Рішення

від 12.02.2025 по справі 750/8195/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 750/8195/24

Провадження № 2/750/105/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого судді Логвіної Т.В.,

секретаря Молодшої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

третя особа - Чернігівський міський центр соціальних служб, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації,

в с т а н о в и в:

12 червня 2024 року Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, що діє як орган опіки та піклування звернулось до суду з позовом до відповідача про позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до суду не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала.

Представник третьої особи Чернігівського міського центру соціальних служб в судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, позов підтримує.

Представник третьої особи Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, позов підтримує.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.05.2024, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 його матір`ю є ОСОБА_3 (а.с. 4).

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 04.05.2024 №00044854180, ОСОБА_1 , містить інформація про батька ОСОБА_4 , відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 с. 135 СК України (а.с. 6).

Згідно довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради № 2619 від 10.05.2024 ОСОБА_5 зареєстрована зі своєю матір`ю та дітьми за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр N? 2» Чернігівської місткої ради, вихованням ОСОБА_6 займалась бабуся по лінії матері, ОСОБА_7 . Зі слів бабусі, мати ОСОБА_6 , ОСОБА_2 залишила сина з самого народження і вихованням не займалась. З мамою ОСОБА_6 не спілкується, знає лише, що вона позбавлена батьківських прав стосовно дітей, від іншого чоловіка, які проживають в селі Киїнка Чернігівського району Чернігівської області. Мати не бере участі у вихованні сина та не утримує дитину матеріально. Мати не відвідує батьківські збори і не підтримує зв?язок з педагогами. ОСОБА_6 має особливі потреби, але інвалідність не встановлене через відсутність згоди матері на лікування дитини та обстеження.

Відповідно до інформації служби у справах дітей Киїнської сільської ради, ОСОБА_2 , позбавлена батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова, від 02 червня 2022 року, справа N? 750/559/22 у зв?язку з ухиленням від виконання батьківських обов?язків. ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, аліменти на утримання дітей не сплачує, не має постійного місця проживання. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 завжди проживав з батьками ОСОБА_12 , вихованням його вона ніколи не займалась.

Згідно з інформацією комунального некомерційного підприємства «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 не перебуває під наглядом КНП «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради.

Відповідно до інформації управління охорони здоров?я Чернігівської міської ради, неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є декларантом закладів охорони здоров?я Чернігівської міської ради.

01 травня 2024 року працівниками сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернігівського районного управління поліції головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, його було влаштовано за актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради. На даний час дитина перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до інформації управління карного розшуку головного управління Національної поліції України в Чернігівській області місцезнаходження громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 залишається невстановленим.

Згідно витягів з Інформаційного порталу Національної поліції і оперативно-довідкової картотеки щодо притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності ОСОБА_2 вбачається, що відповідачка притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 178 КУпАП.

Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11.06.2024 року № 356 виконавчий комітет Чернігівської міської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Стаття 150 цього Кодексу перелічує обов`язки батьків щодо виховання дитини.

У п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків (абз.2 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки поведінки як для батька (матері), так і для дітей.

Також слід зауважити, що частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню своєї дитини, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з пунктом 20 статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» служби у справах дітей представляють у разі необхідності інтереси дітей у судах.

Оскільки ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дитини є доведеним, суд доходить висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей.

У відповідності до вимог статей 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку у частці від доходу батьків чи у твердій грошовій сумі.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини.

У відповідності до ч. 2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, враховуючи вимоги закону суд вважає за необхідне задовольнити позов, позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позбавлення батьківських прав відповідача буде цілком сприяти задоволенню інтересів дитини та стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 164 ч. 2, 165 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 43649710), що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки м. Чернігів, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.06.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (службі) у справах дітей Чернігівської міської ради для вирішення питання подальшого влаштування дітей.

Заочне рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: