Ухвала

від 20.01.2025 по справі 204/6267/24

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 204/6267/24

Провадження № 2-о/192/18/25

Ухвала

Іменем України

20 січня 2025 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді КовальчукН.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Біжко Ю.М.,

представника заявника адвоката Шаповалової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про встановлення факту самостійного виховання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що громадянин України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , здійснює самостійне виховання та утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла 18 років, без участі матері: ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтовується тим, що з 2013 року заявник та ОСОБА_2 проживали як чоловік та дружина однією сім?єю без реєстрації шлюбу. За час перебування в цивільному шлюбі у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3 2016 року відносини між заявником та ОСОБА_2 поступово погіршувалися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення відносин наприкінці 2016 року. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 мають протилежні погляди на життя, різні характери, внаслідок чого виникали непорозуміння та сварки, що призвело до того, що ними не ведеться спільне господарство, відсутній спільний сімейний бюджет. З вересня 2016 року кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, тобто фактично сім?я припинила своє існування.

Починаючи з вересня 2016 року, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі. У зв?язку з тим, що мати дитини має військове звання та постійно знаходиться на військовій службі, заявник взяв на себе усі батьківські обов?язки, самостійно виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА_3 , піклується про її освіту та стан здоров?я. Спільне проживання заявника та його доньки за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою № 42 від 15.05.2024 р., виданою Святовасильківською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_3 навчається в ЗЗCО «Березнуватівська гімназія» Святовасилівської сільської ради Дніпропетровської області, що підтверджується характеристикою зі школи від 14.06.2024 р. Згідно з характеристикою батька ОСОБА_4 - заявника у справі характеризують як відповідального, уважного батька, який бере активну участь у процесі навчання та виховання своєї доньки. Крім того, зазначено, що батько має постійну роботу та стабільний заробіток.

Встановлення факту самостійного виховання дитини потрібне заявнику для оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини, отримання відстрочки від мобілізації.

У заяві зазначається, що заявник звертається до суду саме із заявою «про встановлення факту самостійного виховання дитини» в порядку окремого провадження, оскільки аналогічні справи про встановлення факту самостійного виховання дитини вже розглядалися судами в окремому провадженні по суті та були задоволені (справи № 331/4826/23, 556/2030/23, 714/949/23, 201/7656/23, 718/2071/23, 718/2069/23, 759/6144/23, 147/664/23, 718/1870/23, 725/3819/23, 557/888/23, 466/4321/23, 724/1170/23).

Від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Коваленка В.В. до суду надійшло клопотання, у якому він просить заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, про встановлення факту самостійного виховання дитини - залишити без розгляду.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_3 , наразі виконує обов`язки військовослужбовця, у зв`язку із чим донька ОСОБА_4 , періодично мешкає у Солонянському районі саме разом із дідом та бабою, проте не з батьком, як це зазначено у заяві ОСОБА_1 . Таким чином, результати розгляду даної справи стосуються її батьківських прав та інтересів, як матері дитини, оскільки заявник зловживає своїми правами, достеменно знаючи що на даний час вона перебуває на військовій службі у із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.

У клопотанні зазначається, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб?єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження мають такі особливості: заявлені в порядку окремого провадження вимоги є безспірними (відсутній спір про суб?єктивне право); завданням суду є охорона інтересів заявника шляхом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав; в окремому провадженні відсутні сторони із протилежними матеріально-правовими інтересами, а тому принцип змагальності не застосовується.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19) вказано, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови). Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. […] Якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду. У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито».

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Представник заінтересованої особи Крученок А.Є. посилається на те, що з поданої заяви про встановлення юридичного факту, вбачається наявність спору про право, даний факт також може призвести до порушення батьківських прав матері дитини, виникненню безпідставних прав на отримання соціальних виплат від держави та уникнення від мобілізаційного обов`язку, та виключає можливість встановлення факту перебування на вихованні у даному випадку в окремому

провадженні. ОСОБА_2 особисто приймає участь у вихованні дитини, починаючи з її народження та по теперішній час, лише тимчасово та вимушено, донька наразі мешкає разом з дідом та бабою. При цьому розгляд заяви в порядку окремого провадження та її задоволення, може в подальшому призвести до того, що заявник ОСОБА_1 звернеться до суду із заявами про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, встановлення місця проживання дитини, стягнення аліментів тощо.

У клопотанні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 просив справу розглядати без його присутності.

