Ухвала

від 12.02.2025 по справі 308/2253/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2253/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви поданої Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 2ст. 175 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Так, з огляду на ч.7ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частин 1, 3, 4статті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діятивід її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно з частинами 1, 3статті 62 ЦПК Україниповноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи;2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчимидокументами.

Відповідність копіїдокумента,що підтверджуєповноваження представника,оригіналу можебути засвідченапідписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

ЦПК України містить безумовний обов`язок особи, яка підписала та подала від імені позивача юридичної особи позовну заяву, надати оригінал довіреності.

Також разом з оригіналом довіреності представнику належить подати документи, які підтверджують, що особа, якою довіреність видана та підписана, займає відповідну посаду на час подання позову до суду та має відповідні повноваження на видачу довіреностей.

Згідно із положенням ч.1 ст.64 ЦПК представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Положеннямист. 62 ЦПК України,ст. 246 ЦК України, встановлено, що повноваження представника юридичної особи мають бути посвідчені довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Виходячи зі змісту ст. ст. 4, 58, 62, 64, 177, п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України при зверненні представника юридичної особи до суду, суд зобов`язаний належним чином перевірити повноваження особи, яка діє від імені юридичної особи, відповідність виданої представникові юридичної особи довіреності вимогам закону, зокрема наявність у посадової особи, яка підписала довіреність, передбачених законом, статутом або положення юридичної особи, повноважень на це.

З 29.12.2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України).

Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України. Тому недостатнім для самопредставництва юридичної особи є видана нею на ім`я одного з працівників довіреність.

29.12.2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України виклали у новій редакції.

Отже, з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Вказаний висновок було викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 (справа № 303/4297/20).

Позовну заяву, підписано: «Тимчасово виконуючий обов`язки начальника загону майор служби цивільного захисту Юрій МАЛИК».

При цьому до матеріалів позовної заяви на підтвердження повноважень додано витяг з наказу ДСНС України ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТУ ДСНС України у Закарпатській області) від 26.11.2024 № 355-НВ/52 (по особовому складу з адміністративно-кадрових питань), в якому вказано на те, що «вважати таким, що вибув на лікування: полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області з 25 листопада 2024 року. Тимчасове виконання обов`язків начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення покласти на майора служби цивільного захисту Малика Ю.М., першого заступника начальника цього ж загону, цього ж Головного управління».

Поряд з цим, доданий до позовної заяви витяг із наказу датовано 25.11.2024, із позовною заявою позивач звернувся 11.02.2025.

Разом із тим, згідно витягу отриманого з відкритих джерел мережі Інтернет: YouControl/ Опендатабот за вказаним у позовній заяві ЄДРПОУ 08588688, вбачається, що уповноваженими особами АРЗ СП ГУ ДСНС УКРАЇНИ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ вказано: ОСОБА_3 керівник та Михаль Володимир Миколайович - керівники з обмеженнями, представник з правом вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи. При цьому відомостей про особу ОСОБА_4 , яким підписано позов, відсутні.

Будь яких документів, зокрема наявність у посадової особи, яка підписала позов, передбачених законом, статутом або положення юридичної особи, повноважень на це, на підтвердження повноважень особи, якою підписано подану позовну заяву, до матеріалів позовної заяви надано не було.

До позовної заяви не надано витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності чи інших документів, який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і не надано підтвердження того, що підписант є адвокатом. Також не надано суду жодних підтверджень того, що коло трудових (посадових) обов`язків Малик Ю. охоплює можливість діяти від імені позивача у суді за правилами само представництва.

Доказів щодо уповноваження тимчасово виконуючого обов`язки начальника загону майор служби цивільного захисту Юрій МАЛИК на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області у розумінні ЦПК України до суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому суд роз`яснює, що згідно ч. 7ст. 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5ст. 185 ЦПК України).

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.6ст.185 ЦПК України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,185,260 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву тимчасово виконуючого обов`язки начальника Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області майора служби цивільного захисту Ю. Малик до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош