Ухвала

від 10.02.2025 по справі 295/12875/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12875/24

Категорія 75

2/295/471/25

УХВАЛА

Про залишення позовної вимоги без розгляду

10.02.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» про стягнення заборгованості із заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заборгованість по заробітній платі в розмірі 6417, 70 грн за недоплату за відпрацьовані 206 годин; 1595, 16 грн недоплаченої компенсації за 6 днів невикористаної відпустки; середній заробіток за весь час затримки, починаючи з 06.03.2024 по день фактичного розрахунку в сумі 41400, 00 грн, 15000, 00 грн моральної шкоди та 10000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення сторін.

16.12.2024 судом отримано заяву позивача про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заборгованість по заробітній платі в розмірі 12820, 00 грн за недоплату по заробітній платі та за роботу в неробочий час за відпрацьовані 206 годин; 1863, 94 грн недоплаченої компенсації за 6 днів невикористаної відпустки; 43900, 98 грн середнього заробітку за весь час затримки, починаючи з 06.03.2024 по день фактичного розрахунку, за 6 місяців; 15000, 00 грн моральної шкоди; 10000, 00 грн витрачених коштів на правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Зі змісту частин 2, 3 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, збільшити розмір позовних вимог можливо до початку першого судового засідання.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №925/185/19 та від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19).

Судом встановлено, що на дату подачі позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог перше судове засідання по розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження вже було проведене 04.11.2024, а отже строк для подачі заяви, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, закінчився.

Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частини третьої статті 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ЦПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Разом з тим, пропустивши визначений статтею 49 ЦПК України процесуальний строк для подачі заяви про збільшення позовних вимог, позивачем не заявлено клопотання про поновлення такого строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, оскільки така заява подана позивачем з пропущенням процесуального строку, а також не подано заяву про поновлення пропущеного строку для подачі такої заяви.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про виклик в судове засідання в якості спеціаліста ОСОБА_2 , який на прохання позивача склав розрахунок заборгованості по невиплаченій заробітній платі.

Представник відповідача заперечував щодо виклику в якості спеціаліста ОСОБА_2 , оскільки останнього не було залучено судом для складання відповідного розрахунку, крім того ставив під сумнів наявність у останнього спеціальних знань або навичок.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Спеціаліст зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз`яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з викликом до суду.спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Наявність спеціальних знань або навичок в особи, яка залучається до участі у справі як спеціаліст, підтверджується відповідним дипломом.

Спеціаліст повинен бути об`єктивний та неупереджений. Відповідно до ст. 22 ЦПК спеціалісту може бути заявлено відвід.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що під час дослідження доказів встановлено розбіжності щодо сум нарахування позивачу заробітної плати та сум які підлягали до виплати при звільненні, а саме компенсації за невикористану відпустку, суд вважає за необхідне, залучити до участі у справі в якості спеціалістів осіб, які проводили нарахування спірних сум, а саме ОСОБА_2 та бухгалтера ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» Фурманову Н.О. для надання відповідних пояснень.

Керуючись ст. 49, 126, 127, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог залишити без розгляду.

Викликати ОСОБА_2 та бухгалтера ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» ОСОБА_3 в судове засідання 12.03.2025 для надання відповідних пояснень щодо нарахування заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку при звільненні ОСОБА_1 .

Роз"яснити, що спеціаліст зобов?язаний з?явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз?яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.

Ухвала в частині залишення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 10 лютого 2025 року.

Суддя Л.М. Чішман