Представник заявника ОСОБА_1 також подала до суду клопотання, у якому просить в задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини відмовити. Посилається на те, що як вбачається з клопотання підставою залишення без розгляду заяви є начеб то наявність спірного характеру в даній справі. На думку представника заявника ОСОБА_5 встановлення факту самостійного виховання дитини може вплинути на материнські права матері ОСОБА_2 по відношенню до своєї доньки ОСОБА_3 .

Однак, вищезазначена правова позиція представника ОСОБА_5 не знаходить свого підґрунтя серед правових засад Цивільного та Сімейного законодавства. Так, станом на сьогоднішній день сталася така ситуація, що дитина ОСОБА_3 вже вісім років проживає з батьком і знаходиться на його вихованні та утриманні. Всі докази є в матеріалах справи. Адже ОСОБА_2 вирішила вступити на військову службу ще в 2016 році. Але дитині потрібні батьки поряд. Тому ОСОБА_1 , як батько дитини, взяв на себе повну відповідальність за виховання та утримання спільної дитини. Встановлення факту самостійного виховання дитини необхідне для отримання соціальних виплат і отримання права на відстрочку, адже за інших умов дитина ОСОБА_3 , може залишитися одна, без належного виховання. Крім того, мати дитини, ОСОБА_2 , наразі проходить військову службу і вона не має можливості повноцінно виконувати свої обов`язки щодо виховання та забезпечення дитини, ОСОБА_3 , що, в свою чергу, обмежує її участь у щоденному житті дитини, зокрема в ухваленні важливих рішень, що стосуються її виховання.

У зв`язку з цим, усі обов`язки щодо матеріального забезпечення, виховання та догляду за дитиною виконує ОСОБА_1 . Дитина постійно проживає з ним і перебуває на його утриманні, що підтверджується документами в матеріалах справи. Крім того, з огляду на триваючі бойові дії та загрози для цивільного населення, для ОСОБА_1 , як для батька, важливо мати можливість безперешкодно приймати рішення щодо переміщення дитини, включаючи евакуацію з небезпечних зон без необхідності отримання додаткових дозволів. Враховуючи ситуацію в країні та потребу оперативно реагувати на загрози безпеці, встановлення факту самостійного виховання дитини є необхідним для забезпечення її захисту та швидкої реакції у разі небезпеки.

Крім того, ОСОБА_1 не має на меті позбавляти батьківських прав та визначати місце проживання дитини з батьком. І взагалі саме по собі припущення представника ОСОБА_5 про потенційну можливість подати надалі такі заяви не визначає наявність в даній справі спірного характеру.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів не може бути й спору про право (постанова КГС ВС від 15.10.2020 у справі N 922/1174/20).

Встановлюючи факт самостійного виховання дитини батьком ОСОБА_1 своєї доньки ОСОБА_3 , не породжує суперечність між суб`єктами цивільного права, адже факт самостійного виховання залишається фактом і не носить спірний характер.

ОСОБА_1 не порушує, не оспорює та не невизнає суб`єктивні права ОСОБА_2 як матері своєї дитини. В той же час мета для встановлення факту самостійного виховання дитини чітко зазначена в заяві.

У судове засідання, призначене на 20 січня 2025 року, заінтересована особа ОСОБА_2 та представник заінтересованої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області не прибули, причини неявки не повідомили, відкласти розгляд справи не просили.

Судова повістка ОСОБА_2 була направлена повідомленням у додаток «Vider», доставлення повістки підтверджується відповідною довідкою.

Судова повістка Службі у справах дітей Виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області була направлена була направлена до електронного кабінету та її отримання в кабінеті Електронного суду підтверджується відповідною довідкою.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримала з викладених у ній підстав, також посилалась на те, що заява ОСОБА_1 не порушує права ОСОБА_2 як матері.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1 просить встановити факт самостійного виховання та утримання дитини, натомість ОСОБА_2 проти цього заперечує та наполягає на тому, що існує спір про право.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 дійшла висновку, що доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Також Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні зазначила, що оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

ОСОБА_1 просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним малолітньої дитини. Такі вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує та утримує малолітню дитину. Доведення факту одноосібного виховання та утримання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків та впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Суд звертає увагу, що з позовом про позбавлення батьківських має право звернутись не лише один з батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 ЦПК України відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Зважаючи на викладене, факт про встановлення якого просить ОСОБА_1 не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

За таких обставин, оскільки під час розгляду справи було виявлено спір про право, заяву ОСОБА_1 потрібно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 260, 293, 294, 334, 337 ЦПК України,

постановив:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про встановлення факту самостійного виховання дитини залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 12 лютого 2025 року.

Суддя Н.В. Ковальчук