Рішення

від 07.02.2025 по справі 766/16370/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/16370/24

н/п 2/766/1637/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Мирилка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення недоплачених сум відшкодування, збільшення щомісячного відшкодування, стягнення щомісячного відшкодування,

встановив:

Позивач 30.09.2024 року звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що судовими рішеннями встановлено факт отримання ним від працівників МВС України в Херсонській області тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого він втратив 60% професійної працездатності та визнаний інвалідом ІІ черги. Вперше рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 14.10.1996 року було стягнуто з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, внаслідок втрати працездатності, а саме середньомісячний заробіток на посаді докера-механізатора 3 класу Херсонського порту. Починаючи з 1996 року суди в м.Херсоні неодноразово задовольняли позовні вимоги позивача про збільшення розміру відшкодування матеріальної шкоди, а саме 07.10.2021 року, 22.07.2019 року, 12.12.2017 року, 29.02.2016 року, 27.03.2015 року, 12.06.2013 року, 23.03.2012 року, 17.05.2011 року, 16.10.2009 року, 23.12.2008 року, 16.10.2006 року, 13.12.1999 року та 15.09.1997 року. Останнім прийнятим рішенням по даним правовідносинам було рішення Херсонського міського суду Херсонської області №766/7542/21 від 07.10.2021 року, яким стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди втраченого заробітку (доходу) за період з 01.01.2020 року до 31.05.2021 року 47205,00 грн; збільшено розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку (доходу) на користь ОСОБА_1 з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, починаючи з 01.06.2021 року до 18 000 грн; стягнуто щомісячно, безстроково з 01.06.2021 року з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - втраченого заробітку (доходу) у розмірі 18 000 грн. Постановою Херсонського апеляційного суду від 13.01.2022 року апеляційну скаргу УМВС України в Херсонській області було залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07.10.2021 року без змін. Оскільки вищезазначеним рішенням суду при визначенні щомісячного відшкодування охоплений повністю 2021 р., то питання про розмір недоплачених сум відшкодування має розрахуватись з 01.01.2022 р. по дату звернення до суду. З цього ж періоду розраховується і розмір щомісячного відшкодування через втрату 60% працездатності має визначитися, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, установлену на дату звернення до суду, тобто 8000,00 грн, у п`ятикратному розмірі з множенням на відсоток втрати працездатності, тобто 8000,00 грн. х 5 х 60%, шо дорівнює 24000,00 грн. Таким чином, розмір щомісячного відшкодування підлягає збільшенню та стягненню у розмірі 24000,00 грн. безстроково з 01.10.2024 року. Щодо стягнення недоплачених сум, внаслідок збільшення розміру мінімальної заробітної плати, то розрахунок робиться з урахуванням того, що вищезазначеним судовим рішенням донарахування та стягнення було зроблено за період з 01.01.2020 року по 31.05.2021 року. З 01.06.2021 року виплати на відшкодування здійснювались в межах суми у розмірі 18000,00 грн., як щомісячних платежів, тобто до 31.12.2021 року недоплати не було. Проте, в зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в 2022 року, розмір щомісячних платежів як відшкодування мав би виплачуватись, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, яка відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня - 6500,00 грн, з 01 жовтня - 6700,00 грн Тобто, за період з 01.01.2022 року по 30.09.2022 року (09 місяців) розмір щомісячного відшкодування мав би становити: 6500,00 х 5 х 60% =19500,00 грн. З 01.10.2022 року по 31.12.2022 року (3 місяці) розмір щомісячного відшкодування мав би становити: 6700,00 х 5 х 60% = 20100,00 грн. Оскільки розмір мінімальної заробітної плати у 2023 року не змінювався, то розмір щомісячного відшкодування мав би становити: 6700,00 х 5 х 60% - 20100,00 грн. Збільшення розміру мінімальної заробітної плати у 2024 року з 01 січня до 31.03.2024 року (3 місяці) - 7100,00 грн зумовлює і зміну щомісячного відшкодування 7100,00 х 5 х 60% = 21300,00 грн. А з 01.04.2024 р. до дати звернення до суду (6 місяців) 8000,00 грн. Тож розмір щомісячного відшкодування мав би становити: 8000,00 х 5 х 60% = 24000,00 грн. Таким чином, з урахуванням того, що позивачу за рішенням суду було встановлено щомісячну виплату в розмірі 18 000 грн, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 2019 рік, то підвищення мінімальної заробітної плати у 2022, 2023 та 2024 роках призвело до недоплати сум відшкодування. А саме за період з 01.01.2022 року по 30.09.2022 року позивач мав право на отримання відшкодування в розмірі 19500,00 грн х 9 місяців = 175500,00 грн., а отримав: 18 000 х 9 = 162000,00 грн., різниця становить 13500,00 грн. 3 01.10.2022 року по 31.12.2022 року (3 місяці) ОСОБА_1 мав право на отримання відшкодування в розмірі 20100,00 грн. х 3 місяця = 60300,00 грн., а отримав: 18000,00 x 3 = 54000,00 грн., різниця становить 6300,00 грн. За період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року ОСОБА_1 мав право на отримання відшкодування в розмірі 20100,00 грн. х 12 місяців = 241200,00 грн., а отримав: 18 000 х 12 = 216000,00 грн., різниця становить 25200,00 грн. За період з 01.01.2024 року до 31.03.2024 року (3 місяці) ОСОБА_1 мав право на отримання відшкодування у розмірі 21300,00 грн. х 3 місяця = 63900,00 грн., а отримав: 18000 х 3 = 54000,00 грн, різниця становить 9900,00 грн. За період з 01.04.2024 року по 30.09.2024 року (6 місяців) ОСОБА_1 мав право на отримання відшкодування у розмірі 24000,00 грн х 6 місяців = 144000,00 грн., а отримав: 18000 х 6 =108000,00 грн., різниця становить 36000,00 грн. Таким чином, загальна сума позивачу ОСОБА_1 недоплаченого відшкодування втраченого заробітку становить: 13500,00 грн. + 6300,00 грн: + 25200,00 грн. + 9900,00 грн. + 36000,00 грн. = 90900,00 грн. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок недоплаченого відшкодування матеріальної шкоди - втраченого заробітку (доходу) за період з 01.01.2022 року до 30.09.2024 року 90900,00 грн; збільшити розмір щомісячного відшкодування шкоди - втраченого заробітку (доходу) на користь позивача з відповідача, починаючи з 01.10.2024 року до 24000 грн; стягнути щомісячно безстроково з 01.10.2024 року з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - втраченого заробітку (доходу) у розмірі 24000 грн.

Ухвалою від 04.10.2024 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами загального провадження до підготовчого судового засідання.

21.10.2024 року УМВС України в Херсонській області надав до суду відзив, згідно якого сторона відповідача не визнає позов та вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Сторона відповідача вважає, що застосування статі 1197 ЦК України до правовідносин із заподіяння шкоди, які виникли до 2004 року, є безпідставними на підставі правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду. В судовій практиці Верховного Суду з приводу застосування положень ст.1197 ЦК України до правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України 2004 року, викладена правова позиція про те, що зазначена норма права не підлягає застосуванню до правовідносин із заподіяння шкоди, які виникли до 2004 року (справи №555/2195/18 від 08 грудня 2021 року, №219/1304/16-ц від 22 вересня 2021 року). Натомість позивач посилається на постанову Херсонського апеляційного суду у справі 766/7542/21 від 13 січня 2022 року, якою апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2021 року - без змін. Херсонським апеляційним судом в зазначеній постанові вказано, що у постанові у справі №766/3370/19 від 10 березня 2021 року за попереднім позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Херсонській області про стягнення недоплачених сум відшкодування, збільшення щомісячного відшкодування, Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які при вирішенні позовної вимоги про збільшення розміру щомісячних платежів збільшили розмір відшкодування шкоди, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, у справі між тими ж сторонами у тих самих правовідносинах склалась стала судова практика, та відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України правові висновки, викладені у постанові ВС від 10.03.2021 року у справі №766/3370/19, підлягають застосуванню у цій справі. Проте, відповідач вважає, що у даному випадку не підлягає застосуванню стаття 1197 ЦК України до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем. УМВС України в Херсонській області вважає, що суд при розгляді справи повинен урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.12.2021 в справі №555/2195/18 та від 22.09.2021 в справі №219/1304/16-ц, оскільки постанова Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №766/3370/19 не містила висновків щодо застосування положень ст. 1197 ЦК України до спірних правовідносин. Відтак розмір відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1 , визначено рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 1996 року, виходячи із заробітної плати докера механізатора, яка ним отримувалася на час заподіяння шкоди, а предметом розгляду справи №766/16370/24 є збільшення розміру відшкодування. Відтак, відповідач не погоджується з наданими розрахунками позивачем, заявленою сумою до стягнення, оскільки розрахунок повинен бути проведений у відповідності до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Відповідач вважає, що у разі задоволення позовних вимог розрахунок повинен проводитися у відповідності до індексаційних виплат за вказаний позивачем період та надалі в порядку ч. 1 ст. 1208 ЦК України індексуватися. У зв`язку з викладеним, відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до УМВС України в Херсонській області у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у їх задоволені.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 жовтня 1996 року у справі за позовом ОСОБА_1 до РВВС Комсомольського району м. Херсона УМВС Херсонської області про відшкодування шкоди встановлені наступні обставини, які не підлягають доказуванню: 25.03.1993 року ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в черговій частині РВВС Комсомольського району м. Херсона; на час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 працював докером механізатором ІІІ класу Херсонського морпорта; 25.05.1993 р. ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІ групи та йому призначена пенсія, розмір якої на час розгляду справи в суді складав 49,86 грн.; розмір середньомісячної заробітної плати докера-механізатора 3 класу складав 374,1 грн. Враховуючи ступень втрати працездатності 60%, втрата середнього заробітку складала 175, 74 грн. /24,64 грн. (60% від 374,41 грн.) - 49,86 грн. (пенсія).

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07.10.2021 року у справі №766/7542/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, б.4) про збільшення розміру відшкодування завданої матеріальної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, б.4) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди втраченого заробітку (доходу) за період з 01.01.2020 року до 31.05.2021 року 47205 (сорок сім тисяч двісті п`ять) грн. 00 коп. Збільшено розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку (доходу) на користь ОСОБА_1 з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, б.4), починаючи з 01.06.2021 року до 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп.: стягнуто щомісячно безстроково з 01.06.2021 року з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, б.4) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди втраченого заробітку (доходу) у розмірі 18000 (вісімнадцять) грн. 00 коп. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, б.4) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 13.01.2022 року апеляційну скаргу УМВС України в Херсонській області було залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07.10.2021 року - без змін.

З вищевказаної постанови вбачається, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 668/1820/16-ц від 12.12.2017 року, яке набрало законної сили 13.03.2018 р. встановлено, що з 1996 року судами неодноразово були задоволені позови ОСОБА_1 про збільшення розміру відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, у зв`язку із підвищенням рівня вартості життя, підвищенням коефіцієнтів, і відповідно, заробітної плати; рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 12 червня 2013 року стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 з 01 березня 2013 року щомісячно 3490,75 грн безстроково. Розмір компенсації було встановлено, виходячи з розміру заробітної плати докерів-механізаторів ІІІ класу у розмірі 6216,48 грн.

Зазначеним вище рішенням у справі № 668/1820/16-ц вирішено стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області 21898,38 грн. в рахунок недоплаченого відшкодування матеріальної шкоди за період з 01.03.2013 року по 01.01.2016 року, а з 01.01.2016 року щомісячно по 4134,82 грн. безстроково.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22.07.2019 року у справі № 766/3370/19 за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Херсонській області про стягнення недоплачених сум відшкодування, збільшення щомісячного відшкодування, стягнення відшкодування щомісячно задоволено частково. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - втраченого заробітку (доходу) за період з 01.01.2017 року до 31.01.2019 року 158 376, 50 грн.

Збільшено розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку (доходу) на користь ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2019 р. до 12 519, 00 грн, вирішено стягувати щомісячно безстроково з 01.02.2019 р. з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди втраченого заробітку (доходу) у розмірі 12 519 грн.

Розмір компенсації було встановлено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідачем вказане рішення в частині виплати з 01.02.2019 р. відшкодування шкоди в розмірі 12 519,00 грн. грн. виконується, що вбачається з розрахунку, відповідно до якого зазначені виплати відбулися у період з 01.02.2019 року по 31.05.2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07.10.2021 року виконується.

За приписами ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З листа, виданого ДП «Херсонський морський торговельний порт» від 22.04.2021 року №04-501/38 вбачається, що підвищення заробітної плати механізаторам (докерам-механізаторам) району (вантажного) Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» у період з 01.02.2019 року по 01.04.2021 року не проводилось. Середньомісячна заробітна плата механізаторів (докерів-механізаторів) 3 класу комплексної бригади №2 на навантажувально-розвантажувальних роботах району (вантажного) за період з 01.02.2019 року по 31.03.2021 року складає 15010,14 грн.

Згідно листа ДП «Херсонський морський торговельний порт» від 09.02.2024 року №07-08/07 повідомлено, що підвищення заробітної плати механізаторам (докерам-механізаторам) району (вантажного) Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» у період з 01.04.2021 року по 23.12.2021 року не проводилось. З 24.12.2021 року ДП «ХМТП» не проводить господарську діяльність та згідно договору консеції від 26.06.2020 року всі співробітники переведені до ТОВ «Херсонський порт».

Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно з частиною першою статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною 1 ст. 1197 ЦК України визначено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Згідно частини першої статті 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

Частиною другою статті 1208 ЦК України передбачено, що за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Згідно рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07.10.2021 року розмір щомісячного відшкодування був визначений у розмірі 18000,00 грн, починаючи з 01.06.2021 року, а недоплачені суми відшкодування були стягнуті за період з 01.01.2020 року до 31.05.2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об`єднань профспілок і спільного представницького органу об`єднань організацій роботодавців на національному рівні.

Так, ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 грн, а з 1 жовтня 6700,00 грн.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 6700 гривень.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 грн, а з 01 квітня 8000,00 грн.

Тобто, розмір мінімальної заробітної плати за період з 2022 по 2024 роки змінювався, зростав. Зростання мінімальної заробітної плати свідчить, про підвищення вартості життя.

Оскільки, вищезазначеним рішенням суду при визначенні щомісячного відшкодування охоплений повністю 2021 рік, то розмір недоплачених сум відшкодування розраховуються з 01.01.2022 року по дату звернення до суду, а саме 30.09.2024 року. З цього періоду розраховується і розмір щомісячного відшкодування через втрату позивачем 60% працездатності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, тобто 8000 грн (8000,00 грн х 5 х 60%).

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір щомісячного відшкодування підлягає збільшенню та стягненню у розмірі 24000,00 грн безстроково з 01.10.2024 року.

В зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в 2022 році, розмір щомісячних платежів, як відшкодування повинно виплачуватися з нового розміру мінімальної заробітної плати, яка відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня - 6500 грн, а з 1 жовтня 6700,00 грн.

Тобто, за період з 01.01.2022 року по 30.09.2022 року (09 місяців) розмір щомісячного відшкодування повинен складати 19500,00 грн (6500,00 х 5 х 60%).

З 01.10.2022 року по 31.12.2022 року (3 місяці) розмір щомісячного відшкодування повинен складати 20100,00 грн (6700,00 х 5 х 60% ).

Оскільки, розмір мінімальної заробітної плати у 2023 року не змінювався, тому розмір щомісячного відшкодування повинен складати 20100,00 грн (6700,00 х 5 х 60%).

Збільшення розміру мінімальної заробітної плати у 2024 року з 01 січня до 31.03.2024 року (3 місяці) - 7100,00 грн, тому розмір щомісячного відшкодування повинен складати 21300,00 грн (7100,00 х 5 х 60%).

З 01.04.2024 року по дату звернення до суду, а саме 30.09.2024 року (6 місяців) розміру мінімальної заробітної плати становив 8000,00 грн, тому розмір щомісячного відшкодування повинен становити 24000,00 грн (8000,00 х 5 х 60%)

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 за рішенням суду було встановлено щомісячну виплату в розмірі 18 000 грн, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 2019 рік, то підвищення мінімальної заробітної плати у 2022, 2023 та 2024 роках призвело до недоплати сум відшкодування.

Тому, за період з 01.01.2022 року по 30.09.2022 року ОСОБА_1 мав право на отримання відшкодування в розмірі 175500,00 грн (19500,00 грн х 9 місяців), а отримав 162000,00 грн (18 000 х 9), різниця становить 13500,00 грн.

