Рішення

від 31.01.2025 по справі 126/2686/24

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2686/24

Провадження № 2/126/298/2025

"31" січня 2025 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Ткач І.І.,

відповідачки ОСОБА_2 , представника третьої особи служби у справах

дітей Бершадської міської ради Лелюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу загального провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи служби у справах дітей Бершадської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , за участю третьої особи служби у справах дітей Бершадської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з тих підстав, що як стверджує, що 03.05.2015 між ним та відповідачкою укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис № 03 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . За час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом П`ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області було зроблено відповідний актовий запис № 03 від 26.04.2016 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 26.04.2016. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 , про що Бершадським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було зроблено відповідний актовий запис № 32 від 02.02.2021 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 02.02.2021. Протягом усього часу спільного проживання їхнє із відповідачкою сімейне життя складалось добре, проте останнім часом шлюбні відносини поступово погіршились через те, що у них сформувалися різні погляди на сімейне життя та обов`язки, різні життєві пріоритети та цінності. Вони втратили почуття любові один до одного. В результаті цього в сім`ї постійно виникають конфлікти, що унеможливлюють нормальну моральну атмосферу між подружжям, яка має ґрунтуватися на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Фактично, починаючи із вересня 2023 року сімейні відносини між ними припинилися та спільне господарство не ведеться. Враховуючи викладені факти, шлюб між ними є лише формальним, відновлення сімейних стосунків між ним та відповідачкою є неможливим, а тому хоче даний шлюб розірвати. Після припинення спільного проживання їхній малолітній син ОСОБА_4 залишився проживати з ним у будинку його батьків в АДРЕСА_1 , де проживає на даний час. Син перебуває на його утриманні, оскільки відповідач не має стабільного заробітку. Відповідачка має намір виїхати за кордон з метою тимчасового проживання та працевлаштування. Враховуючи вказану обставину, перебуваючи за межами України та проживаючи окремо, вона прогнозовано не зможе брати участі у належному утриманні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 . Не дивлячись на розрив між ними стосунків, він виховує сина у дусі поваги до обох батьків, будь-яким чином не перешкоджає відповідачці брати участь у його житті та вихованні. Усвідомлюючи відповідальність за виховання та піклування про малолітнього сина, створення для нього належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку, вважає, що малолітній син ОСОБА_4 має проживати із ним, як батьком. У будинку, де вони проживають на даний час, для сина створені усі необхідні умови для комфортного проживання. ОСОБА_5 забезпечений всім необхідним. Будинок обладнаний необхідними меблями, побутовою технікою. Тривале проживання у даному житлі сформувало для дитини звичне соціально-побутове середовище, а також поняття визначення власного житла, як постійного місця проживання. На даний час він працює, має стабільний заробіток, матеріально спроможний утримувати сина, займається його вихованням, слідкує за його розвитком та здоров`ям. Син ОСОБА_5 має емоційну прив`язаність до нього, як батька, тривале спільне проживання сформувало між ними довірливі та авторитетні стосунки. Враховуючи той факт, що відповідачка не має можливості повноцінно брати участь у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 з ним сприятиме реалізації його батьківських прав, зокрема, у питаннях пов`язаних із реалізацією особистих прав дитини, а тому він вимушений звернутися із даним позовом до суду. На даний час він має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, так як спільне життя подружжя вони із відповідачкою не ведуть. Вважає також, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу та лише погіршить стан його відносин з відповідачкою та продовжить їх перебіг в часі. Просить розірвати шлюб та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним на його самостійному вихованні.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Ткач І.І. в судовому засіданні позов підтримують, просять його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позову, бажає щоб дитина проживала разом з нею, а в той час коли вона працюватиме за кордоном щоб дитина тимчасово проживала у її батьків, оскільки вона планує виїхати за кордон, вже надійшов відповідний виклик.

Представник третьої особи служби у справах дітей Бершадської міської ради Лелюк В.І. не заперечує проти задоволення позову, так як проживання дитини біля батька буде відповідати інтересам дитини.

Врахувавши думку учасників справи, вивчивши письмові докази по справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.05.2015 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_6 укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис № 03 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 .

За час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 , про що Бершадським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було зроблено відповідний актовий запис № 32 від 02.02.2021 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 .

Однією сім`єю позивач та відповідачка не проживають.

Позивач має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу. Сімейні стосунки сторін не склались.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам позивача.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення, спрямоване на розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини суд виходить з наступного.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , яке видане Бершадським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 07.10.2024, під час обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , будинок умебльований, оснащений побутовою технікою, температурний режим забезпечується. Санітарно-гігієнічний стан приміщення задовільний. Умови проживання задовольняють потреби дитини у вихованні та розвитку. Хлопчик має власне спальне місце з чистою постільною білизною, одягом та взуттям забезпечений відповідно віку та сезону, має іграшки та розвиваючі ігри.

Згідно характеристики від 01.10.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з березня 2023 року у супроводі батька відвідує ЗДО (ясла-садок) "Сонечко". Дитина систематично відвідує дитячу установу, фізичний та психічний розвиток відповідає віковим особливостям. Приводить в садок та забирає ОСОБА_5 завжди батько ОСОБА_1 . Він також бере активну участь у житті садка та групи, відвідує батьківські збори та виховні заходи.

Відповідно до довідки КНП "Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги" № 1170 від 01.10.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задекларований в лікаря-педіатра ОСОБА_7 та відвідує лікаря в супроводі батька. Батько виконує всі рекомендації лікаря, приділяє належну увагу стану здоров`я та доглядук за сином.

Згідно характеристики ОСОБА_1 , інженера лісового господарства І категорії (з відводів), виданої директором філії "Гайсинське лісове господарство", ОСОБА_1 , за період роботи показав себе професіоналом своєї справи. Якісно, добросовісно, вчасно і відповідально виконував доручену йому роботу. За успіхи у своїй трудовій діяльності неодноразово нагороджувався. Користується повагою в колективі та серед керівництва.

Згідно довідок лікаря-психіатра та лікаря-нарколога від 27.09.2024, ОСОБА_1 за останні 5 років за психіатричною та наркологічною допомогою в КНП "Бершадська ОЛІЛ" Бершадської міської ради не звертався.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, позивачеві ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/4 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженого рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради № 15 від 28.01.2025, орган опіки та піклування рекомендує визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 204/6905/17 зазначено, що тлумачення статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При вирішенні даного спору щодо визначення місця проживання дитини, суд бере до уваги вік дитини; потребу у турботі та догляді, що дитина звикла до певного місця проживання, обстановки та режиму дня; визнання відповідачем позовних вимог.

Також суд враховує надані позивачем докази про матеріально-побутові умови проживання, матеріальний стан, можливість позивача створити дитині умови для виховання і розвитку, виконання ним своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 24, 105, 110, 112, 157, 161 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 245, 247, 259, 263 - 265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) за участю третьої особи служби у справах дітей Бершадської міської ради (код ЄДРПОУ 44062642, вул. Героїв України 23, м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 03.05.2015 виконавчим комітетом Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області, актовий запис № 03 - розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 , та залишити малолітнього сина ОСОБА_4 на самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол