Ухвала

від 11.02.2025 по справі 758/1949/25

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1949/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024100120000163, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100120000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в якому просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ОПТЛЕНД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 45028183), які знаходяться на зазначеному у клопотанні банківському рахунку в АТ «Український банк реконструкції та розвитку» (МФО 380883, ЄДРПОУ 26520688).

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом діяльності протиправного механізму щодо заволодіння бюджетними коштами державних та комунальних підприємств під час здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану.

Встановлено, що невстановленою групою осіб, в змові із службовими особами КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913), зареєстровано низку суб`єктів господарської діяльності, зокрема ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 37333587), для забезпечення діяльності протиправного механізму з заволодіння бюджетними коштами, шляхом надання переваг підконтрольним СГД та забезпечення їхньої перемоги під час участі у оголошених КП «Київський метрополітен» публічних закупівлях за цінами, що значно вище ринкових.

Проведеним оглядом платформи публічних закупівель «PROZORRO» встановлено, що 31.03.2023 КП «Київський метрополітен» оприлюднило інформацію про проведення процедури публічної закупівлі оливи та мастил (код за ДК 021:2015:09210000-4: Мастильні засоби) з ідентифікатором UA-2023-03-31-002081-a.

За результатами проведеної процедури закупівлі, в якій переможцем визначено ТОВ «КСМ-ТРЕЙД», 11.05.2023 між вказаним суб`єктом господарської діяльності та КП «Київський метрополітен» укладено договір №194-нх-23 про постачання оливи та мастила строком до 31.12.2023 на загальну суму 10 037 555, 70 грн (в т.ч. ПДВ в розмірі 1 672 925, 95 грн).

Для підтвердження чи спростування факту діяльності вищенаведеного протиправного механізму постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва залучено відповідного спеціаліста для проведення дослідження фінансово-господарських операцій ТОВ «КСМ-ТРЕЙД».

Відповідно до висновку спеціаліста б/н від 11.11.2024 встановлено, що в наданих на дослідження матеріалах міститься інформація, згідно з якою ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» є учасником та переможцем в процедурах закупівель (тендерах) щодо постачання продукції до комунальних підприємств, зокрема, на КП «Київський метрополітен».

Крім цього, відповідно до наданого витягу з Єдиного реєстру податкових накладних та відомостей, що містяться в ньому, спеціалістом встановлено, що ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» в період з 01.01.2023 по 31.10.2024 здійснило закупівлю товарів, зокрема, в наступних суб`єктів господарювання: у ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС» (код ЄДРПОУ 45358323) - полімер етилену та присадок до мастил на загальну суму 4 846 498,8 грн з ПДВ; у ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС (УКР)» (код ЄДРПОУ 43481441) - полімер етилену та присадок до мастил на загальну суму 6 402 714,0 грн з ПДВ.

Зважаючи на зазначене, службовими особами ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» ймовірно порушено пункт 44.1. статті 41 ПК України, внаслідок чого зазначений суб`єкт господарювання ймовірно не доплатив в період з 01.01.2023 по 30.09.2024 року до державного бюджету загальнодержавний податок у вигляді податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС (УКР)» (код ЄДРПОУ 43481441), ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС» (код ЄДРПОУ 45358323), ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 42516986), ТОВ «АЛЕКО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43558414), ТОВ «АВТОШЛЯХ 2020» (код ЄДРПОУ 43631567), ТОВ «АВТОНОМІЯ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37471226), ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645), ТОВ «ТРАНСХЛІБАВТО» (код ЄДРПОУ 44971941) та ТОВ «ТАЙМ ВІКТОРІ» (код ЄДРПОУ 43435903) за умови, що зазначені взаємовідносини мали безтоварний характер, вказані суб`єкти господарювання пов`язані між собою та отримали безготівкові грошові кошти в період і обсязі відповідно до взаємовідносин, відображених у податковій звітності, становить 3 749 102,09 грн та ймовірно мають ознаки легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Вказаний висновок спеціаліста вказує на факт виведення службовими особами ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» грошових коштів, отриманих на свої банківські рахунки від виконання договорів, укладених за результатами перемоги в публічних закупівлях, оголошених державним та комунальними установами, зокрема КП «Київський метрополітен», у тіньовий сектор економіки, за допомогою здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій, які носять «фіктивний» характер, з суб`єктами господарської діяльності з ознаками «фіктивності», для подальшого обготівкування та розподілення між учасниками злочинного механізму.

З огляду на викладене, є очевидним функціонування протиправного механізму із заволодіння комунальними коштами КП «Київський метрополітен» під час виконання вказаної угоди з ТОВ «КСМ-ТРЕЙД», шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Під час досудового розслідування проведено ряд слідчих та процесуальних дій, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, за результатами яких встановлено коло осіб, причетних до діяльності вищезгаданого злочинного механізму, та здобуто докази їх протиправної діяльності.

На виконання доручення Подільської окружної прокуратури м. Києва щодо встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які слідчим шляхом перевіряються в межах даного кримінального провадження, ГУ «Д» ДЗНД СБ України надано інформацію про банківські рахунки ТОВ «ОПТЛЕНД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 45028183), які використовуються у діяльності протиправного механізму та відкриті в АТ «Український банк реконструкції та розвитку» (МФО 380883, ЄДРПОУ 26520688), а саме:

- « НОМЕР_1 », 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

Постановою прокурора грошові кошти, які перебувають на такому банківському рахунку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, прокурор вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти перерахованих вище товариств, які знаходяться на вказаних банківських рахунках, вказуючи на те, що у слідства є всі підстави вважати, що незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки грошові кошти на банківських рахунках здобуті кримінально протиправним шляхом, вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому існує реальна загроза їх приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.

З метою забезпечення арешту майна прокурор просив проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, щодо якого подане клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якому клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без участі прокурора та з урахуванням ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 10, ч.11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100120000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Під час досудового розслідування, згідно з постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 від 04.02.2025 грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ОПТЛЕНД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 45028183), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100120000163 від 23.07.2024.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що такі грошові кошти можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З огляду на положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім того, прокурором доведено, що грошові кошти мають безпосереднє відношення до фінансово-господарських операцій, перевірка яких проводиться в ході здійснення досудового розслідування.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, оцінивши в сукупності надані прокурором докази, беручи до уваги наслідки арешту майна для власників та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення можливості органу досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на зазначених в клопотанні банківських рахунках, в сумах коштів, що вже надійшли на користь вказаного товариства та/або надійдуть в майбутньому, за винятком сплати податків, зборів та заробітної плати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024100120000163, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ОПТЛЕНД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 45028183), які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 », 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, відкритому в АТ «Український банк реконструкції та розвитку» (МФО 380883, ЄДРПОУ 26520688), в сумах коштів, що вже надійшли на користь вказаного товариства та/або надійдуть в майбутньому, за винятком сплати податків, зборів та заробітної плати.

Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно з частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1