Ухвала

від 30.01.2025 по справі 216/456/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/456/24

провадження 2/216/347/25

УХВАЛА

іменем України

30 січня 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участі

секретаря судового засідання Максименко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровської області про визнання батьківства та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровської області про визнання батьківства та стягнення аліментів.

06 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, з наданням часу для усунення недоліків не більше десяти днів з моменту отримання ухвали.

15.02.2024 року на підставі ухвали суду, прийнято позовну заяву до розгляду, розпочато підготовче провадження у справі, розгляд якої здійснюється у загальному порядку.

26.07.2024 в підготовче судове засідання позивач не з`явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів ЦПК України, про що свідчить розписка в матеріалах справах (а.с.69), у зв`язку з чим слухання цивільної справи відкладено до 20.09.2024 о 10:00.

20 вересня 2024 року у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину ч. 4 ст. 186 КК України, слухання справи відкладено до 22.10.2024.

22 жовтня 2024 року ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21 листопада 2024 року.

21 листопада 2024 року у зв`язку з відсутністю світла у приміщенні суду, слухання справи відкладено до 12.12.2024.

Судове засідання призначене на 12.12.2024 відкладено у зв`язку з перебуванням судді Кузнецова Р.О. у нарадчій кімнаті по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

В судове засідання на 30 січня 2025 року позивач в черговий раз не з`явилась про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить в матеріалах справи довідка про доставку повідомлення у додаток Viber, причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідач в судове засідання не з`явився про причини своєї неявки суд не повідомив.

Будь-яких заяв та клопотань з боку позивача та її представника до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Trukh v. Ukraine, №50966/99 від 14.10.2003; Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, №8371/02 від 26.04.2007).

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 вересня 2020 року по справі №658/1141/18.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що неявка позивача та її представника тричі у підготовче судове засідання є зловживанням своїми процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством, що призводить до зволікання розгляду даної справи.

Отже на думку суду, неявка в судові засідання позивача яка належним чином повідомлялась про час та місце проведення судових засідань є її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права безпосередньої участі у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому суд вважає можливим, в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишити позов без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1, ст.ст. 257, 258-260 ЦПК України суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровської області про визнання батьківства та стягнення аліментів залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