Ухвала

від 05.02.2025 по справі 947/1797/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/1797/25

Провадження № 1-кс/947/1197/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні від 01.08.2024 за № 12024160000000971 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні від 01.08.2024 за № 12024160000000971 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майном, вилученим15.01.2025 під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.01.2025 на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:01:001:0004, а саме ділянка за географічними координатами 46.489490, 30.615423 (будівельний ринок «Анжеліка»).

У судове засідання призначене на 05.02.2025 року сторони не з`явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду клопотання належним чином.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.01.2025 року слідчий ОСОБА_3 виклала короткі обставини поданого клопотання, повідомила, що вилучений мобільний телефон та чорнові записи було оглянуто, та встановлено що на них відсутня інформація яка буде корисна слідству, тому не наполягала на накладенні арешту вказане майно. Проте просила накласти арешт на палети каміння, так як вони були придбанні у підозрюваного ОСОБА_5 та наразі визнані речовим доказом в рамках даної кримінальної справи.

Також у минулому судовому засіданні був присутній власник майна ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення клопотання мотивуючи тим, що власником вилученого майна є ОСОБА_6 , який жодного відношення до обставин кримінального провадження не має, натомість є ФОП, здійснює свою господарську діяльність на ринку будівельних матеріалів «Біля Двох стовпів», та на законних підставах придбав у ОСОБА_5 каміння вапняку, на підтвердження чого надали відповідні документи.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, та зважаючи на стислі строки розгляду клопотання, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ходісудового розглядувстановлено,що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2024 за № 12024160000000971 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.

Досудовим розслідування встановлено, що в адміністративних межах Усатівської сільської громади Одеського району Одеської області за межами населеного пункту Іллінка на земельній ділянці з кадастровим номером 5121082800:01:002:0281 із координатами розміщення входу до місця видобування 5176077,10., 6317888,07 під поверхнею земельної ділянки здійснюється діяльність, пов`язана з видобутком корисних копалин (вапняк, камінь пиляльний), шахтним промислом, суб`єктом господарювання Мале підприємство «РУБІН» ТОВ (код ЄДРПОУ 13892193), залучивши до даного незаконного видобутку третіх осіб.

У зв`язку із відсутністю у витязі інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власника земельної ділянки з кадастровим номером 5121082800:01:002:0281 на якій провадиться діяльність, згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають за межами населених пунктів, не перебувають у користуванні чи власності державних підприємств відносяться до земель комунальної власності (ОТГ). Відповідно до чого, господарська діяльність у вигляді незаконного видобутку та реалізації копалин провадиться за земельній ділянці комунальної власності, яка фактично належить Усатівській сільській громади.

Згідно інформації Державного геологічного порталу встановлено, що Малому підприємству «РУБІН» ТОВ Державною службою геології та надр України надано спецдозвіл № 5224 від 07.06.2021 на Геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, ділянки Тихівська, на площу 6,1 га, корисної копалини Вапняк.

Під час здійснення первинного порівняльного аналізу географічних координат, відповідно баз даних та цифрових карт геологічного змісту за дозволами Державної служби геології та надр України на проведення видобувної діяльності та координат фактичного провадження діяльності встановлено, що суб`єктами господарювання здійснюється видобуток корисних копалин без відповідного спеціального дозволу на видобуток та користування надрами межі координат яких, у зв`язку з відсутністю спеціального дозволу, не визначено Державною службою геології та надр України за місцем знаходження земельної ділянки.

Згідно отриманої інформації відносно Малого підприємства «РУБІН» ТОВ, які залучили до своєї протиправної діяльності третіх осіб встановлено, що вказані суб`єкти господарювання в порушенні вимог чинного законодавства шляхом прикриття своєї злочинної діяльності отриманим спецдозволом на Геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення фактично здійснюють діяльність із промислового видобутку, перевезення, а також реалізації корисних копалин поза межами наданого підприємству спецдозволу № 5224. Видобута копалина реалізується за готівкові грошові кошти у розмірі 25 грн за 1 одиницю обтесаної цегли вапняку.

Видобуток корисної копалини (вапняк) проводиться за допомогою спеціалізованої техніки шахтним способом із облаштуванням місця входу до шахти металевими воротами.

В подальшому, видобута корисна копалина із залученням спеціальної техніки вивантажується на відкриту земельну ділянку із вищевказаними координатами, де перевантажується на транспортні засоби для її подальшої реалізації

У ході проведення досудового розслідування було встановлено, що незаконний видобуток корисних копалин здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 5121082800:01:002:0281 у родовище за наступнимикоординатами:5175737,21.,6318041,32та 5175536,24.,6318269,96,6318269,96та 5175536,24,6318269,96,яка розташована в адміністративних межах Усатівської сільської громади Одеського району Одеської області за межами населеного пункту Іллінка шахтним промислом суб`єктами господарювання Малого підприємства «РУБІН» ТОВ (код ЄДРПОУ 13892193).

В ході досудового розслідування, 15.01.2025 під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 13.01.2025 проведений обшук на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:01:001:0004, а саме ділянка за географічними координатами 46.489490, 30.615423 (будівельний ринок «Анжеліка»), під час якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Iphone 8Plus» у корпусі чорного кольору із міс-карткою НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6

- 27 палетів каміння вапнякузагальною кількістю 2785 цеглин;

- чорнові записи зі словами «Ракушняк», «Камень»;

- зразок каміння жовтого кольору у вигляді цегли.

15.01.2025 слідчий у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченомустаттею 247цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що в результаті санкціонованого обшуку органом досудового розслідування було вилучено майно що належить ОСОБА_6 , який жодного відношення до обставин кримінальної справи не має.

Більш того, як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія НОМЕР_3 ОСОБА_6 є фізичною-особою підприємцем, видом діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку № 2115523401462 від 29.09.2021 року

На підставі договору оренди нежитлового приміщення № 01/04-3 від 01 квітня 2022 року, ФОП ОСОБА_6 орендує частину нежитлового приміщення, що знаходиться на ринку будівельних матеріалів «Біля Двох стовпів», загальною площею 150 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, Тираспольське шосе 22. На час розгляду даного клопотання вказаний договір є чинним.

ОСОБА_6 на підтвердження законності походження вилученого у нього каміння вапняна надав накладну № 2 від 17.11.2024 року, з якої вбачається, що ним було придбано у ОСОБА_5 каміння вапняку у загальній кількості 2800 шт.

Тобто слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем виявленого та вилученого каміння вапняку, а тому відсутні правові підстави для арешту майна.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не було надано доказів, що майно, на яке просить накласти арешт, а саме каміння вапняку, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Протоколу №1 (1952 рік) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10 ст. 170 КПК України).

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;перелік і види майна, що належить арештувати;документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу (ч. 2 ст. 171 КПК України).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання є необґрунтованим, органом досудового розслідування не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна, зазначений захід забезпечення кримінального провадження порушує права власника ОСОБА_6 , оскільки призводить до надмірного обмеження його прав та законних інтересів.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, Series A № 98).

Разом з тим, згідно зі ст.7,16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна ОСОБА_6 , яке перебуває у його власності та заборону користування та розпорядження таким, спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для необхідності дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння належним ОСОБА_6 майном, у зв`язку з чим, клопотання сторони обвинувачення в частині накладення арешту на каміння вапняку задоволенню не підлягає.

Що стосується клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон та чорнові записи то на теперішній час сторона обвинувачення вимоги клопотання в цій частині не підтримує, оскільки їх було оглянуто та встановлено, що вони не мають інформації, яка буде корисна слідству. До того, ж як зазначалось вище матеріали клопотання не містять будь-яких доказів причетності ОСОБА_6 до обставин кримінального провадження № 12024160000000971.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні від 01.08.2024 за № 12024160000000971 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України- відмовити.

Майно, яке було тимчасово вилучене 15.01.2025 під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.01.2025 на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:01:001:0004, а саме ділянка за географічними координатами 46.489490, 30.615423 (будівельний ринок «Анжеліка»), а саме:

- мобільний телефон «Iphone 8Plus» у корпусі чорного кольору із міс-карткою НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6

- 27 палетів каміння вапняку загальною кількістю 2785 цеглин;

- чорнові записи зі словами «Ракушняк», «Камень»;

- зразок каміння жовтого кольору у вигляді цегли;

на підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України повернути особі у якої воно було вилучено, а саме ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1