3 01.10.2022 року по 31.12.2022 року (3 місяці) позивач мав право на отримання відшкодування в розмірі 60300,00 грн (20100,00 грн. х 3 місяця), а отримав 54000,00 грн (18000,00 x 3) різниця становить 6300,00 грн.

За період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року ОСОБА_1 мав право на отримання відшкодування в розмірі 241200,00 грн (20100,00 грн х 12 місяців), а отримав 216000,00 грн (18000 х 12), різниця становить 25200,00 грн.

За період з 01.01.2024 року до 31.03.2024 року (3 місяці) позивач мав право на отримання відшкодування у розмірі 63900,00 грн (21300,00 грн х 3 місяця), а отримав 54000,00 грн (18000 х 3), різниця становить 9900,00 грн.

За період з 01.04.2024 року по 30.09.2024 року (6 місяців) ОСОБА_1 мав право на отримання відшкодування у розмірі 144000,00 грн (24000,00 грн х 6 місяців), а отримав 108000,00 грн (18000 х 6), різниця становить 36000,00 грн.

Таким чином, загальна сума позивачу ОСОБА_1 недоплаченого відшкодування втраченого заробітку (доходу) становить 90900,00 грн (13500,00 грн + 6300,00 грн + 25200,00 грн + 9900,00 грн + 36000,00 грн).

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок недоплаченого відшкодування втраченого заробітку (доходу) за період з 01.01.2022 р. до 30.09.2024 р. 90900 (дев`яносто тисяч дев`ятсот) грн., 00 коп.

Посилання сторони відповідача на те, що у даному випадку не підлягає застосуванню стаття 1197 ЦК України до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, суд не бере до уваги, оскільки суд враховує положення норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також судову практику Верховного Суду щодо їх застосування відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

У ч.3 ст. 5 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Тлумачення статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що вони спрямовані на забезпечення реальності захисту інтересів потерпілого й повноти відшкодування, оскільки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є тривалим у часі процесом.

Таким чином, з моменту прийняття судом рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, особа має право на його збільшення у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто, цивільним законодавством для охорони прав фізичних осіб - кредиторів встановлена можливість збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у триваючих правовідносинах.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах у справі №686/7590/18 від 11 листопада 2020 року, справа № 476/72/17 від 07 травня 2018 року, №709/323/17 від 16 січня 2020 року.

У судовій практиці Верховного Суду з приводу застосування положень ст.1197 ЦК України до правовідносин, які виникли до набрання чинності вказаною нормою є й інший підхід, коли суд вважав, що зазначена норма права не підлягає застосуванню до правовідносин із заподіяння шкоди, які виникли до 2004 року (справа №219/1304/16-ц від 22 вересня 2021 року, №555/2195/18 від 08 грудня 2021 року).

Разом з тим, у постанові у справі №766/3370/19 від 10 березня 2021 року за попереднім позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Херсонській області про стягнення недоплачених сум відшкодування, збільшення щомісячного відшкодування, Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які при вирішенні позовної вимоги про збільшення розміру щомісячних платежів збільшили розмір відшкодування шкоди, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином у справі між тими ж сторонами у тих самих правовідносинах склалася стала судова практика, та відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України правові висновки, викладені у постанові ВС від 10.03.2021 року у справі №766/3370/19 підлягають застосуванню у цій справі.

Інші доводи сторони відповідача суд до уваги не приймає як такі, що не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає сплаті судові витрати (судовий збір), а позивач звільнений від сплати судового збору, в розмірі 3633,60 грн (1211,20 грн х 3).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення недоплачених сум відшкодування, збільшення щомісячного відшкодування, стягнення щомісячного відшкодування задовольнити.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул.Лютеранська, б.4) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок недоплаченого відшкодування втраченого заробітку (доходу) за період з 01.01.2022 р. до 30.09.2024 р. 90900 (дев`яносто тисяч дев`ятсот) грн., 00 коп.

Збільшити розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку (доходу) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул.Лютеранська, б.4) з 01.10.2024 р. до 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Стягувати щомісячно безстроково з 01.10.2024 року з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул.Лютеранська, б.4) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування втраченого заробітку (доходу) у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, місцезнаходження: м. Херсон, вул.Лютеранська, б.4) на користь держави судовий збір у розмірі 3633,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 12.02.2025 року.

Суддя: С.І. Майдан