розмірі 49 557,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 73 534,31 грн та судовий збір у розмірі 37 899,70 грн, в решті позовних вимог - відмовлено.

2.2 Суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт. Водночас, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних, суд дійшов висновку про те, що правомірним є стягнення 3 % річних у розмірі 49 557,92 грн, зазначивши, що відмінність полягає у тому, що позивач не врахував, що у 2024 році 3 % річних повинні обраховуватися виходячи із 366 днів.

2.3 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 рішення суду в оскарженій частині щодо стягнення 3 % річних залишено без змін.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі відповідач просить судові рішення скасувати в частині стягнення 3 % річних та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині залишити без задоволення.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, щодо можливості суду за певних умов зменшити розмір 3 % річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, що є підставою касаційного оскарження за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3 У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, також знаходиться у тяжкій фінансовій ситуації, отримуючи значну кількість претензій від заводів-виробників продукції, що поставляється, про погашення заборгованості, яка склалася через значні неоплати за договорами поставок та надання послуг, які були укладені з відповідачем. Так, станом на сьогодні, заборгованість становить вже понад 41 млн грн. Проте позивач і надалі забезпечує необхідною продукцією АЕС України для безперебійної роботи критично важливих об`єктів України та добросовісно виконує договірні зобов`язання, а у випадку невчасної поставки сплачує штрафні санкції. Саме тому важке фінансове становище відповідача, описане у касаційній скарзі, не є причиною для несплати 3% річних за порушення строків оплати за договором. З огляду на що просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

3.4 Крім того, позивач (у клопотанні від 20.01.2025) та відповідач (у касаційній скарзі) просили розглядати справу без участі їх представників.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що на підставі укладеного між сторонами договору стосовно надання послуг з капітального ремонту стопорних клапанів САРЗ енергоблоків № 1, 2 позивач виконав взяті на себе зобов`язання та виконав роботи на загальну суму 3 035 215,80 грн з ПДВ. Проте відповідач у встановлені договором строки, посилаючись на введення воєнного стану в Україні та значне зростання простроченої заборгованості Державного підприємства "Гарантований Покупець" перед відповідачем, не оплатив виконані позивачем роботи.

4.2 Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваними судовими рішеннями в частині стягнення з нього на користь позивача 3 % річних.

4.3 Отже, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача 3 % річних, тоді як в інших частинах судові рішення не оскаржуються, тому в силу частини 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.

4.4 Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.5 Порушенням зобов`язання на підставі статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.6 Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.7 У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

4.8 За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.9 Звертаючись з позовом у цій справі до суду, позивач у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт просив стягнути з відповідача, зокрема, 3 % річних.

4.10 Відповідач, заперечуючи проти позову, просив суд відмовити у стягненні 3 % річних. Водночас, оскаржуючи рішення суду в цій частині в апеляційному порядку, просив ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення 3 % річних на 90 %, посилаючись, зокрема, на відсутність його вини у несвоєчасному виконанні договірних зобов`язань за договором, а також на те, що у зв`язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед відповідачем, суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії виникла фінансова криза неплатежів, що призвело до несплати у передбачені договором строки виконаних робіт.

4.11 У касаційній скарзі відповідач вже просить вищевказані судові рішення в частині стягнення 3 % річних у розмірі 49 557,92 грн скасувати, а позовні вимоги у цій частині залишити без задоволення, вважаючи, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

4.12 У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку відповідач посилається на обґрунтування касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання зменшення розміру як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходила із очевидної неспівмірності заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

4.13 Натомість у цій справі, що переглядається у касаційному порядку, встановлено, що відповідач не погасив суму основного боргу, а також вбачається, що сума нарахованих підприємству 3 % річних не перевищує розміру заборгованості, що б дозволило стверджувати про її нерозумність, несправедливість та неспівмірність, та могло б бути підставою для реалізації судом права на зменшення належної до стягнення суми відсотків річних.

4.14 За встановлених обставин висновки апеляційного господарського суду не суперечать висновкам, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, в якій Велика Палата Верховного Суду узагальнила підстави для застосування статті 551 ЦК України і статті 233 ГК України при нарахуванні, зокрема, 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання.

4.15 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.16 За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів, викладених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

4.17 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства ?Національна атомна енергогенеруюча компанія ?Енергоатом? залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі № 910/5625/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов