Постанова

від 07.02.2025 по справі 470/1090/24

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/470/1/25

Справа № 470/1090/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю представника позивача Богданової-Пуфф Т.Д., представника відповідача ГУНП в Миколаївській області Нофенко М.В., секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судус-щаБерезнегувате в порядкуспрощеного позовногопровадження адміністративнусправу запозовом ОСОБА_1 до Головногоуправління Національноїполіції вМиколаївській області,Сектору поліцейськоїдіяльності №1відділення поліції№2Баштанського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2024 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний її представником Богдановою-Пуфф Т.Д., що діє на підставі договору про надання правової допомоги № 51 від 06 жовтня 2023 року.

В позові зазначено, що 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 отримала простий лист АТ «Укрпошта», надісланий сектором поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області із вкладенням супровідного листа за вихідним № 3450/66/1-2024, датованим 29 листопада 2024 року, в якому повідомлялося, що у зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ч.1 ст.126, ч.1 ст.121 та ч.1 ч.126 КУпАП, надсилається копія адміністративної постанови, складена відносно неї працівниками поліції 26 листопада 2024 року. Вказану постанову позивачка вважає незаконною, винесеною із грубим порушенням її конституційних прав, через зупинку поліцейськими транспортного засобу під її керуванням без належної правової підстави, не представившись, не надавши доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, не відібравши у неї пояснень стосовно обставин справи та не склавши адміністративні матеріали того дня. Крім того розгляд поліцейським справи про адміністративне правопорушення було проведено за її відсутності з порушенням права на захист. З огляду на зазначене, позивачка просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 195514 від 26 листопада 2024 року відносно неї, а провадження у справі закрити.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити. Крім того зазначила, що дійсними підставами для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності є неприязні відносини, які склалися між працівниками сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції та сім`єю позивачки.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Миколаївській області в судовому засіданні проти позовних вимог позивачки заперечувала через їх безпідставність та правомірність притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП. До початку розгляду справи по суті направила на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачці в задоволенні позову через наявність її вини у вчиненні вказаних правопорушень, що підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які долучено до відзиву та наявність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням позивачки.

Представник відповідача сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не направляв.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30 червня 1993 року, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Так зматеріалів справивбачається,що26 листопада 2024 року поліцейським з РПП СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Щербатюк К.Р. було винесено постанову серії ББА №195514, якою позивачку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.1 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу, в розмірі 425,00 грн. (а.с.38).

Зі змісту вказаної постанови слідує, що 02 листопада 2024 року по вул. Букача, 119 с-ща Березнегувате позивачка ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Lodgy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушила п.31.4.5. «г» Правил дорожнього руху, а саме здійснювала рух транспортного засобу з різним протектором шин, п.2.1. «а» Правил дорожнього руху - не надала посвідчення водія, та п.2.1. «б» Правил дорожнього руху - не надала реєстраційний документ на транспортний засіб для перевірки.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вимогами ч.1ст.126 КУпАПкерування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2ст.16 Закону України «Про дорожній рух»водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, згідно п.п.2.1.,2.4. Правил дорожнього руху,затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема,посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені вп.2.1.

Отже, чинним законодавством України встановлено безумовний обов`язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особою, яка керує ним, мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та пред`являти їх на вимогу поліцейського.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію»встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратору та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Як вбачається з відеозаписів здійснених технічними засобами працівників поліції, 02 листопада 2024 року о 15 годині 21 хвилині поліцейськими за допомогою звукових та світлових приладів були подані сигнали про зупинку позивачкою транспортного засобу, однак вона на вказані сигнали не реагувала, продовжила рух, однак через деякий час зупинилася, з`їхавши на узбіччя польової дороги. Після зупинки позивачка вийшла з автомобіля та без будь-яких пояснень залишила місце зупинки транспортного засобу. При цьому поліцейський наздогнавши її, представився, назвавши своє звання на прізвище, став вимагати від позивачки залишатися на місці, назвати своє прізвище, ім`я, по-батькові та надати документи на право керування транспортним засобом (відеофайл 2-2-66f92c70…, час відеозапису з 15.23.28. до 15.23.31 та з 15.24.27. до 15.24.29). На вказані вимоги поліцейського позивачка не реагувала, документи не пред`явила та залишила місце зупинки транспортного засобу, пішовши в невідомому напрямку (а.с.84).

Доводи представника позивача, викладені в позовній заяві, про зупинку поліцейськими транспортного засобу під керуванням позивачки без належної правової підстави судом до уваги не приймаються, оскільки да даними відзиву на позовну заяву та відеозапису з нагрудної камери поліцейського, підставами для зупинки позивачки були порушення нею п.2.3. «б» Правил дорожнього руху - не використання ременями безпеки, про що може свідчити швидке залишення нею транспортного засобу після його зупинки, та вчинення зупинки в порядку п.7 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», який дозволяє перевіряти упорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановленихКонституцією України.

Крім того не приймаються до уваги судом, як підстава для скасування оскаржуваної постанови, і доводи представника позивачки про ненадання поліцейським після зупинки позивачки доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, не відібрання у неї пояснень стосовно обставин справи та не складання адміністративних матеріалів того дня, оскільки за даним відеозаписів з нагрудної камери поліцейського позивачка після зупинки керованого нею транспортного засобу покинула місце зупинки без будь-яких пояснень, що не давало можливість поліцейському вчинити вказані дії.

Стосовно доводів позивачки, викладених у позовній заяві, щодо розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення за її відсутності з порушенням права на захист, то як вбачається з Повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 02 листопада 2024 року, яке було направлене простим листом, позивачка викликалася до сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2, що знаходиться по вул. Незалежності, 89 в с-щі Березнегувате, для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 09 годину 07 листопада 2024 року, однак за викликом не з`явилася. Вдруге позивачка викликалася для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 26 листопада 2024 року рекомендованим листом з повідомленням, отримала його 19 листопада 2024 року особисто, про що свідчить її підпис у повідомленні, однак до сектору поліцейської діяльності не з`явилася, причини неявки не повідомила, правом на правову допомогу не скористалася, а тому порушення права на захист при винесенні оскаржуваної постанови судом не вбачається (а.с.36,37).

Крім того, за скаргою позивачки дисциплінарною комісією Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області 06 грудня 2024 року було проведено перевірку за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку працівників сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського РВП під час зупинки транспортного засобу під керуванням позивачки, однак воно свого підтвердження не знайшло (а.с.43-51).

За такого, суд доходить висновку про правомірність притягнення позивачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.п.2.1. «а» та 2.1. «б» Правил дорожнього руху, яка передбачена ч.1 ст.126 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425,00 грн.

Доводи представника позивачки про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через неприязні відносини з працівниками поліції, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

Також за даними оскаржуваної постанови поліцейським з РПП відділення поліції №2 Баштанського РВП позивачку ОСОБА_1 було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності ч.1 ст.126 КУпАП (за порушення п.2.1. «а» Правил дорожнього руху - не надання посвідчення водія, та порушення п.2.1. «б» Правил дорожнього руху - не надання реєстраційного документу на транспортний засіб для перевірки), однак за вказані порушення Правил дорожнього руху кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність однією і тією ж частиною статті вказаного Кодексу, які повинні кваліфікуватися один раз, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ББА №195514 від 26 листопада 2024 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1ст.126КУпАП (щодоодного разу),підлягає скасуванню.

Стосовно притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, то вказана норма закону передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

За вимогами п.31.4.5. «г» Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані та неошиповані, морозостійкі та не морозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

Так з матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом вчинення позивачкою вказаного адміністративного правопорушення є відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

За даними вказаного відеозапису, зокрема відеофайлу 2.2-fe138930…, встановлено, що працівником поліції було оглянуто автомобіль Renault Lodgy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким позивачка керувала того дня, та оглянуто задню вісь вказаного транспортного засобу, однак встановити малюнки протектору шин, які перебували на вказаній осі, з даного відеозапису не можливо.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності притягнення позивачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.31.4.5. «г» Правил дорожнього руху, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ББА №195514 від 26 листопада 2024 року, в частині притягнення її до відповідальності за ч.1ст.121КУпАП,підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті,Сектору поліцейськоїдіяльності №1відділення поліції№2Баштанського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №195514 від 26 листопада 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 та ч.1 ст.121 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5 м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 40108735;

Сектор поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Незалежності, 89 с-ще Березнегувате Баштанського району Миколаївської області, 56203.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2025 року.

Суддя С. А. Луста