Рішення

від 11.02.2025 по справі 760/22070/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22070/20 2-а/760/115/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ВБДР УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Коломійця В.В., Департаменту патрульної поліції, третя особа: Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора ВБДР УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Коломійця В. В., у якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 №734786 від 28 вересня 2020 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за відсутності складу та події такого правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що він працює виконробом Південної МЕД підприємства «Київавтошляхміст».

28 вересня 2020 року о 13 год. 50 хв. інспектором ВБДР УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Коломієць В. В. за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога 2 щодо нього винесено вказану постанову та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 020 грн.

У постанові зазначено, що 28 вересня 2020 року о 13 год. 00 хв. у м. Києві Південний мостовий перехід в бік правого берега з лівого будучи посадовою особою відповідальною за утримання Південного мосту через р. Дніпро виконроб підприємства «Київавтошляхміст» порушив норми, правила та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме стан покриття проїзної частини має вибоїну в крайній правій смузі глибина якої перевищує 6 см., не вжив заходів для попередження учасників дорожнього руху про небезпеку, чим порушив п. 1.5 ПДР та вимоги стандарту ДСТУ 3587-97, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 140 КУпАП.

Позивач вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене частиною першою статті 140 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Встановлені відповідачем у оскаржуваній постанові обставини, які стали підставою для висновку про порушення позивачем вимог ПДР України не відповідають дійсності.

Так, оскаржувана постанова не містить замірів, які б свідчили про перевищення гранично допустимих розмірів деформацій дорожнього покриття передбачених ДСТУ 3587-97 та обліку початку виникнення деформацій, який би свідчив про перевищення термінів їх ліквідації передбачених ДСТУ 3587-97.

Разом з оскаржуваною постановою, відповідачем було складено вимогу (припис) від 28 вересня 2020 року №1527 щодо ліквідації ямковості на Південному мостовому переході з терміном виконання 3 доби починаючи з 28 вересня 2020 року, що і було зроблено підприємством «Київавтошляхміст» 29 вересня 2020 року.

Крім того, 15 вересня 2015 року між КК «Київавтодор» та ТОВ «Тілльман Інжинігінг» було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту мостового полотна та деформаційних швів на металевій прогоновій будові вантової частини Південного мосту через р. Дніпро. За умовами договору ТОВ «Тілльман Інжинірінг» зобов`язалося усунути дефекти та недоліки асфальтобетонного покриття після виконання робіт.

Після завершення робіт з капітального ремонту стан проїзної частини мостового полотна не відповідає гарантійним термінам виконання ремонтних робіт, на проїзній частині прогресує процес руйнування шарів покриття мостового полотна, підприємство «Київавтошляхміст» як балансоутримувач Південного мостового переходу неодноразово зверталося до КК «Київавтодор», як до замовника робіт з проханням зобов`язати виконавця робіт ТОВ «Тілльман Інжинірінг» виконати гарантійні зобов`язання по усуненню дефектів та недоліків асфальтобетонного покриття. Однак, ТОВ «Тілльман Інжинірінг» гарантійні зобов`язання не виконувалися, дефекти та недоліки асфальтобетонного покриття не усувалися, а тому замовник звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Тілльман Інжинірінг» з вимогою зобов`язати невідкладно виконати за настання сприятливих погодних умов у 2018 році гарантійні зобов`язання по усуненню недоліків та дефектів асфальтобетонного покриття проїзної частини на металевій прогоновій будові Південного мосту через р. Дніпро в першій та другій смузі руху верхової та низової сторони мосту: місця руйнувань, тріщин, які не ліквідовані. У зв`язку з банкрутством ТОВ «Тілльман Інжинірінг» провадження у справі №910/23639/17 закрито.

Крім того, на замовлення підприємства «Київавтошляхміст» у 2017 році ТОВ «НВП Мостовий центр» проведено комплексне спеціальне обстеження автопроїздів Південного мосту через р. Дніпро.

Згідно технічного звіту за результатами комплексного спеціального обстеження автопроїздів Південного мосту через р. Дніпро зроблено висновок та рекомендації, відповідно до яких стан конструкцій Південного мосту вимагає проведення капітального ремонту за спеціально розробленим проектом.

В свою чергу, КП «Київавтошляхміст» відповідно до статуту створено з метою забезпечення безпечного руху транспорту та пішоходів по закріпленій вулично-шляховій мережі і мостах.

Відповідно до поставлених завдань та обов`язків, підприємство виконує необхідний комплекс робіт з поточного (дрібного, середнього) ремонту балансових мостових споруд. Фінансування зазначених робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів за КПКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», а виконання капітального ремонту мостових споруд здійснюється за КПКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» замовником яких виступає Комунальна корпорація «Київавтодор». Таким чином, КП «Київавтошляхміст» в межах своєї компетенції не може виступати замовником робіт з капітального ремонту південного мостового переходу.

Разом з тим, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху (до вирішення питання проведення капітального ремонту) підприємство «Київавтошляхміст» виконує аварійний ремонт асфальтобетонного покриття, який під дією напруженого трафіку постійно руйнується. У зв`язку з чим, з метою попередження учасників дорожнього руху про можливе виникнення умов, які загрожують безпеці руху, підприємством в обох напрямках руху Південного мостового переходу встановлено попереджувальні дорожні знаки 1.10 (нерівна дорога) та дорожні знаки 3.29 (обмеження максимальної швидкості).

За таких обставин, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2020 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Кушнір С. І.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29 червня 2021 року представник третьої особи Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» подав пояснення на позовну заяву, у яких позовні вимоги просив задовольнити. Фактично представник підтримав доводи позивача щодо підстав незаконності постанови серії ДП 18 №734786 від 28 вересня 2020 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року залучено до участі у справі співвідповідачем Департамент патрульної поліції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року прийнято до розгляду адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції як відповідача.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Відповідачі у визначений судом строк не скористалися своїм правом на подання відзиву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини шостої статті 162 КАС України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих ПДР України.

Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №734786 від 28 вересня 2020 року, позивач ОСОБА_1 , 28 вересня 2020 року о 13 год. 00 хв. в м. Києві, Південний мостовий перехід в бік правого берега з лівого будучи посадовою особою відповідальною за утримання Південного мосту через р. Дніпро, виконробом підприємства «Київавтошляхміст» порушив норми, правила та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме стан покриття проїзної частини має вибоїну в крайній правій смузі глибина якої перевищує 6 см., не вжив заходів для попередження учасників дорожнього руху про небезпеку, чим порушив п. 1.5 ПДР та вимоги стандарту ДСТУ 3587-97, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 140 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 020 грн.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №734786 від 28 вересня 2020 року складена інспектором ВБДР УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Коломійцем В. В. за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Згідно з п. 1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

За приписами статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків..

Отже, бездіяльність посадових осіб не повинна створювати небезпеку чи перешкоду для руху. Невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху передбачають притягнення відповідної посадової особи до відповідальності, передбаченої статтею 140 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушень, передбачених даною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Диспозиція вказаної статті включає кілька правопорушень, одне з них за об`єктивною стороною інкримінується ОСОБА_1 , а саме: недодержання правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць.

Суб`єктивна сторона відповідного правопорушення характеризується наявністю умислу, так і необережності.

Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Виходячи з об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 КУпАП, обов`язковому встановленню підлягають характер та ступінь забруднення та/або пошкодження автодороги відповідного виду аби мати можливість співвіднести виявлені недоліки утримання дороги із діючими правилами, нормами і стандартами, недотримання яких тягне адміністративну відповідальність посадової особи, уповноваженої забезпечити належне утримання відповідних доріг (вулиць).

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів визначаються ДСТУ 3587-97, які затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 року №441

Гранично допустимі пошкодження площі покриття відповідної категорії та групи вулиць і доріг, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1 ДСТУ 3587-97.

Відповідно до п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97, покриття проїжджої частини не повинне мати просадок, вибоїн, напливів або інших деформацій, які ускладнюють рух транспортних засобів.

При цьому зазначеними Правилами передбачено, що перевірка стану покриття мостів та шляхопроводів на відповідність вимогам п. 3.5 має проводитися по п. 3.1.1. Недоліки мають бути усунені протягом 2 діб з моменту виявлення.

Згідно класифікатора, наведеного в ДСТУ 3587-97, дороги і вулиці населених пунктів за їх транспортно-експлуатаційними характеристиками поділяються на такі групи: група А - магістральні дороги безперервного і регульованого руху; група Б - магістральні вулиці загальноміського значення безперервного і регульованого руху, районного значення (транспортно-пішохідні); група В - вулиці і дороги місцевого значення (житлові, промислово-складські, проїзди).

У п. 3.1.2 ДСТУ 3587-97 зазначені гранична глибина окремих осідань, вибоїн, яка не повинна перевищувати 4 см для доріг І - III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп.

У таблиці 5 п. 3.1.12 ДСТУ 3587-97 наведені допустимі значення засміченості дорожнього покриття щодо різних груп вулиць і доріг в населених пунктах (А, Б, В).

Як установлено у статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, окрім іншого, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Позивачем та третьою особою у письмових заявах підтверджено, що КП «Київавтошляхміст» створено з метою забезпечення безпечного руху транспорту та пішоходів по закріпленій вулично-шляховій мережі і мостах.

Відповідно до припису №1527 від 28 вересня 2020 року інспектором ВБДР УПП у м. Києві ДПП Коломієць В. В. винесено вимогу виконробу «Південний МЕД» ОСОБА_1 : з метою забезпечення безпеки дорожнього руху в м. Києві на «Південний мостовий перехід» в бік з лівого берега на правий ліквідувати ямковість в крайній правій смузі з 28 вересня 2020 року протягом 3 діб за сприятливих погодних умов.

Згідно з листом від 30 вересня 2020 року, КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» виконало аварійний ямковий ремонт асфальтобетонного покриття на верховій частині Південного мостового переходу/ Південного мосту через р. Дніпро/, яка призначена для руху транспорту з лівого берега р. Дніпро на правий.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17.

Однак, відповідачами не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачами на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 КУпАП, крім оскаржуваної постанови відповідачем не надано.

Відповідачі, не надавши відзиву, не довели, що позивачем було порушено п. 1.5 ПДР та вимоги стандарту ДСТУ 3587-97, чим вчинено інкриміноване правопорушення, та відповідно не спростували доводи наведені позивачем у позову.

Тож, відповідачами не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення,суду надано не було.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ДП18 №734786 від 28 вересня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Верховний суд у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 дійшов висновку, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративне правопорушення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Також, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, належним відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до інспектора ВБДР УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Коломійця В. В. як до неналежного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №734786 від 28 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 144 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Коломійця В. В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідачі: інспектор ВБДР УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Коломієць В. В., місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення (нині - Святослава Хороброго), буд. 9; Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3;

третя особа: Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст», код ЄДРПОУ 03359018, місцезнаходження: 01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2.

Суддя Л. М. Ішуніна