Рішення

від 03.02.2025 по справі 490/2016/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/2016/24

н\п 2/490/317/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Чулуп О.С.

при секретарі судових засідань Ребрина Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Миколаївгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 9295,05 грн., 3% річних в розмірі 129,83 грн. та інфляційні збитки в розмірі 378,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу споживачам в межах території м.Миколаєва та Миколаївської області. ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Факт споживання природного газу за вказаною адресою підтверджується витягом з особового рахунку споживача по об`ємам споживання, що відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ свідчить про приєднання боржника до умов типового договору розподілу природного газу та фактичне його укладання.

Позивач зазначає, що належним чином виконує умови зобов`язання, натомість відповідач, у порушення умов договору, не вносить своєчасно плату за отримані послуги у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.01.2020 року по 30.09.2023 року (з урахуваанням заяви про зібльшення позовних вимог) у розмірі 9295,05 грн., яка в добровільному порядку відповідачкою не погашена, що і стало підставою звернення до суду з указаним позовом.

Відповідач надала суду відзив в якому просить в задоволенні позовних відмовити в повному обсязі. Так, відповідач зазначила, що договір розподілу природного газу між позивачем та нею не укладався, а тому нарахування заборгованості вважає неправомірним.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України(даліЦК України) та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ), який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року.

Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затвердженийпостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829.

Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (згідно з пунктом 1.1 договору).

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно доЗакону України «Про ринок природного газу`і Кодексу ГРМ (згідно з пунктом 1.2 договору).

Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642Цивільного кодексу України шляхом приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ та пункту 1.3 договору передбачено, що Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до абз. 3 ч.4 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом».

Судом встановлено,що ОСОБА_1 є споживачемгазу тапослуг зрозподілу природногогазу заадресою: АДРЕСА_1 ,на імяякої відкритоособовий рахунок№ НОМЕР_1 ,що підтверджуєтьсявитягом зособового рахунку. Таким чином, відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надає Ат «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз».

Згідно з положеннями пунктів 6.1, 6.2 розділу VI договору розподілу природного газу оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Згідно з вимогами пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачується споживачем рівномірними частинами протягом календарного року.

Відповідно до п. 2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі строки та порядку визначені цим Договором.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6 розділу VI Договору розподілу природного газу).

Згідно пп. 1 п. 7.4 Договору Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені Договором.

Відповідно достатті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги`споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 525,526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно листа АТ «Миколаївгаз» від 28.07.2023 року повідомлено наступне: за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Встановлені газові прилади плита газова. Встановлено лічильник газу типу САмгаз G-2,5 № 3610571. Також повідомлено, що в лютому 2022 року зафіксовані фактичні покази лічильника газу представником АТ «Миколаївгаз в квітні та червні 2023 року споживачем через колцентр передані фактичні об`єми спожитого природного газу, що є підтвердженням споживання природного газу та фактом приєднання споживача до умов договору розподілу.

Судом досліджено запит ОСОБА_1 від 08.07.2021 року до Миколаївгазу в якому позивач зазначила, що оформлювала документи про те, що не користується газом за адресою: АДРЕСА_2 . Відомостей про те, що позивач відмовлялась від постачання газу за адресою: АДРЕСА_1 запит не містить. (а.с. 21).

Отже, судом встановлено, що відповідач підтвердив факт споживання газу за об`єктом , де вона проживає та зак яким відкрито особовий рахунок споживача.

Судом досліджено розрахунок річної замовленої потужності по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 з якого вбачається, що за даною адресою наявні наступні газові прилади: плита газова - 1 шт, опалювальний прилад з водонагрівачем - 1шт, газовий лічильник - Самгаз RS/2001-2 G-2,5 № 3610571 встановлений в опальовальному приміщенні на відстанні більше ніж 1,5 куб.м. Розрахунок містить теперіші та попередні покази лічильника.

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, що постачається позивачем до об`єкту в якому відповідач зареєстрована та на який відкрито особовий рахунок споживача. За такого в силу норм закону відповідач є таким, що приєднався до договору розподілу природного газу, оскільки встановлено, що відповідач фактично користується природним газом, що постачається до об`єкта в якому відповідач проживає (зареєстрований) - кв. АДРЕСА_3 . Факт використання природного газу підтверджується самим відповідачем (а.с. 21).

У порушення умов договору відповідачка не проводить оплату за розподіл природного газу, внаслідок чого у неї за період з 01.01.2020 по 30.09.2022 утворилася заборгованість у розмірі 9295 грн. 05 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.73).

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування розміру заборгованості.

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постанові ВСУ від 26.04.2016 (справа № 6-2951цс15) та у постанові ВС від 06.11.2019 (справа № 642/2858/16).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 (справа № 6-59цс13) та від 18.11.2015 (справа № 6-582цс15), споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Положеннями ч. 1ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За встановлених обставин, перевіривши підстави та порядок нарахування вартості послуги з розподілу природного газу, зважаючи на те, що зазначена вартість відповідачем не сплачена, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов у цій частині обґрунтований та підлягає задоволенню.

Таким чином, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 9295,05 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості позивачем нараховано 3 % річних за період з 21.01.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 129,83 грн. та інфляційні збитки за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 року в розмірі 378,04 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (ЄДРПОУ 05410263), заборгованість за розподіл природного газу в розмірі 9295,05 грн., 3 % річних в розмірі 129,83 грн. та інфляційні збитки в розмірі 378,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" судовий збір в розмірі 3028 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони:

Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», код ЄДРПОУ 05410263, адреса: м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159, 54003.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя