Ухвала

від 12.02.2025 по справі 378/811/20

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/811/20

Провадження № 1-кп/378/7/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду смт. Ставище Київської області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42019100000000482 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2025 року до Ставищенського районного суду з Київського апеляційного суду надійшли матеріали вказаного кримінального провадження (т. 13 а. с. 103).

Ухвалою Київського Апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року скасовано вирок Ставищенського районного суду від 22 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , постановлено призначити новий розгляд у суді першої інстанції (т. 13 а. с. 94 - 102).

Відповідно до ст. 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Ухвалою суду Ставищенського районного суду від 17 січня 2025 року було призначено підготовче судове засідання по даній справі (т. 13 а. с. 106).

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду, оскільки справа підсудна суду, угода у провадженні не укладалася, відсутні підстави для закриття кримінального провадження, обвинувальний акт, в якому сформульоване змінене обвинувачення, відповідає вимогам КПК.

Обвинувачені та захисники підтримали думку прокурора про можливість призначення справи до судового розгляду. Разом з тим, захисник обвинуваченої ОСОБА_7 зазначив, шо обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому не викладені обставини щодо того, що ОСОБА_7 є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, в якому сформульовано змінене обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з додатками, суд дійшов наступних висновків.

Виходячи зі змісту ст. ст. 110, 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні. У випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суд, згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України повинен повернути обвинувальний акт прокурору.

Ухвалою Київського Апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року скасовано вирок Ставищенського районного суду від 22 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , постановлено призначити новий розгляд у суді першої інстанції (т. 13 а. с. 94 - 102).

В якості підстави для скасування вироку апеляційний суд послався на ст. 409 КПК України - істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши в ухвалі наступне.

Частиною 1 статті 412 КПК України визначено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Частиною 1 ст. 11 КК України встановлено, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Пред`явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним за змістом та містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа: час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті даної статті має відображатись у обвинувальному акті відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

При цьому, при викладені обставин злочину повинні бути зазначені чітко та зрозуміло і узгоджуватися з наведеною правовою кваліфікацією, що обумовлено, зокрема, необхідністю забезпечення права на захист, оскільки особа повинна знати, від якого обвинувачення захищатись, і з огляду на висунуте їй обвинувачення обирати правову позицію захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Виходячи з наведеного, обвинуваченим повинно бути пред`явлено конкретне обвинувачення.

Згідно обвинувального акта, затвердженого 17.08.2020, ОСОБА_6 обвинувачувалась в тому, що вона своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, будучи службовою особою, вчинила одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб окремих дій з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_7 обвинувачувалась у тому, що вона своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, будучи службовою особою, вчинила одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб окремих дій з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України (т. 1 а. с. 1 - 15).

В подальшому при розгляді справи прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 338 КПК України складено обвинувальний акт, в якому сформульовано змінене обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вказаний обвинувальний акт погоджений 19 грудня 2023 року заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 (т. 10 а. с. 121). Копії вказаного обвинувального акта було вручено обвинуваченим, їх захисникам під час судового засідання 21 грудня 2023 року (т. 10 а. с. 135 - 136).

Згідно зазначеного обвинувального акта, в якому сформульовано змінене обвинувачення:

ОСОБА_6 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України;

ОСОБА_7 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до фактичних обставин та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчинили одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування - головою Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_10 , вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

В той же час їх дії в обвинувальному акті, в якому сформульовано змінене обвинувачення, кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, яка станом на час вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь (до внесення змін Законом від 04.03.2020 № 524-ІХ, який набрав сили 20.03.2020) передбачала відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Як зазначено в ухвалі Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року, якою скасовано вирок по даній справі (т. 13 а. с. 94 - 102), згідно зі статтею 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова є посадовою особою місцевого самоврядування, а не органу державної влади.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Повноваження сільського голови визначені статтею 42 цього ж закону.

Їх реалізація спрямована на забезпечення самоврядування територіальної громади, а не виконання завдань державної влади. Сільський голова не підпорядкований жодним органам державної влади. Він підзвітний та підконтрольний виключно відповідній сільській раді та територіальній громаді.

Відповідно до обвинувального акту діяння, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинені останніми в період з кінця липня 2019 року по 6 лютого 2020 року, однак. правова кваліфікація діяння обвинувачених не містить посилання на положення закону, а саме не зазначено редакцію Закону, який діяв на час вчинення інкримінованих їм діянь, а саме редакцію ч. 2 ст. 369-2 КК України, яка неодноразово змінювалася та редакцію Закону, вказаного в примітці до вказаної статті, з посиланням на відповідну його норму, зазначення якого безпосередньо впливає на визначення об`єктивної сторони кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Слід зазначити, що згідно викладених в обвинувальному акті фактичних обставин, рішення про надання водного об`єкту площею 1,2 га що знаходиться на території Гейсиської сільської ради в оренду ОСОБА_11 терміном на 49 років було прийнято під час голосування 23.01.2020 депутатами Гейсиської сільської ради.

В обвинувальному акті не зазначено, яким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювали вплив на прийняття рішення колегіальним органом Гейсиською сільською радою в інтересах ОСОБА_11 , зокрема на голову Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Однак, в обвинувальному акті не вказано, коли обвинувачені домовились про спільне вчинення кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються (коли виник даний умисел у обвинувачених, у чому саме полягав та на що саме був спрямований злочинний умисел).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити наряду з іншими відомостями виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зазначених вимог прокурором не дотримано, оскільки в обвинувальному акті, в якому сформульовано змінене обвинувачення відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, відсутнє конкретно сформульоване обвинувачення відповідно до вимог КПК України.

Відсутність чіткого, конкретного формулювання обвинувачення у скоєнні злочину фактично позбавляє обвинувачених осіб можливості захищатися від такого обвинувачення в суді.

Як вказав апеляційний суд у вищевказаній ухвалі від 02 жовтня 2024 року по даній справі, відсутність конкретно сформульованого обвинувачення, відповідно до вимог КПК України, порушення положення ст. 337, ч. 4 ст. 338 КПК України є такими процесуальними порушеннями, що унеможливлюють ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення судом першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 348 КПК України у судовому засіданні головуючий зобов`язаний роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, однак, з огляду на наведене, виконати ці вимоги кримінального процесуального закону не можливо. Неконкретність і суперечливість обвинувального акту суттєво порушує право обвинувачених на захист та свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Таким чином, викладені вище недоліки обвинувального акту, свідчать про його невідповідність вимогам КПК України та унеможливлюють призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішеннях у справах "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року (п.34), Селіверстов проти Росії від 25 вересня 2008 року (п.17), положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Таким чином, судом встановлено невідповідність обвинувального акта, у якому сформульоване змінене обвинувачення, відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вимогам КПК України, що, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Керуючись ст. ст. 291, 314 ч. 3 п. 3, 372, 376 КПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт, у якому сформульоване змінене обвинувачення, у кримінальному провадженні № № 42019100000000482 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, повернути прокурору другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення та набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження.

Суддя ОСОБА_1