Ухвала

від 11.02.2025 по справі 240/2819/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 лютого 2025 року м. Житомир справа №240/2819/25

категорія 109020100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" до Попільнянської селищної ради про визнання протиправним та скасування відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" звернулось до суду з позовом до Попільнянської селищної ради, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати відмову за №02-14/1037 від 04.07.2024 та відмову №02-14/1822 від 09.12.2024 Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо укладання договору оренди земельної ділянки загальною площею 87,8230 га, у тому числі згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за земляними угіддями: ставки 70,7605 га; сіножаті 11,8404 га; пасовища 5,2221 га, за кадастровим номером 1824786700:01:000:1221, розташованої в межах села Строків Житомирського району між Пропілянською селищною радою Житомирського району Житомирської області та ТОВ "Укрдобропроф";

- визнати протиправним та скасувати рішення сорокової сесії VII скликання щодо внесення змін до рішення Попільнянської селищної ради від 23.06.2023 №728;

- зобов`язати Попільнянську селищну раду Житомирського району Житомирської області укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 87,8230 га, у тому числі згідно витягу з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за земляними угіддями: ставки 70,7605 га; сіножаті 11,8404 га; пасовища 5,2221 га, за кадастровим номером 1824786700:01:000:1221, розташованої в межах села Строків Житомирського району між Пропілянською селищною радою Житомирського району Житомирської області та ТОВ "Укрдобропроф".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вищезазначених вимог законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" додало до позовної заяви квитанцію від 29.01.2025 №15 про ним сплату судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Разом з тим, ознайомившись зі змістом заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що судовий збір сплачений ним у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 3028,00 гривень.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" одночасно заявлено три вимоги немайнового характеру:

1) щодо оскарження відмови Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області за №02-14/1037 від 04.07.2024;

2) щодо оскарження відмови Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області за №02-14/1822 від 09.12.2024

3) щодо оскарження рішення сорокової сесії VII скликання Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 25.06.2024 №1034 про внесення змін до рішення Попільнянської селищної ради від 23.06.2023 №728;

З вищезазначеного вбачається, що загальний розмір судового збору, який позивач повинен був сплатити при зверненні з даним позовом до суду становить 9084,00 гривень (3028,00 грн. * 1 * 3 = 9084,00 грн, де: 3028,00 грн. - прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, встановлений на 01 січня 2025 року; 1 - ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позову немайнового характеру; 3 - кількість заявлених позивачем вимог немайнового характеру).

Однак, позивач до позовної заяви долучив квитанцію, яка свідчать про сплату ним судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6056,00 гривень (9084,00 грн - 3028,00 грн = 6056,00 грн).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Перевіривши дотримання позивачем процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин, в тому числі є рішення сорокової сесії VII скликання Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 25.06.2024 №1034 про внесення змін до рішення Попільнянської селищної ради від 23.06.2023 №728.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що саме з 25.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" дізналось (мало можливість дізнатись) про порушення вищезазначеним спірним рішенням його прав, та відповідно з цієї дати для нього розпочався перебіг процесуального строку для звернення до суду. Однак, з даним позовом до суду товариство звернувся лише 29.01.2025, що підтверджується датою поштового штампу на конверті, в якому його позов надійшов до суду.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" пропущено передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк на звернення в частині позовних вимог, які стосуються оскарження рішення сорокової сесії VII скликання Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 25.06.2024 №1034 про внесення змін до рішення Попільнянської селищної ради від 23.06.2023 №728.

Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до суду не надав.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того суд зазначає, що відповідно до частин 1, 4, 5 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вищезазначених вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" не вказало в позовній заяві відомостей про наявність чи відсутність в нього електронного кабінету.

Законом України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" викладено частину 6 статті 18 КАС України в новій редакції, відповідно до якої: "Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку".

Вказана норма введена в дію 20.02.2024, а тому починаючи з 20.02.2024 юридичні особи зобов`язані зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф", як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, відповідно до статті 18 КАС України має обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Водночас, здійснивши перевірку наявності в Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" зареєстрованого в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС електронного кабінету, суд встановив, що позивач такого кабінету не зареєстрував.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 169 КАС України у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належного доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 6056,00 гривень;

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, які стосуються оскарження рішення сорокової сесії VII скликання Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 25.06.2024 №1034 про внесення змін до рішення Попільнянської селищної ради від 23.06.2023 №728;

- доказів реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдобропроф" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович