Рішення

від 23.01.2025 по справі 757/18176/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18176/24-ц

пр. № 2-2720/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

за участі представника позивачів - ОСОБА_1 , представника відповідача - Богуш М. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-К», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, у якому просили, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог до відповідача ПрАТ «СК «Еталон» від 26 вересня 2024 року /т. ІІ а. с. 54-58/, стягнути з ТОВ «Ювента-К» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною подією у розмірі 1 838 783, 16 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн, на користь ОСОБА_3 - відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн, а також розподілити судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 08 листопада 2023 року у м. Києві о 18:30 год. на перехресті вул. Іоанна Павла II та вул. Дмитра Дорошенка відбулась дорожньо-транспортна подія за участю транспортних засобів марки «Subaru» (моделі «Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_4 , транспортного засобу марки «BMW» (моделі 740D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_5 , а також автомобіля марки «Skoda (реєстраційний номер НОМЕР_3 ). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_2 марки «BMW» (моделі 740D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) зазнав пошкоджень. Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди належав компанії ТОВ «ЮВЕНТА-К», де ОСОБА_4 є працівником. Постановою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/54885/23-п від 17 січня 2024 року визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 23 лютого 2024 року постановою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року - залишено без змін. Згідно з висновком судового експерта № 481 від 11 грудня 2023 року за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «BMW» (моделі 740D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 1 998 783, 16 грн. У час дорожньо-транспортної пригоди у транспортному засобі марки «BMW» (моделі 740 D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), а саме на пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_3 , яка під час зіткнення отримала травми, а саме тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови, закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку, після чого була доставлена до медичної установи. Отримання ОСОБА_3 травми голови, спричинило останній не лише фізичного болю, а й сильних душевних страждань та переживань. Переживання та нервовий стрес, викликані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, призвели до погіршення самопочуття ОСОБА_3 та виникнення додаткових проблем зі здоров`ям. моральна шкода, заподіяна ОСОБА_3 виразилася у значному нервовому стресі перенесеному на місці дорожньо-транспортної пригоди, душевних переживаннях за своє здоров`я та неможливості виконувати заплановані завдання та плани, пов`язані зі створенням та розміщенням рекламних публікацій. Крім того, після перенесених хвилювань, спричинених дорожньо-транспортною подією, ОСОБА_3 звернулась за допомогою до спеціаліста - психолога та була змушена пройти курс психологічних сеансів.

У відзиві представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Ювента-К» позов не визнала, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказала, що матеріали справи не містять доказів належності пошкодженого автомобіля позивачу ОСОБА_2 (на праві власності чи іншого володіння), не підтверджено обов`язок відповідача відшкодувати шкоду, відсутні неналежні докази розміру завданої шкоди - позивачем не ставилося питання перед експертом: «Яка вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ?». При цьому, саме така вартість і буде розміром страхового відшкодування, який мав би сплатити страховик.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

18 квітня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 24 квітня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

25 квітня 2024 року ухвалою суду у справі позовну заяву залишено без руху, на виконання якої також 25 квітня 2024 року подано заяву для усунення недоліків /т. І а. с. 117-118, 120-126/.

30 квітня 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача юридичної особи /т. І а. с. 127-130, 131-134/.

30 квітня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду справи у загальному позовному провадженні /т. І а. с. 135-136/.

Також ухвалою суду від 30 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову /т. І а. с. 138-140/.

21 червня 2024 року представник відповідача ТОВ «Ювента-К» подала відзив на позов за допомогою Електронного суду, зареєстрований у суді 25 червня 2024 року /т. І а. с. 155-175/.

29 липня 2024 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив відповідача ПрАТ «СК «Еталон» /т. І а. с. 198-222/.

13 серпня 2024 року через Електронний суд представник відповідача ТОВ «Ювента-К» подала клопотання про призначення повторної транспортно-товарознавчої експертизи, зареєстроване 14 серпня 2024 року /т. І а. с. 223-248/.

22 серпня 2024 року у судовому засіданні представник позивачів подав заперечення на клопотання про призначення повторної експертизи /т. ІІ а. с. 11-33/.

Ухвалою суду постановленою на місці у судовому засіданні 22 серпня 2024 року без виходу до нарадчої кімнати, після заслуховування думки присутніх представників сторін, внесеною до протоколу судового засідання, ухвалив долучити до матеріалів справи відповідь на відзив і заперечення на клопотання про призначення повторної експертизи /т. ІІ а. с. 34/.

Також 26 вересня 2024 року через Електронний суд та безпосередньо у судовому засіданні 27 вересня 2024 року представник позивачів подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з ТОВ «ЮВЕНТА-К» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною подією у розмірі 1 838 783, 16 грн; стягнути з ТОВ «ЮВЕНТА-К» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 30 000, 00 грн; стягнути з ТОВ «ЮВЕНТА-К» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 30 000, 00 грн; стягнути з ТОВ «ЮВЕНТА-К» та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати /т. ІІ а. с. 39-44, 54-58/.

26 вересня 2024 року представник позивачів за допомогою Електронного суду подав відповідь на відзив відповідача ПрАТ «СК «Еталон» /т. ІІ а. с. 45-53/.

Також представник відповідача ТОВ «Ювента-К» у судовому засіданні подала додаткові пояснення на позов /т. ІІ а. с. 59-66/.

27 вересня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі і призначено до розгляду по суті.

Представник позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи у заявах по суті.

Представник відповідача ТОВ «Ювента-К» Богуш М. К. заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити з підстав, наведених у її заявах по суті.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Еталон» не з`явився у судове засідання, про час, дату і місце слухання якого повідомлений належним чином за допомогою Електронного суду.

Суд, заслухавши обґрунтування і заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

08 листопада 2023 року у м. Києві о 18:30 год. на перехресті вул. Іоанна Павла II та вул. Дмитра Дорошенка відбулась дорожньо-транспортна подія за участю транспортних засобів марки «Subaru» (моделі «Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_4 , транспортного засобу марки «BMW» (моделі 740D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_5 , а також автомобіля марки «Skoda (реєстраційний номер НОМЕР_3 ). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_2 марки «BMW» (моделі 740D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) зазнав пошкоджень. Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди належав компанії ТОВ «ЮВЕНТА-К», де ОСОБА_4 є працівником.

Постановою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/54885/23-п від 17 січня 2024 року визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року у справі № 757/54885/23-п виправлено описку у текст постанови від 17 січня 2024 року.

23 лютого 2024 року постановою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року - залишено без змін. Згідно з висновком судового експерта № 481 від 11 грудня 2023 року за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «BMW» (моделі 740D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 1 998 783, 16 грн.

Згідно із висновком експерта № 481 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 11 грудня 2023 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «BMW» (моделі 740D, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), у результаті його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 08 листопада 2023 року, станом на дату пригоди, складає 1 998 783, 16 грн.

17 липня 2024 року ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 156 800, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N 16663 від 17 липня 2024 року (отримувач ОСОБА_2 на суму 156 800, 00 грн, призначення платежу страхове відшкодування.

19 липня 2024 року ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» здійснено виплату пені за несвоєчасно сплачене страхове відшкодування без ПДВ ОСОБА_2 у розмірі 4 072, 97 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16695 від 19 липня 2024 року, отримувач ОСОБА_2 на суму 4 072, 97 грн, призначення платежу пеня за несвоєчасно сплачене страхове відшкодування без ПДВ.

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» виконав свої зобов`язання та здійснив виплату матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_2 .

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Згідно зі ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частин першої-другої ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

До галузі обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, зокрема, майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності б майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної, зокрема, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну, зокрема, майну потерпілого.

За змістом положень статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Касаційний цивільний суд Верховного суду у своїй постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 366/2985/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким за змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, обов`язком страховика є відшкодування витрат потерпілого, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди у межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язків страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).

Крім того, Касаційний цивільний суд Верховного суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 753/21303/16-ц зазначив, що, відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Також Касаційний цивільний суд Верховного суду у своїй постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 497/470/2021 сформулював правовий висновок, що у спірних правовідносинах діє принцип повного відшкодування шкоди, який закріплений v статті 1166 ЦК України, та реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 нього Кодексу. Відповідно до зазначених норм особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто особа, діями якої завдана шкода та яка застрахувала свою цивільну відповідальність, є належним відповідачем у справі, оскільки у разі недостатності виплаченої потерпілому суми страхової виплати, вона є зобов`язаною особою зі сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під час виплати компенсації у випадку дорожньо-транспортної пригоди зі службовим автомобілем треба виходити з того, що діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки (частини першої ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Якщо шкоду було завдано водієм, який перебував у трудових відносинах та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, то він не відповідає за завдану шкоду. Шкоду повинен відшкодувати володілець майна - роботодавець.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 25 листопада 2022 року № 646/3413/19; від 28 жовтня 2022 року № 601/278/21; від 18 жовтня 2022 року № 592/9529/21; від 10 серпня 2022 року № 635/6868/16-ц; від 05 липня 2022 року № 511/323/19; від 02 червня 2022 року № 395/223/21; від 26 січня 2022 року № 206/1234/19.

Оскільки ОСОБА_4 на час вчинення дорожньо-транспортної події перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЮВЕНТА-К», то збиток за таких обставин відшкодовує ТОВ «ЮВЕНТА-К», як особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на те, що транспортний засіб марки «Subaru» (моделі «Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 ), був застрахований за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» (поліс No 213353220) з лімітом у розмірі 160 000, 00 грн, то відповідно ТОВ «ЮВЕНТА-К» має сплатити ОСОБА_2 різницю у розмірі 1 838 783,16 грн, а також послуги експертного дослідження у розмірі 12 500,00 грн.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя ст. 23 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) сформувала висновок щодо застосування норм права, що, виходячи з положень статей 16, 22 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Вивчивши доводи сторони позивачів щодо завдання їм моральної шкоди, суд погоджується з ними частково, тому доходить висновку про задоволення позову у цій частині вимог про стягнення відшкодування з відповідача ТОВ «Ювента-К» у розмірі 5 000, 00 грн кожному позивачеві.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з частиною першою ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-23, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-3, 6, 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-К», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕНТА-К» (код ЄДРПОУ 35633884, вул. Дмитра Годзенка, буд. 4/47, прим. 45, м. Київ, 01042) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною подією у розмірі 1 838 783, 16 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн, витрати на проведення експертизи 6 250, 00 грн, судовий збір - 8 781, 20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕНТА-К» (код ЄДРПОУ 35633884, вул. Дмитра Годзенка, буд. 4/47, прим. 45, м. Київ, 01042) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн, судовий збір - 1 211, 20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 20080515, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під`їзд, м. Київ, 03057) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) витрати на проведення експертизи у розмірі 6 250, 00 грн, судовий збір - 7 570, 00 грн

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04 лютого 2025 року.

Суддя І. В. Литвинова